Постанова

від 18.08.2014 по справі 903/115/14

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2014 року Справа № 903/115/14

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Гудак А.В.

судді Розізнана І.В. ,

судді Юрчук М.І.

при секретарі Лукащик Г.В.

за участю представників:

апелянта - фізична особа-підприємець ОСОБА_1

позивача - Свириденко О.В., довіреність в спарві

відповідача - Панасюк К.І., довіреність в справі

від органу ДВС - Шпірук В.Ю., старший державний виконавець другого відділу Державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

на ухвалу господарського суду Волинської області від 15.07.2014 р.

за скаргою ТОВ "ІГОС" на незаконні дії органів державної виконавчої служби щодо виконання рішення і наказу господарського суду Волинської області.

у справі № 903/115/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УА Брук", м.Луцьк

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ігос", м. Луцьк

за участю Другого відділу Державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції

про стягнення 45 835,43 грн.

Розпорядженням в.о. голови Рівненського апеляційного господарського суду від 18.08.2014 року у зв"язку із перебуванням у відпустці суддів Олексюк Г.Є. та Сініциної Л.М. та відповідно до затверджених складів колегій, у справі №903/115/14 внесено зміни до складу колегії суддів, окрім зміни головуючого судді. Визначено колегію у складі: головуючий суддя Гудак А.В., суддя Розізнана І.В., суддя Юрчук М.І. .

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Волинської області від 16.05.2014 р. по справі №903/115/14 (суддя Якушева І.О.) заяву фізичної-особи підприємця ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження у справі №903/115/14 задоволено.

Замінено у виконавчому провадженні №43111516 щодо виконання наказу господарського суду Волинської області №903/115/14-1 від 07.04.2014 р., виданого на підставі рішення господарського суду Волинської області від 26.03.2014 р. у справі №903/115/14, стягувача - Товариство з обмеженою відповідальністю "УА Брук" на його правонаступника - фізичну особу-підприємця ОСОБА_1.

Ухвала місцевого господарського суду від 16.05.2014 р. мотивована тим, що відбулася зміна кредитора в зобов'язанні шляхом укладення між ТзОВ "УА Брук" як первісним кредитором та фізичною-особою підприємцем ОСОБА_1 як новим кредитором договору про відступлення права вимоги від 28.04.2014 р. З огляду на приписи ст. 25 ГПК України заява фізичної-особи ОСОБА_1 про заміну стягувача на його правонаступника у справі №903/115/14 задоволено.

Постановою другого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції №ВП43111516 від 02.06.2014 року замінено сторону у виконавчому провадженні №43111516 щодо виконання наказу господарського суду Волинської області №903/115/14-1 від 07.04.2014 р., а саме стягувача - Товариство з обмеженою відповідальністю "УА Брук" на стягувача - фізичну особу-підприємця ОСОБА_1.

Ухвалою господарського суду Волинської області від 15.07.2014 р. у справі №903/115/14 (суддя Дем'як В.М.) скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ІГОС" на незаконні дії органів державної виконавчої служби щодо виконання рішення і наказу господарського суду Волинської області за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УА Брук" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ігос" про стягнення 45 835,43 грн. задоволено.

Визнано незаконними дії другого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження №ВП43111516 від 25 квітня 2014 року, постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження №ВП43111516 від 25 квітня 2014 року, постанови про арешт коштів боржника №ВП43111516 від 05 травня 2014 року та постанови про стягнення з боржника виконавчого збору №ВП43111516 від 05 травня 2014 року.

Визнано недійсною постанову другого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції про відкриття виконавчого провадження №ВП 43111516 від 25 квітня 2014 року.

Визнано недійсною постанову другого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції № ВП 43111516 від 25 квітня 2014 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

Визнано недійсною постанову другого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції № ВП 43111516 від 05 травня 2014 року про арешт коштів боржника.

Визнано недійсною постанову другого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції № ВП 43111516 від 05 травня 2014 року про стягнення з боржника виконавчого збору.

Ухвала місцевого господарського суду мотивована тим, що постанови про відкриття виконавчого провадження № ВП 43111516 від 25 квітня 2014 року, постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження № ВП 43111516 від 25 квітня 2014 року, постанови про арешт коштів боржника № ВП 43111516 від 05 травня 2014 року та постанови про стягнення з боржника виконавчого збору № ВП 43111516 від 05 травня 2014 року слід скасувати, оскільки при їх винесенні порушені приписи ст.ст.25, 29, 31 Закону України "Про виконавче провадження".

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, ОСОБА_1 звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить поновити строк на подання апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Волинської області від 15.07.2014 р. по справі № 903/115/14, скасувати ухвалу господарського суду Волинської області та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні скарги ТОВ "Ігос" на незаконні дії органів державної виконавчої служби щодо виконання рішення і наказу господарського суду Волинської області, судові витрати за розгляд справи у апеляційному суді покласти на ТОВ "Ігос".

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, скаржник зазначає, що господарський суд неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи та пряме порушення норм матеріального права, що призвело до прийняття незаконного та протиправного судового рішення.

Зокрема, скаржник зазначає, що 07.04.2014 р. на примусове виконання вказаного рішення, господарським судом було видано наказ № 903/115/14-1. 24.04.2014 р. ТзОВ «УА Брук» звернулося до ВДВС Луцького МУЮ з заявою про відкриття виконавчого провадження від 22.04.2014 р. з одночасним накладенням арешту на майно та кошти боржника, про що свідчить відмітка про її отримання.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в ст.17 цього Закону за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

Скаржник вказує, що за заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Крім того, скаржник зазначає, що 25.04.2014 р. державним виконавцем другого відділу ДВС Луцького МУЮ Левчук В.О., винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №43111516 по виконанню наказу господарського суду Волинської області №903/115/14-1 виданому 09.04.2014 р. та постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження. Пунктом 2 постанови про відкриття виконавчого провадження боржнику надано строк для самостійного виконання рішення до семи днів з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження до 02.05.2014 р. включно.

Не погоджуючись, з висновками ухвали господарського суду Волинської області, скаржник вказує, що державний виконавець відкриваючи виконавче провадження та накладаючи арешт на майно ТзОВ «Ігос» від 25.04.2014 р. діяла в межах повноважень, у спосіб та на підставі п. 5,6 ч.3 ст. 11, п. 1, ч.1 ст. 19, ст. 20, ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження». Жодних правових підстав для відмови у відкритті провадження, визначених ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» у державного виконавця другого відділу ДВС Луцького МУЮ не було, а тому й нема підстав для їх недійсності та скасування в судового порядку.

Поряд з цим, скаржник вважає, що в матеріалах виконавчого провадження № 43111516 відсутні докази звернення боржника з заявою про відкладення провадження виконавчих дій, що передбачено ч.1 ст. 35 Закону України «Про виконавче провадження». Державний виконавець другого відділу ДВС Луцького МУЮ, приймаючи постанови про арешт коштів боржника та стягнення виконавчого збору від 05.05.2014 р. діяв в межах, наданих їй Законом повноважень, оскільки по спливу семиденного терміну (в даному випадку 11 днів - з 25.04.2014 р. по 05.05.2014 р.) розпочалося примусове виконання рішення.

В період з 30.04.2014 р. по 02.06.2014 р., (день коли боржник дізнався про порушення свого права) ТзОВ «Ігос» мало можливість отримати рекомендований лист державного виконавця про відкриття виконавчого провадження, однак свідомо цього не зробило. В матеріалах справи є докази того, що рекомендований лист з постановою про відкриття виконавчого провадження, який був направлений ТзОВ «Ігос», повернувся до виконавчої служби у зв'язку з закінченням терміну зберігання.

Також, на думку скаржника, господарським судом Волинської області повідомляв відповідача про розгляд заяви щодо заміни сторони виконавчого провадження, зокрема ухвали від 06.05.2014 р. та ухвали від 16.05.2014 р. Тобто, відповідач знав про наявність відкритого виконавчого провадження ще до 02.06.2014 р.

У письмовому відзиві на апеляційну скаргу від 16.08.2014 р. відповідач заперечує її доводи, просить залишити апеляційну скаргу позивача без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін.

Зокрема, відповідач у відзиві зазначає, що державний виконавець не пересвідчився чи отримана ТзОВ «Ігос» копія постанови про відкриття виконавчого провадження і які здійснені товариством дії, спрямовані на добровільне виконання рішення у встановлений строк. Як вбачається з даних про відстеження пересилання поштового відправлення № 4302507945873, в якому на адресу ТзОВ «Ігос» надсилалася постанова про відкриття виконавчого провадження, названий процесуальний документ надійшов на адресу відділення поштового зв'язку Луцьк-5 30.04.2014 р., тобто на п'ятий день строку (за два дні до закінчення строку), встановленого для добровільного виконання наказу господарського суду. Крім того, наступні два дні семиденного строку, встановленого державним виконавцем для добровільного виконання вимог постанови про відкриття виконавчого провадження, припадали на 01 та 02 травня 2014 р., які є святковими і саме в ці дні працівники ТзОВ «Ігос» не працювали. У зв'язку з цим, у ТзОВ «Ігос» не було можливості в добровільному порядку виконати вимоги постанови про відкриття виконавчого провадження.

Також, відповідач зазначає, що у випадку повного або частково виконання вимог наказу суду після закінчення строку, передбаченого для виконавчого документу в добровільному порядку, з ТзОВ «Ігос» одночасно стягувався б виконавчий збір у розмірі 10 % фактично стягнутої суми. Саме з цих підстав на даний час на даний час посадові особи ТзОВ «Ігос» з власної ініціативи не виконують вимог наказу господарського суду.

Постанова про відкриття виконавчого провадження ВП 43111516 від 25.04.2014 р. направлена 29.04.2014 р., що підтверджується даними про відстеження пересилання поштового відправлення № 4302507945873. При цьому 26 та 27 квітня були вихідними днями, а 28.04.2014 р. - робочим. Відповідно до ч. 4 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження», копії постанови державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника надсилаються не пізніше робочого дня після її винесення боржнику. Жодного з вище перелічених документів, наявних в матеріалах виконавчого провадження № ВП 43111516, з моменту його відкриття і по даний час відповідач від другого відділу ДВС Луцького МУЮ не отримувало. Тобто, ТзОВ «Ігос» було позбавлено можливості виконати наказ господарського суд в добровільному порядку з незалежних від товариства причин.

Окрім того, незаконність постанови про накладення арешту на кошти, наявні на банківських рахунках відповідача полягає в тому, що резолютивна частина цього процесуального документу не містить конкретних даних щодо суми коштів, на які накладається арешт, в тому числі щодо всіх коштів, наявних на рахунках ТзОВ «Ігос», чи чітко визначеної їх частини.

Також у відзиві зазначено, що ТзОВ «Ігос» не було обізнане із змістом постанови про відкриття виконавчого провадження № ВП 43111516. Про зміст даної постанови, зокрема, про положення п. 2 резолютивної частини даної постанови щодо добровільного виконання судового рішення, директор товариства дізнався 02.06.2014 р.

У судовому засіданні 18.08.2014 року представник апелянта підтримав доводи апеляційної скарги з підстав, наведених у ній, просить оскаржену ухвалу господарського суду Волинської області від 15.07.2014 р. у справі № 903/115/14 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні скарги ТОВ "Ігос" на незаконні дії органів державної виконавчої служби щодо виконання рішення і наказу господарського суду Волинської області, судові витрати за розгляд справи у апеляційному суді покласти на ТОВ "Ігос".

Представник позивача (первісного кредитора - стягувача товариства з обмеженою відповідальністю "УА Брук") в судовому засіданні 18.08.2014 р. підтримав доводи апелянта в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні 18.08.2014 року заперечила проти доводів апеляційної скарги. Вважає, що ухвала суду першої інстанції від 15.07.2014 р. є законною та обґрунтованою, такою, що прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому просить залишити її без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Представник другого відділу Державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції підтримав доводи апеляційної скарги з підстав, наведених у ній, просить оскаржувану ухвалу господарського суду Волинської області від 15.07.2014 р. у справі № 903/115/14 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні скарги ТОВ "Ігос" на незаконні дії органів державної виконавчої служби щодо виконання рішення і наказу господарського суду Волинської області

Відповідно до статті 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Частиною 2 ст. 102 ГПК України визначено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обгрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ч. 5 ст. 106 ГПК України, апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Заслухавши пояснення представників сторін, апелянта, другого відділу Державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції, обговоривши доводи апеляційної скарги, заперечення на апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, оцінивши висновки суду першої інстанції на відповідність дійсним обставинам справи, судова колегія дійшла висновку, що ухвала господарського суду Волинської області від 15.07.2014 року у справі №903/115/14 підлягає частковому скасуванню, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду Волинської області від 26.03.2014 року у справі №903/115/14 позов задоволено частково - стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Ігос" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "УА Брук" 1904 грн. процентів річних, 82 грн.73 коп. збитків, завданих інфляцією, 20 683 грн. 35 коп. штрафу, 511 грн. 74 коп. витрат, пов'язаних з оплатою судового збору. В позові про стягнення процентів за користування чужими грошовими коштами в розмірі 23165 грн. 35 коп. відмовлено. Провадження у справі в частині стягнення 41366 грн. 69 коп. заборгованості припинено.

На виконання рішення від 26.03.2014 року видано наказ №5004/115/14-1 від 09.04.2014 року.

25.04.2014 р. державним виконавцем другого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції Левчук І.О. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №43111516 по примусовому виконанню наказу №903/115/14-1 від 09.04.2014 р. Відповідно до п.2 даної постанови боржникові надано термін для добровільного виконання наказу протягом семи днів з моменту отримання постанови про відкриття виконавчого провадження (а.с.77).

25.04.2014 року державним виконавцем другого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції Левчук І.О. винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження. Згідно п. 2 даної постанови заборонено здійснювати відчуження будь-кого майна, яке належить боржнику ТзОВ "Ігос"(а.с.78).

05.05.2014р. державним виконавцем другого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції Левчук І.О. винесено постанову про арешт коштів боржника (а.с.79).

05.05.2014р. державним виконавцем другого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції Левчук І.О. винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору (а.с.80).

Відповідно до ст. 115 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

За приписами ч. 1 ст. 116 ГПК України, виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.

Згідно ч. 1 ст. 2 Закону України "Про виконавче провадження" (далі - Закон) примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Статтею 1 Закону визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно ч. 1 ст. 17 Закону, примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 17 Закону визначено, що відповідно до цього закону підлягають виконанню державною виконавчою службою виконавчі листи, що видаються судами, і накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду та рішень Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті і Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті.

Відповідно до ст. 18 Закону, у виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище та ініціали посадової особи, що його видали; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника (для фізичних осіб - платників податків) або номер і серія паспорта стягувача та боржника для фізичних осіб - громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України, а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо; 4) резолютивна частина рішення; 5) дата набрання законної (юридичної) сили рішенням; 6) строк пред'явлення виконавчого документа до виконання. У разі якщо рішення ухвалено на користь кількох позивачів або проти кількох відповідачів, а також якщо належить передати майно, що перебуває в кількох місцях, у виконавчому документі зазначаються один боржник та один стягувач, а також визначається, в якій частині необхідно виконати таке рішення, або зазначається, що обов'язок чи право стягнення є солідарним. Виконавчий документ повинен бути підписаний уповноваженою посадовою особою із зазначенням її прізвища та ініціалів і скріплений печаткою. Скріплення виконавчого документа гербовою печаткою є обов'язковим у разі, якщо орган (посадова особа), який видав виконавчий документ, за законом зобов'язаний мати печатку із зображенням Державного Герба України.

Державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення (п.1 ч.1 ст.19 Закону).

Згідно ч. 1 ст. 22 Закону, виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання в такі строки: 1) посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців; 2) інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом.

За приписами ч. 1 ст. 25 Закону, державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням господарського суду Волинської області від 26.03.2014 року у справі №903/115/14 позов задоволено частково - стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Ігос" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "УА Брук" 1904 грн. процентів річних, 82 грн.73 коп. збитків, завданих інфляцією, 20 683 грн. 35 коп. штрафу, 511 грн. 74 коп. витрат, пов'язаних з оплатою судового збору. В позові про стягнення процентів за користування чужими грошовими коштами в розмірі 23165 грн. 35 коп. відмовлено. Провадження у справі в частині стягнення 41366 грн. 69 коп. заборгованості припинено.

На виконання рішення від 26.03.2014 року видано наказ №5004/115/14-1 від 09.04.2014 року.

24 квітня представник стягувача - Товариства з обмеженою відповідальністю "УА Брук" звернувся до другого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції із заявою про відкриття виконавчого провадження (а.с.129).

Отже, з наведеного вбачається, що виконавчий документ (наказ №5004/115/14-1 від 09.04.2014р.) пред'явлений до виконання з дотриманням строків передбачених ст. 22 Закону та відповідає вимогам ст. 18 Закону.

Поряд з цим, судова колегія звертає увагу, що представник боржника в судовому засіданні 18.08.2014 року зазначив, що порушення виконавця полягають у невчасному надісланні постанови про відкриття виконавчого провадження боржнику, а при прийнятті постанови про відкриття виконавчого провадження №43111516 по примусовому виконанню наказу №903/115/14-1 від 09.04.2014р. державним виконавцем не було допущено порушень закону та вчинення незаконних дій.

Отже, враховуючи вищевикладене, судова колегія приходить до висновку що постанова від 25.04.2014 року про відкриття виконавчого провадження №43111516 по примусовому виконанню наказу №903/115/14-1 від 09.04.2014р. винесена з дотриманням вимог чинного законодавства, а тому відсутні підстави для визнаня її недійсною.

На зазначені вище обставини суд першої інстанції уваги не звернув.

Таким чином, ухвала суду першої інстанці від 15.07.2014 року в частині задоволення скарги про визнання недійсною постанови другого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції про відкриття виконавчого провадження №ВП 43111516 від 25 квітня 2014 року підлягає скасуванню, як така, що прийнята з неправельним застосуванням норм матеріального права, що призвело до прийняття неправильного рішення, з прияняттям в цій частині нового рішення про відмову у задоволенні скарги боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "ІГОС" в частині визнання недійсною постанови другого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції про відкриття виконавчого провадження №ВП 43111516 від 25 квітня 2014 року.

Частино 2 ст. 25 Закону визначено, зокрема, що за заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Як вбачається зі змісту заяви про відкриття виконавчого провадження стягувач - Товариство з обмеженою відповідальністю "УА Брук" просить з метою забезпечення виконання рішення, постановою про відкриття виконавчого провадження накласти арешт на майно та кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "ІГОС" (а.с.129).

Отже, враховуючи зазначене вище, судова колегія приходить до висновку, що при винесенні постанови № ВП 43111516 від 25 квітня 2014 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, державний виконавець другого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції діяв в межах повноважень, наданих останньому ч. 2 ст. 25 Закону, а тому відсутні підстави для визнання недійсною постанови другого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції № ВП 43111516 від 25 квітня 2014 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

На зазначені вище обставини суд першої інстанції також уваги не звернув.

Таким чином, ухвала суду першої інстанці від 15.07.2014 року в частині задоволення скарги про визнання недійсною постанови другого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції № ВП 43111516 від 25 квітня 2014 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження підлягає скасуванню, як така, що прийнята з неправельним застосуванням норм матеріального права, що призвело до прийняття неправильного рішення, з прияняттям в цій частині нового рішення про відмову у задоволенні скарги боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "ІГОС" в частині визнання недійсною постанови другого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції № ВП 43111516 від 25 квітня 2014 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

За приписами абзацу 6 ч. 12 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" від 17 травня 2011 року N 7, не підлягає скасуванню судове рішення, якщо апеляційною інстанцією буде з'ясовано, що його резолютивна частина є правильною, хоча б відповідні висновки місцевого господарського суду й не були належним чином обґрунтовані у мотивувальній частині рішення. Водночас апеляційний господарський суд у мотивувальній частині своєї постанови не лише вправі, а й повинен зазначити власну правову кваліфікацію спірних відносин та правову оцінку обставин справи.

Таким чином, щодо задоволення скарги боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "ІГОС" в частині визнання недійсною постанови другого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції № ВП 43111516 від 05 травня 2014 року про арешт коштів боржника та визнання недійсною постанови другого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції № ВП 43111516 від 05 травня 2014 року про стягнення з боржника виконавчого збору, то судова колегія погоджується з такими висновками суду першої інстанції, водночас зазначає власну правову кваліфікацію спірних правовідносин правову оцінку обставин, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 25 Закону, державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону, у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

З постанови про відкриття виконавчого провадження №ВП 43111516 від 25 квітня 2014 року вбачається, що боржнику надано сім днів з моменту винесення постанови про відкриття виконавчого провадження для добровільного виконання рішення господарського суду Волинської області від 26.03.2014 року у справі №903/115/14 до 02.05.2014 року включно.

Частиною 1 ст. 73 Кодексу законів про працю України встановлено, що 1 і 2 травня - День міжнародної солідарності трудящих, святкові і неробочі дні.

Тобто, з наведеного випливає, що останній день строку для добровільного виконання рішення господарського суду Волинської області від 26.03.2014 року у справі №903/115/14 є святковим та неробочим днем.

Відповідно до ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Отже, оскільки останній день строку для добровільного виконання рішення господарського суду Волинської області від 26.03.2014 року 2 травня 2014 року, який є святковим та неробочим днем, а 3 та 4 травня - це субота та неділя, які теж є неробочими днями, то днем закінчення строку для добровільного виконання рішення господарського суду Волинської області від 26.03.2014 року є перший за ним робочий день, а саме 05 травня 2014 року.

Однак, державним виконавцем 05.05.2014 року, тобто в останній день для добровільного виконання боржником рішення суду, уже винесено постанову № ВП 43111516 про стягнення з боржника виконавчого збору та постанову № ВП 43111516 про арешт коштів боржника у зв'язку з несплатою боржником коштів у добровільному порядку, чим позбавлено боржника права на добровільне виконання рішення суду протягом 7 днів та порушено Закон України "Про виконавче провадження".

Поряд з цим, судова колегія вважає за необхідне відмітити, що за приписами ч. 1 ст. 35 Закону, за наявності обставин, що перешкоджають провадженню виконавчих дій, або у разі несвоєчасного одержання сторонами документів виконавчого провадження, внаслідок чого вони були позбавлені можливості скористатися правами, наданими їм цим Законом, державний виконавець може відкласти виконавчі дії за заявою стягувача чи боржника або з власної ініціативи на строк до десяти робочих днів.

Постанова про відкриття виконавчого провадження від 25.04.2014 року в порушення ст.25 Закону України "Про виконавче провадження" була надіслана боржнику 29.04.2013р., а надійшла на адресу відділення поштового зв'язку Луцьк-5 30 квітня 2014р., що підтверджується відстеженням пересилання поштових відправлень з Інтернету з офіційного сайту "Укрпошта" (а.с.87-88) та не заперечується представником державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції.

Таким чином, направивши боржнику постанову про відкриття виконавчого провадження не на наступний робочий день, а на 4 день після її винесення, державний виконавець, усвідомлюючи, що боржник несвоєчасно одержить останню, внаслідок чого він буде позбавлений можливості скористатися правом на добровільне виконання рішення протягом 7 днів з дня винесення постанови про відкритя виконавчого провадження, міг відкласти виконавчі дії з власної ініціативи на строк до десяти робочих днів, чого не зробив.

Пунктом 9.13. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012. №9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" визначено, що за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Дослідивши всі наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції дійшли про те, що постанова другого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції № ВП 43111516 від 05 травня 2014 року про стягнення з боржника виконавчого збору та постанова другого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції № ВП 43111516 від 05 травня 2014 року про арешт коштів боржника винесена з порушенням ном синного законодавства винесені з порушенням норм чинного законодавства, а підлягають скасуванню, а скарга в цій частині задоволенню.

З огляду на зазначені правові положення та встановлені обставини справи апеляційний господарський суд вважає, що доводи, викладені позивачем в апеляційній скарзі щодо скасування ухвали господарського суду Волинської області від 15.07.2014 року в частині задоволення скарги про визнання недійсною постанови другого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції № ВП 43111516 від 05 травня 2014 року про арешт коштів боржника та визнання недійсною постанови другого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції № ВП 43111516 від 05 травня 2014 року про стягнення з боржника виконавчого збору є необґрунтованими, оскільки вони спростовуються матеріалами справи та не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.

У зв'язку із частковим скасуванням ухвали суду першої інстанції від 15.07.2014 року та прийняттям судовою колегією в цій частині нового судового рішення по справі №903/115/14, відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір за подачу апеляційної скарги покладається на боржника (відповідача).

Керуючись ст.ст.49,99,101,103-106 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на ухвалу господарського суду Волинської області від 15.07.2014 р. задоволити частково.

Ухвалу господарського суду Волинської області від 15.07.2014 р. у справі № 903/115/14 скасувати в частині: Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ігос" задоволити. Визнати незаконними дії другого відділу Державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження № ВП 43111516 від 25.04.2014 р., постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його віджуження № ВП 43111516 від 25.04.2014 р.; визнання недійсною постанови другого відділу Державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції про відкриття виконавчого провадження № ВП 43111516 від 25.04.2014 р. та визнання недійсною постанови другого відділу Державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції № ВП 43111516 від 25.04.2014 р. про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження скасувати, прийняти нове: "Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ігос" задоволити частково. В задоволенні скарги на дії органів ДВС щодо виконання рішення господарського суду в частині визнання незаконними дії другого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження № ВП 43111516 від 25.04.2014 р., постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його віджуження № ВП 43111516 від 25.04.2014 р.; визнання недійсною постанови другого відділу Державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції про відкриття виконавчого провадження № ВП 43111516 від 25.04.2014 р. та визнання недійсною постанови другого відділу Державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції № ВП 43111516 від 25.04.2014 р. про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження скасувати.".

В решті ухвалу залишити без змін.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ігос" (43000, Волинська область, м. Луцьк, вул. Шопена, 22, оф. 43, код ЄДРПОУ 21738856) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) судовий збір за подачу апеляційної скарги в сумі 609,00 грн. .

3. Видачу наказу доручити господарському суду Волинської області.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

5. Справу повернути до господарського суду Волинської області.

Головуючий суддя Гудак А.В.

Суддя Розізнана І.В.

Суддя Юрчук М.І.