Рішення

від 28.01.2014 по справі 914/4560/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.01.2014 р. Справа № 914/4560/13

Позивач: Приватне акціонерне товариство "Галичина" (80200, вул. Б.Хмельницького, 120, м. Радехів, Львівська область; ідентифікаційний код 25553579)

Відповідач-1: Товариство з обмеженою відповідальністю "Галмолторг" (79035, вул. Зелена, 147, м. Львів; ідентифікаційний код 31215183)

Відповідач-2: Товариство з обмеженою відповідальністю "Гурманіка" (25015, вул. Євгена Маланюка, 11А, Ленінський р-н, м. Кіровоград; ідентифікаційний код 38037220)

про стягнення заборгованості у сумі 654473,87грн.

суддя Фартушок Т.Б.

секретар Полюхович Х.М.

Представники:

Позивача: Білик Н.М. - представник, довіреність в матеріалах справи;

Відповідачів 1, 2 : не з'явився.

Суть спору:

Приватним акціонерним товариством "Галичина" заявлено позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Галмолторг" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Гурманіка" з вимогою стягнення солідарно 557562,51грн. боргу, що виник у зв'язку з порушенням Відповідачем грошових зобов'язань (з оплати за поставлену продукцію), передбачених умовами Договору №01/01/12 від 01.01.2012р.

Крім цього, заявлено вимогу про стягнення з Відповідача 16713,58грн. 3% річних від простроченого платежу та 80197,78грн. пені.

06.12.2013р. ухвалою Господарського суду Львівської області порушено провадження у справі та розгляд справи призначено на 10год. 35хв. 15.01.2014р. Розгляд справи відкладався з причин та підстав, зазначених в ухвалі Господарського суду Львівської області по даній справі від 15.01.2014р., в тому числі у зв'язку з неявкою Відповідачів та невиконанням вимог ухвали господарського суду по даній справі щодо надання документів, що витребовувались судом. В судовому засіданні 28.01.2014р. оголошувалась перерва в межах робочого дня.

Протягом розгляду справи представнику Позивача по явці оголошено права і обов'язки, визначені ст.ст.20,22,28,38 ГПК України. Крім того, в ухвалах господарського суду Львівської області по даній справі, які скеровані Сторонам (підтвердженням чого є дані реєстрів вихідної кореспонденції Господарського суду Львівської області) зазначено, що права та обов'язки сторін визначені ст.ст.20,22,28,38 ГПК України.

Заяв про відвід судді не надходило.

Представник Позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав, надав пояснення по суті спору з обґрунтуванням наявності підстав для стягнення з Відповідача заборгованості.

Протягом розгляду справи Позивачем подано до суду клопотання про долучення доказів з додатками від 14.01.2014р. (вх.№1025/14) та від 27.01.2014р. (вх.№3293/14).

Відповідачі явку повноважних представників в судове засідання не забезпечили, явка визнавалась обов'язковою, про причини неявки суду не повідомили, були належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судових засідань.

24.01.2014р. Відповідач-1 подав через канцелярію суду Відзив на позовну заяву із зазначенням того, що вимога Позивача про стягнення заборгованості з Товариства з обмеженою відповідальністю "Галмолторг" є безпідставною, оскільки укладений 01.01.2012р. Договір поруки №2 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Галмолторг" та Приватним акціонерним товариством "Галичина" припинив свою дію відповідно до вимог ч.4 ст.559 Цивільного кодексу України, відповідно, Товариство з обмеженою відповідальністю "Галмолторг" є неналежним відповідачем у справі .

Згідно ч.1 ст.64 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Надіслані Відповідачу-1 за адресою: 79035, вул. Зелена, 147, м. Львів конверти з ухвалами господарського суду Львівської області по даній справі, в тому числі ухвалою про порушення провадження у справі, повертались із зазначенням у поштових довідках причин повернення - за закінченням терміну зберігання.

Проте, відповідно до витягу з ЄДРЮО та ФОП серії АЖ №968593 станом на 31.01.2013р. , місцезнаходженням Відповідача є: 79035, вул. Зелена, 147, м.Львів.

