Рішення
від 22.06.2009 по справі 12/54-09
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

12/54-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця,  Хмельницьке шосе, 7  тел. 66-03-00, 66-11-31       http://vn.arbitr.gov.ua


І м е н е м     У к р а ї н и

РІШЕННЯ

22 червня 2009 р.                        Справа 12/54-09

а позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Джемінай Пекеджінг Україна" (21100 м.Вінниця, вул.Козицького, 10/5; поштова адреса: 21050 м.Вінниця-50, а/с 8086; ідент.код 34455290)   

до: відкритого акціонерного товариства "Вінніфрут" (22400 Вінницька обл., м.Калинівка, вул.Фрунзе, 45, ідент.код 30807701)      

про стягнення  97720 грн.  

Головуючий суддя                     Кожухар М.С.     

Cекретар судового засідання   Семенько Д.А.

Представники

позивача : Підлипна В.В. - діє на підставі довіреності б/н від 20.02.2009 року;

                  Кудельський А.А. - за довіреністю б/н від 20.02.2009 року;

відповідача : не з'явився

ВСТАНОВИВ :

Подано позов про стягнення 114152,96 грн. заборгованості, що виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем договору поставки №11/07-01 від 11.07.2008 року; а також 9875,56 грн. пені та штрафу в розмірі 6207,66 грн.

Ухвалою суду від 25.02.2009 року порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 09.04.2009 року.

В судовому засіданні, що відбулось 09.04.2009 року, представник позивача подав заяву б/н і дати, якою зменшив позовні вимоги та просив суд постановити рішення, яким стягнути з ВАТ "Вінніфрут" 114152,96 грн. основного боргу, 8333 грн. пені та 4643,64 грн. штрафу.

В зв'язку з необхідністю у наданні додаткових документів, в справі оголошена перерва до 23.04.2009 року, про що сторони повідомлені під розпис (відповідна розписка міститься у матеріалах справи).

Разом з цим, відповідач правом участі в судовому засіданні не скористався.

У відзиві №07-04/09 від 07.04.2009 року на позовну заяву останній зазначив, що станом на час звернення з даним позовом до суду його борг перед позивачем становив 68388,10 грн. без "урахування курсової різниці". Разом з цим, посилаючись на факт часткового погашення заборгованості в сумі 5000 грн., відповідач зазнавчив, що визнає позовні вимоги в частині стягнення 63388,10 грн. основного боргу без "урахування курсової різниці".

Також відповідач вважає, що нарахування позивачем суми боргу з урахуванням зміни курсу долару порушує приписи Постанови КМУ "Про удосконалення порядку формування цін" №1998 від 18.12.1998 року. Окрім цього, він зауважив, що на виконання п.2.5 укладеного між сторонами договору, позивачем виставлялись тільки 3 рахунки - фактури, які відповідачем оплачені у повному обсязі.

В ході судового розгляду виникла необхідність у спеціальних знаннях для перевірки правильності нарахування позивачем заборгованості по договору поставки №11/07-01 від 11.07.2008 року, а також неустойки, в зв'язку з чим 23.04.2009 року у справі №12/54-09 постановлена ухвала про призначення судово-бухгалтерської експертизи.

04.06.2009 року, після надходження даної справи з Вінницького відділення Київського науково-дослідного інституту разом із висновком судово-бухгалтерської експертизи, судом винесена ухвала, якою поновлено провадження у даній справі та призначено її до розгляду на 22.06.2009 року.

22.06.2009 року на адресу суду надійшов супровідний лист позивача б/н і дати (вх. канцелярії суду №7795 від 22.06.2009 року) разом із заявою про уточнення позовних вимог, якою останній, посилаючись на часткову сплату відповідачем боргу, просить суд постановити рішення про стягнення з ВАТ "Вінніфрут" 84743,37 грн. основного боргу, 8962,8 грн. пені та 5656,34 грн. штрафу.

В судовому засіданні представники позивача звернулись до суду з письмовою заявою про зменшення позовних вимог, якою остаточно визначили ціну позову, яку просять стягнути з відповідача, а саме: 84743,37 грн. боргу, 8333 грн. пені та 4643,64 грн. штрафу.

Враховуючи, що дії позивача по зменшенню розміру позовних вимог не суперечать законодавству, не порушують чиї-небудь права та охоронювані законом інтересів, подана позивачем заява приймається судом до розгляду згідно положень ч.6 ст.22 ГПК України.

