Постанова

від 24.09.2014 по справі 922/2272/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" вересня 2014 р. Справа № 922/2272/14

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Слободін М.М., суддя Барбашова С.В. , суддя Гончар Т. В.

при секретарі Томіній І.В.

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився

відповідача - не з'явився

третя особа - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. № 2370Х/3-11) на рішення господарського суду Харківської області від 07.08.2014 р. у справі № 922/2272/14

за позовом ТОВ "Теліані Трейдінг", м. Київ

до Ленінського відділу державної виконавчої служба Харківського МУЮ, м. Харків

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Державна казначейська служба України, м. Київ

про стягнення 363543,56 грн. збитків

ВСТАНОВИЛА:

В червні 2014 р. ТОВ "Теліані Трейдінг" звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до Ленінського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції про стягнення з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України на користь ТОВ "Теліані Трейдінг" грошових коштів в розмірі 363.543,56 грн. в рахунок відшкодування збитків, завданих невиконанням службових зобов'язань Ленінським ВДВС ХМУЮ.

В обґрунтування позову позивач вказував на порушення відповідачем норм чинного законодавства України під час здійснення виконавчого провадження №29043713 про стягнення з ТОВ "Малті" заборгованості у розмірі 363543,56грн. за наказом від 23.09.2011р. по справі №5023/6424/11, в результаті яких вказане рішення залишилось не виконаним і позивач не зміг одержати присуджені йому кошти. В якості правових підстав позивач посилався на норми ст.ст. 22, 526 Цивільного кодексу України, ст.ст.25, 48 Бюджетного кодексу України, ст.ст. 11, 27, 32, 87 Закону України "Про виконавче провадження".

Рішенням господарського суду Харківської області від 07.08.2014 р. по справі № 922/2272/14 (суддя Бринцев О.В.) в задоволенні позову відмовлено повністю

Позивач з рішенням господарського суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить зазначене рішення скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги. Судові витрати покласти на відповідача.

В апеляційній скарзі позивач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, та на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи. Так, позивач зазначає, що відповідач порушив ЗУ «Про виконавче провадження», а саме несвоєчасно виконував свої обов'язки чим завдав прямі збитки позивачеві. Позивач наполягає на тому, що саме бездіяльність державного виконавця, а саме зволікання з направленням постанови про арешт коштів та не виставлення платіжних вимог-доручень про списання коштів з рахунків боржника, стала причиною невиконання рішення суду.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 29.08.2014 р. апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 22.09.2014 р.

Представники сторін та третьої особи в судове засідання 22.09.2014 року не з'явились, хоча у відповідності до вимог чинного законодавства про дату, час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином, причину неявки не повідомили, будь-яких письмових клопотань (в т.ч. і про відкладення розгляду справи не заявляли).

Враховуючи належне повідомлення представників сторін та третьої особи про час та місце засідання суду, відсутність будь-яких клопотань і небажання реалізувати своє право на участь у вирішенні спору, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу позивача за відсутності належних представників сторін та третьої особи та за наявними у матеріалах справи доказами.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені у апеляційній скарзі доводи сторони, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу в порядку ст. 101 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню, оскаржуване рішення господарського суду Харківської області від 07.08.2014 р. по даній справі підлягає залишенню без змін, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 07.09.2011р. господарським судом Харківської області ухвалено рішення у справі №5023/6424/11 згідно якого з ТОВ "Малті" на користь ТОВ "Теліані Трейдінг" підлягає стягненню заборгованість у розмірі 363.543,56грн.

23.09.2011р. на підставі вказаного рішення від 07.09.2011р. у справі №5023/6424/11 господарським судом Харківської області видано наказ.

26.09.2011р. позивач ТОВ "Теліані Трейдінг" звернувся до відповідача Ленінського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції із заявою про відкриття виконавчого провадження на підставі наказу господарського суду Харківської області ухвалено від 23.09.2011р. у справі №5023/6424/11.

04.10.2011р. старшим державним виконавцем Ленінського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №29043713.

Крім того, 04.10.2011р. старшим державним виконавцем Ленінського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції винесено постанову про арешт коштів боржника ВП №29043713.

Установам банку вказана постанова про арешт коштів боржника від 04.10.2011р. ВП №29043713 була надіслана, як вважає позивач, із запізненням - 25.10.2011р.

ПАТ "ВТБ Банк" листом від 26.10.2011р. №3369/400-04-2 відповів, що станом на 26.10.2011р. кошти на поточних рахунках відкритих ТОВ "Малті" в банку відсутні для виконання постанови.

