ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 серпня 2014 року Справа № 910/20850/13
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Остапенка М.І., суддів :Гончарука П.А., Стратієнко Л.В. розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Акваспецстрой" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.06.2014 року у справі за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Акваспецстрой" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-промислове підприємство "Строймаш" третя особа:Товариство з обмеженою відповідальністю "Автоленд" простягнення коштів
В С Т А Н О В И В:
у жовтні 2013 року, ТОВ "Акваспецстрой" звернулось до господарського суду з позовом до ТОВ "Виробничо-промислове підприємство "Строймаш" про повернення 141 228,90 грн. попередньої оплати за товар, який не було поставлено, 982,80 грн. пені, 719,69 грн. 3 % річних та 1 195,20 грн. на відшкодування витрат на проведення експертизи .
Рішенням господарського суду м. Києва від 23.04.2014 року у задоволенні позову відмовлено.
За наслідками перегляду справи в апеляційному порядку, постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.06.2014 року рішення місцевого господарського суду залишено без змін.
Постановлені судами рішення оскаржено у касаційному порядку і ухвалою Вищого господарського суду України від 22.07.2014 року порушено касаційне провадження у справі за касаційною скаргою позивача, у якій він посилається на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права і просить оскарженні судові рішення скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені у касаційній скарзі доводи, судова колегія вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.
Постановляючи про відмову в позові суди першої та апеляційної інстанцій, виходили з того, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами, що поставлений йому товар, не відповідає умовам договору № ВПП057 від 20.05.2013 року.
Проте визнати, що наведені судами мотиви давали підстави для відмови у позові не можна.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно ст. 662 ЦК України, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
За приписами ст. 671 ЦК України, якщо за договором купівлі-продажу переданню підлягає товар у певному співвідношенні за видами, моделями, розмірами, кольорами або іншими ознаками (асортимент), продавець зобов'язаний передати покупцеві товар в асортименті, погодженому сторонами.
Якщо договором купівлі-продажу асортимент товару не встановлений або асортимент не був визначений у порядку, встановленому договором, але із суті зобов'язання випливає, що товар підлягає переданню покупцеві в асортименті, продавець має право передати покупцеві товар в асортименті виходячи з потреб покупця, які були відомі продавцеві на момент укладення договору, або відмовитися від договору.
Правові наслідки порушення умови договору щодо асортименту товару визначені ст. 672 ЦК України, якщо передбачено, що у разі, коли продавець передав товар в асортименті, що не відповідає умовам договору купівлі-продажу, покупець має право відмовитися від його прийняття та оплати, а якщо він вже оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.
У разі відмови від товару, асортимент якого не відповідає умовам договору купівлі-продажу, або пред'явлення вимоги про заміну цього товару покупець має право відмовитися від оплати цього товару, а якщо він вже оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.
Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, відносини сторін врегульовані договором № ВПП057 від 20.05.2013 року, за умовами якого ТОВ "Виробничо-промислове підприємство "Строймаш" (постачальник) зобов'язалось поставити ТОВ "Акваспецстрой" (покупець) товар, визначений у специфікаціях до договору, а останній протягом 2 банківських дні з моменту виставлення рахунку здійснити 100 % передоплату за цей товар (п.3.4. договору).
За п.п. 2.1., 2.2. цього договору, якість товару, що поставляється, повинна відповідати нормативно-технічним характеристикам, вказаним у специфікаціях та супровідних документах на товар. Кількість кожної партії товару узгоджується між сторонами в рахунках-фактурах та специфікаціях до договору. З моменту прийняття та оплати покупцем рахунку-фактури партія товару вважається узгодженою між сторонами.
На виконання взятих на себе зобов'язань щодо обов'язкової попередньої оплати товару (п. 3.4. договору) позивач, платіжним дорученням № 174 від 24.05.2013 року оплатив наданий відповідачем рахунок № 1915 від 20.05.2013 року на поставку труби 1420х14 довжиною 27,53 м, вартість якої складає 141 228,90 грн.
Отримавши платіж на зазначену суму з посиланням на рахунок № 1915 від 20.05.2013 року відповідач не міг не усвідомлювати обсяг своїх зобов'язань з поставки погодженого та зазначеного у рахунку товару, а тому посилання суду на належне виконання відповідачем своїх зобов'язань шляхом постачання продукції, яка не відповідала замовленню, про що відповідач був своєчасно повідомлений, та від заміни якої відмовляється, безпідставне.
З огляду на зазначене, відмова у праві позивача вимагати повернення попередньої оплати за товар, який не було поставлено є незаконною, а тому за таких обставин, судові рішення в частині відмови у стягненні спірної суми заборгованості, не можуть залишатись без змін і підлягають скасуванню, а враховуючи, що обставини справи встановлені судами з достатньою повнотою і не потребують додаткового дослідження, судами допущена лише їх неправильна правова оцінка права, судова колегія вважає можливим не передавати справу на новий судовий розгляд у цій частині, а постановити нове рішення про задоволення позову.
В той же час, враховуючи, що позивач просить стягнути на його користь суму попередньої оплати, перераховану, яка не вважається грошовим зобов'язанням у розумінні ст. 625 ЦК України, нарахування на цю суму передоплати інфляційних втрат, 3 % річних та пені безпідставне, а тому заявлені вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 111 9 , 111 11 ГПК України, Вищий господарський суд України, -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу задовольнити частково.
Рішення господарського суду м. Києва від 23.04.2014 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.06.2014 року скасувати.
Постановити нове рішення, яким позов задовольнити частково та стягнути з ТОВ "Виробничо-промислове підприємство "Строймаш" (код ЄДРПОУ 38556771) на користь ТОВ "Акваспецстрой" (код ЄДРПОУ 32129970) 141 228,90 грн. заборгованості, 2 844,23 грн. на відшкодування судового збору за подання позовної заяви та 2 844,22 грн. судового збору за подання апеляційної та касаційної скарг.
Видачу наказу доручити господарському суду м. Києва.
Головуючий М.І. Остапенко
Судді П.А. Гончарук
Л.В. Стратієнко
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 06.08.2014 |
Оприлюднено | 12.08.2014 |
Номер документу | 40099020 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Остапенко М.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні