Рішення

від 15.07.2014 по справі 9/370-07/8/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ - 32, вул. Комінтерну 16тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"15" липня 2014 р. Справа № 9/370-07/8/16

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Білогородка» с. Білогородка Києво-Святошинського району,

до відповідачів 1) Білгородської сільської ради Києво-Святошинського району, с. Білогородка Києво-Святошинського району

2) Управління Держземагентства у Києво-Святошинському районі, м. Київ,

про визнання права власності на земельну ділянку, визнання рішення недійсним та спонукання до дій

Суддя О.В. Конюх;

представники сторін:

від позивача: Чернецька Л.В., уповноважена, довіреність від 28.02.2014р. № 89/01;

від відповідача 1: не з'явився ;

від відповідача 2: не з'явився ;

СУТЬ СПОРУ :

ухвалою від 17.10.2007р. порушено провадження у справі № 9/370-07 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Білогородка» до Білогородської сільської ради та Києво-Святошинського районного відділу земельних ресурсів про (з врахуванням викладеного в заяві від 31.10.2007р. № 317/01, прийнятої судом до розгляду):

1) визнання недійсним рішення Білогородської сільської ради від 14.07.2006р. №35 «Про стан використання земель, зайнятих господарськими дворами ТОВ «АФ Білогородка», яким скасовано рішення №20 від 20.01.2006р. про затвердження позивачу технічної документації по інвентаризації земельних ділянок під господарськими будівлями та спорудами, відмовлено позивачу у затвердженні технічної документації з інвентаризації земельних ділянок під будівлями та спорудами;

2) визнання недійсним рішення від 26.06.2007р. №153 «Про припинення користування земельними ділянками ТОВ «Агрофірма «Білогородка» як правонаступника КСП «Білогородка», яким припинено право користування ТОВ «Агрофірма «Білогородка» на земельні ділянки площею 84,1729 га та віднесено вказані земельні ділянки до земель запасу Білгородської сільської ради;

3) визнання права власності за позивачем на земельну ділянку площею 83,8518 га під господарськими будівлями та спорудами, які належать позивачу;

4) зобов'язання Києво-Святошинського районного відділу земельних ресурсів на підставі технічної документації переоформити бланк Державного акту на право власності ТОВ «Агрофірма «Білогородка» на земельну ділянку площею 83,8518 га під господарськими будівлями та спорудами та передати на підпис до Білгородської сільської ради;

5) зобов'язання голови Білогородської сільської ради підписати та скріпити печаткою державний акт на право власності ТОВ «Агрофірма «Білогородка» на земельну ділянку площею 83,8518 га під господарськими будівлями та спорудами, що належать позивачу.

Позов обґрунтований тим, що позивач товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Білогородка» є правонаступником колективного сільськогосподарського підприємства і сільськогосподарського кооперативу «Білогородка», відповідно власником цілісного майнового комплексу та земельної ділянки, що знаходиться під майновим комплексом та господарськими дворами. Право власності на майно позивачем набуте у відповідності до статті 328 ЦК України, в результаті правонаступництва, на підставі Договору безоплатної передачі майна та Акту прийому-передачі майна з Додатком, зареєстровано у встановленому законом порядку, на майно позивачем отримані витяги про реєстрацію права власності на нерухоме майно.

Згідно статті 30 ЗК України в редакції, чинній на момент спірних відносин, разом з майном до ТОВ "Агрофірма "Білогородка" перейшло право на земельну ділянку, яка необхідна для обслуговування отриманого у власність майна. Факт розміщення господарських будівель і споруд ТОВ "Агрофірма "Білогородка", на земельній ділянці розміром 83,8518 га, яка належала КСП «Білогородка» на підставі державного акту на право колективної власності на землю від 23.01.1999р. підтверджено довідками Києво-Святошинського районного відділу земельних ресурсів №2879 від 21.02.06р, №14323 від 03.08.06р. та №14169 від 30.05.07р.; технічною документацію із землеустрою, розробленою відповідно до статей 184, 185, 186 Земельного Кодексу України, статей 34, 35 Закону України "Про землеустрій", а також Державних стандартів, норм і правил у сфері землеустрою та затвердженої в установленому порядку рішенням №20 від 20.01.2006р. Білогородської сільської ради.

Позивач твердить, що рішення III сесії V скликання Білогородської сільської ради №35 від 14.07.2006р. про скасування зазначеного рішення №20 є незаконним, оскільки депутатська комісія сільської ради не має необхідної кваліфікації і не має права на проведення перевірки дотримання земельного законодавства. Земельна ділянка під господарськими дворами і спорудами, належать комерційній структурі ТОВ "Агрофірма "Білогородка" на праві власності, відповідно представники органів місцевого самоврядування не мають повноважень на створення комісій по перевірці використання землі, яка знаходиться у власності позивача, проводити ревізію господарської діяльності суб'єкта підприємницької діяльності, і зазначене є незаконним втручанням у господарську діяльність позивача. Також позивач твердить, що ст. 59 Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні" не передбачає для сільської ради повноважень скасовувати власні рішення.

