Рішення

від 26.06.2009 по справі 24/105

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

24/105

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

26.06.09 р.                                                                                                       Справа № 24/105                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Н.В. Ломовцевої   

При помічнику судді Пивоваровій О.Ю.

за участю:

Представників сторін:

від позивача    не з'явився

від відповідача   не з'явився

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом    Товариства з обмеженою відповідальністю “Інтербитхім”, м. Харків

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Шик-Дон”, м. Донецьк

про стягнення 44 156 грн. 04 коп.   

СУТЬ СПОРУ:                          

Товариство з обмеженою відповідальністю “Інтербитхім”, м. Хпрків звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Шик-Дон”, м. Донецьк про стягнення 44 156,04 грн., з яких: 24 791,17 грн. – основний борг, 2 015,52 грн. – пеня, 4 958,23 грн. – штраф, 10 734,57 грн. – сума інфляції, 1 656,55 грн. 3% річних.  

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір поставки № 14/08 від 14.08.2006 р., видаткові накладні № Инт-0422 від 13.10.2006 р., № Инт-0400 від 07.09.2006 р., № 0378 від 22.08.2006 р., № Инт-0413 від 28.09.2006 р., № Инт-0473 від 22.12.2006 р., акт звірки розрахунківстяном на 01.12.2008 р., претензію № 1218/1 від 18.12.2008 р. та докази її відправки відповідачу, невиконання відповідачем умов договору.

Позивач у судових засіданнях наполягав на задоволенні позовних вимог.

Відповідач до жодного судового засідання не з'явився, відзив на позов та витребувані документи не надав, хоча був повідомлений про слухання справи належним чином, в тому числі рекомендованою поштою з повідомленням.

Справа слуханням відкладалась, в тому числі, з метою надання відповідачу права на захист, але відповідач не скористався своїм процесуальним правом.

Відповідно до довідки Головного управління статистики у Донецькій області від 25.05.2009 р. № 14/4-20/2286, Державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців та витягу з Єдиного державного реєстру, які направлені до господарського суду за запитом, Товариство з обмеженою відповідальністю “Шик-Дон”, м. Донецьк на момент розгляду справи значиться у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України як юридична особа та зареєстровано за адресою, вказаною у позовній заяві.  

Справу розглянуто за наявними в ній матеріалами згідно ст. 75 ГПК України.

          Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення сторін суд ВСТАНОВИВ:

          Між Товариством з обмеженою відповідальністю „Інтербитхім”, м. Харків (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Шик-Дон”, м. Донецьк (покупець) укладено договір поставки № 14/08 від 14.08.2006 р.

Пунктом 4.3 договору встановлено строк дії договору – з моменту підписання до 31.12.2006 р. Договір укладено без протоколу розбіжностей та додаткових угод.

          Пунктом 2 статті 712 Цивільного кодексу України встановлено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до п. 1.1. договору постачальник зобов'язується передавати у власність покупця партії товарів, а покупець в порядку та на умовах, визначених цим договором, зобов'язується прийняти та оплатити товар.

Найменування, одиниця обліку, кількість, і асортименти товару вказуються в накладній (рахунку-фактурі) (п. 1.3. договору).

Згідно ч. 1 ст. 691 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити  товар за ціною, встановленою у договорі.

Згідно п. 1.3. договору, ціна продукції встановлюється постачальником на момент відвантаження, відображається в накладній (рахунку-фактурі), і вважається погодженою  між постачальником і покупцем при наявності печаток і підписів уповноважених осіб обох сторін. У цьому випадку накладні виконують функцію специфікації та акту приймання-передачі товару і є невід'ємними частинами цього договору.

Відповідно до п. 1.6. договору загальна ціна партії товару за цим договором визначається як сума всіх отриманих покупцем від постачальника товарів за весь період дії цього договору.

Позивач свої зобов'язання за договором виконав належним чином, передав відповідачу товар згідно видаткових накладних № Инт-0422 від 13.10.2006 р., № Инт-0400 від 07.09.2006 р., № 0378 від 22.08.2006 р., № Инт-0413 від 28.09.2006 р., № Инт-0473 від 22.12.2006 р., що підтверджується матеріалами справи.

