Постанова

від 11.11.2014 по справі 9/370-07/8/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" листопада 2014 р. Справа№ 9/370-07/8/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Власова Ю.Л.

суддів: Корсакової Г.В.

Самсіна Р.І.

за участю секретаря судового засідання Вага В.В.

за участю представників:

від позивача: Чернецька Л.В.;

від відповідача 1: Лубківська А.С.;

від відповідача 2: не з'явився.

розглянувши апеляційну скаргу Білогородської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області на рішення Господарського суду Київської області від 15.07.2014р. у справі №9/370-07/8/16 (суддя Конюх О.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Білогородка"

до Білогородської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області - Відповідач 1

Управління Держземагенства у Києво-Святошинському районі - Відповідач 2

про визнання права власності на земельну ділянку, визнання рішення недійсним та спонукання до дій

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до місцевого суду з позовом до Відповідача про (з урахуванням уточнення позовних вимог, викладеного в заяві від 31.10.2007р. № 317/01, прийнятої судом до розгляду): 1) визнання недійсним рішення Білогородської сільської ради від 14.07.2006р. №35 "Про стан використання земель, зайнятих господарськими дворами ТОВ "АФ Білогородка", яким скасовано рішення №20 від 20.01.2006р. про затвердження позивачу технічної документації по інвентаризації земельних ділянок під господарськими будівлями та спорудами, відмовлено позивачу у затвердженні технічної документації з інвентаризації земельних ділянок під будівлями та спорудами; 2) визнання недійсним рішення від 26.06.2007р. №153 "Про припинення користування земельними ділянками ТОВ "Агрофірма "Білогородка" як правонаступника КСП "Білогородка", яким припинено право користування ТОВ "Агрофірма "Білогородка" на земельні ділянки площею 84,1729 га та віднесено вказані земельні ділянки до земель запасу Білгородської сільської ради; 3) визнання права власності за позивачем на земельну ділянку площею 83,8518 га під господарськими будівлями та спорудами, які належать позивачу; 4) зобов'язання Києво-Святошинського районного відділу земельних ресурсів на підставі технічної документації переоформити бланк Державного акту на право власності ТОВ "Агрофірма "Білогородка" на земельну ділянку площею 83,8518 га під господарськими будівлями та спорудами та передати на підпис до Білгородської сільської ради; 5) зобов'язання голови Білогородської сільської ради підписати та скріпити печаткою державний акт на право власності ТОВ "Агрофірма "Білогородка" на земельну ділянку площею 83,8518 га під господарськими будівлями та спорудами, що належать позивачу.

Рішенням господарського суду Київської області від 13.11.2007р., залишеним без змін постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 08.04.2008р. позов задоволено повністю.

Постановою Вищого господарського суду України від 10.07.2008р., залишеною без змін постановою Верховного суду України від 21.10.2008р. вказані судові рішення скасовані, справа направлена на новий розгляд до господарського суду Київської області.

При цьому, Вищий господарський суд України у своїй постанові від 10.07.2008р. зазначив, що судами не надано належної оцінки тому факту, що 11.05.2004р. було проведено загальні збори уповноважених та співвласників майна та земельних паїв КСП "Агрофірма "Білогородка", на яких було прийнято рішення включити до земель запасу Білогородської сільської ради всі господарчі двори, які не використовуються для господарських цілей. Саме на підставі вказаного рішення відповідачем було прийняте оскаржуване рішення VIII сесії V скликання Білогородської сільської ради №153 від 26.06.2007р. про припинення користування Позивача на спірну земельну ділянку під господарськими дворами, на яку Позивач просить суд визнати право власності. Також в зазначеній постанові від 10.07.2008р. зазначено, що судами не надано оцінки висновкам комісії у складі сільського голови та представників Білгородської сільської ради, за участю представника Києво-Святошинського районного відділу земельних ресурсів, щодо обстеження стану використання земельних ділянок під господарськими дворами, які перебували у користуванні ТОВ "Агрофірма "Білогородка", і яким встановлено, що із загальної площі для товарного сільськогосподарського виробництва використовуються лише площа 8,7221 га, решта землі не використовується взагалі або зайнята орендаторами нерухомого майна, без належного оформлення права користування земельними ділянками.

Ухвалою господарського суду Київської області від 04.03.2009р. справа прийнята до провадження.

Позивач подав суду заяву від 24.04.2014р. в порядку ст.22 Господарського процесуального кодексу України, в якій зменшив позовні вимоги та просив суд визнати право власності за Позивачем на земельну ділянку під господарськими дворами площею 83,8518 га, на якій розташовані господарські будівлі та споруди, що належать товариству з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Білогородка". Вказана заява прийнята судом до розгляду.

