Рішення

від 06.04.2009 по справі 39/108

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

39/108

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  39/108

06.04.09

За позовом Приватного підприємства «Інтелект сервіс-2007»

до                 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Батько»

2) Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України

про              дострокове припинення дії свідоцтва України № 55226 на знак для товарів та послуг            

                                                                                                           Суддя   Гумега О.В.

Представники:

Від позивача:         Петрушин С.Г. (довіреність № 17-П від 23.09.2008р.)

Від відповідача-1: не з'явилися

Від відповідача-2: Картушин Д.М. (довіреність № 16-08/1035 від 24.02.2009р.)

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Батько»(відповідач-1) та Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України (відповідач-2) про дострокове припинення дії свідоцтва України № 55226 на знак для товарів і послуг, власником якого є відповідач-1, відносно товарів 29, 30, 31, 32 класів Міжнародної класифікації товарів і послуг (МКТП).

Позивач також просить суд зобов'язати відповідача-2 внести зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг та здійснити публікацію в офіційному бюлетені «Промислова власність»про дострокове припинення дії свідоцтва України № 55226 на знак для товарів і послуг, власником якого є відповідач-1, відносно товарів 29, 30, 31, 32 класів МКТП.  

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем-2 було видано відповідачу-1 17.10.2005 року свідоцтво України № 55226 на знак для товарів і послуг, об'єктом якого є комбінація образотворчих і словесних позначень, що включає слова «Батько», «здоровенькі були», а також малюнок чоловічої голови і колосків зерна, який був зареєстрований, у тому числі для товарів, які по Міжнародній класифікації товарів і послуг відносяться до товарів:

29 класу (м'ясо, риба, птиця і дичина; м'ясні екстракти; овочі і фрукти консервовані, сушені і піддані тепловій обробці; желе, варення, компоти; яйця, молоко і молочні продукти; масла і жири харчові);

30 класу (кава, чай, какао, цукор, рис, тапіока (маніока), саго, замінники кави; мука і зернові продукти, хліб і кондитерські вироби, морозиво; мед, сироп мелясовий (з патоки); дріжджі, пекарні порошки; сіль, гірчиця; оцет, приправи; прянощі; харчовий лід);

31 класу (сільськогосподарські, садово-городні, лісові і зернові продукти, що не відносяться до інших класів; живі тварини; свіжі фрукти і овочі; насіння; живі рослини і квіти; корма для тварин; солод);

32 класу (пиво; мінеральні і газовані води і інші безалкогольні напої; фруктові напої і фруктові соки; сиропи і інші склади для виготовлення напоїв);

та після публікації в офіційному бюлетені «Промислова власність»№ 10 за жовтень 2005 року відомостей про видачу свідоцтва на знак для товарів та послуг відносно вказаних в свідоцтві товарів ні відповідачем-1, ні іншою особою під контролем відповідача-1 не використовувався.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.02.2009р. порушено провадження у справі № 39/108, прийнято позовну заяву до розгляду, розгляд справи призначено на 16.03.2009р.

Відповідач-1 в судове засідання, призначене на 16.03.2009р., не з'явився, вимоги ухвали від 26.02.2009р. не виконав, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому порядку.

В судовому засіданні 16.03.2009р. позивач та відповідач-2 вимоги ухвали від 26.02.2009р. виконали частково. Позивач надав пояснення по справі, позовні вимоги підтримав повністю. Відповідач-2 подав клопотання про встановлення адреси для листування, в якому зазначив, що адресою відповідача-1, відповідно до відомостей Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг, є: 65003, м. Одеса, вул. Щоголєва, 12, та просив суд вести листування з відповідачем-1 за вказаною адресою. Клопотання відповідача-2 про встановлення адреси для листування судом задоволено. Відповідач-2 також надав відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечував та просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог, пред'явлених до відповідача-2.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.03.2009р., відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи було відкладено на 06.04.2009р.

Відповідач-1 в судове засідання, призначене на 06.04.2009р., не з‘явився, вимоги ухвали від 16.03.2009р. не виконав, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому порядку.

В судовому засіданні 06.04.2009р. позивач подав уточнення до позовної заяви.  

В судовому засіданні 06.04.2009р. за згодою представників позивача та відповідача-2 оголошувалися вступна та резолютивна частини рішення.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами, оскільки відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи відповідачем-1  не подано.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача-2, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судових засіданнях оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Відповідач-1 є власником прав на зареєстрований в Україні комбінований знак для товарів та послуг, що включає слова «Батько», «здоровенькі були», а також малюнок чоловіка та колосків зерна, за свідоцтвом України на знак для товарів і послуг № 55226, призначений для маркування товарів 29, 30, 31 та 32 класів Міжнародної класифікації товарів і послуг (МКТП), а саме:

29 клас (м'ясо; риба; птиця; дичина; м'ясні екстракти; законсервовані, сухі, несирі фрукти та овочі; желе; повидла; яйця, молоко; молочні продукти; харчова олія; жири);

30 клас (кава; чай; какао; цукор; рис; тапіока; саго; замінники кави; борошно; зернові продукти; хліб; кондитерські вироби; морозиво; мед; сироп мелясовий; дріжджі; пекарські порошки; сіль; гірчиця; оцет; приправи; прянощі; харчовий лід);

31 клас (сільськогосподарські, садові та лісові продукти і зерно, що належать до інших класів; живі тварини; свіжі фрукти та овочі; насіння; живі рослини і квіти; корми; солод);

32 клас (пиво; мінеральні і газовані води та інші безалкогольні напої; фруктові напої; фруктові соки; сиропи та інші складники для готування напоїв);

реєстрація № 55226 діє в Україні у повному обсязі з 17.10.2005р. до 28.10.2013р., публікація про видачу свідоцтва здійснена в офіційному бюлетені «Промислова власність» № 10 за жовтень 2005р.

Отже, відповідно до ч. 1 ст. 494 Цивільного кодексу України, згідно якої набуття права інтелектуальної власності на торговельну марку засвідчується свідоцтвом, умови та порядок видачі якого встановлюються законом, відповідач-1 набув права інтелектуальної власності на вказану торговельну марку.

Позивач вважає, що дія свідоцтва України на знак для товарів і послуг № 55226 від 17.10.2005 року повинна бути припинена достроково відносно товарів 29, 30, 31 та 32 класів МКТП, оскільки вищевказана торговельна марка щодо товарів вказаних класів МКТП без поважних причин не використовується в Україні ані відповідачем-1, ані іншими особами під його контролем після публікації відомостей про видачу свідоцтва в офіційному бюлетені «Промислова власність»№ 10 за жовтень 2005р.

Відповідно до ст. 16 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», використанням знака визнається: нанесення його на будь-який товар, для якого знак зареєстровано, упаковку, в якій міститься такий товар, вивіску, пов'язану з ним, етикетку, нашивку, бирку чи інший прикріплений до товару предмет, зберігання такого товару із зазначеним нанесенням знака з метою пропонування його для продажу, продаж, імпорт (ввезення) та експорт (вивезення); застосування його під час пропонування та надання будь-якої послуги, для якої знак зареєстровано; застосування його в діловій документації чи в рекламі та в мережі Інтернет. Знак визнається використаним, якщо його застосовано у формі зареєстрованого знака, а також у формі, що відрізняється від зареєстрованого знака лише окремими елементами,  якщо це не змінює в цілому відмітності знака.

