Ухвала

від 04.08.2014 по справі 825/1087/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"04" серпня 2014 р. м. Київ К/800/42036/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів :

Головуючого Моторного О.А.

Суддів Борисенко І.В.

Голубєвої Г.К.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Приватного підприємства "Будсервіс-2010"

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 16.07.2013

у справі № 825/1087/13-а

за позовом Приватного підприємства "Будсервіс-2010"

до Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 13.05.2013 адміністративний позов задоволено: скасовано податкові повідомлення-рішення від 03.01.2013 №0000012200 та №0000022200, з урахуванням рішення ДПС у Чернігівській області, прийнятого за розглядом первинної скарги (податкові повідомлення-рішення від 30.01.2013 №0000292300 та №0000302300) про нарахування грошових зобов'язань за основним платежем з податку на прибуток в сумі 30368,00 грн. та податку на додану вартість в сумі 26407,00 грн.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 16.07.2013 скасовано постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 13.05.2013. У задоволенні позову відмовлено.

В касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

В запереченнях на касаційну скаргу відповідач з доводами та вимогами заявника не погодився, просив скаргу залишити без задоволення, оскаржуване рішення - без змін.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, враховуючи наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що податковим органом проведена позапланова виїзна перевірка ПП "Будсервіс-2010" з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з контрагентами постачальниками та покупцями за період з 01.10.2011 по 31.12.2011, за результатами проведеної перевірки складено акт від 21.12.2012 №1487/22-36213903, в якому зафіксовано порушення позивачем вимог: п. 138.2 ст. 138 розділу III Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 30368,00 грн.; пункту 1 статті 198, пункту 2 статті 198, пункту 6 статті 198 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ, вимог пункту 2 статті 3 Закону України від 16.07.1999 року №996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», в результаті чого занижено податок на додану вартість при здійсненні операцій з контрагентами постачальниками - ТОВ «Граньстройінвест», ТОВ «Біоблок» в періоді, що перевірявся, всього в сумі 26407,00 грн.

На підставі акта перевірки, від відповідачем 03.01.2013 прийнято податкові повідомлення-рішення: №0000012200, яким збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 33008,00 грн. (у т. ч. за основним платежем - 26407,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 6601,75 грн.) та №0000022200, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 37963,00 грн. (у т. ч. за основним платежем - 30368,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 7592,00 грн.).

Зазначені податкові повідомлення-рішення оскаржувалися до Державної податкової служби у Чернігівській області та до Державної податкової служби України, в результаті чого скасовано податкові повідомлення-рішення від 03.01.2013 №0000012200 та №0000022200 в частині грошових зобов'язань за штрафними санкціями по податку на прибуток в сумі 7592,00 грн. та податку на додану вартість в сумі 6601,75 грн., залишено без змін оскаржувані податкові повідомлення-рішення в частині грошових зобов'язань за основним платежем з податку на прибуток в сумі 30368,00 грн. та податку на додану вартість в сумі 26407,00 грн.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що матеріалами справи підтверджується реальність вчинення позивачем та його контрагентами правочинів, що підтверджується: відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, наданих контрагентом позивачу; відображенням таких операцій в бухгалтерському обліку позивача та наданням для перевірки всіх необхідних первинних документів, які відповідають вимогам законодавства.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції не погодився з наведеними висновками суду першої інстанції, зазначивши, що надані позивачем документи не є належно оформленими первинними документами, оскільки не відповідають встановленим п. 201.1 ст. 201 ПК та частини другої ст. 9 Закону України від 16.07.1999 №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» вимогам щодо їх складення і підписання повноважною особою платника податків, тому не можуть бути належним документальним підтвердженням проведення господарських операцій та підставою для формування спірних сум валових витрат і податкового кредиту з ПДВ.

Однак, колегія суддів касаційної інстанції вважає такі висновки судів попередніх інстанцій передчасними та такими, що зроблені без повного та всебічного з'ясування обставин у справі.

Пунктом 138.2 ст.138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно із пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Датою виникнення права платника ПДВ на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК України, вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Не відносяться до податкового кредиту, згідно з пунктом 198.6. цієї статті, суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Матеріали справи свідчать, що між позивачем та ТОВ "Граньстройінвест" і ТОВ "Біоблок" були укладені договори на автопослуги по вертикальному плануванню та з придбання товарно-матеріальних цінностей (будівельних матеріалів).

На підтвердження реальності вчинення господарських операцій, позивачем були надані по взаємовідносинам з ТОВ "Граньстройінвест": акти здачі-прийняття (надання послуг), податкові накладні, платіжні доручення; по взаємовідносинам з ТОВ "Біоблок": податкову накладну; видаткові накладні; квитанцію до прибуткового касового ордеру.

Також, судом першої інстанції встановлено, що придбані будівельні матеріали у ТОВ "Біоблок" та придбані автопослуги по вертикальному плануванню у ТОВ "Граньстройінвест" було використано в господарській діяльності ПП "Будсервіс-2010", що підтверджується: Дт 23 "Виробництво" Кт 205 "Матеріали" - списано товарно-матеріальні цінності (будівельні матеріали) на виробництво; Дт 23 "Виробництво" - Кт 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" - оприбутковано послуги, які списані на затрати по вертикальному плануванню школи № 5 по вул. Вокзальній № 115.

Разом з тим, судом апеляційної інстанції встановлено, що надані позивачем документи від імені ТОВ «Граньстройінвест» містять підпис ОСОБА_1 Проте, факт підписання зазначених документів вказаною особою не знайшов свого підтвердження в ході розгляду справи.

Також, судом зазначено, що з акту перевірки ДПІ у Святошинському районі міста Києва від 04.04.2012 №438/22-20/37227058 вбачається, що 04.01.2012 було отримано пояснення керівника та засновника ТОВ «Біоблок» ОСОБА_2, який повідомив, що не здійснював керівництво господарською діяльністю Товариства та не підписував від свого імені будь-яких документів підприємства.

За наведених обставин, судам слід врахувати наведені вище обставини та з'ясувати характер та зміст спірних операцій, дослідити усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції, наявність у підприємства основних засобів та трудових ресурсів, необхідних для вчинення дій, що становлять зміст відповідних операцій, і на підставі цього зробити вмотивований висновок про те, чи відбувся дійсний рух активів між учасниками відповідних операцій.

Колегія суддів вважає, що судам попередніх інстанцій за необхідності слід поставити питання про проведення експертного дослідження на предмет наявності чи відсутності ознак підроблення підпису посадовими особами, які підписували податкові накладні та інші первинні документи, видані ТОВ "Граньстройінвест" та ТОВ "Біоблок", оскільки встановлення даної обставини має важливе значення для правильного вирішення даної справи.

Враховуючи, що передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, оскаржувані судові рішення у справі підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції відповідно до ч. 2 ст. 227 КАС України.

При новому розгляді, слід взяти до уваги вищезазначене та прийняти законне і обґрунтоване рішення відповідно до норм матеріального, процесуального права, надати належну правову оцінку обставинам у справі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 222, 223, 227, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Приватного підприємства "Будсервіс-2010" задовольнити частково.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 13.05.2013 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 16.07.2013 скасувати.

Справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: (підпис) О.А. Моторний Судді (підпис) І.В. Борисенко (підпис) Г.К. Голубєва