Відповідач правом участі в судовому засіданні не скористався. Про місце, день і час слухання повідомлений належним чином ухвалою суду від 04.06.2009 р., яка надіслана йому рекомендованим листом.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що відсутність представника останнього в судовому засіданні не перешкоджає розгляду справи по суті.

За таких обставин справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до положень ст.75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані докази, суд встановив, що 11 липня 2008 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Джемінай Пекеджінг Україна" (постачальником), м.Вінниця та відкритим акціонерним товариством "Вінніфрут" (покупцем), м.Вінниця укладено договір поставки №11/07-01, відповідно до якого постачальник зобов'язався поставити, а покупець прийняти та оплатити товар.

Пунктом 2.1 договору сторони домовились, що валютою ціни товару є гривня. Ціна товару в гривнях еквівалентна валюті євро або долару США з ПДВ, враховуючи курс НБУ на день оплати. Ціна і валюта, якій еквівалентна ціна, на кожну партію товару вказується у відповідній специфікації. При змінах курсу євро або долара США ціна в гривнях на одиницю товару змінюється пропорційно зміні курсу НБУ євро або долара США та фіксується датою оплати партії товару.

Згідно з п.2.5. договору строк оплати кожної партії товару вказується у специфікації на партію і складає не більш ніж 21 календарний день від дати постачання партії. Дата постачання є дата виписки видаткової накладної на партію товару.

На виконання договору №11/07-01 від 11.07.2008 року позивач поставив відповідачеві товар на загальну суму 505284,64 грн.

Даний факт підтверджується:

- договором №11/07-01 від 11.07.2008 року;

- специфікаціями №1 від 11.07.2008 року, №2 від 18.07.2008 року, №3 від 22.07.2008 року, №4 від 28.07.2008 року, №6 від 04.09.2008 року, №7 від 26.09.2008 року та №8 від 14.07.2008 року;

- видатковими накладними на поставку товару;

- довіреностями на отримання товару;

- висновком судово-бухгалтерської експертизи №798;

- іншими матеріалами справи.

Виконуючи зобов'язання за договором №11/07-01 від 11.07.2008 року щодо розрахунку за отриманий товар, відповідач частково перерахував кошти на рахунок позивача.

З матеріалів справи вбачається, що станом на час подання позову до суду основна заборгованість відповідача за договором становила в еквіваленті долара США 13393,15 доларів, що згідно курсу НБУ на день подання позову відповідало 103127 грн., свідченням чого є роздруківка надходженя коштів на поточний рахунок ТОВ "Джемінай Пекеджінг Україна " від ВАТ "Вінніфрут" за період з 14.07.2008 року по 03.02.2009 року, виписка банку про рух коштів по особовому рахунку відповідача, а також висновок судово-бухгалтерської експертизи № 798 .

Після звернення з позовом до суду та порушення провадження у справі, відповідач частково погасив заборгованість за отриманий товар.  Борг ВАТ "Вінніфрут" перед відповідачем станом на час розгляду справи в суді становить в еквіваленті 11005,68 доларів США, що по визначеному позивачем курсу НБУ на день подання позову становить 84743,37 грн.

Заслухавши надані у судових засіданнях пояснення учасників процесу, дослідивши і оцінивши докази у справі (в тому рахунку: висновок судово-бухгалтерської експертизи № 798), суд дійшов такого висновку.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Також кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст.ст. 526, 525 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Судом встановлено, що між сторонами виникли правовідносини щодо поставки товару.

Відповідно до статті 712 ЦК України за   договором  поставки  продавець  (постачальник),  який здійснює  підприємницьку  діяльність,  зобов'язується  передати  у встановлений   строк   (строки)  товар  у  власність  покупця  для використання його у підприємницькій діяльності або в інших  цілях, не пов'язаних з особистим,  сімейним,  домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.  До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі ст. 655 ЦК України одна сторона - продавець передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1 ст.692 ЦК України: покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

В силу  ст. ст. 4-3, 33  ГПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі,  обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Оскільки станом на час розгляду справи відповідач не надав доказів погашення заборгованості в повному обсязі, суд дійшов висновку, що позивачем правомірно заявлено вимоги про стягнення 84743,37 грн. боргу, а тому позов в цій частині підлягає задоволенню.

При цьому суд вважає, що визначаючи суму основної заборгованості з урахуванням курсу долара США станом на час подання позову до суду, позивач діяв на підставі та в порядку, визначеному умовами договору, зокрема, п.2.1 договору, згідно якого: валютою ціни товару є гривня. Ціна товару в гривнях еквівалентна валюті євро або долару США з ПДВ, враховуючи курс НБУ на день оплати.