В судових засіданнях було встановлено, що відповідач-1 не використовував знак за свідоцтвом України № 55226, як виробник харчових продуктів та інших товарів, що відносяться до 29, 30, 31 та 32 класів МКТП, оскільки:

відповідач-1 не має дозволу на початок роботи, що видається на основі ст. 21 Закону України «Про охорону праці»у випадку, якщо діяльність підприємства пов'язана із експлуатацією обладнання підвищеної небезпеки, до якого, відповідно до п. 26 додатку 2 «Порядку видачі дозволів Державним комітетом з нагляду за охороною праці та його територіальними органами», затвердженого постановою КМ України від 15.10.2003р. № 1631, відноситься також обладнання для харчової промисловості, а також у випадку виконання підприємством робіт підвищеної небезпеки, до яких, відповідно до п.п. 37, 76 додатку 1 «Порядку видачі дозволів Державним комітетом з нагляду за охороною праці та його територіальними органами», затвердженого постановою КМ України від 15.10.2003р. № 1631, відносяться також роботи по управлінню та обслуговуванню фасувально-пакувальних механізмів (здійснюються при виробництві молока) та роботи по обслуговуванню центрифуг та транспортерів (здійснюються при виробництві цукру), що підтверджується листом територіального управління Держгірпромнагляду по Одеській області за вих. № 1320/01 від 14.11.2008р., відповідно до якого відповідач-1 відповідного дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки та/або експлуатацію машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки не одержував, а також листом провайдера телекомунікацій ПП «Еквітас»за вих. № 23 від 05.03.2009р., відповідно до якого в реєстрі дозволів, опублікованому на сторінці офіційного веб-сайту Держнаглядохоронпраці за адресою: http://www.dnop.com.ua/dozvil/ згідно п. 19 «Порядку видачі дозволів Державним комітетом з нагляду за охороною праці та його територіальними органами», затвердженого постановою КМ України від 15.10.2003р. № 1631, дані відносно відповідача-1 відсутні;

відповідач-1 не має експлуатаційного дозволу, який, відповідно до ст.ст. 1, 5, 6, 7 Закону України «Про безпечність та якість харчових продуктів», видається головним  державним санітарним лікарем та/або відповідним головним державним інспектором ветеринарної медицини  підприємствам, які займаються виробництвом та введенням в обіг харчових продуктів, що підтверджується листом Управління ветеринарної медицини у м. Одеса Державного комітету ветеринарної медицини України за вих. № 393 від 11.11.2008р., відповідно до якого експлуатаційний дозвіл для потужностей (об'єктів) з виробництва, переробки або реалізації харчових продуктів відповідачу-1 не видавався, а також листом провайдера телекомунікацій ПП «Еквітас»за вих. № 23 від 05.03.2009р., відповідно до якого в реєстрі потужностей (об'єктів) та їх операторів, які здійснюють діяльність по виробництву та/чи обігу харчових продуктів, опублікованому на сторінці офіційного веб-сайту Міністерства охорони здоров'я України за адресою: http://moz.gov.ua/main/?docID=9548 згідно «Порядку видачі експлуатаційного дозволу для потужностей (об'єктів) з виробництва, переробки або реалізації харчових продуктів», затвердженого постановою КМ України від 12.05.2007р. № 712 та п. 6 «Порядку ведення реєстру потужностей (об'єктів) та їх операторів», затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 24.01.2008р. № 25, дані відносно відповідача-1 відсутні;

відповідач-1 не має дозволу на виготовлення клейм та штампів для клеймування м'яса, що здійснюється відповідно до «Інструкції по клеймуванню м'яса», затвердженої наказом Головного державного інспектора ветеринарної медицини України від 12.06.1997р. № 19, що підтверджується листом Управління ветеринарної медицини у              м. Одеса Державного комітету ветеринарної медицини України за вих. № 481 від 09.12.2008р., відповідно до якого дозволи на виготовлення клейм та штампів для клеймування м'яса відповідачу-1 не видавалися;

відповідач-1 не включений до реєстру підприємств, що займаються переробкою м'яса, риби та молока, підконтрольних державній службі ветеринарної медицини України відповідно до ст.ст. 5, 34 Закону України «Про безпечність та якість харчових продуктів», який, згідно ст. 22 вказаного закону та наказу Міністерства аграрної політики України «Про заходи по забезпеченню відкритості в діяльності Міністерства аграрної політики України»від 25.12.2002р. № 407, є доступним громадськості, що підтверджується листом провайдера телекомунікацій ПП «Еквітас»за вих. № 23 від 05.03.2009р., відповідно до якого в реєстрі підприємств, підконтрольних державній службі ветеринарної медицини України, опублікованому на сторінках офіційних веб-сайтів Державного комітету ветеринарної медицини України за адресою: http://www.vet.gov.ua/data/factories/pererob45.doc, http://www.vet.gov.ua/data/factories/pererob72.doc                                                                               та http://www.vet.gov.ua/data/factories/pererob18.doc дані відносно відповідача-1 відсутні;

