Постанова

від 07.08.2014 по справі 820/7345/14

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 серпня 2014 р. справа №820/7345/14

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Котеньова О.Г., при секретарі судового засідання Гумінській Л.М.,

за участі сторін:

представника позивача - Нагорного Є.Ф.,

представника відповідача - Бондар Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК Фіона" до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "ТК Фіона" (далі по тексту - ТОВ "ТК Фіона") з адміністративним позовом до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській област, у якому, з урахуванням уточнень, просить суд:

- визнати протиправними дії Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області з приводу зміни на підставі акту від 31.03.2014 року №244/20-23-22-01-05/38258286 в Інформаційній системі "Податковий блок" показників декларацій Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК Фіона" (код ЄДРПОУ 38258286) з податку на додану вартість за період 2013 рік та січень, лютий 2014 року.

- зобов'язати Харківську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Харківській області відновити в інформаційних базах даних показники декларацій Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК Фіона" (код ЄДРПОУ 38258286) з податку на додану вартість за період 2013 рік та січень, лютий 2014 року.

У обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що що в даному випадку податковим органом звірка фактично не проводилась, запит про надання інформації та підтверджуючих матеріалів позивачу не направлявся, у зв'язку з чим податковим органом безпідставно зроблено висновок про формування позивачем показників податкової звітності на підставі даних, не підтверджених документами, а отже оскільки ДПІ було порушено підстави та процедуру проведення оспорюваної звірки, тому висновки названого акта від 31.03.2014 року №244/20-23-22-01-05/38258286 про неможливість проведення зустрічної звірки не підлягають відображенню в податковій базі. Оскільки висновки актів про неможливість проведення зустрічних звірок не можуть бути підставою для внесення змін до податкової звітності з податку на додану вартість, відповідач зобов'язаний вилучити з інформаційної бази даних «Податковий блок» «Детальна інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» інформацію, що внесена на підставі названого акту від 31.03.2014 року №244/20-23-22-01-05/38258286 про неможливість проведення зустрічної звірки. Своїми діями при проведенні зустрічної звірки та складанні акту про неможливість проведення зустрічної звірки, відповідач, зробив безпідставні, необґрунтовані висновки, які в свою чергу, внаслідок відображення результаів проведеного заходу в інформаційній базі спричинили негативні наслідки правам та законним інтересам позивача та його контрагентам, що стало причиною звернення позивача до суду з зазначеним адміністративним позовом.

Відповідач надав до суду заперечення, в яких, посилаючись на приписи ст.74 Податкового кодексу України зазначив, що дані в інформаційних базах відповідача щодо задекларованих платником податків податкових зобов'язань перебувають у внутрішньому користуванні податкового органу та їх коригування не впливає на права та інтереси платника податків.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити адміністративний позов з підстав та мотивів, викладених в ньому.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, підтримав правову позицію, викладену у запереченнях на адміністративний позов, та просив суд у задоволенні позову відмовити. Заслухавши пояснення представників сторін по справі, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Відповідно до Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 19.11.2012 року, Товариство з обмеженою відповідальністю "ТК Фіона" (код 38258286) зареєстровано як юридична особа з 10.08.2012 року, місцезнаходження юридичної особи: 62416, Харківська обл, Харківський р-н, смт.Пісочин, вул. Крупської, 15/А, відомості про перебування юридичної особи у процесі провадження справи про банкрутство, санації, у процесі припинення, про припинення юридичної особи - відсутні.

31.03.2014 р. посадовими особами Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області складено акт від 31.03.2014 року №244/20-23-22-01-05/38258286 "Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «ТК Фіона» (код ЄДРПОУ 38258286) щодо господарських відносин, із платниками податків за 2013 та січень, лютий 2014 р." (далі по тексту - Акт)

У зазначеному акті податковим органом зазначено про відсутність факту реального вчинення господарських операцій підприємством ТОВ "ТК Фіона" (код ЄДРПОУ 38258286) за період січень 2013р - грудень 2013 року, січень-лютий 2014року, оскільки на підприємстві відсутня достатня кількість співробітників та воно відсутнє за податковою адресою.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам у межах позовних вимог на виконання приписів ст. 11 КАС України, суд керується наступними приписами норм чинного законодавства.

Відповідно до п. 1.1 ст. 1 Податкового кодексу України (далі по тексту - ПК України), цей Кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Згідно зі ст. 61 Податкового кодексу України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у статті 41 цього Кодексу, в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом. Відповідно до п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 Податкового кодексу України, контролюючими органами є органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Підпунктом 62.1.3 пункту 6.1 статті 62 Податкового кодексу України передбачено, що податковий контроль здійснюється шляхом: перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Відповідно до п.73.5 ст. 73 ПК України, з метою отримання податкової інформації контролюючі органи мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків.

