Рішення

від 09.06.2009 по справі 41/258

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

41/258

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  41/258

09.06.09

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Альянс»

доВиробничо-комерційної фірми у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю «Діамант –ВКФ»

простягнення  7 434,71  грн.

Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача:      Шпильова Л.В. – дов. № 01/12-1п від 01.12.2008 року;

від відповідача:  не з'явився;

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Альянс»звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Виробничо-комерційної фірми у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю «Діамант –ВКФ»про стягнення суми боргу в розмірі 7 434,71  грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача сплачене державне мито та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не виконані в повному обсязі зобов'язання щодо оплати товару поставленого згідно Договору, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість на  суму 7 434,71  грн.

Ухвалою суду від 29.04.2009 року порушено провадження у справі розгляд справи призначено на 18.05.2009 року.

В судовому засіданні 18.05.2009 року представник позивача надав усні пояснення по суті заявлених позовних вимог.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, про дату та час проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

У зв'язку з неявкою представника відповідача розгляд справи відкладено на 05.06.2009 року.

В судовому засіданні, яке відбулося 05.06.2009 року представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі  та через канцелярію суду подав клопотання з документами на вимогу ухвали суду.

Відповідач в судове засідання, яку відбулося 05.06.2009 року вдруге не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 05.06.2009 року на підставі ст. 85 ГПК України за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача,  Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до видаткової накладної № 60518 та довіреності № 540665 від 01.10.2008 року 2 жовтня 2008 року  Товариство з обмеженою відповідальністю «Альянс»поставило Виробничо-комерційній фірмі у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю «Діамант –ВКФ»товар на загальну суму 10 195,19 грн.

Відповідач за поставлену продукцію розрахувався частково на суму 3 195,09 грн., внаслідок чого відповідач заборгував позивачу 7 000,10 грн.

22 грудня 2009 року відповідачем був надісланий гарантійний лист, у якому відповідач  зобов'язувався розрахуватися до кінця січня 2009 року.

До подачі позову відповдачем було сплачено 1 000,00 грн., а вже після подачі 3 000,00 грн., що підтверджується банківськими виписками від 14.04.2009 року, від 29.04.2009 року та від 15.05.2009 року копії яких долучені до матеріалів справи, а тому у відповідності до п.1-1. ч.1 ст. 80 ГПК України провадження по справі в частині стягнення основного боргу в розмірі 4 000,00 грн. підлягає припиненню.

Отже, на момент розгляду справи загальна сума заборгованості складає 3 000,10 грн.

 Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконану роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно до ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти.

Статтею 207 Цивільного кодексу України визначено, що  правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою(ч.2 ст. 207).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач позовні вимоги визнає в повному обсязі, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу нормативно та документально доведені, тому підлягають задоволенню повністю  сумі 3 000,10 грн.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Позивач керуючись ч. 6 ст. 231 просить стягнути з відповідача проценти за користування чужими коштами у сумі 184,11 грн. Однак Господарський суд міста Києва вважає, що вимоги в цій частині не підлягають задоволенню з наступних  підстав.   

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч.6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором, тобто, вищезазначеною статтею визначений розмір штрафних санкцій, а не  обов'язок  їх сплати.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Статтею 547 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Таким чином, оскільки, між сторонами відсутній правочин в якому встановлюються умови, щодо забезпечення виконання зобов'язання пені, то правові підстави для стягнення нарахованих процентів відсутні.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач керуючись ст. 625 ЦК України нарахував та просить стягнути з відповідача інфляційні витрати в сумі 204, 47 грн. за період з 01.02.2009 року по 22.04.2009 року та 3 % річних в сумі 46,03 грн. за період з 01.02.2009 року по 22.04.2009 року.

Перевіривши розрахунок позивача, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення інфляційних витрат підлягають задоволенню у повному обсязі на суму 204,47 гривень, а в частині стягнення 3% річних підлягають задоволенню частково на суму 45, 87 гривень, перерахунок яких здійснено в межах періодів визначених позивачем.

          Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно  розміру задоволених вимог.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 80, 82-85 ГПК України, суд, –

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Припинити провадження по справі в частині стягнення з Виробничо-комерційної фірми у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю «Діамант –ВКФ»заборгованості в розмірі 4 000, 00 грн.

3. Стягнути з Виробничо-комерційної фірми у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю «Діамант –ВКФ»(місцезнаходження: 03164, м. Київ, вул. Генерала Наумова, 23-Б, код ЄДРПОУ 21634252; фактична адреса: 03067, м. Київ, вул. Виборзька, 93) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс»(03680, м. Київ, вул. Качалова, 5, код ЄДРПОУ 13693513) 3 000( три тисячі) грн. 10 коп. –основного боргу, 45 ( сорок п'ять) грн. 87 коп. –3 % річних, 204 (двісті чотири) грн. 47 коп.  –інфляційних витрат, 85 ( вісімдесят п'ять ) грн.. 75 коп. - державного мита та 99 (дев'яносто  дев'ять) грн. 20 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після  закінчення  десятиденного  строку з дня  його  підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя                                                                                           О.М. Спичак

Дата підписання рішення  

22.06. 2009 року