Постанова

від 11.08.2014 по справі 921/84/14-г/16

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" серпня 2014 р. Справа № 921/84/14-г/16

Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:

головуючого-судді: Якімець Г.Г.,

суддів: Бойко С.М., Данко Л.С.,

при секретарі судового засідання Кришталь М.Б.,

за участю представників:

від позивача - Гловак В.І.

від відповідача (скаржника) - Дубас Н.Я.

від третіх осіб - не з'явилися

розглянувши апеляційну скаргу Тернопільської обласної ради, вих.№07-765 від 13.05.2014 року

на рішення господарського суду Тернопільської області від 15.04.2014 року (підписане 28.04.2014 року), cуддя Хома С.О.

у справі № 921/84/14-г/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Конвалія СВЛ", м. Тернопіль

до відповідача Тернопільської обласної ради, м. Тернопіль

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Тернопільська обласна клінічна психоневрологічна лікарня, м. Тернопіль

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Тернопільське обласне виробничо-торгове аптечне об'єднання, м. Тернопіль

про визнання незаконними та скасування п.1.4 та п.5 розпорядження голови Тернопільської обласної ради №181 від 31.10.2013 року

в с т а н о в и в :

Рішенням господарського суду Тернопільської області від 15.04.2014 року по справі №921/84/14-г/16, позов ТзОВ "Конвалія СВЛ" до Тернопільської обласної ради задоволено: визнано незаконними та скасовано пункти 1.4 та 5 розпорядження голови Тернопільської обласної ради №181 від 31 жовтня 2013 року "Про затвердження протоколу конкурсної комісії Тернопільської обласної ради з надання в оренду майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Тернопільської області від 29 жовтня 2013 року №22 та про надання майна в оренду".

Суд у рішенні, посилаючись на п.5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення умов ведення бізнесу в Україні» дійшов висновку, що договір оренди нежитлового приміщення, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Тернопільської області від 15 вересня 2009 року, укладений між Тернопільською обласною клінічною психоневрологічною лікарнею та ТзОВ «Конвалія - СВЛ» є продовженим на п'ять років з дня його укладення, а саме: до 15 вересня 2014 року, та враховуючи, що такий був чинним на момент прийняття 31.10.2013 року міською радою розпорядження №181, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову та визнав незаконними і скасував пункти 1.4 та 5 наведеного розпорядження, як такі, що порушують право позивача як орендаря за договором оренди від 15 вересня 2009 року.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, Тернопільська обласна рада подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Тернопільської області від 15.04.2014 року по справі №921/84/14-г/16. Зокрема, скаржник вказує, що договір оренди нежитлового приміщення, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Тернопільської області від 15 вересня 2009 року укладено сторонами строком на один рік, відтак, останній припинив свою дію 15 вересня 2010 року. Крім того, зазначає про відсутність будь-яких доказів, які б підтверджували звернення орендаря чи орендодавця з відповідною заявою до Тернопільської обласної ради для продовження строку договору оренди на п'ять років чи на будь-який інший коротший термін.

06.08.2014 року позивач подав суду відзив на апеляційну скаргу (б/н від 05.08.2014 року), в якому зазначив, що договір оренди від 15.09.2009 року вважається продовженим до п'яти років та такий діє до 15.09.2014 року, а укладені в подальшому з Тернопільською обласною клінічною психоневрологічною лікарнею, договори оренди від 04.07.2010 року та 04.06.2013 року не являлись новацією по відношенню до договору оренди від 15.09.2009 року та не були спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, відтак, вказує на недійсність таких договорів. З огляду на наведене, позивач просив суд відмовити у задоволенні вимог апеляційної скарги.

11.08.2014 року, на виконання вимог ухвал Львівського апеляційного господарського суду від 18.06.2014 та 02.07.2014 року, скаржник подав суду платіжне доручення №444 від 17.07.2014 року, як доказ сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Тернопільської області від 15.04.2014 року по справі №921/84/14-г/16.

Представник скаржника (Тернопільської обласної ради) в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав, просив задоволити в повному обсязі: рішення господарського суду Тернопільської області від 15.04.2014 року по справі №921/84/14-г/16 скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Представник позивача в судовому засіданні проти вимог апеляційної скарги заперечив, з підстав, наведених у відзиві на апеляційну скаргу (б/н від 05.08.2014 року), просив оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Представники третіх осіб в судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце судового засідання.