ПАТ "ПроКредит Банк" листом від 02.11.2011р. №1-2/11/1835 також повідомив, що станом на день накладення арешту (01.11.2011р.) на арештованих коштах недостатньо коштів для виконання постанови в повному обсязі.

25.11.2011р. виконавче провадження відкрите у відношенні ТОВ "Малті" було зупинено постановою про зупинення виконавчого провадження від 25.11.2011р. ВП №29043713 у зв'язку з порушенням господарським судом Харківської області провадження у справі №5023/9753/11 про банкрутство ТОВ "Малті".

05.04.2012р. виконавче провадження відкрите у відношенні ТОВ "Малті" було закінчено постановою про закінчення виконавчого провадження від 05.04.2012р. ВП №29043713 у зв'язку з визнанням господарським судом Харківської області ТОВ "Малті" банкрутом постановою у справі №5023/9753/11.

Платіжних вимог доручень про стягнення з ТОВ "Малті" на користь ТОВ "Теліані Трейдінг" 363543,56 грн., як свідчать матеріали справи, у виконавчому провадженні ВП №29043713, державним виконавцем не виставлялось.

Як зазначає позивач в процедурі банкрутства його вимоги також задоволені не були.

Викладені обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них колегія суддів виходить з наступного.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду визначені ст.1166 ЦК України. Відповідно до її положень майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Також, ст. 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно ч.2 ст.87 Закону України "Про виконавче провадження" збитки, завдані державним виконавцем фізичним чи юридичним особам під час проведення виконавчого провадження, підлягають відшкодуванню в порядку, встановленому законом.

На підставі зазначених правових норм, з урахуванням п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України „Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" від 27.03.1992р. № 6 та з урахуванням п. 6 Роз'яснення Вищого Арбітражного суду України „Про деякі питання практики вирішення спорів пов'язаних з відшкодуванням шкоди" від 01.04.1994р. №02-5/215 колегія суддів зазначає наступне.

Задоволення позовних вимог про стягнення збитків може вважатись законним та обґрунтованим в разі встановлення судом наявності в обставинах справи одночасно чотирьох умов. Ними є наявність правила поведінки, встановленого законом або договором; наявність факту порушення такого правила поведінки винною особою; наявність збитків у потерпілої особи; наявність безпосереднього причинно-наслідкового зв'язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоду, та збитками потерпілої сторони.

Відповідно до 1 і 2 абзаців п. 9 Роз'яснень Вищого арбітражного суду України від 01.04.1994 № 02-5/215 "Про деякі питання практики вирішення спорів пов'язаних з відшкодуванням шкоди" (в редакції роз'яснення президії Вищого господарського суду України від 29.12.2007 № 04-5/239) у вирішенні спорів про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок невиконання рішення суду, господарським судам слід враховувати, що для висновку про наявність безпосереднього причинного зв'язку між невиконанням судового рішення, яке набрало законної сили, та заподіяною шкодою недостатньо встановити тільки факт невиконання судового рішення та неотримання кредитором присудженого судом. Під час розгляду справи суду необхідно встановити, чи могло бути таке судове рішення фактично виконане в момент пред'явлення його до виконання, зокрема, чи мав боржник майно, достатнє для виконання судового рішення в порядку та у спосіб, зазначений в ньому, чи не було це майно обтяжене іншими зобов'язаннями, які перешкоджали б виконанню рішення, чи були заявлені в цей час вимоги інших стягувачів на майно боржника тощо.

За правилами судового господарського процесу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (стаття 33 ГПК України).

Виходячи з цього, відповідно до статей 22 та 1166 ЦК України позивач в даній справі повинен довести існування названих необхідних умов.

Як свідчать матеріали справи, в даному разі цей обов'язок позивачем не виконано.

Так, позивачем не доведено факту заподіяння йому шкоди.

Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції ухвалою від 29.07.2014р. зобов'язав позивача надати копію заяви про визнання майнових вимог у справі про банкрутство №5023/9753/11, докази їх визнання/невизнання, докази їх задоволення/незавдоволення. Позивачем ці докази не надані. Отже, твердження позивача про неодержання ним коштів у справі №5023/9753/11 про банкрутство ТОВ "Малті" залишились недоведеними.