Рішенням VIII сесії V скликання Білогородської сільської ради №153 від 26.06.2007р. Білгородська сільська рада припинила право користування ТОВ «Агрофірма «Білогородка» земельними ділянками площею 84,1729 га (під господарськими дворами) та віднесла вказані земельні ділянки до земель запасу Білгородської сільської ради. На думку позивача, намагання Білогородської сільської ради незаконно втручатись у господарську діяльність ТОВ "Агрофірма "Білогородка", невизнання права власності ТОВ "Агрофірма "Білогородка" на земельну ділянку, розгляд на сесії Білогородської сільської ради питання про припинення права користування земельними ділянками та вилучення земельних ділянок, які належать ТОВ «Агрофірма «Білогородка» і на яких розташовані об'єкти нерухомого майна позивача, без його згоди, є незаконними, а прийняте рішення відповідно підлягає визнанню недійсним в судовому порядку.

Рішенням господарського суду Київської області від 13.11.2007р., залишеним без змін постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 08.04.2008р. позов задоволено повністю. Постановою ВГСУ від 10.07.2008р., залишеною без змін постановою ВСУ від 21.10.2008р. справа направлена на новий розгляд до господарського суду Київської області.

В постанові ВГСУ від 10.07.2008р. зазначено, що судами не надано належної оцінки тому факту, що 11.05.2004р. було проведено загальні збори уповноважених та співвласників майна та земельних паїв КСП «Агрофірма «Білогородка», на яких було прийнято рішення включити до земель запасу Білгородської сільської ради всі господарчі двори, які не використовуються для господарських цілей. Саме на підставі вказаного рішення відповідачем було прийняте оскаржуване рішення VIII сесії V скликання Білогородської сільської ради №153 від 26.06.2007р. про припинення користування позивача на спірну земельну ділянку під господарськими дворами, на яку позивач просить суд визнати право власності. Також в постанові ВГСУ від 10.07.2008р. зазначено, що судами не надано оцінки висновкам комісії у складі сільського голови та представників Білгородської сільської ради, за участю представника Києво-Святошинського районного відділу земельних ресурсів, щодо обстеження стану використання земельних ділянок під господарськими дворами, які перебували у користуванні ТОВ «Агрофірма «Білогородка», і яким встановлено, що із загальної площі для товарного сільськогосподарського виробництва використовуються лише площа 8,7221 га, решта землі не використовується взагалі або зайнята орендаторами нерухомого майна, без належного оформлення права користування земельними ділянками.

Справа прийнята для нового розгляду суддею господарського суду Київської області Чорною Л.В. ухвалою від 04.03.2009р. Ухвалою від 16.04.2010р. справа прийнята до провадження суддею господарського суду Київської області Христенко О.О.

Ухвалою від 20.04.2010р. провадження у справі зупинено до завершення розгляду кримінальної справи № 98-031 Міжрайонної природоохоронної прокуратури Київської області. Судом було встановлено, що у даній кримінальній справі здійснюється розслідування обставин злочину щодо службового підроблення тексту протоколу зборів співвласників майнових та земельних паїв від 11.05.2004р., за яким приймалося оскаржуване рішення Білогородської сільської ради №153 від 26.06.2007р. про припинення права користування позивача на спірну земельну ділянку під господарськими дворами. Оскільки згідно позиції постанови ВГСУ від 10.07.2008р. суд має обов'язково дослідити обставини прийняття співвласниками КСП «Агрофірма «Білогородка» рішення про передачу земель, які безпосередньо не використовуються у товарному сільськогосподарському виробництві, до земель запасу Білогородської сільської ради, суд дійшов висновку в порядку ст. 79 ГПК України про неможливість розгляду даної справи до завершення розгляду кримінальної справи № 98-031 Міжрайонної природоохоронної прокуратури Київської області.

На багаторазові запити господарського суду Київської області про результати розгляду кримінальної справи № 98-031 Міжрайонної природоохоронної прокуратури Київської області жодної інформації суду подано не було.

Разом із тим, судом було встановлено, що постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 25.11.2010р. у справі № 2-а-1101/10 за позовом міжрайонного природоохоронного прокурора Київської області до Білогородської сільської ради, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.01.2011р. та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 17.05.2011р. визнано недійсним та скасовано рішення VIII сесії V скликання Білогородської сільської ради №153 від 26.06.2007р. про припинення права користування земельними ділянками ТОВ «Агрофірма «Білогородка». Постанова обґрунтована тим, що оскільки земельні ділянки під господарськими дворами відносяться до несільськогосподарських угідь, є обслуговуючими і не підлягають розпаюванню, то співвласники земельних паїв не мали повноважень розпоряджатися зазначеною земельною ділянкою, яка не розпайована та знаходиться у власності юридичної особи Агрофірми «Білогородка», та приймати рішення про передачу земельної ділянки до земель запасу сільської ради (протокол від 11.05.2004р.).

Ухвалою від 11.02.2014р. провадження у справі поновлено. Ухвалою від 01.04.2014р. відмовлено в задоволенні заяви позивача про уточнення позовних вимог від 01.04.2014р. та здійснено заміну первісного відповідача 2 належним відповідачем - Управлінням Держземагентства у Києво-Святошинському районі.

