Рішення

від 04.08.2014 по справі 916/2162/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" серпня 2014 р.Справа № 916/2162/14

Господарський суд Одеської області у складі:

судді В.С. Петрова

при секретарі Н.В. Комендатенко

за участю представників:

від позивача - Слєпко В.М.,

від відповідача - Щербін А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Колективного будівельно-монтажного підприємства „Електропівдензахідмонтаж" до Товариства з обмеженою відповідальністю „Чорноморенергоспецмонтаж" про стягнення 405593,96 грн., -

ВСТАНОВИВ:

В засіданні суду 30.07.2014 р. оголошувалась перерва до 04.08.2014 р. в порядку ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Колективне будівельно-монтажне підприємство „Електропівдензахідмонтаж" звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Чорноморенергоспецмонтаж" про стягнення 405593,96 грн., посилаючись на наступне.

Між Колективним будівельно-монтажним підприємством „Електропівдензахідмонтаж" та Товариством з обмеженою відповідальністю „Чорноморенергоспецмонтаж" було укладено договір підряду №1/13 на виконання будівельно-монтажних робіт від 02.01.2013 року.

У відповідності до предмету договору позивач зобов'язався в межах договірної ціни на свій ризик власними і залученими силами та засобами виконати будівельно-монтажні роботи на об'єктах відповідача та в терміни визначені договором, а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити ці роботи.

У грудні місяці 2013 року позивачем були виконані будівельно-монтажні роботи на загальну суму 630572,04 грн.

Згідно п.6.3. договору позивач щомісячно, не пізніше 10 числа наступного місяця в розмірі 11 % відшкодовує відповідачу витрати за послуги генпідряду, що склало 69362,92 грн., та підтверджується актами про виконання ген. послуг.

Так, позивачем було виписано рахунок №30 від 31.12.2013 року на суму 508594,47 грн. та рахунок №31 від 31.12.2013 року на суму 52614,65 грн. Як вказує позивач, рахунок №31 відповідачем був оплачений згідно платіжного доручення №170 від 27.01.2014 року, а рахунок № 30 був частково сплачений на суму 100000,00 грн. згідно платіжного доручення №214 від 30.01.2014 року, також 05.03.2014 року платіжним дорученням №565 сплачено ще 30000,00 грн. За ствердженнями позивача, решта частина коштів не сплачена.

Актом звірки розрахунків по виконаних роботах станом на 15.03.2014 року було підтверджено факт заборгованості відповідачем на суму 378594,47 грн.

Як зазначає позивач всі переговори, які велись між позивачем та відповідачем про сплату коштів за виконані роботи не дали позитивного результату, і позивачем було направлено на адресу відповідача претензію №23 від 01.04.2014 року. У відповідь на претензію відповідач запевнив, що йому взагалі невідомо і немає жодних доказів коли були виконані роботи, і підписані вони особою в рядку генпідрядника, яка не могла в цей час підписати ці акти та довідки. Так, на думку позивача, відмова в оплаті заборгованості є неаргументованою і безпідставною, при цьому позивач посилається на довідки виконаних робіт та акт звірки розрахунків станом на 15.03.2014 року по даним обох сторін, що свідчить про наявність у відповідача заборгованості в сумі 378594,47 грн.

Крім того, позивач вказує, що пунктом 13.3. договору підряду №1/13 передбачена відповідальність (пеня) за порушення термінів оплати виконаних робіт в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення. На підставі вказаного та з огляду на наявність боргу за договором підряду №1/13 в розмірі 378594,47 грн. позивача нараховано пеню в сумі 26999,49 грн. (378594,47х2х9,5%/365 дн. х 137 дн.), що заявлена до стягнення разом з сумою основного боргу.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 06.06.2014 р. позовну заяву Колективного будівельно-монтажного підприємства „Електропівдензахідмонтаж" прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 916/2162/14, при цьому розгляд справи призначено в засіданні суду.