Пунктом 2.4. договору встановлено, що покупець зобов'язаний сплатити постачальникові загальну ціну товару протягом 21 календарного дня з моменту отримання товару шляхом безготівкового рахунку.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.   

          Відповідно до ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок та зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

Відповідач свої зобов'язання за договором не виконав, а саме не оплатив  поставлений товар на загальну суму 24 791,17 грн., що відображено в акті звірки взаємних розрахунків станом на 01.12.2008 р.

Позивач надіслав відповідачу претензією № 1218/1 від 18.12.2008 р. з вимогою оплатити 24 791,17 грн. суми основного боргу за договором, однак відповідачем заборгованість не погашена до теперішнього часу.

Таким чином заборгованість за поставлений товар складає 24 791,17 грн., яка доведена позивачем, підтверджена матеріалами справи, відповідачем не спростована та підлягає стягненню в повному обсязі.

Відповідно до п. 3.2. договору, покупець за порушення обов'язку, визначеного у п. 2.4. договору, за вимогою постачальника зобов'язаний сплатити останньому штраф у розмірі 20% від вартості неоплаченого, або в неналежний строк оплаченого товару, а також сплатити пеню у розмірі 0,01% від простроченої суми за кожен день прострочення. Таким чином, позивач обґрунтовано вимагає стягнення з відповідача штрафу у розмірі 425,47 грн., що передбачений п. 3.8. договору.

Відповідно до ст.ст. 216 –218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Вимога позивача щодо стягнення з відповідача штрафу у сумі 4 958,23 грн. та пені у сумі 2 015,52 грн. також доведена позивачем, підтверджена матеріалами справи, не спростована відповідачем і підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний уплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просять стягнути з відповідача 10 734,57 грн. - індексу інфляції та                 1 656,55 грн. - 3% річних.    

Вказані суми нараховані відповідно до діючого законодавства і підлягають стягненню.

Враховуючи наведене, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Разом з тим, слід зазначити, що хоча у позові і визначено стягувану суму як заборгованість, у тексті позовної заяви вимогами позивача є стягнення суми основного боргу у сумі 24 791,17 грн., пені у сумі 2 015,52 грн., штрафу у сумі 4 958,23 грн., суми інфляції у сумі 10 734,57 та 3% річних у сумі 1 656,55 грн., однак остаточними вимогами у позовній заяві позивач визначає стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі     44 156,04 грн.

Судові витрати покладаються на відповідача відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні оголошено рішення до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі ст.ст. 526, 527, 691 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 216-218 Господарського кодексу України,  керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 32, 33, 34, 38, 43, 44, 48, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,  господарський суд –

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Інтербитхім”,              м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю “Шик-Дон”, м. Донецьк про стягнення 44 156,04 грн. – задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Шик-Дон”, м. Донецьк (83122, м. Донецьк, вул. Куйбишева, 250/31, р/р 26009060059445 у ДРУ КБ “Приватбанк” м. Донецьк, МФО 335496, ІНН 344569405643, свідоцтво № 07788269, ЄДРПОУ 34456949) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Інтербитхім”, м. Харків (61093,    м. Харків, вул. Соціалістична, 2ж/50, р/р 26008301731430 у філії “Комінтернівського відділенні Промівестбанку” в м. Харкові, МФО 351362, ЄДРПОУ 32867813) :                   24 791,17 грн. – основного бору; 2 015,52 грн. – пені; 4 958,23 грн. – штраф; 10 734,57 грн. – суми інфляції та 3 % річних у сумі 1 656,55 грн.; 441,56 грн. - державного мита;       118,00 грн. – плати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати Товариству з обмеженою відповідальністю Інтербитхім”, м. Харків довідку на повернення зайве сплаченого державного мита у сумі 0,01 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом 10 днів з моменту його прийняття.

               Суддя