відповідач-1 не має атестату виробництва молока,  молочної  сировини  і  молочних

продуктів, отримання якого суб'єктами господарювання, які здійснюють виробництво

молока, молочної сировини і молочних продуктів, передбачене ст. 11 Закону України «Про молоко та молочну продукцію», що підтверджується листом Департаменту ринків тваринництва з головною державною племінною інспекцією Міністерства аграрної політики України за вих. № 14-3/1646 від 19.12.2008р., відповідно до якого відповідач-1 не подавався для внесення до реєстру атестованих виробників молока, молочної сировини і молочних продуктів, який ведеться відповідно до ст. 12 Закону України «Про молоко та молочну продукцію», а також листом провайдера телекомунікацій ПП «Еквітас»за вих. № 23 від 05.03.2009р., відповідно до якого в реєстрі атестованих виробників молока, молочної сировини і молочних продуктів, опублікованому на сторінці офіційного веб-сайту Міністерства аграрної політики України за адресою: http://www.minagro.kiev.ua/page/?4408 згідно п. 3.3. «Порядку ведення реєстру атестованих виробників молока, молочної сировини і молочних продуктів», затвердженого наказом Міністерства аграрної політики України від 21.01.2005р.                     № 24/28/18, дані відносно відповідача-1 відсутні;

відповідач-1 не має паспорту пасіки -  документу про ветеринарно-санітарний стан

бджолиних  сімей, що видається власнику пасіки відповідним органом державної ветеринарної медицини згідно ст.ст. 1, 13 Закону України «Про бджільництво»та експлуатаційного дозволу, який видається відповідним головним державним інспектором ветеринарної медицини оператору потужностей (об'єктів) відповідно до ст.ст. 1, 50 Закону України «Про ветеринарну медицину», що підтверджується листами Управління ветеринарної медицини у м. Одеса Державного комітету ветеринарної медицини за вих. № 493 від 16.12.2008р., відповідно до якого ветеринарно-санітарний паспорт на пасіку відповідача-1 не видавався та № 393 від 11.11.2008р., відповідно до якого експлуатаційний дозвіл для потужностей (об'єктів) з виробництва, переробки або реалізації харчових продуктів відповідачу-1 не видавався;

відповідач-1 не має права виробляти насіння, оскільки не має паспорту на виробництво та реалізацію насіння і садивного матеріалу та не занесений до Державного реєстру виробників насіння і садивного матеріалу, передбаченого ст.ст. 1, 14 Закону України «Про насіння і садивний матеріал», що підтверджується листом Одеського обласного державного центру експертизи сортів рослин з державною інспекцією з охорони прав на сорти рослин Одеської області за вих. № 46 від 24.11.2008р., відповідно до якого відповідач-1 не проходив атестацію виробників насіння та садивного матеріалу, не отримував паспорту на право виробництва та реалізації насіння та не заносився до Державного реєстру виробників насіння і садивного матеріалу, листом Одеської обласної насіннєвої інспекції Міністерства аграрної політики України за вих. № 1-11/08-1855 від 27.11.2008р., відповідно до якого відповідач-1 в Державному реєстрі виробників насіння і садивного матеріалу по Одеській області не значиться, листом Української державної помологічно-ампелографічної інспекції Міністерства аграрної політики України за вих. № 143-08-530 від 28.11.2008р., відповідно до якого відповідач-1 не являється виробником садивного матеріалу багаторічних культур та не включений до Державного реєстру виробників насіння і садивного матеріалу, листом Українського інституту експертизи сортів рослин за вих. № 1207 від 25.11.2008р., відповідно до якого відповідачу-1 паспорт на виробництво та реалізацію насіння і садивного матеріалу не видавався та його дані не заносились до Державного реєстру виробників насіння і садивного матеріалу, а також листом провайдера телекомунікацій ПП «Еквітас»за вих. № 23 від 05.03.2009р., відповідно до якого в переліку суб'єктів рослинництва та садівництва, опублікованому на сторінці офіційного веб-сайту Міністерства аграрної політики України за адресою:

http://www.naukr.org.ua/ustanovi.php?first=0&menu=3&oblast=51000 згідно п. 4.7. «Порядку проведення атестації суб'єктів господарювання на право виробництва та реалізації насіння та садивного матеріалу», затвердженого наказом Міністерства аграрної політики України від 29.05.2003р. № 152 та п. 8 «Порядку надання в мережі Інтернет інформації про діяльність органів виконавчої влади», затвердженого Постановою КМ України від 04.01.2002р. № 3, дані відносно відповідача-1 відсутні;

відповідач-1 не має права здійснювати оптову торгівлю насінням у зв'язку із відсутністю у нього спеціального дозволу (ліцензії), необхідність отримання якої передбачена ст. 34 Закону України «Про насіння та садивний матеріал»та п. 65 ст. 9 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», що підтверджується листом Головного управління агропромислового розвитку Одеської обласної державної адміністрації за вих. № П-28-126 від 08.12.2008р., відповідно до якого ліцензія на оптову торгівлю насінням відповідачу-1 не видавалась, листом Державного комітету лісового господарства України за вих. № 02-31/5481 від 05.12.2008р., відповідно до якого ліцензія на оптову торгівлю насінням лісових рослин відповідачу-1 не видавалась та листом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва за вих. № 10105 від 02.12.2008р., відповідно до якого до Єдиного ліцензійного реєстру не надходила інформація про видачу відповідачу-1 ліцензії на право займатися оптовою торгівлею насінням;

відповідачем-1 не здійснювалася державна реєстрація кормових добавок, преміксів та  готових кормів, передбачена ст. 76 Закону України «Про ветеринарну медицину»для їх обігу та використання в Україні, що підтверджується листом Державного комітету ветеринарної медицини України за вих. № 15-3-2-3/8811 від 26.12.2008р., відповідно до якого ветеринарні препарати, кормові добавки, премікси та  готові корми під торговою маркою «Батько»на державну реєстрацію не надходили;

відповідачем-1 не зареєстровані сертифікати відповідності на товари 29, 30, 32 класів МКТП, для яких на ім'я відповідача-1 зареєстрований знак для товарів та послуг за свідоцтвом України № 55226, необхідність обов'язкової сертифікації яких передбачена ст. 15 Декрету КМ України «Про стандартизацію та сертифікацію»відповідно до «Переліку продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації в Україні», затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 01.02.2005р. № 28, що підтверджується листом Державного підприємства «Державний реєстр системи сертифікації»за вих. № 406Л від 08.12.2008р., відповідно до якого сертифікати відповідності на продукцію торгової марки «Батько»у державному реєстрі УкрСЕПРО не зареєстровані.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Частиною 1 ст. 418 Цивільного кодексу України визначено, що право інтелектуальної власності –це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об'єкт права інтелектуальної власності, визначений Цивільним кодексом України та іншим законом.

Право інтелектуальної власності є непорушним відповідно до ч. 3 ст. 418 Цивільного кодексу України. Ніхто не може бути позбавлений права інтелектуальної власності чи обмежений у здійсненні, крім випадків, передбачених законом.

До об'єктів права інтелектуальної власності відповідно до ч. 1 ст. 420 Цивільного кодексу України, зокрема, належать торговельні марки (знаки для товарів і послуг).

