Рішення

від 25.05.2009 по справі 33/148

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

33/148

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№  33/148

25.05.09

Суддя Мудрий С.М., розглянувши справу

за позовом    відкритого акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль” в особі Київської регіональної дирекції ВАТ „Райффайзен Банк Аваль”

до                  1) приватного підприємства „Рубікон-Д”

2) приватного підприємства „Світанок”

про                стягнення 661 669,04 грн.

За участю представників сторін:

від позивача:      Рямушкін І.Є. –представник за довіреністю № 7030 від 10.11.2008 року;

від відповідача:   1) не з'явився;

2) не з'явився.

встановив :

Відкрите акціонерне товариство „Райффайзен Банк Аваль” в особі Київської регіональної дирекції ВАТ „Райффайзен Банк Аваль” звернулось до Господарського суду м. Києва з позовною заявою до приватного підприємства „Рубікон-Д” та приватного підприємства „Світанок” про стягнення 661 669,04 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 07.08.2007 року між відкритим акціонерним товариством „Райффайзен Банк Аваль” в особі Київської регіональної дирекції ВАТ „Райффайзен Банк Аваль” (позивачем) та приватним підприємством „Рубікон-Д” (відповідачем-1) був укладений кредитний договір № 010/93-12/25, згідно умов якого позивач відкрив відповідачеві відновлювальну кредитну лінію у сумі 550 000,00 грн. строком до 06.08.2008 року. Відсоткова ставка за користування кредитними коштами за цим договором встановлена у розмірі 17,5 % річних.

Відповідно до п. 6.1. вищеназваного договору відповідач-1 зобов'язаний забезпечити повернення одержаного кредиту та сплату нарахованих відсотків на умовах, передбачених цим договором.

Згідно з п. 10.2 вищеназваного договору за порушення строків повернення кредиту, процентів за користування кредитом відповідач-1 сплачує позивачеві пеню від суми простроченого платежу у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент виникнення заборгованості, за кожний день прострочення.

07.08.2007 року між позивачем та приватним підприємством „Світанок” (відповідач-2) укладено іпотечний договір реєстр. № 2647 про забезпечення зобов'язань відповідача-1, що випливають з кредитного договору № 010/93-12/25 від 07.08.2007 року. Згідно з п.п. 1.1, 1.2 вказаного іпотечного договору відповідачем-2 передано у заставу майновий комплекс заводу по виготовленню алкогольних напоїв загальною площею 1 227,7 кв.м., що знаходиться за адресою: 07840, Київська обл., Бородянський район, с. Пилиповичі, вул. Привокзальна,5. Заставна вартість майна, яке відповідач-2 передав позивачу у забезпечення кредитних зобов'язань, становить 2 248 000,00 гривень.

Відповідач-1 свої зобов'язання передбачені кредитним договором належним чином не виконав, отримані грошові кошти у строк, що передбачений договором, а саме до 06.08.2008 року не повернув.

24.10.2008 року позивач направив відповідачеві-1 та відповідачеві-2 лист № 09-07-03/09/10433 з вимогою оплатити заборгованість за кредитним договором № 010/93-12/25 від 07.08.2007 року.

Основна заборгованість відповідача-1 перед позивачем по кредиту становить 547965,00 грн., заборгованість за відсотками за користування кредитними коштами становить 47 967,03 грн., пеня за порушення строків повернення кредитних коштів становить 63 269,10 грн., пеня за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом становить 2 467,91 грн.

У зв'язку з вищезазначеним позивач звернувся до суду.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 23.02.2009 року порушено провадження у справі № 33/148 і призначено до розгляду на 07.04.2009 року.

У судове засідання 07.04.2009 року представники відповідача-1 та відповідача-2 не з'явились, вимоги ухвали Господарського суду м. Києва про порушення провадження у справі № 33/148 від 23.02.2009 року не виконали, про поважні причини неявки суд не повідомили.

Представник позивача в судове засідання з'явився, вимоги ухвали Господарського суду м. Києва про порушення провадження у справі № 33/148 від 23.02.2009 року не виконав, подав заяву про продовження строку розгляду справи. Суд задовольнив клопотання представника позивача про продовження строку розгляду справи.

Враховуючи факт нез'явлення в судове засідання представників відповідачів суд відклав розгляд справи на 25.05.2009 року.

У судове засідання 25.05.2009 року представники відповідача-1 та відповідача-2 не з'явились, вимоги ухвали Господарського суду м. Києва про порушення провадження у справі № 33/148 від 23.02.2009 року не виконали, про поважні причини неявки суд не повідомили, обґрунтованих клопотань щодо своєї неявки не направляли, хоча про час і місце судових засідань були повідомлені належним чином.

У судовому засіданні 25.05.2009 року представник позивача виконав вимоги ухвали про порушення провадження у справі № 33/148 від 23.02.2009 року, підтримав свої позовні вимоги, просив позов задовольнити, стягнути з відповідачів солідарно заборгованість в сумі 661669,04 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 6616,69 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн.

Відповідно до статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.

07.08.2007 року між відкритим акціонерним товариством „Райффайзен Банк Аваль” в особі Київської регіональної дирекції ВАТ „Райффайзен Банк Аваль” (позивачем) та приватним підприємством „Рубікон-Д” (відповідачем-1) був укладений кредитний договір  № 010/93-12/25, згідно умов якого позивач відкрив відповідачеві відновлювальну (револьверну) кредитну лінію у сумі 550 000,00 грн. (ліміт кредитування) строком до 06.08.2008 року. Згідно з п. 1.3 вищеназваного договору за користування кредитом позичальник сплачує кредитору проценти 17,5 (сімнадцять цілих п'ять десятих) процентів річних.

