Постанова

від 22.07.2014 по справі 2а-6595/11/1270

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 липня 2014 року м. Київ К/9991/81181/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.

суддів: Голубєвої Г.К.

Карася О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську

на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2011 року

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2011 року

у справі № 2а-6595/11/1270

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Чорне золото»

до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську

про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування наказу, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2011 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2011 року, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Чорне золото» (далі - ТОВ «Чорне золото»; позивач) до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську (далі - Ленінська МДПІ у м. Луганську; відповідач) задоволено в повному обсязі. Визнано протиправним та скасовано наказ № 572 від 25 березня 2011 року про призначення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Чорне золото». Визнано протиправними дії Ленінської МДПІ у м. Луганську щодо невизнання (твердження про завищення) та анулювання задекларованої ТОВ «Чорне золото» в податковій декларації з податку на додану вартість за січень 2011 року суми податкового кредиту в розмірі 198 104,00 грн. та суми податкових зобов'язань в розмірі 208 534,00 грн. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ «Чорне золото» витрати із сплати судового збору в розмірі 3,40 грн.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями у справі, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

В поданій касаційній скарзі, Ленінська МДПІ у м. Луганську, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Луганського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2011 року, ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2011 року та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідачем на підставі підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78, статті 79 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - ПК України) та відповідно до наказу № 572 від 25 березня 2011 року проведено невиїзну документальну перевірку ТОВ «Чорне золото» з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту в декларації з податку на додану вартість за період з 01 січня 2011 року по 31 січня 2011 року, за результатами якої складено акт № 173/23-36735931 від 28 березня 2011 року.

Визнаючи протиправними дії контролюючого органу щодо невизнання (твердження про завищення) та анулювання задекларованої ТОВ «Чорне золото» в податковій декларації з податку на додану вартість за січень 2011 року суми податкового кредиту в розмірі 198 104,00 грн. та суми податкових зобов'язань в розмірі 208 534,00 грн., суди попередніх інстанцій виходили з протиправності наказу про призначення спірної перевірки.

Проте, із зазначеними доводами погодитись не можна, зважаючи на те, що вказана вимога по суті є вимогою про визнання протиправними дій податкового органу з включення до акту перевірки певних висновків.

При цьому слід враховувати, що відповідно до частин 1, 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

З огляду на викладене, можна дійти висновку про те, що позивач на власний розсуд визначає чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень. Водночас належний захист прав та інтересів особи можливий лише в разі існування спірних правовідносин, тобто в разі встановлення, що рішення, дія або бездіяльність протиправно породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин.

Дії суб'єкта владних повноважень є такими, що порушують права і свободи особи в тому разі, якщо відповідні дії не повинні вчинюватись таким суб'єктом стосовно цієї особи, виходячи з наданої йому компетенції.

Крім того, оспорювані дії повинні бути юридично значимими, тобто мати безпосередній вплив на суб'єктивні права та обов'язки особи шляхом або позбавлення можливості повністю чи в частині реалізувати належне цій особі право, або шляхом безпідставного покладення на цю особу будь-якого обов'язку.

За змістом пункту 86.1 статті 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Складений за результатами проведеної перевірки акт є носієм доказової інформації, яка в подальшому має використовуватись контролюючим органом для прийняття рішення щодо визначення платнику податків грошових зобов'язань. Акт перевірки складається посадовими особами контролюючого органу, позаяк це є їх службовою діяльністю на виконання посадових обов'язків із збирання доказової інформації щодо дотримання платником податків податкової дисципліни, та не містить волевиявлення самого органу щодо виявлених посадовими особами фактів.

Наявність акту перевірки чи включення до його змісту певних висновків самі собою не створюють жодних перешкод для діяльності платника податків. Висновки акту перевірки не є остаточними, оскільки платник податків вправі надати свої зауваження до відповідного акту, які можуть в подальшому бути враховані податковим органом під час вирішення питання про здійснення нарахування грошових зобов'язань за результатами перевірки. Натомість висновки посадових осіб, зазначені в акті перевірки, є лише думкою цих осіб щодо поведінки платника податків.

Виходячи з наведеного, дії посадових осіб податкового органу з включення до акту перевірки певних висновків не породжують правових наслідків для платника податків, тобто не змінюють стану його суб'єктивних прав та не створюють жодних правових обов'язків для платника податків, що, в свою чергу, виключає підстави для задоволення такої позовної вимоги.

Що ж стосується позовної вимоги про визнання протиправним та скасування наказу № 572 від 25 березня 2011 року про призначення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Чорне золото», то судові інстанції, на переконання колегії суддів, цілком обґрунтовано її задовольнили.

Так, підпунктом 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК України передбачено, що документальна позапланова перевірка здійснюється, зокрема, у разі, коли виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту.

Водночас в розглядуваній справі судами попередніх інстанцій з'ясовано, що, відповідач, незважаючи на те, що позивачем отримано письмовий запит № 11573/7/23-223 від 18 березня 2011 року лише 24 березня 2011 року, виніс спірний наказ про проведення перевірки ТОВ «Чорне золото» 25 березня 2011 року та провів саму перевірку до закінчення передбаченого законом десятиденного строку для надання товариством витребуваних документів.

Відповідно до статті 225 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право змінити судове рішення, якщо у справі немає необхідності досліджувати нові докази або встановлювати обставини, а судове рішення, яке змінюється, є помилковим тільки в частині.

За наведених обставин, рішення суду апеляційної інстанції слід скасувати, а рішення суду першої інстанції - змінити.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 225, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську задовольнити частково.

Скасувати ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2011 року.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2011 року змінити в частині задоволення позову про визнання протиправними дій Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську щодо невизнання (твердження про завищення) та анулювання задекларованої Товариством з обмеженою відповідальністю «Чорне золото» в податковій декларації з податку на додану вартість за січень 2011 року суми податкового кредиту в розмірі 198 104,00 грн. та суми податкових зобов'язань в розмірі 208 534,00 грн.

Прийняти в цій частині нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити.

В решті постанову Луганського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2011 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Рибченко А.О.

Судді Голубєва Г.К.

Карась О.В.