Оскільки явка представників третіх осіб обов'язковою не визнавалась, судова колегія вважає за можливе розглянути справу за їхньої відсутності.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

Як вбачається з матеріалів справи, розпорядженням голови Тернопільської обласної ради №168 від 11.09.2009 року «Про затвердження протоколу конкурсної комісії з надання в оренду майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Тернопільської області від 03.09.2009 року №4 та про надання майна в оренду» затверджено протокол конкурсної комісії Тернопільської обласної ради з надання в оренду майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Тернопільської області від 03.08.2009 року №4, яким визначено надати переможцю конкурсу - ТзОВ «Конвалія СВЛ» (м. Тернопіль) в оренду терміном на один рік частину приміщень першого поверху адміністративного корпусу, загальною площею 19,09 кв.м. та долі площі спільного користування площею 9,55 кв.м., Тернопільської обласної комунальної клінічної психоневрологічної лікарні за адресою: м. Тернопіль, вул. Тролейбусна, 14, розміром орендної плати 21,00 грн. за 1 кв.м на місяць для організації роздрібної торгівлі лікарськими засобами та фармацевтичними товарами (арк. справи 63 том І).

З матеріалів справи також вбачається, що приміщення першого поверху адмінкорпусу літ.В (частина приміщення поз. XVII) площею 19,09 кв.м., що розташоване по вул. Тролейбусна, 14 у м. Тернополі, яке передане в оренду ТзОВ "Конвалія СВЛ" за договором оренди від 15 вересня 2009 року, перебуває на балансі Тернопільської обласної клінічної психоневрологічної лікарні (п.9.1 Статуту лікарні). Майно лікарні є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст Тернопільської області і закріплене за нею на правах оперативного управління (п 9.1 Статуту). Лікарня з дозволу обласної ради має право продавати і передавати іншим підприємствам, організаціям та установам, обмінювати і здавати в оренду , надавати тимчасово в безкоштовне користування належні їй будівлі, обладнання, транспортні та інші основні засоби, списувати їх з балансу (п.9.3. Статуту).

Частиною 5 статті 60 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» №280/97-ВР від 21 травня 1997 року з наступними змінами визначено, що органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад, відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Рішенням 10-ї сесії 21-го скликання Тернопільської обласної ради народних депутатів від 16 липня 1992 року "Про комунальну власність області" вирішено затвердити Перелік об'єктів комунальної власності області, в який входять основні засоби виробництва та невиробничі засоби облпсихлікарні, м.Тернопіль.

Рішенням Тернопільської обласної ради від 08 грудня 2004 року №355 «Питання спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Тернопіьської області», згідно частини другої ст.10 ЗУ «Про оренду державного і комунального майна», затверджено типові договори оренди нежитлових приміщень та індивідуально визначеного майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Тернопільської області.

15 вересня 2009 року між Тернопільською обласною клінічною психоневрологічною лікарнею (в тексті договору - орендодавець) та ТзОВ «Конвалія - СВЛ» (в тексті договору - орендар) укладено договір оренди нежитлового приміщення, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Тернопільської області (арк. справи 7-9 том І). Форма укладеного договору відповідає типовій, передбаченій для даного виду договорів.

Відповідно до умов укладеного договору, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування згідно з актом приймання - передачі частину приміщення першого поверху адміністративного корпусу Тернопільської обласної комунальної клінічної психоневрологічної лікарні загальною площею 19,09 кв.м, розміщене за адресою: м. Тернопіль, вул. Тролейбусна, 14.

Згідно п.2.1 укладеного договору оренди, орендар вступає в строкове платне користування приміщенням у термін, вказаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами договору та акта прийому - передачі майна.

Передача приміщення не тягне за собою виникнення в орендодавця права власності на це приміщення; власником приміщення залишається Тернопільська обласна рада, а орендар користується ним протягом строку оренди (п.2.2 договору оренди).

Договір укладено строком на 1 рік: з 15.09.2009 року до 15.09.2010 року включно. (п.п.10.1 договору).

Чинність укладеного договору оренди припиняється внаслідок закінчення строку на який його було укладено, приватизації орендованого приміщення орендарем, загибелі орендованого приміщення, достроково за взаємною згодою сторін або за рішенням господарського суду, банкрутства орендаря та в інших випадках, передбачених чинним законодавством (п.п.10.7 договору).

У разі припинення цього договору приміщення повертається орендарем орендодавцеві (п.п.2.3 договору).

На виконання умов укладеного договору, орендодавцем передано орендарю нежитлове приміщення, що є предметом договору оренди, що підтверджується актом прийому - передачі нежитлового приміщення (арк. справи 10 том І).

У відповідності до ч.1 ст.763 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Як зазначено вище та вбачається з пункту 10.1 договору оренди від 15.09.2009 року, останній укладено строком на 1 рік: з 15 вересня 2009 року до 15 вересня 2010 року.

04 липня 2010 року позивачем укладено договір оренди нежитлового приміщення, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Тернопільської області з Тернопільською обласною клінічною психоневрологічною лікарнею без погодження з обласною радою строком на 35 місяців: з 04.07.2010 року по 03.06.2013 року.

В подальшому, між позивачем та Тернопільською обласною клінічною психоневрологічною лікарнею укладено ще один договір оренди нежитлового приміщення, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Тернопільської області (№7 від 04.06.2013 року) без відповідного погодження з Тернопільською обласною радою строком один рік до 03.06.2014 року.

31 жовтня 2013 року розпорядженням голови Тернопільської обласної ради №181 затверджено Протокол конкурсної комісії Тернопільської обласної ради з надання в оренду майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Тернопільської області від 29 жовтня 2013 року №22 та про надання майна в оренду.

Пунктом 1.4 даного розпорядження визначено затвердити протокол конкурсної комісії Тернопільської обласної ради з надання в оренду майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Тернопільської області від 29 жовтня 2013 року №22 в частині надання згоди Тернопільському обласному виробничо-торговому аптечному об'єднанню (м. Тернопіль) на укладення договору оренди терміном на 5 (п'ять) років приміщення першого поверху адмінкорпусу літ. В (частина приміщення поз. ХVІІ), площею 19,09 кв.м, та долі площі спільного користування 9,55 кв.м, які розташовані по вул. Тролейбусна, 14 у м. Тернополі та перебувають на балансі Тернопільської обласної комунальної клінічної психоневрологічної лікарні, для розміщення аптечного пункту".

Пунктом 5 наведеного вище розпорядження визначено надати Тернопільському обласному виробничо-торговому аптечному об'єднанню (м. Тернопіль) в оренду терміном на 5 (п'ять) років, приміщення 1-го поверху адмінкорпусу літ. В (частина приміщення поз. ХVІІ), площею 19,09 кв.м, та долю площі спільного користування 9,55 кв.м, які розташовані по вул. Тролейбусна, 14 у м. Тернополі та перебувають на балансі Тернопільської обласної комунальної клінічної психоневрологічної лікарні, для розміщення аптечного пункту, з розміром орендної плати за перший/базовий місяць оренди в сумі 14,00 грн. без ПДВ за 1 кв. м на місяць, з наданням соціального пакету, щодо пільгового обслуговування окремих категорій населення: позачергове обслуговування інвалідів 1, 2 та 3 груп; надання знижки у розмірі 10% від вартості лікарських засобів для ветеранів Великої Вітчизняної війни та учасникам визвольних змагань.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Конвалія СВЛ» вважає незаконними наведені вище пункти розпорядження голови Тернопільської обласної ради №181 від 31.10.2013 року, при цьому зазначаючи про те, що майно, стосовно оренди якого проведено конкурс та ухвалено спірне розпорядження, перебуває в оренді у позивача ще з 15 вересня 2009 року на підставі договору оренди, а термін оренди неодноразово продовжувався. При цьому, позивач посилається на п.4 ст.10 ЗУ «Про оренду державного та комунального майна», відповідно до якого, умови договору оренди є чинними на весь строк дії договору, а в силу вимог п.1 ст.28 Закону орендареві забезпечується захист його права на майно, одержане ним за договором оренди, нарівні із захистом, встановленим законодавством щодо захисту права власності. Таким чином, на думку позивача, спірне розпорядження порушує його право на користування спірним майном, оскільки, наділяє відповідним правом третю особу на стороні відповідача, в той час, коли таке право належить позивачу.