Крім того, позивачем не доведено факту протиправної бездіяльності Ленінського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції. Згідно ст. 82 Закону України "Про виконавче провадження" на дії (бездіяльність) державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби або відмову від вчинення ними дій може бути подано скаргу до начальника відповідного органу державної виконавчої служби або до відповідного суду. Доказів оскарження бездіяльності державного виконавця в провадженні якого перебувало відповідне виконавче провадження позивачем ані до суду першої інстанції, ані до суду апеляційної інстанції не надано. В матеріалах справи відсутні докази звернення позивача з відповідними скаргами на бездіяльність державного виконавця Близнюкова Ю.В. ні до начальника Ленінського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції, ні до суду.

Інших доказів, які б підтверджували несвоєчасність відправлення на адреси установ банку постанови про арешт коштів, доказів які б підтверджували відсутність у матеріалах виконавчого провадження платіжних вимог доручень про списання коштів з рахунків ТОВ "Малті" позивачем також не надано.

В свою чергу, як свідчать матеріали справи, суд першої інстанції ухвалою про порушення провадження у справі витребовував у позивача копію усіх документів виконавчого провадження №29043713, алее позивач не скористався своїм правом на ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження, правом зняття з них копій (ст.12 Закону України "Про виконавче провадження"), правом на подачу доказів (ст.22 ГПК України) і відповідних доказів на підтвердження своїх позовних вимог не надав.

Причинно-наслідковий зв'язок також не доведено позивачем, зокрема позивачем всупереч вимог ухвали суду першої інстанції від 29.07.2014р. не надано витребуваних доказів (докази наявності грошових коштів на рахунку ТОВ "Малті" (код 30291478) №26009210163747 в ПАТ "ПроКредіт Банк", станом час виконання банком постанови ВДВС Ленінського району Харківського міського управління юстиції про арешт коштів боржника від 04.10.2011р. ВП №29043713; докази перерахування коштів з рахунків відповідача в період з дати надходження виконавчого документу до ВДВС (26.09.2011р.) і до дати зупинення виконавчого провадження (25.11.2011р.). Відтак, у колегії суддів відсутні підстави для висновку про те, що саме бездіяльність державного виконавця, яка на думку позивача полягає у зволіканні з направленням постанови про арешт коштів, та у не виставленні платіжних вимог-доручень про списання коштів з рахунків боржника, стала причиною невиконання відповідного рішення суду, а не відсутність коштів на цих рахунках боржника.

Більш того, обставини справи свідчать саме на користь останнього - рішення суду не було виконане саме з причин відсутності коштів на рахунках ТОВ "Малті".

Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції 29.07.2014р. було вчинено запит, у відповідь на який ПАТ "ПроКредит Банк" надіслав пояснення №116-1-2/14/161 від 07.08.2014р. (вх.№27386 від 07.08.2014р.), в яких останній повідомляє, що за період з 26.09.2011 року по 25.11.2011 року на рахунку ТОВ "Малті" №26009210163747, відкритому в ПАТ "ПроКредіт Банк", руху коштів не було; на час винесення постанови ВДВС Ленінського району ХМУЮ про арешт коштів боржника від 04.10.2011р. у виконавчому провадженні №29043713 коштів на вищезазначеному рахунку не було й в подальшому не надходило, остання операція з руху коштів по рахунку відбулася 18.07.2011 року (тобто, до звернення позивача до ДВС із заявою про відкриття виконавчого провадження (26.09.2011р.)).

З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку про відсутність в матеріалах справи доказів в підтвердження обґрунтованості позовних вимог позивача, що вказує на відсутність правових підстав для їх задоволення, оскільки позивачем суду не доведено, що з боку відповідача було порушено норми чинного законодавства України під час здійснення виконавчого провадження №29043713 про стягнення з ТОВ "Малті" заборгованості у розмірі 363543,56грн. за наказом від 23.09.2011р. по справі №5023/6424/11.

На підставі вищевикладеного колегія суддів вважає, що твердження позивача, викладені ним в апеляційній скарзі ґрунтуються на припущеннях, не доведені належними доказами, тоді як господарським судом першої інстанції в повній мірі з'ясовані та правильно оцінені обставини у справі та ухвалене ним рішення є законним та обґрунтованим, у зв'язку з чим підстав для його скасування та задоволення апеляційної скарги колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 99, 101, п. 1 ст. 103, ст. ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ТОВ "Теліані Трейдінг", м. Київ на рішення господарського суду Харківської області від 07.08.2014 р. у справі № 922/2272/14 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 07.08.2014 р. у справі № 922/2272/14 залишити без змін.

Повний текст постанови складено 24.09.2014 року.

Головуючий суддя Слободін М.М.

Суддя Барбашова С.В.

Суддя Гончар Т. В.