Відповідач у відзиві на позов (а.с. 91-94 ) зазначив, що виходячи з суті укладеного договору №1/13 від 02.01.2013 року ТОВ „ЧЕСМ" є генпідрядником, який виконує роботу на об'єктах замовників і діє на підставі та на умовах укладених договорів генпідряду з замовниками, тому розрахунки за виконані роботи з субпідрядниками проводяться тільки після отримання грошових коштів від замовників та тільки після приймання виконаних робіт або етапів виконаних робіт без зауважень з боку замовника. Також відповідач наголосив, що особа, яка являється технічним директором підприємства, не могла підписувати акти та довідки у зв'язку з тим, що довіреність на такі дії була прострочена, а відповідного наказу керівника підприємства не було, з цього приводу ТОВ „ЧЕСМ" було проведено службове розслідування, за результатами якого була дана оцінка діям посадової особи та остання була притягнена до дисциплінарної відповідальності. Відтак, відповідач заперечував проти позову в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши та дослідивши всі письмові докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд дійшов наступних висновків.

02 січня 2013 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Чорноморенергоспецмонтаж" (генпідрядник) та Колективним будівельно-монтажним підприємством „Електропівдензахідмонтаж" (субпідрядник) було укладено договір підряду №1/13 на виконання будівельно-монтажних робіт, у відповідності п. 1 якого (предмет договору) відповідач як генпідрядник доручає, а позивач як субпідрядник зобов'язується в межах договірної ціни виконувати будівельно-монтажні роботи на свій ризик власними і залученими силами та засобами якісно і у встановлений договором термін на об'єктах генпідрядника, відповідно до умов цього договору та згідно діючих нормативних вимог.

Відповідно до п. 4.1. договору договірна ціна будівельно-монтажних робіт являється динамічною. Вартість робіт буде уточнюватись в процесі будівництва згідно фактичного виконаних обсягів робіт та підписаних сторонами актів приймання виконаних робіт на основі ДБН Д.1.1.-1-2000 із змінами та доповненнями.

Згідно п. 5.1. договору роботи мають виконуватись після оформлення дозволу в присутності представників експлуатуючих служб замовника.

Відповідно до п. 6.3. договору субпідрядник щомісячно, не пізніше 10 числа наступного місяця, в розмірі 11 % від вартості виконаних робіт (без врахування вартості матеріалів генпідрядника) за договором відшкодовує генпідряднику витрати за послуги, що надаються субпідряднику.

Термін виконання робіт визначений у 7 розділі договору. Так, за умовами п. 7.1., 7.2. договору початок виконання робіт: 02.01.2013 року, а кінець виконання робіт: 31.12.2013 року.

Згідно п. 7.3. договору після закінчення виконання робіт субпідрядник зобов'язаний письмово повідомити генпідряднику про готовність предмету підряду до здачі-приймання протягом 5 робочих днів.

Порядок розрахунків визначений у розділі 8 договору.

Відповідно до п. 8.1. договору генпідрядник здійснює щомісячно оплату за виконанні роботи протягом 5 банківських днів з дня підписання обома сторонами довідки про вартість виконаних підрядних робіт (форма КБ-3).

В п. 8.2. договору визначено вид розрахунків - безготівковий.

Порядок здачі-приймання робіт зазначені в 10 розділі договору.

Відповідно до п. 10.1. договору здача-приймання робіт здійснюється сторонами за актом протягом 5 робочих днів з моменту отримання повідомлення генпідрядником про готовність предмету підряду до приймання.

За умовами п. 11.1. договору гарантійний термін за даним договором становить 12 місяців з дня підписання акту державної комісії.

Згідно п. 11.2. договору субпідрядник гарантує якість виконаних робіт по об'єкту і надійну його роботу протягом дії гарантійного терміну. Субпідрядник зобов'язується усунути протягом дії гарантійного терміну всі виявлені в процесі експлуатації об'єкта недоліки і дефекти.

Термін дії договору зазначений у 12 розділі. Відповідно до п. 12.1. договору останній набирає чинності з моменту підписання його обома сторонами і діє до 31.12.2013 року, а частині розрахунків та гарантійного обслуговування - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Так, згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частина 1 статті 202 ЦК України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

При цьому за правилами статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з частиною 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

В силу положень ст. 838 Цивільного кодексу України підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник. Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов'язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов'язку. Замовник і субпідрядник не мають права пред'являти один одному вимоги, пов'язані з порушенням договорів, укладених кожним з них з генеральним підрядником, якщо інше не встановлено договором або законом.