Крім того, у витязі з ЄДРЮО та ФОП серії АЖ №968593 станом на 31.01.2013р. зазначено про відсутність відомостей про припинення юридичної особи Відповідача чи зміну адреси реєстрації .

Надіслані Відповідачу-2 за адресою: 25015, вул. Євгена Маланюка, 11А, Ленінський р-н, м.Кіровоград конверти з ухвалами господарського суду Львівської області по даній справі, в тому числі ухвалою про порушення провадження у справі, повертались із зазначенням у поштових довідках причин повернення - за закінченням терміну зберігання.

Проте, відповідно до витягу з ЄДРЮО та ФОП серії АГ №912092 станом на 17.12.2013р. , місцезнаходженням Відповідача є: 25015, вул. Євгена Маланюка, 11А, Ленінський р-н, м. Кіровоград.

Крім того, у витязі з ЄДРЮО та ФОП серії АГ №912092 станом на 17.12.2013р. зазначено про відсутність відомостей про припинення юридичної особи Відповідача чи зміну адреси реєстрації .

З врахуванням вищенаведеного суд зазначає, що ухвали суду по даній справі, в тому числі про порушення провадження у справі, вручені Відповідачам належним чином.

Також, суд зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 4 3 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

На виконання зазначених вимог Кодексу, в ухвалі господарського суду Львівської області про порушення провадження у справі (на необхідність виконання вимог якої зазначалось в ухвалах про відкладення розгляду справи), окрім подання відзиву на позовну заяву, сторін зобов'язувалось надати всі докази в обґрунтування правової позиції по суті спору.

Крім того, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 4 3 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 38 (витребування доказів) Господарського процесуального кодексу України (якою, в тому числі, передбачені права сторін, про що зазначалось в кожній з ухвал господарського суду по даній справі), сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів; у разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази. Зі змісту наведеної статті вбачається, що протягом розгляду справи суд позбавлений можливості самостійно збирати докази, і вправі витребовувати такі виключно за клопотання сторони або прокурора.

Враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що судом, згідно вимог Господарського процесуального кодексу України, надавалась в повному обсязі можливість Учасникам процесу щодо обґрунтування їх правової позиції по суті спору та подання доказів, чим забезпечено принцип змагальності.

Відповідно до вимог ст.4-7 Господарського процесуального кодексу України судові рішення приймаються за результатами обговорення усіх обставин справи.

В судовому засіданні суд оглянув оригінали документів, долучених до матеріалів справи.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи в їх сукупності, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представника Позивача, суд встановив наступне.

Щодо стягнення 557562,51грн. основного боргу.

01.01.2012р. між Приватним акціонерним товариством "Галичина" (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Гурманіка" (Дистриб'ютор) укладено дистриб'юторський договір №01/01/12 з додатками (надалі - Договір), відповідно до якого (розділ 1), Сторони домовились про співпрацю з метою реалізації продукції (Товарів) Постачальника. В межах цієї співпраці Постачальник зобов'язується постачати Дистриб'ютору у власність продукцію, а Дистриб'ютор зобов'язується приймати поставлені Продукцію, здійснювати подальший їх продаж на умовах передбачених Договором та можливими додатками до нього, які є невід'ємною частиною Договору. Постачальник надає, а Дистриб'ютор приймає комплекс прав та обов'язків посередника маркетингової, рекламної, торгівельно-посередницької діяльності, в тому числі щодо пошуку покупців, реалізації Продукції торгових марок "Гурманіка", "Молочна родина", "Галичина", "Мої корівки" та "Молочар", придбаної у Постачальника за встановленими останнім цінами з метою розширення ринків збуту на території визначеній Договором. Кількість, якість, асортимент відповідної продукції, що постачаються Дистриб'ютору згідно Договору передбачаються Договором.

У п.2.1 Договору зазначено, що ціни на продукцію, що постачаються згідно Договору є договірними; дистриб'ютор здійснює оплату за продукцію протягом 10 календарних днів з моменту поставки продукції . Днем оплати вважається день надходження коштів на поточний рахунок Постачальника (п.п.2.4, 2.5).

