Ухвала

від 11.08.2014 по справі 5011-3/13446-2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

11 серпня 2014 року Справа № 5011-3/13446-2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:Дунаєвської Н.Г., суддів:Губенко Н.М., Кочерової Н.О., Мележик Н.І., Черкащенка М.М.,

розглянувши заявуПриватного підприємства "Альваір Буд" про перегляд Верховним Судом України постановиВищого господарського суду України від 12.03.2014 у справі№ 5011-3/13446-2012 за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "ВіЕйБі Лізинг" доПриватного підприємства "Альваір Буд" простягнення 365 280,85 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.10.2012 у справі №5011-3/13446-2012, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.01.2014, частково задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ВіЕйБі Лізинг" до Приватного підприємства "Альваір Буд"; за рішенням з відповідача стягнуто 341 984,42 грн. основної заборгованості, 4 688,29 грн. пені, 3 891,60 грн. 3% річних.; в іншій частині позовних вимог відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 12.03.2014 у справі №5011-3/13446-2012 рішення та постанову судів попередніх інстанцій залишено без змін.

Приватним підприємством "Альваір Буд" подано заяву про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 12.03.2014 у справі №5011-3/13446-2012, у якій заявник просить вказану постанову скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду касаційної інстанції.

Заяву, з посиланням на постанови Вищого господарського суду України від 14.03.2013 у справі №11/5005/2290/2012 та від 04.12.2013 у справі №7/5005/2240/2012, мотивовано неоднаковим застосуванням судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, а саме: статей 563, 806 Цивільного кодексу України та статей 1, 2, 16 Закону України "Про фінансовий лізинг", внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 12.03.2014 у справі №5011-3/13446-2012 заявнику було надано строк до 04.08.2014 для усунення недоліків, допущених при оформлені заяви про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 12.03.2014, а саме зобов'язано надати належний доказ сплати судового збору.

Заявником усунуто зазначені недоліки у встановлений строк.

У відповідності до частини третьої статті 111 20 Господарського процесуального кодексу України у разі, якщо заявник усунув недоліки заяви в установлений строк, вона вважається поданою в день первинного її подання до Вищого господарського суду України.

Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, Вищий господарський суд України не вбачає підстав для допуску справи до провадження Верховного Суду України з огляду на таке.

Відповідно до статті 111 16 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана виключно на таких підставах: 1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

Ухвалення різних за змістом судових рішень (пункт 1 цієї статті) матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета та підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.

У постанові від 12.03.2014 у справі №5011-3/13446-2012, про перегляд якого подано заяву, суд касаційної інстанції погодився з висновками судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для часткового задоволення позову лізингодавця до лізингоодержувача про стягнення заборгованості зі сплати лізингових платежів за договором фінансового лізингу, пені та 3% річних. При цьому, суд касаційної інстанції виходив із встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи про те, що: відповідач свої зобов'язання зі сплати лізингових платежів повністю не виконав, внаслідок чого у останнього утворилась заборгованість, яка складається з суми викупного платежу та винагороди лізингодавцю; договір є припиненим (розірваним); умовами договору сторони передбачили, що вилучення предмета лізингу, припинення або розірвання договору не звільняє відповідача від сплати всіх нарахованих та несплачених платежів, у тому числі і викупного платежу.

Водночас у постановах від 14.03.2013 у справі №11/5005/2290/2012 та від 04.12.2013 у справі №7/5005/2240/2012 суд касаційної інстанції погодився з висновками судів попередніх інстанцій щодо відмови у позові в частині стягнення з лізингоодержувача на користь лізингодавця такої складової лізингового платежу як вартість майна, виходячи із встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи про те, що: позивач відмовився від договору в односторонньому порядку; предмет лізингу повернуто позивачу; право власності на нього до відповідача не перейшло.

Таким чином, зазначені судові рішення не підтверджують доводів заявника щодо неоднакового застосування норм матеріального права в подібних правовідносинах, а свідчать лише про наявність у згаданих справах різних обставин справи, залежно від яких суд касаційної інстанції дійшов відповідних правових висновків.

З огляду на викладене Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України.

Керуючись статтями 86, 111 14 - 111 21 ГПК України, Вищий господарський суд України

У Х В А Л И В :

Відмовити Приватному підприємству "Альваір Буд" у допуску справи №5011-3/13446-2012 до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддяН. Дунаєвська Судді:Н. Губенко Н. Кочерова Н. Мележик М. Черкащенко