Відповідно до ст.198 ГК України грошові зобов'язання учасників господарських відносин повинні бути виражені і підлягають оплаті у гривнях.

За приписом ст.179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до ст.524 ЦК України зобов'язання має бути виражено у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті. Ця стаття міститься в главі 47 "Поняття зобов'язання" ЦК України.

Разом з тим, за ст.533 ЦК України, виконуватися грошове зобов'язання повинно в гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

З урахуванням викладеного, суд прийшов до висновку, що п.2.1. угоди відповідає вимогам закону, а відтак дії позивача по визначенню суми боргу з урахуванням курсу долара США станом на час поданням позову до суду не суперечать діючому законодавству України.

Частиною 2 ст.193 ГК України встановлено, що порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених ГК України, іншими законами або договором.

Частиною 2 ст.217 ГК України передбачено такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції, оперативно-господарські санкції.

Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України штрафними  санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 5.1 договору поставки №11/07-01 від 11.07.2008 року сторони визначили, що за порушення терміну оплати покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що нарахування позивачем пені із суми заборгованості, що визначена у гривнях з урахуванням курсу долара США НБУ на день її виникнення,  здійснено з урахуванням вимог чинного законодавства, а тому позов в частині стягнення 8333 грн. пені підлягає задоволенню в повному обсязі.

Також сторони передбачили, що у разі прострочення оплати більш ніж на 5 (п'ять) календарних днів покупець додатково до пені сплачує штраф 5% від вартості поставленого, але несплаченого товару (п.5.1. договору), що узгоджується з ч. 4 ст. 231 ГК України.

З урахуванням викладеного суд вважає, що позивачем правомірно нараховано 4643,64 грн. штрафу, а тому позов в цій частині також підлягає задоволенню.

З урахуванням наведеного, позов підлягає задоволенню в сумі 84743,37 грн. основного боргу; 8333 грн. пені та 4643,64 грн. штрафу з віднесенням на відповідача понесених позивачем судових витрат на оплату держмита, інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а також 1500 грн., сплачених згідно платіжного доручення №153 від 21.05.2009 року за проведення судової експертизи пропорційно задоволеним вимогам та з урахуванням суми, що сплачена відповідачем після подання позову, відповідно до ст.49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 4-3, 33, 43, 49, 82, 84, 115, 116 ГПК України,-

ВИРІШИВ :

Позов задовільнити.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства "Вінніфрут" (22400 Вінницька обл., м.Калинівка, вул.Фрунзе, 45, ідент.код 30807701, р/р 26008013000281 в "Філії Київська регіональна дирекція "ВАТ ВТБ Банк", МФО 380195) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Джемінай Пекеджінг Україна" (21100 м.Вінниця, вул.Козицького, 10/5; поштова адреса: 21050 м.Вінниця-50, а/с 8086; ідент.код 34455290, п/р 260031010133 в Вінницькому філіалі АБ "Київська Русь" м.Вінниця, МФО 302805) - 84743,37 грн. основного боргу; 8333 грн. пені та 4643,64 грн. штрафу, 11610,36 грн. витрат на сплату держмита, 105,20 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 1337,23 грн. витрат на оплату  за проведення судової експертизи.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                             Кожухар М.С.

Повний текст рішення суду оформлено і підписано

відповідно до вимог ст.84 ГПК України  30 червня 2009 р.

віддрук. прим.:

1 - до справи; 2 - позивачу; 3 - відповідачу

СудГосподарський суд Вінницької області
Дата ухвалення рішення22.06.2009
Оприлюднено11.07.2009
Номер документу4019249
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —12/54-09

Ухвала від 17.08.2010

Господарське

Харківський апеляційний господарський суд

Бондаренко В.П.

Судовий наказ від 10.07.2009

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Жукова Л.В.

Постанова від 02.07.2009

Господарське

Дніпропетровський апеляційний господарський суд

Бахмат Р.М.

Рішення від 06.05.2009

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Жукова Л.В.

Судовий наказ від 10.07.2009

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Жукова Л.В.

Судовий наказ від 10.07.2009

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Жукова Л.В.

Ухвала від 18.09.2009

Господарське

Вищий господарський суд України

Муравйов O.В.

Постанова від 24.09.2009

Господарське

Житомирський апеляційний господарський суд

Гулова А.Г.

Ухвала від 30.03.2009

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Жукова Л.В.

Рішення від 22.06.2009

Господарське

Господарський суд Вінницької області

Кожухар М.С.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні