Рішення

від 22.06.2009 по справі 48/232

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

48/232

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  48/232

22.06.09

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВіЕйБі Лізинг»   

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Атланта Центр»

про стягнення 8 230,97 грн.

                                                                                          Суддя           Грєхова О. А.

Представники сторін:

від позивача: Кошовець М.М. - представник по довіреності  № 623 від 06.01.2009р.

від відповідача: не з'явились    

СУТЬ СПОРУ :

Заявлено позов про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Атланта Центр» заборгованості за неналежне виконання умов Договору фінансового лізингу № 18/10/06-01 від 18.10.2006р.  в розмірі 8 230,97 грн., в тому числі 5 192,27 грн. –основний борг, 433,43 грн. –пеня, 58,91 грн. –3% річних, 310,36 грн. –збитки від інфляції, 2 236,00 грн. - штраф.

17.04.2009р. суддя Сулім В. В., розглянувши матеріали позовної заяви, порушив провадження по справі № 48/232 та призначив розгляд справи в судовому засіданні.

Відповідно до Розпорядження Голови Господарського суду міста Києва № 01-1/423 від 18.05.2009р. в зв'язку з тим, що суддю Суліма В. В. призначено суддею Київського апеляційного господарського суду, справу № 48/232 передано на розгляд судді Грєховій О. А.

Ухвалою суду від 18.05.2009р. суддя Грєхова О. А. прийняла справу № 48/232 до свого провадження та призначила розгляд справи на 01.06.2009р.

У зв'язку з неподанням відповідачем витребуваних доказів, ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.06.2009р. розгляд справи було відкладено до 22.06.2009р.

Представник позивача в судовому засіданні 22.06.2009р. позовні вимоги підтримав в повному обсязі, вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Незважаючи на належне повідомлення про час і місце засідання у справі, відповідач в судове засідання 22.06.2009р. не з'явився, письмових доказів, пояснень та заперечень по суті спору не надав, вимоги ухвал суду від 18.05.2009р. та від 01.06.2009р. не виконав.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду її судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (Роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.07.1997р. № 02-5/289 із змінами “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

Відомості про місцезнаходження відповідача є достовірними, оскільки підтверджені Витягом Головного міжрегіонального управління статистики у місті Києві № 21-10/3189-2 від 14.05.2009р. про внесення Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Атланта Центр»до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, наданим позивачем.

За таких обставин, господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.

При цьому, суд вважає достатніми матеріали справи для слухання справи у відсутності відповідача відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 22.06.2009р. за згодою представника позивача, в порядку ст. 85 ГПК України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

          Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до частини 1  ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цивільними актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Згідно з частиною 2 зазначеної статті, підставою виникнення взаємних цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Між позивачем та відповідачем укладено Договір  № 18/10/06-01 фінансового лізингу від 18.10.2006р. (надалі - Договір), у відповідності до якого Лізингодавець (позивач) зобов'язався передати Лізингоодержувачу (відповідачу) в платне володіння та користування  на умовах фінансового лізингу майно, наведене в Специфікації до Договору, для підприємницьких цілей у власній господарській діяльності Лізингоодержувача на визначений строк, за умови сплати останнім періодичних лізингових платежів.

На виконання умов Договору № 18/10/06-01 фінансового лізингу від 18.10.2006р. позивач передав, а відповідач прийняв  у користування вантажний автомобіль FAW, модель 1041-0000010, державний номер АА 0767 ВТ, номер шасі Y7CCA104160048228 вартістю на момент на момент передачі 55 900,00 грн., що підтверджується Актом приймання-передачі майна в користування за Договором фінансового лізингу № 18/10/06-01 від 18.10.2006р. від 08.11.2006р. підписаним і завіреним печатками обох сторін (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи).

Відповідно до п. 3.1 Договору відповідач виплачує позивачу  лізингові платежі  відповідно до Графіку сплати лізингових платежів згідно Додатку № 1 до Договору № 18/10/06-01 від 18.10.2006р. та п. 3.4.1.-3.4.5. цього Договору.

В п. 3.4.1 договору сторони погодили, що лізингоодержувач здійснює платежі за цим договором відповідно до графіку сплати лізингових платежів з наступним коригуванням на зміну курсу гривні до долару США (крім авансового лізингового платежу).

Як стверджує позивач, відповідач в супереч  прийнятих обов'язків, свої зобов'язання  за Договором виконує не в повному обсязі, систематично порушує строки сплати лізингових платежів, внаслідок чого за період з грудня 2008р. по березень 2009р. за ним утворилась заборгованість в розмірі 5 192,27 грн.