В свою чергу укладений між позивачем та відповідачем договір № 1/13, який за своєю суттю відноситься до договорів підряду, є підставою для виникнення у сторін за цим договором відповідних господарських зобов'язань згідно зі ст.ст. 173, 174 ГК України (ст.ст. 11, 202, 509 ЦК України), і є обов'язковим для виконання його сторонами у відповідності з положеннями ст. 629 ЦК України.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

У відповідності до ч. 1 ст. 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

В силу положень ст. 882 ЦК України замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов'язаний негайно розпочати їх прийняття. Замовник організовує та здійснює прийняття робіт за свій рахунок, якщо інше не встановлено договором. У прийнятті робіт мають брати участь представники органів державної влади та органів місцевого самоврядування у випадках, встановлених законом або іншими нормативно-правовими актами. Замовник, який попередньо прийняв окремі етапи робіт, несе ризик їх знищення або пошкодження не з вини підрядника, у тому числі й у випадках, коли договором будівельного підряду передбачено виконання робіт на ризик підрядника. Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Частиною 4 ст. 879 Цивільного кодексу України передбачено, що оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

Згідно ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Положеннями ст.ст. 843, 844 ЦК України передбачено, що у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором.

Як вбачається з матеріалів справи, сторонами по справі було погоджено договірну ціну з будівництва ЛЕП -110 кв до ПС „Прибузька" в м. Хмельницький (а.с. 14), згідно з якою ціна є твердою та вартість вказаних робіт становить 59117,58 грн. Так, на виконання умов вказаного договору № 1/13 позивачем було виконано вказані в договірній ціні будівельні роботи, що підтверджується складеним між позивачем та відповідачем актом № 1 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2013 року на суму 59117,58 грн. (а.с. 18-20). При цьому відповідно до п. 6.3 договору № 1/13 сторонами був складений та підписаний акт № 1 про виконання генпірядних послуг від 31.12.2013 р. (а.с. 22), згідно якого сума відшкодування витрат в розмірі 11% склала 6502,93 грн. У зв'язку з цим вартість виконаних позивачем будівельних робіт на вказаному об'єкті, яка підлягає сплаті відповідачем, склала 52614,65 грн. (59117,58 грн. - 6502,93 грн.), про що свідчить підписана представниками обох сторін довідка про вартість виконаних будівельних робіт за грудень 2013 р. (а.с. 17).

Також сторонами по справі було погоджено договірну ціну на виконання робіт із заміни 2АТ ф. А на нову резервну фазу автотрансформатора типу АОДЦТН-333000/750/330У1 ПС 750 кВ „Дніпровська" (а.с. 24), згідно з якою ціна робіт є твердою та вартість вказаних робіт становить 37574,40 грн. Так, на виконання умов вказаного договору № 1/13 позивачем було виконано вказані в договірній ціні роботи, що підтверджується складеним між позивачем та відповідачем актом № 1 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2013 року на суму 37574,10 грн. (а.с. 27-30). При цьому відповідно до п. 6.3 договору № 1/13 сторонами був складений та підписаний акт № 1 про виконання генпірядних послуг від 31.12.2013 р. (а.с. 32), згідно якого сума відшкодування витрат в розмірі 11% склала 4133,15 грн. У зв'язку з цим вартість виконаних позивачем робіт на вказаному об'єкті, яка підлягає сплаті відповідачем, склала 33440,95 грн. (37574,10 грн. - 4133,15 грн.), про що свідчить підписана представниками обох сторін довідка про вартість виконаних будівельних робіт за грудень 2013 р. (а.с. 26).

