Постанова

від 16.06.2009 по справі 16/155-08-4123

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

16/155-08-4123

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"16" червня 2009 р. Справа № 16/155-08-4123

          Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Гладишевої Т.Я.,

суддів Савицького Я.Ф., Лавренюк О.Т.

при секретарі судового засідання Кубік О.В.

за участю представників сторін в судовому засіданні від 16 червня 2009 року:

від позивача: Гайдай М.В., за довіреністю;

від відповідачів: Левченко А.Г., Тренчук П.В., за довіреністю –представники ДП „Іллічівський морський торговельний порт”;

                              Пальонов К.І., за довіреністю –представник ТОВ „Портовик Сервіс”

від прокуратури Одеської області: Лянна О.А, за посвідченням;

від третьої особи: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги ТОВ „Портовик Сервіс” та ДП „Іллічівський морський торговельний порт”   

на рішення господарського суду Одеської області від 28.10.2008 року

по справі № 16/155-08-4123

за позовом: Приватного підприємства „Укртрансконтейнер”

до відповідачів: Державного підприємства „Іллічівський морський торговельний порт”  

        Товариства з обмеженою відповідальністю „Портовик Сервіс”

за участю третьої особи на стороні відповідача: Міністерства транспорту та зв'язку України

та за участю прокуратури Одеської області

про визнання договору недійсним

ВСТАНОВИВ:          

          Приватне підприємство „Укртрансконтейнер” звернулось з позовом до Державного підприємства „Іллічівський морський торговельний порт” та         Товариства з обмеженою відповідальністю „Портовик Сервіс” про визнання недійсним договору управління нерухомим майном від 27.06.2007 року, укладеного між ДП „Іллічівський морський торговельний порт” та ТОВ „Портовик Сервіс”, нотаріальне посвідчення якого здійснено за реєстровим номером 3796, із застосуванням наслідків недійсності правочину, передбачених ст. 208 Господарського кодексу України.

          Заявою від 23.10.2008 року позивач доповнив позовні вимоги, просив суд: -  визнати недійсним договір управління нерухомим майном від 27.06.2007 року, укладений між ДП „Іллічівський морський торговельний порт” та ТОВ „Портовик Сервіс”; - зобов'язати ТОВ „Портовик Сервіс” повернути ДП „Іллічівський морський торговельний порт” майно, отримане в управління по вказаному договору управління, а саме: складський майданчик складу № 4: замощення –І, підкранова колія № 1, залізничні колії № 2, 3 (площею 22166 кв.м.), розташований на землях комунальної власності Іллічівської міської ради Одеської області площею 27134 кв.м. за адресою: Одеська область м. Іллічівськ вул. Сухолиманська № 1-А; 21/100 реальної частки складського майданчика складу № 4 площею 6222 кв.м., який в цілому складається з: замощення-І, підкранова колія №1, залізничні колії № 2, 3, розташованого на землях комунальної власності Іллічівської міської ради Одеської області площею 24522 кв.м. за адресою: Одеська область м. Іллічівськ вул. Сухолиманська № 1.

          Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що оспорюваний договір від 27.06.2007 року суперечить ч. 3 ст. 1030 Цивільного кодексу України, крім того, при укладенні вказаного договору відповідачами порушено приписи ч. 1 ст. 1032 Цивільного кодексу України, відповідно до якої установником управління є власник майна.

          Рішенням господарського суду Одеської області від 28.10.2008 року у справі № 16/155-08-4123 (суддя Желєзна С.П.) позов задоволено. Визнано недійсним на майбутнє договір управління  нерухомим майном від 27.06.2007 року, укладений між Державним підприємством „Іллічівський морський торговельний порт” та Товариством з обмеженою відповідальністю „Портовик Сервіс”. Зобов'язано ТОВ „Портовик Сервіс” повернути ДП „Іллічівський морський торговельний порт”  майно, отримане в управління по договору управління нерухомим майном від 27.06.2007 року, укладеному між ДП „Іллічівський морський торговельний порт”  та ТОВ „Портовик Сервіс”, а саме: складський майданчик складу № 4: замощення –І, підкранова колія № 1, залізничні колії № 2, 3 (площею 22166 кв.м.), розташований на землях комунальної власності Іллічівської міської ради Одеської області площею 27134 кв.м. за адресою: Одеська область м. Іллічівськ вул. Сухолиманська № 1-А; 21/100 реальної частки складського майданчика складу № 4 площею 6222 кв.м., який в цілому складається з: замощення-І, підкранова колія №1, залізничні колії № 2, 3, розташованого на землях комунальної власності Іллічівської міської ради Одеської області площею 24522 кв.м. за адресою: Одеська область м. Іллічівськ вул. Сухолиманська № 1. Стягнуто з відповідачів на користь ПП „Укртрансконтейнер” по 42,50 грн. державного мита та по 59 грн. витрат на ІТЗ судового процесу. Скасовано заходи  до забезпечення позову, вжиті ухвалою господарського суду Одеської області від 02.10.2008 року.

          Судове рішення мотивовано тими обставинами, що договір управління нерухомим майном від 27.06.2007 року, всупереч положенням ст. 1032 Цивільного кодексу України, був укладений ДП „Іллічівський морський торговельний порт”  за відсутністю повноважень власника державного майна; умови оспорюваного договору порушують права позивача на отримання у спільну діяльність складів відкритого зберігання причалів 1 і 2 (інвентарні номери 13297, 16218, 15664, 16217), мощення-1, підкранової колії № 1, залізничних колій № 2, 3, які повинні були бути переданими позивачу за договором № 435-0 про спільну діяльність в Іллічівському морському торговельному порту (договір простого товариства) від 22.06.2005 року. А відтак, на підставі частин 1, 2 ст. 203, ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України та враховуючи положення ч. 3 ст. 207 Господарського кодексу України, ч. 1 ст. 1037 Цивільного кодексу України, договір управління нерухомим майном від 27.06.2007 року, укладений між ДП „Іллічівський морський торговельний порт” та ТОВ „Портовик Сервіс”, є недійсним на майбутнє. Зазначаючи про відсутність у матеріалах справи  доказів щодо наявності в діях сторін за оспорюваним договором умислу на завдання шкоди державі чи існування такої шкоди, суд вказав про відсутність правових підстав для застосування наслідків визнання господарського зобов'язання недійсним, передбачених частиною 1 ст. 208 Господарського кодексу України, при цьому суд вказав про застосування наслідку недійсності правочину шляхом зобов'язання ТОВ „Портовик Сервіс” повернути майно, отримане в управління за договором управління нерухомим майном від 27.06.2007 року.

          Не погодившись з рішенням суду 28.10.2008 року, ТОВ „Портовик Сервіс”     та ДП „Іллічівський морський торговельний порт” звернулись з апеляційними скаргами, в яких просять оскаржуване рішення скасувати, прийняти нове рішення про відмову в позові.

          ДП „Іллічівський морський торговельний порт” у своїй апеляційній скарзі посилається на порушення та неправильне застосування місцевим господарським судом норм матеріального права.

          Скаржником наведені наступні доводи: - чинне законодавство України не містить вимог стосовно необхідності укладення договору  управління державним майном безпосередньо з уповноваженим органом управління –Міністерством транспорту та зв'язку України як установником управління; - судом не враховано правовий статус, технічні характеристики і цільове призначення переданого в управління майна та не встановлено порядку, за яким вказане майно має бути повернуто від ТОВ „Портовик Сервіс” до ДП „Іллічівський морський торговельний порт”; - обраний позивачем спосіб не відповідає способам захисту цивільних прав, передбачених ст. 16 Цивільного кодексу України, оскільки позивач не є учасником оспорюваного правочину та власником переданого в управління майна; - суд неодноразово посилався як на доказ на звіт про справедливу ринкову вартість цілісного майнового комплексу першого терміналу ДП „Іллічівський морський торговельний порт”, підготовленого ТОВ „ЕОС” станом на 01.07.2007 року, однак в матеріалах справи наявна неналежним чином засвідчена копія, тому взагалі відсутні належні письмові докази в розумінні ст. 36 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження того, що позивач взагалі має право на отримання у спільну діяльність майна, що є предметом управління за оспорюваним договором; - судом безпідставно відхилено клопотання щодо залучення до участі в якості третьої особи на стороні відповідача Міністерства транспорту та зв'язку України; - судом неправомірно відмовлено в задоволенні клопотання представників відповідачів про зупинення провадження у справі до розгляду Вищим господарським судом України касаційної скарги на ухвалу господарського суду Одеської області від 02.10.2008 року про забезпечення позову по даній справі.

          ТОВ „Портовик Сервіс” серед доводів апеляційної скарги наводить наступні: - судом неповно з'ясовані обставини, які стосуються безпосередньо факту укладення договору управління державним нерухомим майном та можливого порушення інтересів позивача; - в матеріалах справи відсутні належні письмові докази, які б підтверджували, що ПП „Укртрансконтейнер” взагалі має право на отримання у спільну діяльність державного нерухомого майна, переданого за оспорюваним договором; - суд не звернув уваги на те, що чинне законодавство передбачає, що установником управління може виступати особа, якій майно належить на іншому правовому титулі, ніж право власності, якщо це передбачено в силу прямої вказівки закону; - передане за договором управління майно належить ДП „Іллічівський морський торговельний порт” на праві господарського відання, що означає володіння, користування, управління і розпорядження таким майном за згодою Міністерства транспорту та зв'язку України без втручання останнього до оперативно-господарської діяльності ДП „Іллічівський морський торговельний порт”; - прийняте судом рішення впливає на права Міністерства транспорту та зв'язку України як уповноваженого органу, до сфери управління якого входить ДП „Іллічівський морський торговельний порт”, судом не залученно Мінтранс України до участі у справі в якості третьої особи; - судом безпідставно відхилено клопотання про відкладення розгляду справи для підготовки письмових пояснень на уточнені позовні вимоги; - в порушення ст. 109 Господарського процесуального кодексу України суд не зупинив провадження у справі після отримання касаційної скарги на ухвалу господарського суду Одеської області від 02.10.2008 року, тому судове засідання 28.10.2008 року відбулося неправомірно.

          У відзиві на апеляційні скарги ПП „Укртрансконтейнер” вказує, що рішення суду від 28.10.2008 року є законним і обґрунтованим, тому його слід залишити без змін. Позивач зазначає, що передані ТОВ „Портовик Сервіс” за договором управління нерухомим майном від 27.06.2007 року склади відкритого зберігання, інвентарні номери 13297, 16217, 16218, 15664 є невід'ємною частиною майнового комплексу причалів № 1, № 2, що підлягає передачі ПП „Укртрансконтейнер” за умовами договору про спільну діяльність  № 435-0 від 22.06.2005 року (в редакції додаткової угоди від 10.04.2006 року). А відтак, оспорюваний договір зачіпає права ПП „Укртрансконтейнер”, і заявлена позовна вимога про визнання недійсним договору управління нерухомим майном від 27.06.2007 року є правомірною. Також, позивач наполягає на порушенні сторонами за вказаним договором від 27.06.2007 року приписів ч. 1 ст. 1032 Цивільного кодексу України, що є підставою для визнання договору недійсним із застосуванням наслідків, передбачених ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України.

          Заявою від 30.03.2009 року прокуратура Одеської області повідомила Одеський апеляційний господарський суд про вступ у справу прокурора з метою захисту економічних інтересів держави.

          У письмових поясненнях прокурора (вхідний № 533 від 12.05.2009 року)  останній зазначає, що апеляційну скаргу ДП „Іллічівський морський торговельний порт” слід задовольнити, скасувати оскаржуване рішення від 28.10.2008 року із прийняттям нового рішення по відмову в позові ПП „Укртрансконтейнер”. Прокурор вказує, що укладений 27.06.2007 року між ДП „Іллічівський морський торговельний порт” та ТОВ „Портовик Сервіс” договір управління нерухомим майном відповідає законодавству України, зміст правочину не суперечить Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам судочинства. Відповідно до умов договору управління нерухомим майном в управителя не виникло права  довірчої власності на отримане в управління майно, тобто переходу права власності не відбулося. Прокурор зазначає, що в забезпеченні діяльності переданого в управління майна приймає участь 120 робітників, які є колишніми робітниками ДП „Іллічівський морський торговельний порт” та які були переведені до ТОВ „Портовик Сервіс” з забезпеченням соціальних гарантій не нижче гарантій, що були в них під час роботи в порту.

          Відповідно до ухвали Одеського апеляційного господарського суду від 14.04.2009 року залучено до участі у справі № 16/155-08-4123 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів Міністерство транспорту та зв'язку України, представник якого в судовому засіданні 26.05.2009 року підтримав позицію ДП „Іллічівський морський торговельний порт”.

          За клопотанням представника позивача, яке погоджено з другою стороною, колегією суддів, відповідно до ч. 4 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, продовжено строк розгляду апеляційних скарг.

          Відповідно до ухвали голови Одеського апеляційного господарського суду від 16.06.2009 року розглянуто та відхилено заяву представника ПП „Укртрансконтейнер” (вхідний № 533 Д16 від 16.06.2009 року) про відвід колегії суддів.

          Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційних скарг, надавши оцінку всім обставинам справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення прокурора, представників сторін та третьої особи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги підлягають задоволенню, оскаржуване рішення –скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в позові з наступних підстав.

          Господарським судом першої інстанції встановлено, що 22.06.2005 року між ДП „Іллічівський морський торговельний порт” (далі - Порт) та Приватним підприємством „Укртрансконтейнер” (далі –ПП „УТК”) укладено договір № 435-0 про спільну діяльність в Іллічівському морському торговельному порту (договір простого товариства).

Відповідно до умов вказаного договору, сторони зобов'язались об'єднати свої внески та без утворення юридичної особи спільно діяти з метою отримання прибутку шляхом:

- виконання комплексу заходів, спрямованих на організацію, забезпечення та розвиток вантажної та матеріально-технічної бази контейнерного терміналу Іллічівського морського торговельного порту з послідовним збільшенням проектної потужності та розширенням площ контейнерного терміналу, обробки контейнерних вантажопотоків в порту з використанням виробничого обладнання і інших об'єктів терміналу,

- створення усіх необхідних умов для збереження існуючих та залучення додаткових контейнерних вантажопотоків, а також для обробки вказаних вантажопотоків у відповідності до міжнародних стандартів з дотриманням встановлених норм охорони праці, екологічних, санітарних та інших нормативів.

          Згідно з п. 5.12.1. договору № 435-О від 22.06.2005р. Порт у разі, якщо сторони не прийдуть до згоди про інші не заборонені законодавством форми подальшої співпраці щодо спільного розвитку контейнерного терміналу на другому етапі, зобов'язався до 01.01.2008 р. забезпечити проведення всіх необхідних узгоджень та заходів, передбачених чинним законодавством України, в результаті чого провести внесення у спільну діяльність, згідно з вимогами договору, додатковий вклад у вигляді гідротехнічних споруд –причалів 1 і 2 Іллічівського морського торговельного порту, всього наявного та необхідного технологічного обладнання, а також тилових площадок під обладнання площ зберігання контейнерів (п.п. 5.12.1.1 договору). В свою чергу, згідно з вказаним пунктом договору, ПП „УТК” після внесення Портом його додаткового вкладу зобов'язалося провести внесення у спільну діяльність додаткового вкладу у вигляді грошових коштів та виробничого обладнання (основні фонди) на загальну суму 65000000,00 доларів США (п.п. 5.12.1.2. договору).

У розвиток і з метою реалізації п. 5.12.1.1 договору № 435-О від 22.06.2005р. Порт та ПП „УТК” пунктом VI додаткової угоди від 10.04.2006 р. до вказаного договору встановили, що Порт зобов'язаний в строк не пізніше 30 вересня 2006р. забезпечити у встановленому порядку отримання звіту про незалежну оцінку належного до внесення портом в рамках другого етапу розвитку контейнерного терміналу додаткового вкладу у вигляді гідротехнічних споруд –причалів 1 і 2 ІМТП, усього наявного й необхідного технологічного обладнання й інших об'єктів інфраструктури, а також тилових площадок під обладнання площ зберігання контейнерів, при цьому повний перелік вищезазначеного майна підлягав попередньому узгодженню із ПП „УТК”. Також, Порт зобов'язався забезпечити доопрацювання (актуалізацію) вказаного звіту у встановленому порядку до дати фактичного внесення додаткового вкладу, але не пізніше 30 вересня 2007 року.

15.06.2007 року Порт уклав з ТОВ „Експертна оцінка власності” (Виконавець) договір № 386-0, відповідно до якого Порт доручає, а Виконавець приймає на себе зобов'язання, зокрема, здійснити оцінку майна Порта, про що Виконавець надав Порту звіт про справедливу (ринкову) вартість цілісного майнового комплексу першого терміналу ДП „Іллічівський морський торговельний порт”, копія якого наявна в матеріалах справи.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що 23.03.2007 року між  Портом та ТОВ „Портовик Сервіс” (Вантажовласник) укладено договір № 135, відповідно до умов якого Порт прийняв на себе зобов'язання за дорученням Вантажовласника вивантажити з усіляких видів транспорту, в тому числі з суден, прийняти на зберігання та навантажити на судна або інші види транспорту, а також здійснити документальне оформлення небезпечних та не потребуючих особливих режимів зберігання вантажів і порожніх контейнерів. Вантажовласник зобов'язався в порядку та на умовах, передбачених цим договором, прийняти та оплатити виконані роботи (надані послуги).

Згідно з пунктами 1.4, 1.5 договору від 23.03.2007 року навантаження/вивантаження порожніх контейнерів Портом здійснюється з/на територію вантажного складу № 9 Порту; навантаження/вивантаження вантажів здійснюється Портом з/на територію першого причалу першого терміналу  Порта.

З наданих на вимогу суду апеляційної інстанції Свідоцтв про право власності колегією суддів встановлено, що відповідно до Свідоцтва 31569 від 05.04.2007 року про право власності на складський майданчик складу № 4, виконавчий комітет Іллічівської міської ради посвідчує, що об'єкт в цілому, який розташований в місті Іллічівську віл. Сухолиманська № 1–А дійсно належить Державі в особі Міністерства транспорту та зв'язку України; майно знаходиться в повному господарському віданні Іллічівського морського порту на праві державної власності; в цілому складається з складського майданчика складу № 4, який складається з замощення –І площею 22166 кв.м.; підкранової колії довжиною 795,70 п.м.; залізничних колій № 2 довжиною 438 п.м. та № 3 довжиною 438,2 п.м.

Також, відповідно до Свідоцтва 34054 від 26.06.2007 року про право власності на складський майданчик складу № 4, виконавчий комітет Іллічівської міської ради посвідчує, що об'єкт в цілому, який розташований в місті Іллічівську вул. Сухолиманська, 1 дійсно належить Державі в особі Міністерства транспорту та зв'язку України; майно знаходиться в повному господарському віддані Іллічівського морського торговельного порту на праві державної власності і складається в цілому зі складського майданчика складу № 4, який складається з замощення –І площею 24522 кв.м., підкранової колії № 1 довжиною 742,10 п.м., залізничних колій № 2 довжиною 371 п.м. та № 3 довжиною 344,20 п.м.

Місцевим господарським судом встановлено та підтверджено в ході апеляційного розгляду, що 27.06.2007 року між Портом (Установник управління) та ТОВ „Портовик Сервіс” (Управитель) укладено договір управління нерухомим майном.

Згідно п. 1.1 договору Установник управління передає Управителю в управління державне майно, яке визначене у п. 1.2 цього договору та закріплене за Установником управління на праві господарського відання, а Управитель зобов'язується за плату здійснити від свого імені управління цим майном в інтересах Установника управління, який є вигодонабувачем за цим договором. Передача майна здійснюється Установником управління Управителю за актами прийому-передачі, які сторони підписують в додатково узгоджений термін. За цим договором в Управителя не виникає право довірчої власності на отримане в управління майно (ч. 2 ст. 316, ч. 2 ст. 1029 Цивільного кодексу України). Передання майна в управління не веде до переходу права власності на нього до Управителя.

Відповідно до п. 1.2 договору нерухоме майно –складський майданчик складу № 4 (чотири): замощення-І, підкранові колії № 1, залізничні колії № 2, 3, (площею 22166 кв.м., розташований на землях комунальної власності Іллічівської міської ради Одеської області площею 27134 кв.м. за адресою: Одеська область, м. Іллічівськ, вул. Сухолиманська № 1-А  та 21/100 реальної частки складського майданчику складу № 4 площею 6222 кв.м., який в цілому складається з: замощення-І, підкранові колії № 1, залізничні колії № 2, 3, розташованого на землях комунальної власності Іллічівської міської ради Одеської області площею 24522 кв.м., за адресою: Одеська область, м. Іллічівськ, вул. Сухолиманська № 1 (надалі у цьому договорі –склад або майно).  Метою передачі майна в управління є зберігання та обробка завантажених контейнерів, перевалку яких здійснює Установник управління на першому причалі порту відповідно до договору, укладеному між ІМТП та ТОВ „Портовик Сервіс” про проведення вантажно-розвантажувальних робіт № 135/0 від 23.03.2007 року.

Пунктом 2.7 договору управління нерухомим майном передбачено, що вигоди від майна, що передане в управління, належать Порту. При цьому дохід від управління майном сплачується Установнику  управління в розмірі 15% доходу від використання майна, переданого в управління, та не може становити менше 170 000,00 грн. у квартал (п. 3.1. договору). Управитель зобов'язаний забезпечити контейнерний вантажопотік у розмірі не менше 8 000 ТЕU в місяць (п. 4.1.1 договору).

Згідно п. 4.1.2 договору від 27.06.2007 року ТОВ „Портовик Сервіс” зобов'язано за свій рахунок впровадити систему управління контейнерним терміналом, організовувати систему обліку, прийому і видачі контейнерів, приймати на себе всі ризики, пов'язані зі зберіганням контейнерного устаткування та ризики, пов'язані з взаємовідносинами з експедиторами.

Термін дії договору управління нерухомим майном складає 15 років, договір набирає чинності з моменту підписання і діє до 27.06.2022 року (п. 8.1 договору).

Як вбачається з матеріалів справи, ПП „УТК” звернулось до суду з позовом про визнання недійсним договору управління нерухомим майном від 27.06.2007 року, укладеного між Портом та ТОВ „Портовик Сервіс”, обґрунтовуючи таке звернення необхідністю захисту свого права, яке порушується умовами договору управління нерухомим майном від 27.06.2007 року.

За твердженнями позивача, відповідно до договору про спільну діяльність № 435-0 від 22.06.2005 року, укладеного між Портом та ПП „УТК”, Державне підприємство „Іллічівський морський торговельний порт” зобов'язано передати до спільної діяльності у вигляді вкладу майно, яке було передано в управління ТОВ „Портовик Сервіс”, а саме: склад відкритого зберігання причалу 1-2 черга 1 складу 4 інвентарний номер 16217, склад відкритого зберігання причалу 1-2 черга 2 склад 4 інвентарний номер 16217, склад відкритого зберігання причалу 1-2 черга 3 складу 4 інвентарний номер 16218, склад відкритого зберігання причалу 1-2 черга 4 склад 4 інвентарний номер 15664, а також замощення – І, підкранова колія № 1, залізничні колії № 2, 3, що в цілому складає складський майданчик складу № 4, розташований за адресою: м. Іллічівськ вул. Сухолиманська № 1-А, площею замощення 22166 кв.м.

Місцевий господарський суд, задовольнивши позов ПП „УТК”, погодився з твердженнями позивача про порушення оспорюваним договором від 27.06.2007 року права позивача на отримання у спільну діяльність вищевказаного майна та визнав недійсним на майбутнє договір управління нерухомим майном від 27.06.2007 року, вказавши про його укладення всупереч ст. 1032 Цивільного кодексу України та зобов'язавши ТОВ „Портовик Сервіс” повернути Порту отримане в управління майно, оскільки право користування майном у Управителя припинено.

Проте, колегія суддів не може погодитися з такими висновками місцевого господарського суду з огляду на наступне.

З мотивувальної частини рішення суду від 28.10.2008 року вбачається, що суд дійшов висновку про тотожність майна, яке повинно бути передано позивачу за договором про спільну діяльність від 22.06.2005 року № 435-0 та майна, яке є предметом договору управління нерухомим майном від 27.06.2007 року, виходячи з: - аналізу умов договору про спільну діяльність (з додатковою угодою); - дослідження рішення господарського суду Одеської області від 10.06.2008 року по справі № 15/83-08-2002; - копії звіту про оцінку справедливої (ринкової) вартості цілісного майнового комплексу першого терміналу ДП „Іллічівський морський торговельний порт”; - акту приймання –передачі майна від 06.07.2007 року, складеного Портом та ТОВ „Портовик Сервіс” на виконання умов договору управління нерухомим майном від 27.06.2007 року.

Однак, судом апеляційної інстанції встановлено, що постановою Вищого господарського суду України від 05.03.2009 року у справі № 15/83-08-2002 скасовано рішення господарського суду Одеської області від 10.06.2008 року і постанови від 25.07.2008 року та від 09.10.2008 року у справі № 15/83-08-2002.

Згідно частин 1, 2 ст. 36 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Місцевий господарський суд, в порушення вказаної норми процесуального права, дослідив та послався як на доказ в оскаржуваному рішенні на не засвідчену копію звіту ТОВ „ЕОС” про оцінку справедливої (ринкової) вартості цілісного майнового комплексу першого терміналу ДП „Іллічівський морський торговельний порт”.

Враховуючи, що колегією суддів витребувано, але не отримано оригіналу вказаного звіту, а наявна в матеріалах справи копія звіту не засвідчена належним чином, вказаний документ не можна вважати письмовим доказом з наданням оцінки відомостям, які він містить.

Як вже зазначалось вище, пунктом VI  додаткової угоди від 10.04.2006 року до договору про спільну діяльність від 22.06.2005 року Порт та ПП „УТК” встановили, що Порт зобов'язався в строк не пізніше 30 вересня 2006 р. забезпечити у встановленому порядку отримання звіту про незалежну оцінку належного до внесення портом в рамках другого етапу розвитку контейнерного терміналу додаткового вкладу у вигляді гідротехнічних споруд –причалів 1 і 2 ІМТП, всього наявного й необхідного технологічного обладнання й інших об'єктів інфраструктури, а також тилових площадок під обладнання площ зберігання контейнерів, при цьому повний перелік вищезазначеного майна підлягав попередньому узгодженню із ПП „УТК”. Також, Порт зобов'язався забезпечити доопрацювання (актуалізацію) вказаного звіту у встановленому порядку до дати фактичного внесення додаткового вкладу, але не пізніше 30 вересня 2007 року.

Відповідно до п. 2.1 договору управління нерухомим майном останнє належить Установнику управління на підставі свідоцтва № 31569 про право власності на складський майданчик складу № 4, виданого виконкомом Іллічівської міської ради Одеської області 05.04.2007 року на підставі рішення виконкому Іллічівської міської ради  від 29.03.2007 року за № 221, та на підставі свідоцтва № 34054 про право власності на складський майданчик складу № 4, виданого виконавчим комітетом Іллічівської міської ради Одеської області 26.06.2007 року на підставі рішення виконкому Іллічівської міськради від 22.06.2007 року за № 764 замість свідоцтва про право власності від 05.04.2007 року № 31568.

Аналізуючи умови договору про спільну діяльність № 435-0 від 22.06.2005 року  (пункти 5.12.1, 5.12.1.1) та додаткової угоди від 10.04.2006 року до цього договору (пункт VI), яка, зокрема, встановлювала, що перелік майна підлягав узгодженню з ПП „УТК”, але ж цей перелік майна в матеріалах справи відсутній, а також оцінюючи інші наявні в матеріалах справи докази, колегія суддів дійшла висновку про недоведеність тверджень позивача щодо наявності у нього права на отримання в спільну діяльність за умовами договору № 435-0 від 22.06.2005 року складів відкритого зберігання причалів 1 і 2 (інвентарні номери 13297, 16218, 15664, 16217), мощення –І підкранової колії № 1, залізничних колій № 2, № 3.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Частина 3 ст. 215 Цивільного кодексу України встановлює, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до вимог статей 2, 33 Господарського процесуального кодексу України особа, яка звертається до суду, повинна довести наявність права та охоронюваних законом інтересів, за захистом яких подано позовну заяву.

Згідно рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 року по справі № 1-10/2004 поняття „охоронюваний законом інтерес”, що вживається в частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям „права”, треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом  судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загально правовим засадам.

У відповідності до пункту 18 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 07.04.2008 року № 01-8/211 „Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України” Цивільний кодекс України не дає визначення поняття „заінтересована особа”. Тому коло заінтересованих осіб має з'ясовуватись в кожному конкретному випадку в залежності від обставин справи та правових норм, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин, якщо інше не встановлено законом.

Частиною 1 ст. 207 Господарського кодексу України встановлено, що господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Враховуючи викладені норми чинного законодавства, а також встановлені колегією суддів фактичні обставини справи, колегія суддів зазначає, що позивачем не доведено тих обставин, що оспорюваним договором управління нерухомим майном порушено права позивача на майно або умови оспорюваного договору зачіпають інтереси ПП „УТК”.

Крім того, колегія суддів вважає, що висновок господарського суду першої інстанції щодо порушення сторонами за договором управління нерухомим майном від 27.06.2007 року положень ст. 1032 Цивільного кодексу України, зроблений судом за неповно з'ясованими обставинами та за неправильним застосуванням норм матеріального права.

Згідно ч. 1 ст. 1032 Цивільного кодексу України установником управління є власник майна.

Статтею 67 Господарського кодексу України встановлено, що відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.  

Відповідно до ч. 3 ст. 73 Господарського кодексу України майно державного унітарного підприємства перебуває у державній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання чи праві оперативного управління.

Визначення поняття „господарське відання” закріплено в статті 136 Господарського кодексу України та характеризується як речове право суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами.

Відповідно до ч. 5 статті 75 Господарського кодексу України державне комерційне підприємство не має права безоплатно передавати належне йому майно іншим юридичним особам чи громадянам, крім випадків, передбачених законом. Відчужувати майнові об'єкти, що належать до основних фондів, державне комерційне підприємство має право лише за попередньою згодою органу, до сфери управління якого воно належить, і лише на конкурентних засадах, якщо інше не встановлено законом. Розпоряджатися в інший спосіб майном, що належить до основних фондів, державне комерційне підприємство має право лише у межах повноважень та у спосіб, що передбачені цим Кодексом та іншими законами.

Частиною 2 ст. 73 Господарського кодексу України встановлено, що орган державної влади, до сфери управління якого входить підприємство, є представником власника і виконує його функції у межах, визначених цим Кодексом та іншими законодавчими актами.

Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 23.05.2007 року № 440 „Про внесення змін до переліків підприємств, установ та організацій, що входять до сфери управління Міністерства транспорту та зв'язку України” встановлено, що Державне підприємство "Іллічівський морський торговельний порт" входить до сфери управління Міністерства транспорту та зв'язку України.

У ч. 3 ст. 326 Цивільного кодексу України зазначено, що управління майном, що є у державній власності, здійснюється державними органами, а у випадках, передбачених законом, може здійснюватися іншими суб'єктами.

Міністерство транспорту та зв'язку України згідно пункту 10 статті 6 Закону України „Про управління об'єктами державної власності” має здійснювати контроль за діяльністю ДП "Іллічівський морський торговельний порт". Стаття 4 вказаного закону відносить до суб'єктів управління об'єктами державної власності державні господарські організації.

Частиною 2 ст. 136 Господарського кодексу України встановлено, що власник майна, закріпленого на праві господарського відання за суб'єктом підприємництва, здійснює контроль за використанням та збереженням належного йому майна безпосередньо або через уповноважений ним орган, не втручаючись в оперативно-господарську діяльність підприємства.

Отже, державне підприємство, за яким закріплено майно на праві господарського відання здійснює володіння, користування, управління і розпорядження таким майном за згодою державного органу, до сфери управління якого від входить.

Правові основи управління об'єктами державної власності викладені у Законі України „Про управління об'єктами державної власності”, який є спеціальним законом та містить порядок здійснення Кабінетом Міністрів України та уповноваженими ним органами, іншими суб'єктами, визначеними цим законом, повноважень щодо реалізації прав держави як власника таких об'єктів, пов'язаних з володінням, користуванням і розпорядженням ними, у межах, визначених законодавством України, з метою задоволення державних та суспільних потреб.

Згідно п. 14  та п. 18 статті 6 Закону України „Про управління об'єктами державної власності” уповноважені органи управління, в даному випадку –Міністерство транспорту та зв'язку України, передають функції з управління об'єктами державної власності господарським структурам та уповноваженим особам, що погоджують передачу об'єктів державної власності в комунальну власність, до сфери управління інших органів, уповноважених управляти об'єктами державної власності, господарських структур (державних господарських організацій).

Отже, чинне законодавство не містить вимог стосовно необхідності  укладення договору управління державним майном безпосередньо з уповноваженим органом управління –Міністерством транспорту та зв'язку України, як установником управління.

Колегією суддів встановлено, що передане за договором управління майно належить ДП "Іллічівський морський торговельний порт" на праві господарського відання, що згідно ст. 136 Господарського кодексу України означає, що він здійснює володіння, користування, управління і розпорядження таким майном за згодою державного органу, до сфери управління якого він відноситься, без втручання останнього до оперативно-господарської діяльності ДП "Іллічівський морський торговельний порт".

Таким чином, Державне підприємство „Іллічівський морський торговельний порт” законно виступило установником управління в договорі управління  нерухомим майном від 27.06.2007 року, оскільки державне майно перебуває у його повному господарському віданні та вказаний правочин, його форма, зміст та умови були попередньо погоджені з Міністерством транспорту та зв'язку України, що підтверджується наявними в матеріалах справи листами № 3235/27/10-07 від 14.05.2007 року та 3997/16/10-07 від 14.06.2007 року.

Враховуючи викладене, апеляційна інстанція вбачає підстави для скасування рішення господарського суду Одеської області від 28.10.2008 року з прийняттям нового рішення про відмову ПП „Укртрансконтейнер” в позові з покладанням судових витрат на позивача відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Колегією суддів задоволено клопотання представника ПП „Укртрансконтейнер” Гайдай М.В. в частині надання можливості ознайомлення з матеріалами справи, в зв'язку з чим оголошувалась перерва в судовому засіданні 16.06.2009 року до 15:00 годин.

Клопотання представника ПП „Укртрансконтейнер” Гайдай М.В. про відкладення розгляду апеляційної скарги на тиждень з підстав зміни керівництва підприємства, отримання представником довіреності від імені ПП „Укртрансконтейнер” 15.06.2009 року та з підстави звільнення працівників юридичного відділу за згодою сторін –не задовольняється, оскільки розгляд апеляційних скарг здійснювався з 24.03.2009 року за участю повноважних представників ПП „Укртрансконтейнер” з дотриманням, зокрема, положень статті 22 Господарського процесуального кодексу України.

Усні клопотання представника ПП „Укртрансконтейнер” Гайдай М.В. про витребування апеляційною інстанцією копії постанови Верховного Суду України по справі № 15/83-08-2002, надання часу для з'ясування наявності у ПП „Укртрансконтейнер” копії звіту про справедливу (ринкову) вартість цілісного майнового комплексу першого терміналу ДП „Іллічівський морський торговельний порт” –не задовольняються як безпідставні.

Усне клопотання представника ПП „Укртрансконтейнер” Гайдай М.В. про витребування у ДП „Іллічівський морський торговельний порт” оригіналу довідки комісії з перевірки діяльності підприємств, яка створена відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України  - відхиляється, оскільки надана  Портом довідка є додатком до письмових пояснень Порту (надійшли через канцелярію суду 14.04.2009 року № 533 Д4), яка відповідно до ч. 1 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України не прийнята та не досліджувалась колегією суддів.

Доводи скаржників щодо порушення місцевим господарським судом приписів ст. 109 Господарського процесуального кодексу України не заслуговують на увагу, оскільки з матеріалів справи вбачається, що остання разом з касаційною скаргою ТОВ "Портовик Сервіс" на ухвалу господарського суду Одеської області від 02.10.2008 року по справі № 16/155-08-4123 надіслана до Вищого господарського суду України у п'ятиденний строк з дня надходження касаційної скарги.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 49, 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційні скарги ТОВ „Портовик Сервіс” та ДП „Іллічівський морський торговельний порт” задовольнити.

Рішення господарського суду Одеської області від 28.10.2008 року по справі № 16/155-08-4123 - скасувати.

У позові ПП „Укртрансконтейнер” відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку.

          Головуючий суддя:                                                                      Т.Я. Гладишева

          Суддя:                                                                                 Я.Ф. Савицький

          Суддя:                                                                                О.Т. Лавренюк