Позивач подав суду заяву від 24.04.2014р. в порядку ст. 22 ГПК України, в якій зменшив позовні вимоги та просив суд визнати право власності за позивачем на земельну ділянку під господарськими дворами площею 83,8518 га, на якій розташовані господарські будівлі та споруди, що належать товариству з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Білогородка».

В судовому засіданні 25.04.2014р. прийнято до розгляду заяву позивача про уточнення позовних вимог від 24.04.2014р., яка по суті є заявою про зменшення позовних вимог, зазначено, що справа розглядається в редакції позовних вимог згідно вказаної заяви позивача від 24.04.2014р. про визнання права власності за позивачем на земельну ділянку площею 83,8518 га під господарськими будівлями та спорудами в межах Білогородської сільської ради, та розпочато розгляд справи по суті .

Представники відповідача 1 Білогородської сільської ради проти позову заперечували та просили в позові відмовити. Заперечення від 25.04.2014р. мотивовані тим, що за ст. 120 ЗК України, який був чинний на момент набуття позивачем права на нерухоме майно, при переході права власності на будівлю, право власності на земельну ділянку може переходити на підставі цивільно-правових угод, а таких угод позивачем укладено не було. Крім того, законом не передбачено безоплатну передачу земель в приватну власність юридичним особам. Також відповідач 1 твердить, що загальними зборами співвласників майнових та земельних паїв від 11.05.2004р. було прийнято рішення про передачу до земель запасу Білогородської сільської ради всіх земель під господарськими дворами, які не використовуються для господарських цілей. Комісією у складі сільського голови та представників Білогородської сільської ради, за участю представника Святошинського районного відділу земельних ресурсів, щодо обстеження стану використання земельних ділянок під господарськими дворами, які перебували у користуванні ТОВ «Агрофірма «Білогородка», 05.07.2007р. встановлено, що із загальної площі для товарного сільськогосподарського виробництва використовуються лише площа 8,7221 га, решта землі не використовується взагалі або зайнята орендаторами нерухомого майна, без належного оформлення права користування земельними ділянками.

Від відповідача 2 - Управління Держземагентства у Києво-Святошинському районі надійшло клопотання від 27.03.2014р. № 01-21/3149, в якому відповідач 2 просив суд розглядати справу без участі його представника.

Ухвалою від 12.05.2014р. повернуто без розгляду зустрічну позовну заяву Білогородської сільської ради до товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Білогородка» про зобов'язання звільнити самовільно зайняту земельну ділянку. Ухвала обґрунтована тим, що зустрічна позовна заява подана після початку розгляду справи по суті, не оплачена судовим збором у встановленому порядку та розмірі та не направлена відповідачу 2 - Управлінню Держземагентства в Києво-Святошинському районі.

Ухвалою від 26.05.2014р. провадження у справі зупинено до розгляду Київським апеляційним господарським судом апеляційної скарги Білогородської сільської ради на ухвалу від 12.05.2014р.

Ухвалою від 03.07.2014р. провадження у справі поновлено, позивача повторно зобов'язано подати суду документальні докази того, що спірна земельна ділянка площею 83,8518 га під господарськими будівлями та спорудами знаходиться в межах земельних ділянок загальною площею 2531,8 га, які належали КСП «Білогородка» на підставі Державного акту на право колективної власності на землю від 23.01.1999р., або в межах земельних ділянок загальною площею 383,8 га, які належали КСП «Білогородка» на підставі Державного акту на право постійного користування землею від 23.01.1999р. № 203.

В судове засідання 15.07.2014р. представники відповідачів не з'явились, хоча про дату, час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином, про що свідчать залучені до матеріалів справи повідомлення про вручення рекомендованих поштових відправлень.

Представник позивача подав суду витребувані докази, а саме копію технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель колективної власності КСП «Білогородка», на яких розташовані будівлі та споруди, що належать ТОВ «Агрофірма «Білогородка» в межах села Білогородка Києво-Святошинського району, розробленої в 2005 році.

Відповідно до пункту 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 «Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи обмежений статтею 69 ГПК України строк розгляду справи, те, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, те, що розгляд справи неодноразово відкладався, те, що матеріалів справи достатньо для вирішення спору по суті, відповідно до права суду, наданого йому ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши позов товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Білогородка», с. Білогородка Києво-Святошинського району, (далі по тексту - ТОВ «АФ «Білогородка») до відповідачів - Білогородської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, с. Білогородка Києво-Святошинського району (далі по тексту - Білогородська сільрада) та Управління Держземагентства у Києво-Святошинському районі Київської області, м. Київ (далі по тексті - Управління Держземагентства) про визнання права власності на земельну ділянку, вислухавши доводи та пояснення представників сторін, всебічно та повно вивчивши зібрані у справі докази, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

01.07.1997р. Регіональним відділенням Фонду Державного майна України по Київській області (орган приватизації) за договором безоплатної передачі державного майна № 118 передав у власність товариству покупців радгоспу «Білгородський» державне майно цілісного майнового комплексу радгоспу «Білгородський», який знаходиться за адресою Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Білогородка, вул. Леніна 60, розташований на земельній ділянці розміром 2993,га, що є об'єктом приватизації згідно з наказом регіонального відділення від 04.04.1997р. № 2/16-ВП. Відповідно до розділу 2 Договору № 118 безоплатної передачі майна, право власності на об'єкт приватизації переходить до товариства покупців з моменту підписання сторонами Акту прийому-передачі. Підписання сторонами Акту прийому-передачі є підставою для видачі товариству свідоцтва про право власності на об'єкт приватизації.

Згідно із Свідоцтвом про право власності №16 від 07.07.1997р. майно радгоспу "Білогородський" є власністю товариства покупців, відповідно до договору купівлі-продажу №118 від 01.07.1997р.

За таких обставин, посилання відповідача на те, що законом не передбачено безоплатного набуття права власності на земельну ділянку із земель комунальної власності юридичною особою, є безпідставними. По-перше, цілісний майновий комплекс радгоспу разом із землями ніколи не перебував в комунальній власності а був переданий радгоспу Фондом державного майна України з державної власності. По-друге, зазначена передача не регулювалась Земельним кодексом, а була здійснена у порядку, передбаченому спеціальним законодавством про приватизацію.

31.07.1997р. на зборах уповноважених товариства покупців радгоспу «Білгородський» прийнято статут КСП «Білогородка». Пунктом 4.2 статуту КСП передбачено, що суб'єктом права власності у підприємстві є юридична особа, а його члени в частині майна, яке вони одержують при виході з підприємства. Землі підприємства, відповідно до Розділу 6 статуту, належать йому на праві колективної власності, що посвідчується державним актом, це право зберігається при вході до його складу агропромислових об'єднань, комбінатів, агрофірм, асоціацій та інших об'єднань. При банкрутстві або ліквідації підприємства землі загального користування (внутрігосподарські шляхи, полезахисні лісосмуги, гідротехнічні споруди, тощо) передаються у відання місцевої Ради народних депутатів. Припинення права підприємства на земельну ділянку або її частину допускається тільки у випадку, в порядку і на підставах, передбачених Земельним кодексом України, Законом України "Про селянське (фермерське) господарство та іншими актами законодавства України. Відповідно до положень розділу 11 статуту у випадку злиття, поділу, приєднання, перетворення КСП, до нового підприємства (підприємств) переходять за розподільчим актом (балансом) у відповідній частині (частинах) майнові права і обов'язки реорганізованого підприємства.

Відповідно до частин 4 та 6 ст. 5 ЗК України (в редакції 1992р.) у колективну власність були передані землі колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, в тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, землі садівничих товариств - за рішенням загальних зборів цих підприємств, кооперативів, товариств (сільськогосподарські та не сільськогосподарські угіддя). Право колективної власності на землю виникало після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання державного акту на право колективної власності на землю (статті 22, 23).

Відповідно до Державного акту на право колективної власності на землю №106 від 23.01.1999р. КСП "Білогородка"належало на праві колективної власності 2531,8 га земель, та відповідно до Державного акту на право постійного користування землею №203 від 23.01.1999р. - 383,8 га земель на праві постійного користування.

Відповідно до пункту 6 ст. 31 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство» об'єктами права колективної власності підприємства є земля, інші основні та оборотні засоби виробництва, грошові та майнові внески його членів, вироблена ними продукція, одержані доходи, майно, придбане на законних підставах. Об'єктами права власності підприємства є також частки у майні та прибутках міжгосподарських підприємств та об'єднань, учасником яких є підприємство.

Відповідно до частин першої - третьої ст. 5 ЗК України від 1990р., земля може належати громадянам на праві колективної власності. Суб'єктами права колективної власності на землю є колективні сільськогосподарські підприємства, сільськогосподарські кооперативи, садівницькі товариства, сільськогосподарські акціонерні товариства, у тому числі створені на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств. Розпорядження земельними ділянками, що перебувають у колективній власності громадян, здійснюється за рішенням загальних зборів колективу співвласників .

01.03.2000р. рішенням установчих зборів заснований сільськогосподарський кооператив «Білогородка» шляхом добровільного об'єднання членів КСП «Білогородка». СГК «Білогородка» відповідно до пункту 1.1 власного Статуту, є правонаступником КСП «Білогородка». Пунктом 9.1 Статуту встановлено, що кооператив є власником будівель, споруд, грошей, майнових внесків його членів, виготовленої продукції, доходів, одержаних від реалізації та іншої діяльності, передбаченої статутом кооперативу, а також іншого майна, придбаного на підставах, не заборонених законодавством. Відповідно до п. 9.10 земля кооперативу складається із земельних ділянок, наданих Кооперативу в користування або придбаних ним у власність. Право кооперативу на землю зберігається і у разі входження його до складу кооперативного об'єднання. Земельні відносини регулюються Земельним кодексом та іншим законодавством.

За договором безоплатної передачі майна від 01.03.2000р. комісія з реорганізації згідно з рішенням загальних зборів уповноважених КСП передала у власність правонаступника - СГК «Білогородка» майно КСП, загальною залишковою вартістю 15404000 грн. за Актом прийому-передачі майна кооперативу «Білогородка» від -01.03.2000р. з додатком №1 (розшифровка про наявність основних фондів/нерухомості).

28.09.2001р. Києво-Святошинською РДА зареєстровано Статут Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Білогородка», яке утворено шляхом перетворення СГК «Білогородка» за рішенням загальних зборів членів (протокол №2 від 07.09.2001р. - том 3 аркуш справи 52-59) і є його правонаступником за майновими правами та обов'язками, у розмірі, пропорційному частині майна, набутого товариством в результаті правонаступництва за кооперативом. Розділом 4 Статуту зокрема передбачено, що майно товариства становлять основні фонди та обігові кошти, земля, а також цінності, вартість яких відображена на самостійному балансі Товариства. Товариства є власником, в тому числі, майна, землі та коштів, переданих йому засновниками у власність, а також іншого майна, набутого на підставах, не заборонених законом. Джерелами формування майна є вклади учасників, доходи від реалізації продукції, робіт, послуг, інші джерела, не заборонені законодавством.

За договором безоплатної передачі майна від 01.11.2001р. СГК «Білогородка» передав у власність СТОВ «Агрофірма «Білогородка» майно цілісного майнового комплексу згідно з Актом прийому-передачі майна (з додатком №1 - розшифровка про наявність основних фондів (нерухомості) Агрофірми «Білогородка»).

30.09.2004р. Києво-Святошинською РДА зареєстровано Статут товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Білогородка», яке перейменовано з СТОВ «Агрофірма «Білогородка», і є правонаступником його майнових і немайнових прав та зобов'язань. Товариство організує свою діяльність на базі власності учасників товариства, а також на господарському використанні переданих товариству у платне користування майнових паїв та переданих товариству в оренду земельних часток (паїв) їх власниками (членами кооперативу та/або пайовиками перетвореного у кооператив КСП «Білогородка». Пунктами 5.1 та 6.1 Статуту Товариства визначено, що останнє є власником, зокрема, майна переданого йому учасниками товариства у власність як вклад до статутного капіталу та іншого майна набутого на підставах, що не заборонені законом. Товариство здійснює свою діяльність на землях, які перейшли до нього в результаті правонаступництва, належать йому на праві власності або за договором оренди.

Згідно ст. 108 ЦК України перетворенням юридичної особи є зміна її організаційно-правової форми. Відповідно до пункту 6 ст. 31 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство» при перетворенні одного підприємства в інше до підприємства, яке щойно виникло, переходять усі майнові права і обов'язки колишнього підприємства.

Враховуючи наведене, дослідивши обсяг правонаступництва за передавальними актами (договорами про безоплатну передачу), суд дійшов висновку, що СТОВ "Агрофірма "Білогородка", яке в подальшому перейменоване на ТОВ "Агрофірма "Білогородка", є правонаступником майнових прав та обов'язків Сільськогосподарського кооперативу "Білогородка", а останній в свою чергу - правонаступником КСП "Білогородка", в частині як майна, так і земельних ділянок.

Відповідно до положень ст. 4 ЦК УРСР, що діяв на момент передачі майна СТОВ "Агрофірма "Білогородка"(01.11.2001р.), цивільні права і обов'язки виникають з підстав, передбачених законодавством Союзу РСР і Української РСР, а також з дій громадян і організацій, які хоч і не передбачені законом, але в силу загальних начал і змісту цивільного законодавства породжують цивільні права і обов'язки. Таким чином, відповідно до ст. 128 ЦК УРСР, у СТОВ "Білогородка" виникло право власності на отримані від Сільськогосподарського кооперативу "Білогородка" об'єкти нерухомого майна, які останнім були отримані від КСП "Білогородка".

В подальшому, як свідчать матеріали справи, позивачем ТОВ "Агрофірма "Білогородка", були викуплені майнові сертифікати на майно КСП на загальну суму 4662795 грн. (копія журналу реєстрації договорів купівлі-продажу майнового паю залучена до матеріалів справи - том 3 аркуші 80-104), про що Білогородською сільською радою було видано Свідоцтво на право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) серії КИ-ХІП №1206834.

На підставі вищевикладеного позивачем ТОВ «АФ «Білогородка» зареєстровано право власності на обєкти нерухомого майна та отримано витяги про реєстрацію права власності на нерухоме майно (том 1 аркуші 57-70, том 2 аркуші 88-159).

Відповідно до ст. 1 Указу Президента України від 08.08.1995 р. №720 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям"паюванню підлягали лише сільськогосподарські угіддя, передані у колективну власність. Несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, землі під господарськими будівлями і дворами, землі тимчасової консервації тощо) не паювалися.

Як зазначалось вище, відповідно до Статуту КСП "Білогородка", що кореспондується з положеннями Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство", ст. 5 ЗК України 1990р. (тобто законодавства чинного на час реорганізації КСП "Білогородка"), при банкрутстві або ліквідації підприємства землі загального користування (внутрігосподарські шляхи, полезахисні лісосмуги, гідротехнічні споруди, тощо) передаються у відання місцевої Ради народних депутатів; припинення права підприємства на земельну ділянку або її частину допускається тільки у випадку, в порядку і на підставах, передбачених Земельним кодексом України, Законом України "Про селянське (фермерське) господарство"та іншими актами законодавства України.

Проте, землі під господарськими будівлями та дворами, які були набуті позивачем, не підпадають під зазначені випадки, оскільки КСП було реорганізовано із визначенням правонаступника, а земельні ділянки не є землями загального користування, а отже, не підлягали передачі до відання Білогородської сільради. Також такі землі (під господарськими будівлями і дворами), як зазначено вище, не підлягали паюванню відповідно до Указу Президента від 08.08.1995 р. №720.

Крім того, діюче на час реорганізації КСП "Білогородка" земельне законодавство, не передбачало такої підстави для припинення права колективної власності, як реорганізація Колективного сільськогосподарського підприємства. Виключні підстави для припинення такого права передбачені ст. 28 ЗК України 1990 р., серед яких зокрема, 1) добровільна відмова від земельної ділянки; 2) відчуження (продаж) земельної ділянки Раді народних депутатів; 3) викуп земельної ділянки для державних або громадських потреб; 4) припинення у випадках, передбачених пунктами 4, 6 - 8 статті 27 цього Кодексу. Право власності на землю може бути також припинено у випадках, зазначених у статті 114 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 6 ст. 31 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство» (в редакції, чинній станом на момент реорганізації в 2004-2005рр.) об'єктами права колективної власності підприємства є земля , інші основні та оборотні засоби виробництва, грошові та майнові внески його членів, вироблена ними продукція, одержані доходи, майно, придбане на законних підставах. Об'єктами права власності підприємства є також частки у майні та прибутках міжгосподарських підприємств та об'єднань, учасником яких є підприємство.

Згідно ст. 108 ЦК України перетворенням юридичної особи є зміна її організаційно-правової форми. Відповідно до пункту 6 ст. 31 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство» при перетворенні одного підприємства в інше до підприємства, яке щойно виникло, переходять усі майнові права і обов'язки колишнього підприємства (тобто і права на землю в тому числі).

Пунктом 7 Перехідних положень Земельного кодексу України, що набув чинності з 01.01.2002р., визначено, що юридичні особи, що одержали у власність земельні ділянки у розмірах, раніше передбачених діючим законодавством, зберігають права на ці ділянки.

На спірній земельній ділянці площею 838518 га розташовані належні позивачу на праві власності об'єкти нерухомості, а сама земельна ділянка розташована в межах земельних ділянок площею всього 2531,8 га, які належали КСП "Білогородка" на підставі Державного акту на право колективної власності на землю №106 від 23.01.1999р. що достовірно встановлено судом із залученої до матеріалів справи технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель колективної власності КСП «Білогородка», на яких розташовані будівлі та споруди, що належать ТОВ «Агрофірма «Білогородка» в межах села Білогородка Києво-Святошинського району Київської області від 2005р.

Відповідно до ст. 1 Указу Президента України від 08.08.1995 р. №720 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям"паюванню підлягали лише сільськогосподарські угіддя, передані у колективну власність. Несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, землі під господарськими будівлями і дворами, землі тимчасової консервації тощо) не паювалися. Землі під будівлями, право власності на які набув позивач, відповідно до державної статистичної звітності 6-зем в Києво-Святошинському відділі земельних ресурсів обліковувались як землі під господарськими будівлями і дворами, а отже не підлягали паюванню. Щодо розміру земельної ділянки, суд вважає, що відповідач1 не є компетентним органом з визначення розміру ділянки, що є необхідною для обслуговування будівлі (споруди).

За таких обставин, судом встановлено, що до позивача в порядку правонаступництва за КСП «Білогородка», а потім за СГК «Білогородка» перейшло право власності на спірну земельну ділянку площею 83,8518 га , яка розташована під належними позивачу об'єктами нерухомого майна - господарськими дворами та будівлями, є несільськогосподарськими угіддями, і не підлягала розпаюванню.

Рішенням від 19.09.2005р. № 11 Білогородською сільрадою надано дозвіл позивачу на розробку технічної документації по інвентаризації земель для подальшого закріплення за господарськими спорудами згідно існуючого законодавства. Така технічна документація позивачем була розроблена (копія залучена до матеріалів справи) та подана на затвердження Білогородській сільській раді.

Пунктом 1 рішення від 20.01.2006р. №20 «Про затвердження технічної документації із землеустрою» Білогородська сільрада затвердила технічну документацію по інвентаризації земельних ділянок, зайнятих господарськими спорудами і будівлями ТОВ «Агрофірма «Білогородка». Пунктом 2 вказаного рішення сільрада відмовила ТОВ «АФ «Білогородка» в приватизації вказаної земельної ділянки, зайнятої господарськими спорудами та будівлями. Постановою господарського суду Київської області від 18.06.2006р. у справі № 131/11-06 вказаний пункт 2 рішення визнано нечинним з тих підстав, що позивач не просив Білогородську сільраду надавати дозвіл на приватизацію земельної ділянки.

Разом із тим, відповідач посилається на те, що рішенням зборів уповноважених та співвласників майна та земельних паїв КСП «Білогородка» (протокол від 11.05.2004р., том 2 аркуші 220-225) одноголосним голосуванням вирішено включити до земель запасу Білогородської сільської ради всі господарчі двори, які не використовуються для господарських цілей.

Крім того, створено комісію у складі сільського голови та інших представників Білгородської сільської ради, представника Києво-Святошинського районного відділу земельних ресурсів, якою 05.07.2007р. було проведено обстеження стану використання земельних ділянок під господарськими дворами, які перебували у користуванні ТОВ «АФ «Білогородка» та встановлено, що із загальної площі землекористування використовується для господарських потреб, а саме для товарного сільськогосподарського виробництва земельні ділянки загальною площею 8,7221 га. Решта землі не використовується взагалі або зайнята орендаторами нерухомого майна, без належного оформлення права користування земельними ділянками (лист начальника Києво-Святошинського районного відділу земельних ресурсів від 03.09.2007р. № 23062, том 2 аркуші 15-17).

На підставі вищевикладених висновків комісії та відповідно до рішення зборів уповноважених та співвласників майна та земельних паїв КСП «Білогородка» (протокол від 11.05.2004р.) Білгородською сільрадою було прийняте рішення від 26.06.2007р. №153 (том 2 аркуш 13) «Про припинення користування земельними ділянками ТОВ «Агрофірма «Білогородка» як правонаступника КСП «Білогородка», яким припинено право користування ТОВ «Агрофірма «Білогородка» на земельні ділянки під господарськими дворами, які не використовуються для господарських потреб площею 84,1729 га та віднесено зазначені земельні ділянки до земель запасу Білогородської сільської ради.

На виконання вказівок постанови Вищого господарського суду України від 10.07.2008р. суд дослідив зазначені обставини та встановив наступне.

Відповідно до пункту 34 частини 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (в редакції від 16.05.2007р., чинній на момент спірних відносин) до виключної компетенції пленарних засідань сільських рад віднесено вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин. Підпунктом 1 пункту б) частини 1 ст. 33 вказаного Закону до делегованих повноважень виконавчих органів сільських рад віднесено здійснення контролю за дотриманням земельного та природоохоронного законодавства, використанням і охороною земель, природних ресурсів загальнодержавного та місцевого значення, відтворенням лісів.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона має довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Відповідачем 1 не подано суду жодних документальних доказів про створення комісії, якій було доручено здійснити обстеження стану використання позивачем земельних ділянок, зайнятих господарськими будівлями, спорудами та дворами, про порядок її діяльності, обсяг делегованих повноважень тощо. По-друге, відповідачами суду не подано жодних систематизованих або сформованих єдиним документом висновків вказаної комісії та документальних доказів на їх підтвердження (доказів нецільового використання землі, передання в оренду без документального оформлення тощо), за таких обставин сам по собі лист начальника Києво-Святошинського районного відділу земельних ресурсів від 03.09.2007р. № 23062 не міг бути окремою підставою для припинення права користування земельною ділянкою.

По-третє, судом встановлено факт переходу права власності на спірні земельні ділянки до позивача ТОВ «АФ «Білогородка». Відповідно до ст. 140, ЗК України (в редакції від 27.04.2007р.), підставами припинення права власності на земельну ділянку були: а) добровільна відмова власника від права на земельну ділянку; б) смерть власника земельної ділянки за відсутності спадкоємця; в) відчуження земельної ділянки за рішенням власника; г) звернення стягнення на земельну ділянку на вимогу кредитора; ґ) відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності та для суспільних потреб; д) конфіскація за рішенням суду; е) невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом.

Вказаний перелік підстав є вичерпним і не підлягає розширеному тлумаченню.

Відповідно до ст. 141 ЗК України (в редакції від 27.04.2007р.) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням віднесено до підстав припинення права користування земельною ділянкою, а не права власності, а враховуючи, що до позивача перейшло саме право власності не земельну ділянку, відповідачем взагалі не могло розглядатися питання про припинення права користування.

Разом із тим, даним обставинам вже було надано правову оцінку в процесі розгляду адміністративної справи № 2-а-1101/2010. Так, постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 25.11.2010р. у справі № 2-а-1101/10 за позовом міжрайонного природоохоронного прокурора Київської області до Білогородської сільської ради, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.01.2011р. та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 17.05.2011р. визнано недійсним та скасовано рішення VIII сесії V скликання Білогородської сільської ради №153 від 26.06.2007р. «Про припинення права користування земельними ділянками ТОВ «Агрофірма «Білогородка» . Постанова обґрунтована тим, що оскільки земельні ділянки під господарськими дворами відносяться до несільськогосподарських угідь, є обслуговуючими і не підлягають розпаюванню, то співвласники земельних паїв не мали повноважень розпоряджатися зазначеною земельною ділянкою, яка не розпайована та знаходиться у власності юридичної особи Агрофірми «Білогородка», та приймати рішення (протокол від 11.05.2004р.) про передачу земельної ділянки до земель запасу сільської ради.