Згідно погодженої сторонами твердої договірної ціни на будівництво і реконструкцію ПС 110/10 кВ „Артилерійська" 1-ий етап (а.с. 33) вартість вказаних будівельних робіт становить 3035833,93 грн. Так, на виконання умов вказаного договору № 1/13 позивачем було виконано вказані в договірній ціні роботи, що підтверджується складеним між позивачем та відповідачем актом № 1 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2013 року на суму 206653,44 грн. (а.с. 36-41), актом № 2 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2013 року на суму 153882,84 грн. (а.с. 42-49). При цьому відповідно до п. 6.3 договору № 1/13 сторонами був складений та підписаний акт № 4 про виконання генпірядних послуг від 31.12.2013 р. (а.с. 51), згідно якого сума відшкодування витрат в розмірі 11% склала 39658,99 грн. У зв'язку з цим вартість виконаних позивачем будівельних робіт на вказаному об'єкті, яка підлягає сплаті відповідачем, склала 320877,29 грн. (360536,28 грн. - 39658,99 грн.), про що свідчить підписана представниками обох сторін довідка про вартість виконаних будівельних робіт за грудень 2013 р. (а.с. 35).

Відповідно до погодженої сторонами твердої договірної ціни на реконструкцію ПС 110/35/10 кВ „Арциз" для підключення сонячних електростанцій встановленою потужністю 40МВт 2 етап (а.с. 52) вартість вказаних будівельних робіт становить 260198,77 грн. Так, на виконання умов вказаного договору № 1/13 позивачем було виконано вказані в договірній ціні роботи, що підтверджується складеним між позивачем та відповідачем актом № 1 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2013 року на суму 130940,70 грн. (а.с. 55-57). При цьому відповідно до п. 6.3 договору № 1/13 сторонами був складений та підписаний акт № 1 про виконання генпірядних послуг від 31.12.2013 р. (а.с. 59), згідно якого сума відшкодування витрат в розмірі 11% склала 14403,48 грн. У зв'язку з цим вартість виконаних позивачем робіт на вказаному об'єкті, яка підлягає сплаті відповідачем, склала 116537,22 грн. (130940,70 грн. - 14403,48 грн.), про що свідчить підписана представниками обох сторін довідка про вартість виконаних будівельних робіт за грудень 2013 р. (а.с. 54).

До того ж згідно складеного між позивачем та відповідачем актом № 2 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2013 року (а.с. 62-64) позивачем були виконані роботи з реконструкції ПС 110/35/10 кВ „Арциз" на суму 42403,38 грн. В свою чергу відповідно до п. 6.3 договору № 1/13 сторонами був складений та підписаний акт № 2 про виконання генпірядних послуг від 31.12.2013 р. (а.с. 66), згідно якого сума відшкодування витрат в розмірі 11% склала 4664,37 грн. У зв'язку з цим вартість виконаних позивачем робіт за вказаним актом, яка підлягає сплаті відповідачем, склала 37739,01 грн. (42403,38 грн. - 4664,37 грн.), про що свідчить підписана представниками обох сторін довідка про вартість виконаних будівельних робіт за грудень 2013 р. (а.с. 61).

Відтак, загальна сума виконаних позивачем за спірним договором робіт склала 561209,12 грн.

В силу статті 538 Цивільного кодексу України виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання, при якому сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено умовами договору, актами цивільного законодавства тощо.

Отже, прийняття відповідачем виконаних позивачем підрядних робіт є підставою виникнення у відповідача зобов'язання оплатити вказані роботи на підставі оформлених сторонами актів приймання виконаних будівельних робіт, як це передбачено умовами договору та приписами чинного законодавства.

Так, позивачем на оплату вищезазначених виконаних робіт було виписано рахунок №30 від 31.12.2013 року на суму 508594,47 грн. та рахунок №31 від 31.12.2013 року на суму 52614,65 грн., всього на суму 561209,12 грн.