Приписами п.3.3.7 Договору встановлено, що Дистриб'ютор зобов'язується належно здійснювати розрахунки з Постачальником за поставлену продукцію.

Пунктом 4.1 Договору передбачено, що підставою для постачання продукції за Договором є письмове замовлення Дистриб'ютора, що є невід'ємною частиною Договору та підтверджується видатковими накладними виписаними Постачальником.

Відповідно до п.4.11 Договору, приймання-передача продукції за кількістю та якістю здійснюється в порядку, що визначений Договором та вимогами інструкцій П-6, П-7.

Згідно п.7.1, Договір діє з моменту його укладення Сторонами до 31.12.2012р.

Приписами п.8.1 Договору встановлено, що право власності на продукцію переходить до Дистриб'ютора з моменту поставки.

Відповідно до п.8.2 Договору, при виникненні суперечок під час виконання умов Договору, Сторони вирішують їх за взаємною згодою. У разі недосягнення взаємної згоди, спори за Договором розглядаються в господарському суді відповідно до вимог чинного законодавства України.

01.01.2012р. між Приватним акціонерним товариством "Галичина" (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Гурманіка" (Дистриб'ютор) укладено Додаткову угоду №2 до Дистриб'юторського договору №01/01/12, відповідно до п.1 якого, Сторони домовилися внести зміни до Розділу 1 "Предмет Договору" виклавши п.1.1 в новій редакції: "Сторони домовились про співпрацю з метою реалізації продукції Постачальника. В межах цієї співпраці Постачальник зобов'язується постачати Дистриб'ютору у власність Продукцію (Товари), а Дистриб'ютор зобов'язується приймати поставлені Продукцію (Товари), здійснювати подальший їх продаж та за результатами роботи надавати Постачальнику звіти в порядку та на умовах, передбачених Договором та додатками до нього, які є невід'ємною частиною Договору".

