Ухвала

від 11.08.2014 по справі 826/15278/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/15278/13-а (в 5-ти томах) Головуючий у 1-й інстанції: Данилишин В.М. Суддя-доповідач: Бабенко К.А

У Х В А Л А

Іменем України

11 серпня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Бабенка К.А., суддів: Кучми А.Ю., Літвіної Н.М., секретаря Чепурко Н.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Август і Ко» на Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 листопада 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Август і Ко» до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 листопада 2013 року у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове судове рішення, яким його позовні вимоги задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а Постанову суду першої інстанції - без змін з наступних підстав.

Відповідачем проведено документальну невиїзну позапланову перевірку позивача з питань контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплатою податків і зборів по взаємовідносинах із ТОВ «РМА «Монамі» за період з 01.05.2010 року по 30.09.2010 року, із ТОВ «Шляховик-Авто» за період із 01.12.2009 року по 31.05.2010 року, із ТОВ «Віасат» за період із 01 по 30 червня 2011 року, із ТОВ «Клер Шато Фіорд» з 01 по 31 грудня 2010 року, із ТОВ «Різано Трейд» за період із 01.11.2009 року по 31.03.2011 року, із ТОВ «Компанія «Вайліс» за період із 01 по 28 лютого 2011 року, із ТОВ «Дженіт Флай» за період із 01 по 30 вересня 2011 року, із ТОВ «Дормашавто» за 01.06.2010 року по 30.11.2011 року, про що складено відповідний Акт від 27.02.2013 року №199/22-6/36630046 (далі - Акт), копія якого наявна в матеріалах справи (Т.1,а.с.24-48).

Перевіркою встановлено порушення Позивачем вимог п. 44.1 ст. 44, пп. 139.1.9 п.139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого ним занижено на 388925,00 грн. податку на прибуток, у тому числі за: IV квартал 2009 року - на 29792,00 грн., І квартал 2010 року - на 32095,00 грн., за ІІ квартал 2010 року - на 20194,00 грн., ІІІ квартал 2010 року - 52166,00 грн., IV квартал 2010 року - на 30284,00 грн., І квартал 2011 року - на 67735,00 грн., ІІ квартал 2011 року - на 88176,00 грн., ІІІ квартал 2011 року - на 42043,00 грн., IV квартал 2011 року - на 26440,00 грн.; п.п. 198.3, 198.6 ст. 198, п.п. 201.4, 201.6, 201.10 ст. 201 Податкового Кодексу України, в результаті чого занижено на 264233,00 грн. податкового зобов'язання з податку на додану вартість, у тому числі за: березень 2010 року - на 4246,00 грн., травень 2010 року - на 15780,00 грн., червень 2010 року - на 8356,00 грн., липень 2010 року - на 12399,00 грн., серпень 2010 року - на 8811,00 грн., жовтень 2010 року - на 578,00 грн., грудень 2010 року - на 23649,00 грн., січень 2011 року - на 15603,00 грн., лютий 2011 року - на 21061,00 грн., березень 2011 року - на 17524,00 грн., квітень 2011 року - на 26736,00 грн., травень 2011 року - на 34375,00 грн., червень 2011 року - на 15564,00 грн., липень 2011 року - на 8015,00 грн.; серпень 2011 року - на 12005,00 грн., вересень 2011 року - на 16540,00 грн., жовтень 2011 року - на 3319,00 грн., листопад 2011 року - на 19672,00 грн., а також завищено на 60243,00 грн. заявленої суми бюджетного відшкодування з ПДВ, у тому числі за: червень 2010 року - на 39720,00 грн., вересень 2010 року - на 20523,00 грн.

На підставі вищезазначених порушень, Відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 02.04.2013 року №00002222260, яким зменшено на 60243,00 грн. суму бюджетного відшкодування (в рахунок наступних платежів) з податку на додану вартість, №00002202260, яким збільшено на 297578,00 грн. суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість, у тому числі на 264233,00 грн. за основним платежем та на 33345,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами), №00002212260, яким збільшено на 430060,00 грн. суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств, у тому числі на 388925,00 грн. за основним платежем та на 41135,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами), копії яких також наявні в матеріалах справи (Т.1,а.с.21,22,23).

Позивач скористався правом адміністративного оскарження, за результатами розгляду якого Рішенням Головного управління Міндоходів у м.Києві «Про результати розгляду первинної скарги» від 27.06.2013 року №3311/7/12-1-03(1518/10/12-1-03) податкове повідомлення-рішення Відповідача від 02.04.2013 року №№00002202260, 00002222260 залишено без змін, а податкове повідомлення-рішення від 02.04.2013 року №00002212260 в частині грошового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 29792 грн. та застосування штрафної (фінансової) санкції у сумі 7448 грн. скасовано, а первинну скаргу задоволено частково.

Рішенням Міністерства доходів і зборів України «Про результати розглоду повторної скарги» від 12.08.2013 року №8689/6/99-99-10-01-15, копія якого наявна в матеріалах (Т.1,а.с.49-51), оскаржені податкові повідомлення-рішення з урахуванням Рішення прийнятого за розглядом первинної скарги залишено без змін, а скаргу - без задоволення, в зв'язку з чим, Відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 25 жовтня 2013 року №00008812220, копія якого наявна в матеріалах справи (Т.5, а.с.10), та яким збільшено на 392820,00 грн. суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств, у тому числі на 359133 грн. за основним платежем та на 33687 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Як вбачається з матеріалів справи, між Позивачем, як Замовником, та ПП «Клер Шато Фиорд», як Виконавцем, укладено Договір № 1122/10 від 22.11.2010 року, копія якого також наявна в матеріалах справи (Т.1,а.с.54-56), відповідно до пп.1 п.1 якого, Замовник доручає, а Виконавець зобов'язується протягом визначеного в Договорі строку надавати за плату послуги: калібровка насіння соняшника та фасування (розміщення товару в споживчу тару або пакувальний матеріал з попереднім або одночасним дозуванням) його в поліетиленові мішки вагою 25 кілограм в мішку. На підтвердження виконання умов зазначеного Договору Позивачем надано податкові та видаткові накладні, рахунки-фактури, копії яких наявні в матеріалах справи (Т.1,а.с.57-66).

Між Позивачем, як Замовником, та ТОВ «Дженіт Флай», як Виконавцем, укладено Договір про надання рекламних послуг №0901/11 від 01.09.2011 року, копія якого також наявна в матеріалах справи (Т.1,а.с.67-69), відповідно до пп.1 п.1 якого, Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов'язання надати рекламні послуги, саме, розробити дизайн флаєра, виготовити 10000 екземплярів флаєрів розміром 148х210, розповсюдити рекламні листівки біля станції метро м.Києва. На підтвердження виконання умов зазначеного Договору Позивачем надано рахунок-фактуру, акт здачі-прийняття робіт (надання послуг), копії яких наявні в матеріалах справи (Т.1, а.с.70,71).

На підтвердження здійснення господарських операцій між Позивачем та ТОВ «Компанія «Вайліс» ним надано рахунок-фактура, видаткова та податкова накладні, копії яких також наявні в матеріалах справи (Т.1,а.с.74-76). Проте, Договору від 11 лютого 2011 року, інформація про який зазначено у податковій накладній, ані до суду першої інстанції, ані під час розгляду справи судом апеляційної інстанції Позивачем не надано.

Між Позивачем, як Рекламодавцем, та ТОВ «РМА «Монамі», як Розповсюджувачем, укладено Договір про надання рекламних послуг № 0501/10 від 01 травня 2010 року, копія якого наявна в матеріалах справи (Т.1,а.с.77-79), відповідно до абзацу першого п.2 якого, Розповсюджувач за дорученням Рекламодавця проводить рекламні компанії в інтересах Рекламодавця (його клієнтів) на рекламних місцях, а Рекламодавець приймає та сплачує такі послуги Розповсюджувача в порядку та на умовах, передбачених Договором. На підтвердження виконання умов зазначеного Договору Позивачем надано рахунки-фактури, акти прийому-передачі виконаних робіт, податкові накладні, копії яких також наявні в матеріалах справи (Т.1,а.с.86-93).

Між Позивачем, як Замовником, та ТОВ «Віасат», як Виконавцем, укладено Договір про проведення маркетингових досліджень № 0601/11 від 01 червня 2011 року, копія якого наявна в матеріалах справи (Т.1,а.с.94-96), відповідно до пп.1 п.1 якого, Виконавець зобов'язується надати Замовнику за плату маркетингові послуги за напрямками, визначеними в цьому Договорі, а Замовник зобов'язується прийняти виконану роботу та оплатити її. На підтвердження виконання умов зазначеного Договору, Позивачем надано рахунок-фактуру та податкову накладну, копії яких також наявні в матеріалах справи (Т.1,а.с.97-98).

Між Позивачем, як Замовником, та ТОВ «Дормашавто», як Постачальником, та Позивачем, як Замовником і контрагентом, як Виконавцем, укладено Договори №0706/10 від 07 червня 2010 року та №0104/11 від 04 січня 2011 року, копії яких наявні в матеріалах справи (Т.1,а.с.99-102), відповідно до пп.1 п.1 яких, Постачальник постачає, а Замовник приймає товар і зобов'язується оплатити товар в кількості, асортименті та за ціною, вказаних в додаткових угодах та прибутково-видаткових документах; Виконавець зобов'язується за дорученням Замовника здійснити вантажно-розвантажувальні роботи товарів Замовника, включаючи весь комплекс пов'язаних з ними операцій по укладанню і кріпленню вантажу, його сепаруванню тощо та збереження вантажів, включаючи роботи по складській підготовці вантажів до перевезення так, і переупаковку і ремонт тари для забезпечення повного збереження вантажу під час перевезення, сортування, нанесення на вантаж повного і чіткого маркування, передбаченого правилами перевезення вантажу, і інші, відповідно.

На підтвердження виконання умов зазначених Договорів, Позивачем надано рахунки-фактури, акти здачі-прийняття робіт, податкові та видаткові накладні, копії яких також наявні в матеріалах справи (Т.1,а.с.104-194).

Між Позивачем, як Замовником, та ТОВ «Шляховик-Авто», як Постачальником, укладено Договір № 011209 від 01 грудня 2009 року, копія якого наявна в матеріалах справи (Т.1,а.с.195-196), відповідно до пп.1 п.1 якого, Постачальник постачає, а Замовник приймає товар і зобов'язується оплатити товар в кількості, асортименті та за ціною, вказаним в додаткових угодах та прибутково-видаткових документах. На підтвердження виконання умов зазначеного Договору, Позивачем надано податкові та видаткові накладні, копії яких також наявні в матеріалах справи (Т.1,а.с.197-206).

Між Позивачем, як Замовником, та ТОВ «Різано Трейд», як Постачальником, укладено Договір купівлі-продажу №1211/09 від 12 листопада 2009 року, відповідно до пп.1 п.1 якого, Продавець продає, а Покупець купує ядро волоського горіха, в кількості, асортименті та за ціною, вказаними в Договорі. Будь-яких доказів на підтвердження виконання умов зазначеного Договору Позивачем взагалі не надано . Також, між Позивачем як Замовником, та ТОВ «Різано Трейд», як Постачальником, укладено Договір № 0112/09 від 01 грудня 2009 року, відповідно до пп.1 п.1 якого, Постачальник постачає, а Замовник приймає товар і зобов'язується оплатити товар в кількості, асортименті та за ціною, вказаним в додаткових угодах та прибутково-видаткових документах. На підтвердження виконання умов зазначеного Договору, Позивачем надано податкові та видаткові накладні, копії яких наявні в матеріалах справи (Т.1,а.с.208-209, 212-232, Т.2.а.с.1-34)

Відповідно абзацу четвертого пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 чинного на момент здійснення Позивачем з його контрагентами зазначених господарських операцій Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 року № 334/94-ВР, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

А згідно з підпунктом 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 чинного на момент здійснення Позивачем з його контрагентами зазначених господарських операцій Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року № 168/97-ВР, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Відповідно до п.п. 198.1, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а)придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; не відносяться до податкового кредиту, зокрема, суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Згідно із ст. 1, частиною першою ст. 3 та частинами першою, другою ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року №996-ХІV, первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства; підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи , які фіксують факти здійснення господарських операцій; первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи; первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього Кодексу.

З метою встановлення факту здійснення господарських операцій, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість має бути підтверджено рух активів у процесі здійснення господарських операцій, при цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарських операцій: договори, акти виконаних робіт тощо; фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарських операцій, як-от: наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності; встановлено зв'язок між фактом придбання товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку, що збігається з позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною, зокрема, в його Листі від 02.06.2011 року № 742/11/13-11.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначено для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених , але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Тобто, обов'язковою умовою підтвердження реальності здійснення господарських операцій є фактична наявність у платника податків первинних документів, фізичних, технічних та технологічних можливостей для здійснення відповідної операції та зв'язку між фактом придбання товару (послуги) і подальшою господарською діяльністю .

Позивачем, крім наданих формально складених договорів та податкових накладних, ані суду першої інстанції, ані під час розгляду справи апеляційним судом доказів на підтвердження реальності та «товарності» господарських операцій з його контрагентами не надано.

Крім того, як вбачається зі змісту наявної у матеріалах справи копії Постанови про порушення кримінальної справи та прийняття її до свого провадження від 10 квітня 2012 року (Т.3,а.с.147-150), кримінальну справу порушено за фактом фіктивного підприємництва - створення та придбання суб'єктів підприємницької діяльності, у томі числі ПП "Клер Шато Фіорд", ТОВ "Компанія "Вайліс" та ТОВ "Дормашавто", з метою прикриття незаконної діяльності, яка полягала у сприянні директору товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Класс Трейд" у мінімізації ним податкових зобов'язань, вчиненого повторно, за попередньою змовою групою осіб, що заподіяло велику матеріальну шкоду державі, а також пособництва вказаними товариствами в умисному ухиленні від сплати податків директором ТОВ "Євро Класс Трейд", що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах, за ознаками злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 212 Кримінального кодексу України.

Згідно з частиною першою ст. 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

А як зазначено в Постанові Верховного Суду України від 01 вересня 2009 року у справі № 21-1258во09 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Добриня і К" до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на стороні відповідача: Управління державного казначейства у Ленінському районі м. Севастополя, Головне управління державного казначейства України у м. Севастополі, за участю прокурора м. Севастополя, про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення та зобов'язання здійснити певні дії, необхідно приймати до уваги факт наявності фінансово-господарських зв'язків з підприємствами, діяльність яких має ознаки "фіктивності" .

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

В зв'язку з вищевикладеним, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, за таких підстав, апеляційна скарга залишається без задоволення, а Постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Август і Ко» залишити без задоволення, а Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 листопада 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення її в повному обсязі безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Ухвалу складено у повному обсязі 18.08.2014 року.

Головуючий суддя Бабенко К.А.

Судді: Кучма А.Ю.

Літвіна Н.М.

.

Головуючий суддя Бабенко К.А

Судді: Кучма А.Ю.

Літвіна Н. М.