Як вказує позивач та не оспорюється відповідачем, рахунок № 31 на суму 52614,65 грн. відповідачем був оплачений згідно платіжного доручення №170 від 27.01.2014 року. Також як вбачається з наданих позивачем до суду банківських виписок (а.с. 75-77), по рахунку № 30 відповідачем було частково сплачено 30.01.2014 р. - 100000,00 грн. згідно платіжного доручення № 214, 05.03.2014 року - сплачено 30000,00 грн. згідно платіжного доручення № 565. У зв'язку з цим заборгованість відповідача перед позивачем за виконані роботи склала 378594,47 грн. (561209,12 грн. - 52614,65 грн. - 130000,00 грн.), яка підтверджується складеним та підписаним між сторонами актом звірки розрахунків від 15.03.2014 р. (а.с.72-73).

Між тим несплатою позивачу вказаної суми заборгованості за виконані роботи згідно договору № 1/13 відповідач порушив умови вказаного договору, що є недопустимим згідно ст. 525 Цивільного кодексу України.

При цьому судом не приймаються до уваги доводи відповідача в обґрунтування своїх заперечень на позов про те, що з боку відповідача акти виконаних робіт були підписані особою, яка являється технічним директором підприємства, але не могла підписувати акти та довідки у зв'язку з тим, що довіреність на такі дії була прострочена, а відповідного наказу керівника підприємства не було. Так, згідно положень ст. 882 ЦК України обов'язок з організації та здійснення прийняття робіт покладено на замовника, якщо інше не встановлено договором, однак договором іншого не передбачено. Наразі з наявних актів виконаних робіт, актів про виконання генпірядних послуг та довідок про вартість виконаних робіт вбачається, що підпис представника відповідача скріплено печаткою Товариства. Більш того, вчинені представником відповідача дії з прийняття виконаних позивачем робіт були схвалені самим Товариством, про що свідчить здійснення відповідачем часткової оплати вказаних робіт. В свою чергу з огляду на те, що згідно положень ст. 241 ЦК України вчинений представником відповідача правочин є схваленим, відповідно такий правочин створює для відповідача певні права та обов'язки.

За таких обставин, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача вказаної суми заборгованості в розмірі 378594,47 грн.

При цьому слід зазначити, що заявлену позивачем до стягнення суму боргу відповідач не спростував, докази її погашення в матеріалах справи відсутні. Так, частиною другою статті 22 ГПК України передбачено, що сторони мають право подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання тощо; обґрунтовувати свої вимоги і заперечення поданими суду доказами (ч. 2 ст. 43 ГПК України), якими в силу ст. 32 ГПК України є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інших обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Також суд вважає безпідставними посилання відповідача на те, що розрахунки за виконані роботи з субпідрядниками, зокрема й позивачем, можуть проводитися тільки після отримання грошових коштів від замовника та тільки після приймання виконаних робіт або етапів виконаних робіт без зауважень з боку замовника. Так, виконані позивачем роботи були прийняті відповідачем без зауважень, а положення спірного договору № 1/13 не містять умов щодо оплати виконаних робіт після отримання грошових коштів від замовника. Натомість в п. 8.1. договору № 1/13 встановлено обов'язок відповідача як генпідрядника здійснювати щомісячно оплату за виконанні роботи протягом 5 банківських днів з дня підписання обома сторонами довідки про вартість виконаних підрядних робіт (форма КБ-3).

Приписами ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

З огляду на те, що наявні в матеріалах справи довідки про вартість виконаних будівельних робіт були підписані сторонами 31.12.2013 р., відповідно відповідачем було допущено прострочення виконання зобов'язань з оплати виконаних позивачем робіт за спірним договором № 1/13, починаючи з 14.01.2014 р. (5 банківських днів з 31.12.2013 р. з урахуванням святкових і вихідних днів).

Ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

При цьому невиконання зобов'язання або виконання зобов'язання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), що мало місце у даному випадку (несплата відповідачем всієї вартості поставленого товару) згідно ст. 610 Цивільного кодексу України є порушенням зобов'язання, зокрема з боку відповідача.

В свою чергу у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Як передбачено частиною 1 ст. 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. В силу ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штраф, пеня).

Згідно положень ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Так, в п. 13.3 договору № 1/13 передбачено, що за несвоєчасне здійснення платежів згідно п. 8.1, генпідрядник сплачує субпідряднику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ (яка діяла на момент виникнення заборгованості) від суми простроченого платежу за кожний день затримки.