На виконання умов Договору та для підтвердження прийняття зобов'язань за Договором, Позивачем поставлено, а Відповідачем отримано Товар за видатковими накладними №KG-0001569/ТГ від 08.10.2012р. на суму 34654,31грн. з ПДВ; №KG-0001574/ТГ від 10.10.2012р. на суму 9936,77грн. з ПДВ; №KG-0001580/ТГ від 11.10.2012р. на суму 12262,31грн. з ПДВ; №KG-0001637/ТГ від 12.10.2012р. на суму 10592,62грн. з ПДВ; №KG-0001784/ТГ від 13.10.2012р. на суму 23827,30грн. з ПДВ; №KG-0001640/ТГ від 15.10.2012р. на суму 7920,50грн. з ПДВ; №KG-0001648/ТГ від 16.10.2012р. на суму 9382,30грн. з ПДВ; №KG-0001714/ТГ від 17.10.2012р. на суму 7444,58грн. з ПДВ; №KG-0001715/ТГ від 19.10.2012р. на суму 10938,54грн. з ПДВ; №KG-0001727/ТГ від 22.10.2012р. на суму 11686,01грн. з ПДВ; №KG-0001775/ТГ від 23.10.2012р. на суму 5843,32грн. з ПДВ; KG-0001776/ТГ від 24.10.2012р. на суму 4972,44грн. з ПДВ; №KG-0001751/ТГ від 25.10.2012р. на суму 6336,59грн. з ПДВ; №KG-0001798/ТГ від 26.10.2012р. на суму 4624,02грн. з ПДВ; №KG-0001820/ТГ від 29.10.2012р. на суму 4614,67грн. з ПДВ; №KG-0001841/ТГ від 30.10.2012р. на суму 5688,53грн. з ПДВ; №KG-0001843/ТГ від 31.10.2012р. на суму 5076,20грн. з ПДВ; №KG-0001914/ТГ від 31.10.2012р. на суму 20049,23грн. з ПДВ; № KG-0001850/ТГ від 01.11.2012р. на суму 9066,70грн. з ПДВ; №KG-0001895/ТГ від 02.11.2012р. на суму 5249,08грн. з ПДВ; №KG-0001912/ТГ від 05.11.2012р. на суму 11050,98грн. з ПДВ; №KG-0001916/ТГ від 06.11.2012р. на суму 8797,72грн. з ПДВ; №KG-0001938/ТГ від 07.11.2012р. на суму 7807,96грн. з ПДВ; №KG-0001939/ТГ від 08.11.2012р. на суму 8992,68грн. з ПДВ; №KG-0001989/ТГ від 09.11.2012р. на суму 14922,47грн. з ПДВ; №KG-0002016/ТГ від 12.11.2012р. на суму 19529,24грн. з ПДВ; №KG-0002038/ТГ 13.11.2012р. на суму 8986,55грн. з ПДВ; №KG-0002056/ТГ від 14.11.2012р. на суму 12535,88грн. з ПДВ; №KG-0002057/ТГ від 15.11.2012р. на суму 6332,63грн. з ПДВ; №KG-0002114/ТГ від 16.11.2012р. на суму 15064,21грн. з ПДВ; №KG-0002128/ТГ від 19.11.2012р. на суму 5222,84грн. з ПДВ; №KG-0002157/ТГ від 20.11.2012р. на суму 6079,49грн. з ПДВ; №KG-0002158/ТГ від 21.11.2012р. на суму 9722,69грн. з ПДВ; №KG-0002171/ТГ від 22.11.2012р. на суму 4753,70грн. з ПДВ; №KG-0002228/ТГ від 23.11.2012р. на суму 15890,51грн. з ПДВ; №KG-0002241/ТГ від 26.11.2012р. на суму 8849,23грн. з ПДВ; №KG-0002266/ТГ від 27.11.2012р. на суму 11716,13грн. з ПДВ; №KG-0002270/ТГ від 28.11.2012р. на суму 6984,88грн. з ПДВ; №KG-0002282/ТГ від 29.11.2012р. на суму 4357,93грн. з ПДВ; №KG-0002312/ТГ від 30.11.2012р. на суму 8272,54грн. з ПДВ; №KG-0002354/ТГ від 01.12.2012р. на суму 387,88грн. з ПДВ; №KG-0002355/ТГ від 03.12.2012р. на суму 11101,67грн. з ПДВ; №KG-0002377/ТГ від 04.12.2012р. на суму 7962,94грн. з ПДВ; №KG-0002384/ТГ від 05.12.2012р. на суму 7801,51грн. з ПДВ; №KG-0002451/ТГ від 06.12.2012р. на суму 5550,07грн. з ПДВ; №KG-0002450/ТГ від 07.12.2012р. на суму 8041,14грн. з ПДВ; №KG-0002467/ТГ від 10.12.2012р. на суму 9886,03грн. з ПДВ; №KG-0002490/ТГ від 11.12.2012р. на суму 7521,52грн. з ПДВ; №KG-0002501/ТГ від 12.12.2012р. на суму 7431,32грн. з ПДВ; №KG-0002511/ТГ від 13.12.2012р. на суму 5745,06грн. з ПДВ; №KG-0002691/ТГ від 13.12.2012р. на суму 1291,52грн. з ПДВ; №KG-0002567/ТГ від 14.12.2012р. на суму 12803,59грн. з ПДВ; №KG-0002568/ТГ від 15.12.2012р. на суму 13090,19грн. з ПДВ; №KG-0002573/ТГ від 17.12.2012р. на суму 5633,34грн. з ПДВ; №KG-0002592/ТГ від 18.12.2012р. на суму 6614,64грн. з ПДВ; №KG-0002600/ТГ від 19.12.2012р. на суму 10317,66грн. з ПДВ; №KG-0002601/ТГ від 20.12.2012р. на суму 399,40грн. з ПДВ; №KG-0002632/ТГ від 21.12.2012р. на суму 12988,79грн. з ПДВ; №KG-0002677/ТГ від 24.12.2012р. на суму 8794,45грн. з ПДВ; №KG-0002678/ТГ від 25.12.2012р. на суму 4029,31грн. з ПДВ; №KG-0002679/ТГ від 26.12.2012р. на суму 6385,26грн. з ПДВ; №KG-0002687/ТГ від 27.12.2012р. на суму 3148,88грн. з ПДВ та №KG-0002690/ТГ від 28.12.2012р. на суму 7255,16грн. з ПДВ; всього на загальну суму 573 617,61грн .