Дана обставина стала підставою для звернення ТзОВ «Конвалія СВЛ» з позовом до Тернопільської обласної ради про визнання незаконними та скасування пунктів 1.4 та 5 розпорядження голови Тернопільської обласної ради №181 від 31.10.2013 року.

Задовольняючи позов, місцевий господарський суд у рішенні зазначив, що приміщення, дозвіл на укладення договору оренди яких, надано третій особі розпорядженням Тернопільської обласної ради №181, перебувають в оренді позивача в силу п.5 Прикінцевих положень ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення умов ведення бізнесу в Україні» №9/16/6/13/14/1593 від 15 грудня 2009 року та, внесених на підставі даного Закону, змін до ч.1 ст.17 ЗУ «Про оренду державного та комунального майна», якими передбачено автоматичне продовження строку дії договору оренди до п'яти років. Суд першої інстанції вважає, що в даному випадку не є обов'язковим внесення змін до договору, як і не є обов'язковою згода Тернопільської обласної ради на продовження строку дії даного договору до п'яти років. Таким чином, місцевий господарський суд дійшов висновку, що строк дії договору оренди нежитлового приміщення, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Тернопільської області від 15 вересня 2009 року є продовженим на 5 років: до 15 вересня 2014 року.

Колегія суддів апеляційної інстанції з таким висновком місцевого господарського суду не погоджується, зважаючи на наступне:

Правовідносини, що стосуються оренди державного та комунального майна врегульовані Законом України «Про оренду державного та комунального майна», Цивільним та Господарським кодексами України.

Відповідно до ч.6 ст.283 ГК України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного Кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст.759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Статтею 763 ЦК України визначено, що договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Згідно з ч.4 ст.284 ГК України строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Як вбачається з матеріалів справи, нежитлові приміщення, які є об'єктом оренди за договором, є комунальною власністю, відтак, відносини, пов'язані з передачею в оренду спірного майна та його поверненням регулюються Законом України «Про оренду державного та комунального майна».

Статтею 17 ЗУ «Про оренду державного та комунального майна» визначено, що термін дії договору визначається за погодженням сторін.

Відповідно до ч.2 ст.26 ЗУ «Про оренду державного та комунального майна», який є спеціальним законом у регулюванні спірних правовідносин, договір оренди припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Аналогічна за змістом норма міститься й у частинах 2, 3 ст.291 ГК України.

Згідно з частинами 1, 2 ст.651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Статтею 654 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

30 грудня 2009 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення умов ведення бізнесу в Україні», пунктом 5 Прикінцевих положень якого визначено, що термін договорів оренди державного та комунального майна для суб'єктів малого підприємництва, укладених до набрання чинності цим Законом, слід вважати продовженим до п'яти років з дня укладення, якщо орендар не пропонує менший термін.

Таким чином, зазначеною нормою орендареві надано право продовжити орендні відносини на строк до п'яти років. Визначення ж конкретного строку, на який продовжується строк договору, здійснюється шляхом внесення відповідних змін до договору після відповідного погодження в даному випадку з Тернопільською обласною радою як власником майна.

Відтак, враховуючи те, що внесення змін до договору і визначення строку його дії пов'язано із волевиявленням орендаря продовжити користування орендованим майном, орендар має право звернутися з відповідною вимогою на підставі пункту 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення умов ведення бізнесу в Україні», в будь-який час до припинення дії договору оренди. (зазначена правова позиція також відображена у постанові Пленуму Вищого господарського суду України №12 від 29.05.2013 року «Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна»).

В матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б свідчили про звернення відповідача до позивача з пропозицією продовжити строк дії договору оренди від 15.09.2009 року, до дня його припинення, тобто до 15.09.2010 року. Поряд з цим, і відсутні будь-які докази звернення з такими пропозиціями позивача до орендодавця за договором. Наведене також підтверджується листом Тернопільської обласної комунальної клінічної психоневрологічної лікарні за вих.№07-27/1461 від 12.04.2014 року (арк. справи 221 том І).