Щодо меж та розміру земельної ділянки, право на яку перейшло до позивача відповідно до ст. 30 ЗК України 1990р., зокрема, що зайнята будівлями та спорудами, та що необхідна для їх обслуговування, суд виходить з наступного:

Складовою землеустрою щодо визначення місця розташування об'єктів землеустрою, їхніх меж, розмірів правового статусу, що є підставою для прийняття на її основі відповідних рішень органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, є відповідно до ст. 35 Закону України "Про землеустрій" інвентаризація земель. Отже, встановлення розміру земельної ділянки, яка зайнята відповідною будівлею та спорудою, та необхідна для її обслуговування, якщо межі такої ділянки не виділялись в натурі (на місцевості), можливо, провівши інвентаризацію.

Відповідно до "Тимчасових методичних вказівок по кадастровому землеустрою (інвентаризації земель)" затверджених Держкомземом 04.08.1999р. (чинних на момент розроблення технічної документації з інвентаризації земельних ділянок) об'єктом робіт по кадастровому землеустрою (інвентаризації земель) є земельна ділянка, яка знаходиться у власності або користуванні юридичних та фізичних осіб, але право власності на яку чи користування якою не посвідчено відповідним державним актом на землю нового зразка, договором оренди (п.1.3.). Документацію підрядчик подає до районного відділу або міського управління (відділу) земельних ресурсів на державну землевпорядну експертизу (п.4.3.). Матеріали робіт розглядаються та погоджуються відповідно виконавчими комітетами сільських, селищних, міських рад (4.4.). Вимоги про необхідність затвердження технічної документацій крім цього, передбачені ЗК України (ст. 186 ЗК України).

Відповідно до технічної документації (копія залучена до матеріалів справи), фактична площа земельної ділянки на якій знаходяться об'єкти нерухомого майна, що належать позивачу на праві власності відповідно до кадастрових планів становить 83,8518 га, земельні ділянки є несільськогосподарськими угіддями земель сільськогосподарського призначення, за українським класифікатором цільового використання землі код цільового використання - 1.7.

Окрім зазначеної документації факт розміщення господарських будівель і споруд ТОВ "Агрофірма "Білогородка", які належать їй на праві приватної власності, та площі земельної ділянки розміром 83,8518 га підтверджуються також листами (довідками) Києво-Святошинського відділу земельних ресурсів №2879 від 21.02.2006р, №14323 від 03.08.2006 р. та №14169 від 30.05.2007р.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. У відповідності до ч.1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

З огляду на наведене, суд вважає, що позивач ТОВ "Агрофірма "Білогородка" набув права власності на земельні ділянки загальною площею 83,8518 га в межах с. Білогородка та зберігає це право відповідно до положень Земельного Кодексу України, що набув чинності з 01.01.2002р., а отже в разі порушення чи невизнання такого права, останнє підлягає захисту.

Відповідно до ч.3 ст. 125 ЗК України приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється. Можливість користуватися належним позивачу майном знаходиться у прямій залежності від можливості користування земельною ділянкою, а отже позбавлення позивача останнього, не дозволяє йому здійснювати належне йому право власності на майно в розумінні положень ст. 317 ЦК України, відповідно до якої власнику належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ст. 13 Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом. Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ст.ст. 153, 155 ЗК України власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Відповідно до ст. 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом в тому числі визнання прав.

За таких обставин, повно та ґрунтовно дослідивши матеріали справи, суд задовольняє повністю позов товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Білогородка» (в редакції зменшених позовних вимог), приймає рішення про визнання за товариством з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Білогородка» права власності на земельні ділянки загальною площею 83,8518га в межах села Білогородка Києво-Святошинського району Київської області, на яких розміщені господарські будівлі та споруди, що належать товариству з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Білогородка» на праві власності, згідно технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель колективної власності КСП «Білогородка», розробленої державним підприємством «Київський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою в 2005 році. У зв'язку з тим, що спір вини в результаті неправильних дій відповідача 1, суд відповідно до частини другої ст. 49 ГПК України суд покладає на відповідача 1 відшкодування позивачу державного мита.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 22, 32, 33, 34, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Білогородка» задовольнити повністю.

2. Визнати за товариством з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Білогородка» (код 00849416">00849416) право власності на земельні ділянки загальною площею 83,8518га в межах села Білогородка Києво-Святошинського району Київської області, на яких розміщені господарські будівлі та споруди, що належать товариству з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Білогородка» на праві власності .

3. Стягнути з Білогородської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області (08140, Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Білогородка, вул. Леніна 33, ідентифікаційний код 04358477)

на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Білогородка» (08140, Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Білогородка, вул. Леніна 60, ідентифікаційний код 0849416)

25500,00 грн. (двадцять п'ять тисяч п'ятсот гривень нуль копійок) державного мита.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Конюх О.В.

Повний текст рішення підписано 21.08.2014р.