При цьому підписання покупцем видаткових накладних, які є первинним обліковим документом у розумінні Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка відповідає вимогам, зокрема ст. 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Строк виконання відповідного грошового зобов'язання визначається за правилами ч. 1 ст. 692 ЦК України. (Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 17.07.2012р. №01-06/928/2012).

Відповідач за поставлений йому товар розрахувався лише частково в розмірі 16055,10грн .

Відтак, станом на 25.11.2013р. Борг Відповідача перед Позивачем становить 557562,51грн . (573617,61 - 16055,10).

В матеріалах справи відсутні, Сторонами не наведені доводи та не подані докази здійснення оплати Відповідачем 2 чи іншими особами боргу в розмірі 557562,51грн . Позивачу повністю чи частково.

У відповідності з пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до ч.1 ст.173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії , а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що господарські зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів і договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог , що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно із ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Відповідно до ст.ст.6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Приписами ч.1 ст.527 ЦК України передбачено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ст.530 Цивільного кодексу України).

У відповідності до ч. 1 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування

Згідно ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 статті 691 ЦК України передбачено, що Покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу

Відповідно до ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 599 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

При цьому суд зазначає, що 01.01.2012р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Галмолторг" (Поручитель) та Приватним акціонерним товариством "Галичина" (Кредитор) укладено Договір поруки №2 (далі Договір поруки), відповідно до п.1 якого, Поручитель зобов'язується солідарно відповідати перед Кредитором за виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Гурманіка", код ЄДРПОУ: 38037220 (Боржник), зобов'язань за Дистриб'юторським договором №01/01/12 від 01.01.2012р., укладеним між ПрАТ "Галичина" і Боржником.

Поручитель відповідає перед Кредитором за виконання зобов'язань Боржником в повному обсязі, включаючи основний борг, штрафні санкції, інфляційні, проценти річних та відшкодування збитків (п.1.3).

Пунктом 2.1. Договору поруки передбачено, що у випадку невиконання (неналежного виконання) Боржником зобов'язань із оплати поставленого згідно Дистриб'юторського договору №01/01/12 від 01.01.2012р. товару, Поручитель зобов'язується виконати за Боржника зобов'язання шляхом сплати Кредитору відповідних сум, з урахуванням положень п.1.3 Договору на поточний рахунок Кредитора протягом 10 днів з моменту повідомлення Кредитором про невиконання Дистриб'юторського договору №01/01/12 від 01.01.2012р. Боржником.

Відповідно до п.3.1, Договір вступає в силу з моменту його підписання Сторонами.

Приписами п.3.2 встановлено, що Договір припиняється у випадках: припинення забезпеченого дійсним договором зобов'язання; за згодою Сторін; в інших випадках, передбачених діючим законодавством України .

Приписами ч.4 ст.559 Цивільного кодексу України встановлено, що порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Враховуючи вищенаведене, в тому числі дату укладення Договору поруки №2 (01.01.2012р.); беручи до уваги те, що в матеріалах справи відсутні, Сторонами не наведені доводи та не подані докази пред'явлення Позивачем до подання позовної заяви вимог до Поручителя (Відповідача 1), суд зазначає про припинення дії Договору поруки від 01.01.2012р. до моменту заявлення позовних вимог, а відтак відсутності правових підстав до задоволення позовних вимог в частині стягнення заборгованості за Договором до Відповідача 1.