Відповідно до ст.75 Податкового кодексу України, подана до податкової служби податкова звітність проходить камеральну перевірку на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків. Пунктом 49.8. статті 49 Податкового кодексу України встановлено, що прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають. Згідно п. 49.9. статті 49 Податкового кодексу України, за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання органом державної податкової служби. Тобто, за умов дотримання позивачем порядку заповнення та подання податкової декларації, з урахуванням положень ст. 49 Податкового кодексу України, відповідач зобов'язаний був прийняти вказані декларації позивача.

Крім того, відповідно до п. 49.11. ст. 49 Податкового кодексу України, у разі подання платником податків до органу державної податкової служби податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий орган державної податкової служби зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації протягом трьох робочих днів з дня її отримання особисто від платника податків. Згідно пп. 49.9.2. п. 49.9. статті 49 Податкового кодексу України, податкова декларація вважається прийнятою у разі, якщо орган державної податкової служби з дотриманням вимог пункту 49.11 цієї статті не надає платнику податків повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації або у випадках, визначених цим пунктом, не надсилає його платнику податків у встановлений цією статтею строк. Суд зазначає, що згідно статті 74 Податкового кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом державної податкової служби. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань.

У п.п. 14.1.171. п. 14.1 ст. 14 ПК України вказано, що податкова інформація - у значенні, визначеному Законом України "Про інформацію".

Згідно ст. 16 Закону України "Про інформацію" від 02.10.1992 р., № 2657-ХІІ (далі по тексту - Закон № 2657-ХІІ) податкова інформація - сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб'єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому Податковим кодексом України. Правовий режим податкової інформації визначається Податковим кодексом України та іншими законами.

Наказом Державної податкової служби України № 1197 від 24.12.2012 року "Про введення в експлуатацію інформаційної системи "Податковий блок" з 01.01.2013 року було введено в експлуатацію ІС "Податковий блок" в органах державної податкової служби всіх рівнів".

Згідно п. 2.1. наказу Державної податкової служби України № 1197 від 24.12.2012 року "Про введення в експлуатацію інформаційної системи "Податковий блок" існуючі інформаційні системи, в тому числі АС "Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України", експлуатувалися паралельно з інформаційною системою "Податковий блок" до 31.01.2013 року.

Наказом ДПС України № 1198 від 24.12.2012 року "Про введення в дію Тимчасового регламенту експлуатації інформаційної системи "Податковий блок" з 01.01.2013 року затверджено та введено в дію Тимчасовий регламент експлуатації інформаційної системи "Податковий блок".

Дії відповідача, що підлягають оскарженню позивачем, суд оцінює з точки зору того, чи призвели ці дії до порушення законних прав та інтересів позивача, враховуючи законодавчо визначені завдання адміністративного судочинства.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України основним завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Рішенням Конституційного Суду України від 01.12.2004 р. у справі № 1-10/2004 (справа про охоронюваний законом інтерес) розтлумачено поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається в частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права", а саме зазначено, що цей термін треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загально правовим засадам. Законний інтерес - це юридичний інтерес, що заснований на законі і випливає з нього, схвалюється ним, хоча і не закріплений у конкретних правових нормах. Так можна говорити про загальні законні інтереси осіб - учасників адміністративного процесу (досягнення юридично значущого результату, прийняття законного і обґрунтованого рішення у справі) і персоніфіковані законні інтереси (інтерес особи у встановленні конкретних фактів, що доводять його невинність у вчиненні адміністративного правопорушення або обґрунтовують його позицію у зв'язку зі зверненням у компетентний державний орган).

Порушення законного інтересу позивача у спірних правовідносинах полягає у настанні для позивача негативних наслідків, спричинених діями відповідача, а саме: коригуванням в Інформаційних автоматизованих системах Міністерства доходів та зборів України відомостей про задекларованих показників податкової звітності позивача шляхом анулювання таких показників, що позбавляє його права на використання задекларованого ним податкового кредиту у подальшій господарській діяльності.

Щодо настання негативних наслідків внаслідок коригування відповідачем показників податкової звітності, суд вважає за необхідне зазначити, що, виходячи зі специфіки податку на додану вартість, який сплачується у складі ціни товарів (робіт, послуг), одна операція з продажу товару викликає відповідні податкові наслідки у обох сторін цієї операції, які є платниками ПДВ, - у продавця - податкові зобов'язання, а у покупця - податковий кредит на аналогічну суму, а тому невідповідність показників податкового кредиту та податкових зобов'язань, що задекларовані позивачем у деклараціях з ПДВ, показникам з бази даних податкової звітності, має безпосередній вплив на права та інтереси позивача, оскільки така невідповідність може мати для позивача негативні наслідки.