При цьому, як передбачає частина 1 ст. 551 Цивільного кодексу України, предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно.

За приписами ч. 1 ст. 624 Цивільного кодексу України, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Крім того, згідно ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 229 ГК України учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Ч. 1, 2, 4 ст. 217 ГК України передбачають, що господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції. Господарські санкції застосовуються у встановленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин.

В силу положень ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 ГК України).

Згідно з частиною 2 статті 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Стаття 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" визначає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовано Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Отже, яким би способом не визначався в договорі розмір пені, він не може перевищувати той розмір, який установлено законом як граничний, тобто за прострочення платежу за договором може бути стягнуто лише пеню, сума якої не перевищує ту, що обчислено на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України, а також за період у шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Статтею 253 ЦК України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Виходячи зі змісту зазначених норм, початком для нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання буде день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано. Нарахування санкцій триває протягом шести місяців.

Так, з огляду на несвоєчасне виконання відповідачем зобов'язань за вказаним договором підряду № 1/13 щодо здійснення оплати за виконані роботи позивачем нараховано відповідачу пеню за період з 14.01.2014 р. по 30.05.2014 року (137 дн.) в сумі 26999,49 грн. 378594,47х2х9,5%/365 дн. х 137 дн.), розрахунок яких наведено у позові. Дослідивши та перевіривши вищенаведений здійснений позивачем у позовній заяві розрахунок пені, суд вважає його неправильним з огляду на невірно обрану позивачем діючу у період прострочення ставку НБУ. Відтак, судом самостійно здійснено розрахунок пені:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 378594.47 14.01.2014 - 14.04.2014 91 6.5000 % 0.036 % 12270.61 378594.47 15.04.2014 - 30.05.2014 46 9.5000 % 0.052 % 9065.52 Таким чином, загальна сума пені за договором складає 21336,13 грн.

Отже, враховуючи наведений розрахунок та несвоєчасне виконання відповідачем зобов'язання щодо здійснення оплати виконаних позивачем робіт за договором № 1/13, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення пені в сумі 21336,13 грн.

Відтак, загальна сума заборгованості відповідача, що підлягає стягненню на користь позивача, становить 399930,60 грн. (378594,47 грн. основного боргу + 21336,13 грн. пені).

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Вказані положення ЦК кореспондуються з положеннями ст. 20 ГК України.

Оцінюючи надані сторонами докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги Колективного будівельно-монтажного підприємства „Електропівдензахідмонтаж" частково обґрунтовані, відповідають фактичним обставинам та матеріалам справи, тому підлягають частковому задоволенню.

У зв'язку з тим, що спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача та рішення відбулось частково на користь позивача, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору, понесені позивачем при подачі позову, покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Колективного будівельно-монтажного підприємства „Електропівдензахідмонтаж" до Товариства з обмеженою відповідальністю „Чорноморенергоспецмонтаж" про стягнення 405593,96 грн. задовольнити частково.

2. СТЯГНУТИ з Товариства з обмеженою відповідальністю „Чорноморенергоспецмонтаж" (67801, Одеська область, Овідіопольський район, смт. Овідіополь, вул. Дзержинського, буд. 4; код ЄДРПОУ 31207130) на користь Колективного будівельно-монтажного підприємства „Електропівдензахідмонтаж" (65490, Одеська область, м. Теплодар, вул. Комунальна, 19; код ЄДРПОУ 00112118) суму основного боргу за договором підряду в розмірі 378594/триста сімдесят вісім тисяч п'ятсот дев'яносто чотири/грн. 47 коп., пеню в сумі 21336/двадцять одна тисяча триста тридцять шість/грн. 13 коп., витрати по сплаті судового збору в розмірі 7998/сім тисяч дев'ятсот дев'яносто вісім/грн. 61 коп.

3. В задоволенні решти частини позовних вимог Колективного будівельно-монтажного підприємства „Електропівдензахідмонтаж" до Товариства з обмеженою відповідальністю „Чорноморенергоспецмонтаж" відмовити.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 11.08.2014 р.

Суддя Петров В.С.