Відповідно до ст. 492 Цивільного кодексу України, торговельною маркою може бути будь-яке позначення або будь-яка комбінація позначень, які придатні для вирізнення товарів (послуг), що виробляються (надаються) однією особою, від товарів (послуг), що виробляються (надаються) іншими особами. Такими позначеннями можуть бути, зокрема, слова, літери, цифри, зображувальні елементи, комбінації кольорів.

Згідно ч. 1 ст. 494 Цивільного кодексу України, набуття права інтелектуальної власності на торговельну марку засвідчується свідоцтвом, умови та порядок видачі якого встановлюються законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 494 Цивільного кодексу України, обсяг правової охорони торговельної марки визначається наведеними у свідоцтві її зображенням та переліком товарів і послуг, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», власник свідоцтва повинен добросовісно користуватися правами, що випливають із свідоцтва.

Як передбачено ст. 495 Цивільного кодексу України та відображається в ст. 16 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», майновими правами інтелектуальної власності на торговельну марку, зокрема, є право на її використання, виключне право дозволяти використання торговельної марки, виключне право перешкоджати неправомірному використанню торговельної марки, в тому числі забороняти таке використання, інші майнові права інтелектуальної власності.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Згідно з рішенням Конституційного суду України № 18-рп/2004 від 01.12.2004р., під охоронюваними законом інтересами необхідно розуміти прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних

потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач 01.08.2008р. подав до Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України заявку                 № m 2008 14750 та має намір зареєструвати в Україні на своє ім'я торговельну марку щодо товарів, в тому числі і 29, 30, 31 та 32 класів МКТП, яка має словесне позначення «Батько»та/чи «Батька»та може бути визнана тотожною торговельній марці за свідоцтвом України № 55226, зареєстрованій 17.10.2005р. на ім'я відповідача-1.

Відповідно до п. 2 ст. 16 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», відповідачу-1 належить право на використання комбінованого знаку, що включає слова «Батько», «здоровенькі були», а також малюнок чоловіка та колосків зерна, та інші права, надані законом.

Згідно пункту 4 ст. 18 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», якщо торговельна марка не використовується в Україні повністю або щодо частини зазначених у свідоцтві товарів і послуг протягом трьох років від дати публікації відомостей про видачу свідоцтва або від іншої дати після цієї публікації, будь-яка особа має право звернутися до суду із заявою про дострокове припинення дії свідоцтва повністю або частково.

Відповідно до ст. 16 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», використанням знака визнається: нанесення його на будь-який товар, для якого знак зареєстровано, упаковку, в якій міститься такий товар, вивіску, пов'язану з ним, етикетку, нашивку, бирку чи інший прикріплений до товару предмет, зберігання такого товару із зазначеним нанесенням знака з метою пропонування для продажу, пропонування його для продажу, продаж, імпорт (ввезення) та експорт (вивезення); застосування його під час пропонування та надання будь-якої послуги, для якої знак зареєстровано; застосування його в діловій документації чи в рекламі та в мережі Інтернет. Знак визнається використаним, якщо його застосовано у формі зареєстрованого знака, а також у формі, що відрізняється від зареєстрованого знака лише окремими елементами,  якщо це не змінює в цілому відмітності знака.

Проаналізувавши матеріали справи, дослідивши у судовому засіданні надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що важливим для правильного вирішення спору по суті є з'ясування того, чи мав місце факт невикористання в Україні торговельної марки за свідоцтвом України № 55226 після публікації в офіційному бюлетені «Промислова власність» № 10 за жовтень 2005 року відомостей про видачу свідоцтва та чи відсутні у відповідача-1 поважні причини такого невикористання.

Належними у справі доказами позивачем доведено, що комбінований знак, що включає слова «Батько», «здоровенькі були», а також малюнок чоловіка та колосків зерна, за свідоцтвом України № 55226, не використовувався в Україні після публікації в офіційному бюлетені «Промислова власність»№ 10 за жовтень 2005 року відомостей про видачу свідоцтва, в той час як доказів на доведення протилежного відповідачем-1 суду не надано.