Відповідно до п.3.4 кредитного договору  № 010/93-12/25 позивач виконав свої зобов'язання перед відповідачем-1 шляхом перерахування на його поточний рахунок суми кредиту, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями № 93/95 від 08.08.07, № 93/96 від 15.08.07, № 93/101 від 28.08.07, № 93/110 від 05.09.07, № 93/116 від 14.09.07, № 93/125 від 09.10.07, № 93/126 від 18.10.07.

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі статтею 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного Банку України.

У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісячно до дня повернення позики.

Відповідно до п. 3.5. вищеназваного договору нарахування банком відсотків за користування кредитом здійснюється за фактичне число календарних днів користування кредитом, виходячи з фактичної кількості календарних днів у місяці та році. При цьому, проценти за користування кредитом нараховуються на залишок заборгованості за кредитом, починаючи з дня надання кредиту (часткового надання кредиту), до дня повного погашення заборгованості за кредитом (день надання кредиту та день погашення заборгованості за кредитом вважаються одним днем).

Згідно з п. 3.6. позичальник зобов'язаний щомісячно сплачувати проценти за користування кредитом не пізніше останнього робочого дня кожного місяця, а у випадку повного погашення кредиту –не пізніше дня такого погашення.

Згідно з частиною 1 статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що були встановлені договором.

Згідно умов кредитного договору № 010/93-12/25 від 07.08.2007 року строк повернення кредитних коштів та відсотків за користування ними закінчився 06.08.2008 року.

Основна заборгованість відповідача-1 перед позивачем по кредиту становить 547965,00 грн., заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитними коштами період з 08.08.2007 року по 28.01.2009 року становить 47967,03 грн., що підтверджується реєстрами розрахункових документів, які знаходяться в матеріалах справи.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідні положення також визначаються у ч.1 статті 193 ГК України.

Згідно зі статтею 525 ЦК України та ч.7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, факт наявності основної заборгованості в сумі 547 965,00 грн. та  заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитними коштами в сумі 47967,03 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачами не спростований, тому позовні вимоги в частині стягнення основної заборгованості та заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитними коштами визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч.3 статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з п. 10.2 вищеназваного договору за порушення строків повернення кредиту, процентів за користування кредитом позичальник сплачує кредитору пеню від суми простроченого платежу у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на час виникнення заборгованості, за кожний день прострочення.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, пеня за порушення строків погашення кредиту в сумі 63269,10 грн. та пеня за порушення строків сплати відсотків за користування кредитними коштами в сумі 2467,91 грн. визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню.

07.08.2007 року між позивачем та приватним підприємством „Світанок” (відповідачем-2) укладено іпотечний договір реєстр. № 2647 про забезпечення зобов'язань відповідача-1, що випливають з кредитного договору № 010/93-12/25 від 07.08.2007 року. Згідно з п.п. 1.1, 1.2 вказаного іпотечного договору відповідачем-2 передано у заставу майновий комплекс заводу по виготовленню алкогольних напоїв загальною площею 1 227,7 кв.м., що знаходиться за адресою: 07840, Київська обл., Бородянський район, с. Пилиповичі, вул. Привокзальна,5. Заставна вартість майна, яке відповідач-2 передав позивачу у забезпечення кредитних зобов'язань, становить 2 248 000,00 гривень.

Статтею 11 Закону України «Про заставу»передбачено, що сторонами договору застави (заставодавцем і заставодержателем) можуть бути фізичні, юридичні особи та держава.

Заставодавцем може бути як сам боржник, так і третя особа (майновий поручитель).

Заставодавцем при заставі майна може бути його власник, який має право відчужувати заставлене майно на підставах, передбачених законом, а також особа, якій власник у встановленому порядку передав майно і право застави на це майно.

Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно з частиною 1 статті 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Відповідно до статті 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до статті 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 44, ч.5 ст. 49, ст.ст. 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути солідарно з приватного підприємства „Рубікон-Д” (07840, Київська обл, Бородянський район, с. Пилиповичі, вул. Привокзальна, 5; р/р 26003401029049 в КРД ВАТ „Райффайзен Банк Аваль”, МФО 322904, код ЄДРПОУ 31665650) та приватного підприємства „Світанок” (031124, м. Київ, вул. Василенка, 7-А; р/р 26007269235001 РКЦБ „Приватбанк”, МФО 320649, код ЄДРПОУ 30471338) на користь відкритого акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль” в особі Київської регіональної дирекції ВАТ „Райффайзен Банк Аваль” (01030, м. Київ, вул. Пирогова, 7-7Б; п/р 290971032 в КРД ВАТ „Райффайзен Банк Аваль”, МФО 322904, код ЄДРПОУ 23494105) суму основної заборгованості в розмірі 547965 (п'ятсот сорок сім тисяч дев'ятсот шістдесят п'ять) грн. 00 коп., суму заборгованості за відсотками за користування кредитними коштами у розмірі 47967 (сорок сім тисяч дев'ятсот шістдесят сім) грн. 03 коп., пеню за порушення строків повернення кредитних коштів у сумі 63269 (шістдесят три тисячі двісті шістдесят дев'ять) грн. 10 коп., пеню за порушення строків сплати відсотків за користування кредитними коштами в сумі 2467 (дві тисячі чотириста шістдесят сім) грн. 91 коп., витрати  по сплаті державного мита в сумі 6616 (шість тисяч шістсот шістнадцять) грн. 69 коп. та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

       Суддя                                                                                                        С.М.Мудрий

Дата підписання повного тексту рішення 18.06.2009 року.