На підтвердження вказаних обставин на вимогу суду відповідачем надано витяги із ІС "Податковий блок", з яких вбачається, що показники податкового кредиту та податкових зобов'язань позивача за 2013 рік, січень-лютий 2014 року змінено, а саме: графа "відхилення" містить суму задекларованого позивачем показника податкової звітності із відміткою "-", графа "платник - сума ПДВ" містить позначку "0", що дає підстави суду вважати, що такі показники податковим органом анульовано.

Суд звертає увагу, що приписами ч.2 ст.71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Частиною четвертою вказаної статті регламентовано обов'язок суб'єкта владних повноважень подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

При цьому у своїх запереченнях на позов представник відповідача не спростував твердження позивача та не довів суду ту обставину, що анулювання податкового кредиту за результатами звірки не позбавляє позивача права на використання його у подальшій господарській діяльності, а, відповідно, не порушує права та інтереси позивача.

Відповідач, наполягаючи на правомірності своїх дій, посилається на те, що податкова інформація опрацьовується ним за допомогою ІАІС "Податковий блок", введеною в експлуатацію з 01.01.2013 року Наказом ДПС України від 24.12.2012 року №1197 та перебуває у внутрішньому користуванні податкового органу.

Інформаційна система „Податковий блок" включає чотири підсистеми-сегменти операційної діяльності органів податкової служби, таких як реєстрація платників податків; обробка податкової звітності та платежів; облік платежів; податковий аудит, які створено з метою удосконалення процесу адміністрування податків .

Ця система призначена для виконання основних завдань органів ДПС, а саме: інформування платників податків про їх податкові зобов'язання та надання роз'яснень податкового законодавства; податковий облік та реєстрація платників податків; прийом та обробка документів податкової звітності та облік платежів; перевірка податкової звітності на відповідність вимогам та нормам, встановленим законодавчими та нормативними актами України; застосування заходів із погашення податкового боргу у випадках порушення податкової дисципліни з боку платників податків; вирішення спірних питань щодо сум податкових донарахувань та податкового боргу тощо.

Відповідачем не надано до суду належного правового обґрунтування щодо коригування податковим органом показників податкової звітності та податкових зобов'язань позивача із врахуванням приписів ст.ст.57, 58, 73, 74, 86 Податкового кодексу України, а також будь - якого правового обґрунтування відображення ним результатів звірки у автоматизованій системі шляхом зменшення позивачеві податкового кредиту та податкових зобов'язань, у той час як судом встановлено, що нормами чинного законодавства таке право податкового органу не передбачене.

Тобто, відповідачем не надано до суду доказів на підтвердження правомірності оскаржуваних дій щодо коригування показників податкових зобов'язань та податкового кредиту позивача в інформаційних системах Міністерства доходів та зборів України.

Суд зазначає, що способом відновлення порушеного права позивача може бути виключно зобов'язання відповідача відновити відповідні показники податкового кредиту та податкових зобов'язань позивача за відповідні періоди у інформаційних автоматизованих системах податкових органів.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

За приписами ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 КАС України.

Отже, відповідно до приписів норм чинного законодавства, суд приходить до висновку про те, що дії, вчинені відповідачем з приводу зміни на підставі акту від 31.03.2014 року №244/20-23-22-01-05/38258286 в Інформаційній системі "Податковий блок" показників декларацій Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК Фіона" (код ЄДРПОУ 38258286) з податку на додану вартість за період 2013 рік та січень, лютий 2014 року, є протиправними.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що з метою належного захисту та поновлення порушених відповідачем прав позивача підлягають задоволенню позовні вимоги про зобов'язання відповідача відновити в інформаційних базах даних показники декларацій Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК Фіона" (код ЄДРПОУ 38258286) з податку на додану вартість за період 2013 рік та січень, лютий 2014 року.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 6, 9, 11, 69-71, 72, 77, 94, 128, 159, 160-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК Фіона" до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправними дії Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області з приводу зміни на підставі акту від 31.03.2014 року №244/20-23-22-01-05/38258286 в Інформаційній системі "Податковий блок" показників декларацій Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК Фіона" (код ЄДРПОУ 38258286) з податку на додану вартість за період 2013 рік та січень, лютий 2014 року.

Зобов'язати Харківську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Харківській області відновити в інформаційних базах даних показники декларацій Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК Фіона" (код ЄДРПОУ 38258286) з податку на додану вартість за період 2013 рік та січень, лютий 2014 року.

Стягнути з Державного бюджету України (р/р: 31217206784011, отримувач: УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова Харківської області, код: 37999628, МФО: 851011, банк: ГУДКСУ у Харківській області) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК Фіона" (код ЄДРПОУ 38258286, 62416, Харківська обл, Харківський р-н, смт.Пісочин, вул. Крупської, 15/А) судовий збір у розмірі 73,08 грн. (сімдесят три гривні вісім копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення.

У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанову у повному обсязі виготовлено 11 серпня 2014 року.

Суддя Котеньов О.Г.