На підставі наданих доказів суд дійшов висновку про те, що в Україні відповідачем-1 комбінований знак, що включає слова «Батько», «здоровенькі були», а також малюнок чоловіка та колосків зерна, за свідоцтвом України № 55226 для товарів 29, 30, 31 та 32 класів МКТП, щодо яких він був зареєстрований, не використовувався, а відповідач-1 з моменту публікації відомостей про видачу свідоцтва не здійснював жодної з дій, які визнавалися і визнаються використанням знака відповідно до ст. 16 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», оскільки відповідач-1 доказів на спростування обставин щодо невикористання ним комбінованого знака, повідомлених позивачем, не надав.

Наступним питанням, яке підлягає з'ясуванню судом для правильного вирішення спору по суті, є питання про те, чи наявні у відповідача-1 поважні причини невикористання комбінованого знака, що включає слова «Батько», «здоровенькі були», а також малюнок чоловіка та колосків зерна, за свідоцтвом України № 55226.

Відповідно до п. 4 ст. 18 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», дія свідоцтва на знак для товарів і послуг може бути припинена повністю або частково лише за умови, що власник свідоцтва не зазначить поважні причини такого невикористання, якими, зокрема, є:

- обставини, що перешкоджають використанню знака незалежно від волі власника свідоцтва, такі як обмеження імпорту чи інші вимоги до товарів і послуг, встановлені законодавством;

- можливість введення в оману щодо особи, яка виробляє товари або надає послуги, під час використання знака особою, що звернулася до суду, чи іншою особою щодо товарів і послуг, відносно яких висунута вимога про припинення дії свідоцтва.

Відповідно до умов п. 4 ст. 18 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг»використанням знака власником свідоцтва вважається також використання його іншою особою за умови контролю з боку власника свідоцтва.

Поважних причин невикористання комбінованого знака, що включає слова «Батько», «здоровенькі були», а також малюнок чоловіка та колосків зерна, за свідоцтвом України № 55226  відповідач-1 не зазначив.

Частиною 2 ст. 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною другою цієї статті визначено способи захисту цивільних прав та інтересів. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

З огляду на положення зазначеної норми та принцип диспозитивності у господарському судочинстві, позивач має право вільно обирати способи захисту порушеного права чи інтересу.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. 2 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Зі змісту спірних правовідносин вбачається, що обов'язок доведення факту використання зареєстрованого знаку, а у разі відсутності такого використання –обов'язок зазначення поважних причин, з яких знак не використовувався, повинен бути покладений на відповідача-1.

Як вбачається з матеріалів справи, на порушення ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, відповідач-1 не подав належних доказів на підтвердження факту використання комбінованого знака, що включає слова «Батько», «здоровенькі були», а також малюнок чоловіка та колосків зерна, за свідоцтвом України № 55226 для товарів 29, 30, 31, 32 класів МКТП на території України з моменту публікації в офіційному бюлетені «Промислова власність»№ 10 за жовтень 2005 року відомостей про видачу свідоцтва, як не надав і відомостей щодо поважних причин його невикористання.

При цьому суд зазначає, що позивачем надано належні докази на підтвердження існування порушення охоронюваного законом інтересу позивача, оскільки позивач 01.08.2008р. подав до Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України заявку № m 2008 14750 та має намір зареєструвати в Україні на своє ім'я торговельну марку щодо товарів, в тому числі і 29, 30, 31 та 32 класів МКТП, яка має словесне позначення «Батько»та/чи «Батька» та може бути визнана тотожною торговельній марці за свідоцтвом України № 55226, зареєстрованій 17.10.2005р. на ім'я відповідача-1, що може перешкодити задоволенню заявки позивача.

Таким чином, саме для забезпечення реєстрації торговельної марки в Україні позивач звернувся до суду з позовом про дострокове припинення дії свідоцтва України № 55226 від 17.10.2005р. на комбінований знак, що включає слова «Батько», «здоровенькі були», а також малюнок чоловіка та колосків зерна, стосовно товарів 29, 30, 31 та 32 класів МКТП.