З огляду на викладене, твердження місцевого господарського суду про автоматичне продовження терміну дії, укладеного між сторонами, договору в силу приписів пункту 5 Прикінцевих положень ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення умов ведення бізнесу в Україні», є безпідставними, що також підтверджується, долученими до матеріалів справи копіями договору оренди від 04 липня 2010 року, строком на 35 місяців, тобто до 03.06.2013 року (арк. арк. справи 11-13 том І) та договору оренди №7 від 04.06.2013 року, строком на один рік по 03.06.2014 року (арк. арк. справи 14-16 том І), які укладені між позивачем та Тернопільською обласною клінічною психоневрологічною лікарнею та предметом яких є спірне приміщення, площею 19,09 кв.м. Місцевий господарський суд дійшов висновку про нікчемність зазначених договорів на підставі ч.5 ст.203 ЦК України, крім того, такі укладені балансоутримувачем без погодження з власником нежитлових приміщень.

Проте, судова колегія дійшла висновку, що факт укладення зазначених договорів свідчить про усвідомлення позивачем того, що дія попереднього договору оренди від 15.09.2009 року припинена.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що листом №07-27/91 від 16.01.2013 року адміністрація Тернопільської обласної комунальної психоневрологічної лікарні звернулась до Тернопільської обласної ради з проханням дати дозвіл на тимчасову передачу в оренду на конкурсних засадах спірних нежитлових приміщень.

Позивачем (ТзОВ «Конвалія СВЛ»), з метою подальшої оренди даних приміщень, подано документи на участь в оголошеному конкурсі (арк.арк. справи 145-150 том І), що також підтверджує усвідомлення позивачем того, що дія договору оренди від 15.09.2009 року припинена. Проте, 21.10.2013 року позивач відкликав подані документи та відмовився від участі в конкурсі (арк.арк. справи 144, 147, 149 том І).

Відтак, місцевим господарським судом не взято до уваги викладене вище, що призвело до прийняття неправильного рішення у даній справі.

Згідно п.2 Роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України №02-5/35 від 26.01.2000 року «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів» підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.

Оцінивши все вищенаведене, судова колегія зазначає, що у даному випадку права позивача щодо користування спірними приміщеннями не порушені, оскільки, такі припинили свою дію з моменту припинення договору оренди, а саме: 15.09.2010 року, а оспорюване розпорядження Тернопільської обласної ради прийняте у відповідності до вимог чинного законодавства. Таким чином, колегія суддів не вбачає підстав для його зміни чи скасування.

Згідно ст.32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, належними та допустимими доказами (ст. 34 ГПК України).

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи те, що апелянтом доведено належними та допустимими доказами обставини, на які він посилається в апеляційній скарзі, а місцевим господарським судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального права, висновки, викладені у рішенні не відповідають обставинам справи, колегія суддів прийшла до висновку що рішення господарського суду Тернопільської області від 15.04.2014 року у справі №921/84/14-г/16 слід скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Поряд з цим, у зв'язку із скасуванням рішення місцевого господарського суду та відмовою у задоволенні позовних вимог, враховуючи положення ст.ст.44, 49 ГПК України, апеляційний суд проводить новий розподіл судових витрат, а саме: за подання позовної заяви витрати по сплаті судового збору слід залишити за позивачем та, у зв'язку із задоволенням апеляційної скарги, з позивача на користь скаржника (Тернопільської обласної ради) слід стягнути 609 грн. - у відшкодування витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст.101, 102, 103, 104, 105 ГПК України, суд,

постановив:

Апеляційну скаргу Тернопільської обласної ради задоволити.

Рішення господарського суду Тернопільської області від 15.04.2014 року по справі №921/84/14-г/16 скасувати.

Прийняти нове рішення. У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Конвалія СВЛ" - відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Конвалія СВЛ" (вул. Сагайдачного, 2, м. Тернопіль, ідентифікаційний код 23593422) на користь Тернопільської обласної ради (вул. Грушевського, 8, м. Тернопіль, ідентифікаційний код 24630220 - 609 грн. - у відшкодування витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

На виконання постанови Львівського апеляційного господарського суду місцевому господарському суду видати наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.

Повну постанову складено 18.08.2014 року

Головуючий-суддя Якімець Г.Г.

Судді Бойко С.М.

Данко Л.С.