З врахуванням наведеного, в тому числі того, що матеріалами справи доведено, а Відповідачем-2 не спростовано порушення зобов'язання щодо оплати за отриманий згідно Договору Товар, в тому числі станом на час подання позову та порушення провадження у справі - на суму 557562,51грн .; враховуючи відсутність правових підстав до задоволення позовних вимог до Відповідача 1 у зв'язку з припиненням станом на час пред'явлення позову договору поруки №2 від 01.01.2012р.; беручи до уваги те, що станом на час вирішення спору по суті в матеріалах справи відсутні, Сторонами не наведені доводи та не представлені докази відсутності боргу Відповідача-2 перед Позивачем в розмірі 557562,51грн ., чи здійснення оплати такого повністю або частково, суд приходить до висновку про наявність правових підстав до задоволення позовних вимог в частині стягнення з Відповідача-2 557562,51грн . основного боргу та відмови в задоволенні позову в частині стягнення основного боргу солідарно з Відповідача 1.

Щодо стягнення 80197,78 грн. пені .

Позивач просить також стягнути з Відповідачів солідарно 80197,78грн . пені, розрахунок якої додано до позовної заяви.

У п.5.2 Договору передбачено, що у випадку затримки оплати за поставлений товар Дистриб'ютор зобов'язується сплатити Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми неоплаченого Товару за кожен день затримки, протягом всього часу затримки.

Згідно з ст.ст.549, 611, 625 Цивільного кодексу України, ст.230 Господарського кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Частиною 6 ст.232 Господарського кодексу України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін; розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Перевіривши правильність розрахунку пені суд зазначає, що такий розраховано Позивачем правильно.

Враховуючи вищенаведене, беручи до уваги доводи мотивувальної частини рішення щодо стягнення основного боргу, в тому числі щодо відмови в задоволенні позовних вимог в частині стягнення основного боргу з Відповідача 1, а відтак, відсутності підстав до стягнення пені з Відповідача 1; перевіривши правильність проведеного розрахунку пені, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову в частині стягнення з Відповідача-2 на користь Позивача пені за 2012-2013рр . в розмірі 80197,78грн., в частині стягнення пені з Відповідача-1 слід відмовити.

Щодо стягнення 16713,58грн. 3% річних.

В прохальній частині позовної заяви Позивач також просить стягнути з Відповідачів солідарно 16713,58грн. 3% річних, розрахунок яких надано в додатках до позовної заяви.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст.625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши правильність розрахунку 3% річних суд зазначає, що такий розраховано Позивачем правильно.

Враховуючи вищенаведене, перевіривши правильність розрахунку 3% річних, беручи до уваги доводи мотивувальної частини рішення щодо стягнення основного боргу, в тому числі щодо відмови в задоволенні позовних вимог в частині стягнення основного боргу з Відповідача 1, а відтак, відсутності підстав до стягнення 3% річних з Відповідача 1, суд приходить до висновку, що в частині стягнення 3% річних з Відповідача-2 у сумі 16713,58грн. за 2012-2013рр. позовні вимоги підлягають до задоволення в розмірі 16713,58грн., в частині стягнення з Відповідача-1 слід відмовити.

Відповідно до вимог ст.4.-7 Господарського процесуального кодексу України судові рішення приймаються за результатами обговорення усіх обставин справи.

Принцип об'єктивної істини, тобто відповідності висновків, викладених у судовому акті, дійсним обставинам справи реалізується також положеннями ст.43 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

28.01.2014 року у відповідності до вимог ст.85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення, про що зазначено в протоколі судового засідання. Повний текст рішення виготовлений та підписаний, з врахуванням вихідних, 03.02.204р.

На підставі ст.49 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи те, що спір виник з вини Відповідача 2, судові витрати у справі слід покласти на Відповідача 2.

Виходячи з наведеного та керуючись нормами ст.ст. 4-3, 4-7, 20, 22, 28, 32, 33, 34, 36, 43, 49, 69, 75, 82-87, 115-116 ГПК України, - суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Галмолторг" (79035, вул.Зелена, 147, м.Львів; ідентифікаційний код 31215183) на користь Приватного акціонерного товариства "Галичина" (80200, вул. Б.Хмельницького, 120, м. Радехів, Львівська область; ідентифікаційний код 25553579) 557562,51грн. основного боргу, 80197,78грн. пені, 16713,58грн. 3% річних та 13089,48грн. судового збору.

3. В решті позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному та касаційному порядку.

Суддя Фартушок Т.Б.