У зв'язку з тим, що наявність чинного свідоцтва України № 55226, торговельна марка за яким не використовується відповідачем-1, як власником, є перешкодою для здійснення реєстрації вищевказаної торговельної марки на ім'я позивача, має місце порушення охоронюваного законом інтересу позивача щодо реєстрації торговельної марки, за захистом якого позивач звернувся до суду.

За таких обставин твердження відповідача-2 про те, що позивачем не надано доказів порушення його прав або охоронюваних законом інтересів судом відхиляються.

З урахуванням наведеного, на підставі вивчених матеріалів справи та пояснень сторін, суд приходить до висновку, що  дія свідоцтва України на знак для товарів і послуг № 55226 від 17.10.2005 року підлягає достроковому припиненню відносно товарів 29, 30, 31 та 32 класів МКТП.

Відповідно до п. 2.3. «Положення про Державний реєстр свідоцтв України на знаки для товарів і послуг», затвердженого Наказом Міністерства освіти і науки України від 10.01.2002р. № 10, у процесі ведення реєстру до нього вносяться, зокрема, відомості щодо припинення дії свідоцтва повністю або частково, які в силу п. 1.3. вказаного Положення Державний департамент інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України публікує в офіційному бюлетені «Промислова власність».

З урахуванням наведеного, суд задовольняє також вимогу позивача про зобов'язання  відповідача-2 внести до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг та опублікувати в офіційному бюлетені «Промислова власність»відомості про дострокове припинення дії свідоцтва України № 55226 на знак для товарів і послуг, власником якого є відповідач-1, відносно товарів 29, 30, 31, 32 класів МКТП.

Згідно п. 49 Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України від 10.06.2004р. № 04-5/1107 за змістом ст. 49 Господарського процесуального кодексу України у разі задоволення позову про визнання свідоцтва на знак недійсним повністю або частково суд не має права покладати сплату державного мита та інших судових витрат на Державний департамент інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України, якщо останнього було залучено до участі у справі як одного з відповідачів, а видачу відповідного свідоцтва здійснено ним згідно з чинним законодавством.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача-1, оскільки спір виник у зв'язку з діями відповідача-1, питання щодо наявності підстав для дострокового припинення дії свідоцтва України на знак для товарів і послуг може бути встановлено лише під час судового розгляду, видачу свідоцтва України на знак для товарів і послуг було здійснено відповідачем-2 відповідно до чинного законодавства і відповідач-2 не уповноважений на здійснення контролю за використанням знаків для товарів і послуг їх власниками.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.  49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги  задовольнити повністю.

2. Дію свідоцтва України № 55226 на знак для товарів і послуг, власником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Батько»(Україна, 65078, м. Одеса, Малиновський р-н, вул. Валентини Терешкової, 13) припинити  достроково відносно товарів 29 класу МКТП, 30 класу МКТП, 31 класу МКТП, 32 класу МКТП.

3. Зобов'язати Державний департамент інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України (Україна, 03680 МСП, м. Київ, вул. Урицького, 45) внести до Державного реєстру і опублікувати в офіційному бюлетені «Промислова власність»відомості про дострокове припинення дії свідоцтва України № 55226 на знак для товарів і послуг, власником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Батько»(Україна, 65078, м. Одеса, Малиновський р-н, вул. Валентини Терешкової, 13) відносно товарів 29 класу МКТП, 30 класу МКТП, 31 класу МКТП, 32 класу МКТП.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Батько»(Україна, 65078, м. Одеса, Малиновський р-н, вул. Валентини Терешкової, 13, код ЄДРПОУ 30747276), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Приватного підприємства «Інтелект сервіс-2007»(Україна, 01034, м. Київ, вул. Рейтарська, 35А, код ЄДРПОУ 35033176, р/р 26003052602854 у філії «Розрахунковий центр»Приватбанку м. Києва, МФО 320649) 85,00 (вісімдесят п'ять) грн. 00 коп. державного мита та 118,00 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                                        Гумега О. В.

Дата  підписання  

повного  тексту  рішення

10.04.2009  року