Зобов'язання щодо сплати лізингових платежів за період з грудня 2008р. по березень 2009р. згідно з виставлених позивачем рахунків–фактур за № СФ-0011301 від 05.12.2008р., № СФ-009851 від 06.01.2009р., № СФ-9001137 від 06.02.2009р., № СФ-90277 від 06.03.2009р. (належним чином завірені копії містяться в матеріалах справи) відповідач повністю не виконав.

У відповідності до ст. 806 Цивільного кодексу України (надалі – ЦК України) за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.

Згідно із ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із частиною 1 ст. 530 ЦК України якщо  у  зобов'язанні  встановлений  строк  (термін)  його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідач свої зобов'язання за Договором щодо сплати лізингових платежів в період з грудня 2008р. по березень 2009р. не виконав. Заборгованість відповідача перед позивачем по сплаті лізингових платежів станом на 29.05.2009р. згідно з довідкою б/№  від 29.05.2009р. за підписами В.о.генерального директора та заступника головного бухгалтера  складає 5 192,27 грн.

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають  правові  наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які   боржник   повинен  передати  кредиторові  у  разі  порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного  грошового  зобов'язання  за  кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Частиною 2 ст. 551 ЦК України визначено, що якщо предметом  неустойки  є  грошова  сума,  її  розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Пунктом 11.2.1 Договору визначено, що за порушення обов'язку з своєчасної сплати лізингових платежів та інших платежів, передбачених п. 3.1 Договору та Графіком сплати лізингових платежів (Додаток №1 до Договору), та інших платежів, передбачених Договором  відповідач сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочки, від непогашеної заборгованості за лізинговими платежами за кожний день прострочки та відшкодувати всі збитки, завдані цим  позивачу, понад вказану пеню.  

З урахуванням вищевикладеного, зважаючи на відсутність контррозрахунку відповідача, за порушення відповідачем зобов'язання за Договором щодо сплати лізингових платежів стягненню з відповідача на користь позивача підлягає  пеня в  сумі 433,43 грн.  

Згідно з п. 8.2.1 Договору відповідач зобов'язаний щоквартально письмово інформувати позивача про стан та місце знаходження майна шляхом направлення позивачу звіту у формі встановленій Сторонами (Додаток №3 до Договору).  Як стверджує позивач, протягом четвертого кварталу 2008р. відповідач не надавав звіт  у встановленій формі.

Відповідно до п. 11.2.3 Договору за неподання інформації про стан та місцезнаходження  майна згідно з п. 8.2.1 Договору боржник (відповідач) сплачує  кредитору (позивачу) штраф у розмірі 1 відсоток загальної вартості майна на момент укладення цього Договору за кожен випадок такого порушення.

З урахуванням викладеного, зважаючи на відсутність контррозрахунку відповідача, за порушення відповідачем зобов'язання за Договором щодо надання  звітів про стан та місцезнаходження майна, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає  штраф в  сумі 2 236,00 грн.

Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З урахуванням викладеного, враховуючи відсутність контррозрахунку відповідача, за порушення відповідачем зобов'язання за Договором щодо оплати лізингових платежів стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума 3% річних в розмірі 58,91 грн. та сума втрат від інфляції в розмірі 310,36 грн.

За таких обставин позовні вимоги щодо стягнення з відповідача  заборгованості в сумі 8 230,97 грн. з урахуванням пені, 3% річних, інфляційних витрат та штрафу у сумі є обґрунтованими  і підлягають  задоволенню.

Судові витрати позивача відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

          2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Атланта Центр»(01021, м. Київ, вул. Михайла Грушевського, 28/2, кв. № 43; ідентифікаційний код 33237062 з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем підчас виконання судового рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВіЕйБі Лізинг»(04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 21-Г; ідентифікаційний код 33880354) основний борг в сумі –5 192 (п'ять  тисяч сто дев'яносто дві) грн. 27 коп.,  пеню в сумі –433 (чотириста тридцять три) грн. 43 коп., штраф в сумі –2 236 (дві тисячі двісті тридцять шість) грн. 00 коп., 3% річних в сумі –58 (п'ятдесят вісім) грн. 91 коп., збитків від інфляції в сумі – 310 (триста десять) грн. 36 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 102 (сто дві) грн. 00 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп.

3.  Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя                                                                                                    Грєхова О.А.