Рішенням господарського суду Київської області від 15.07.2014р. у справі №9/370-07/8/16 позов Позивача задоволено повністю. Визнано за Позивачем право власності на земельні ділянки загальною площею 83,8518 га в межах села Білогородка Києво-Святошинського району Київської області, на яких розміщені господарські будівлі та споруди, що належать Позивачу на праві власності.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням Відповідач 1 звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Київської області від 15.07.2014р. у справі №9/370-07/8/16 скасувати.

Апеляційна скарга мотивована тим, що Позивач не є власником земельних ділянок, місцевим судом не досліджено правового статуту спірної земельної ділянки, її місцезнаходження та цільового призначення.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.09.2014р. апеляційна скарга Відповідача 1 прийнята до провадження, розгляд скарги призначено на 07.10.2014р.

Ухвалами Київського апеляційного господарського суду відкладався розгляд апеляційної скарги на 11.11.2014р.

Розглянувши у судовому засіданні апеляційні скарги, заслухавши пояснення Позивача та Відповідача 1, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, суд встановив:

01.07.1997р. між Регіональним відділенням Фонду Державного майна України по Київській області (орган приватизації) та товариством покупців радгоспу «Білогородський» був укладений договір безоплатної передачі державного майна № 118, відповідно до якого Фонд передав у власність Товариству покупців радгоспу "Білогородський" державне майно цілісного майнового комплексу радгоспу "Білогородський", яке знаходиться за адресою Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Білогородка, вул. Леніна 60, розташоване на земельній ділянці розміром 2993,2 га, що є об'єктом приватизації згідно з наказом регіонального відділення від 04.04.1997р. № 2/16-ВП.

Відповідно до п.2.1-2.3. договору № 118 право власності на об'єкт приватизації переходить до товариства покупців з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі. Підписання сторонами Акту прийому-передачі є підставою для видачі товариству свідоцтва про право власності на об'єкт приватизації.

Згідно з Свідоцтвом про право власності №16 від 07.07.1997р. майно радгоспу "Білогородський", розташованого за адресою Київська область, Києво-Святошиснький р-н, с. Білогородка, вул. Леніна, 60, є власністю товариства покупців, відповідно до договору купівлі-продажу №118 від 01.07.1997р.

31.07.1997р. на зборах уповноважених товариства покупців радгоспу «Білогородський» прийнято статут Колективного сільськогосподарського підприємства «Білогородка».

Відповідно до п.1.1. статуту колективного сільськогосподарського підприємства «Білогородка», останнє створене шляхом реорганізації радгоспу «Білогородський» і є його правонаступником.

Згідно з п.4.2 статуту Колективного сільськогосподарського підприємства "Білогородка" суб'єктом права власності у підприємстві є юридична особа, а його члени в частині майна, яке вони одержують при виході з підприємства.

23.01.1999р. Києво-Святошинською районною радою народних депутатів Київської області видано Колективному сільськогосподарському підприємству "Білогородка" державний акт на право колективної власності на землю №106, відповідно до якого у колективну власність передано 2531,8 га землі для товарного сільськогосподарського виробництва.

23.01.1999р. Києво-Святошинською районною радою народних депутатів Київської області видано Колективному сільськогосподарському підприємству "Білогородка" державний акт на право постійного користування землею №203, відповідно до якого у постійне користування передано 383,8 га землі для товарного сільськогосподарського виробництва.

01.03.2000р. рішенням установчих зборів засновників заснований сільськогосподарський кооператив "Білогородка" шляхом добровільного об'єднання членів Колективного сільськогосподарського підприємства "Білогородка" на засадах членства, об'єднання пайових внесків для участі у спільній сільськогосподарській діяльності. Згідно з Статутом кооператив є правонаступником Колективного сільськогосподарського підприємства "Білогородка".

Відповідно до п.9.10 статуту земля кооперативу складається із земельних ділянок, наданих кооперативу в користування або придбаних ним у власність. Право кооперативу на землю зберігається і у разі входження його до складу кооперативного об'єднання. Дозволяється члену кооперативу частку отриманого земельного паю, який передається в оренду кооперативу, зменшувати до 2 га. Член кооперативу може вийти зі складу членів кооперативу із своїм земельним паєм лише в кінці сільськогосподарського року. Член кооперативу може вийти з кооперативу в свої земельний та майновий пай залишити в кооперативі.

01.03.2000р. між комісією з реорганізації колективного сільськогосподарського підприємства «Білогородка» та сільськогосподарським кооперативом «Білогородка» був укладений договір №1 безоплатної передачі майна, за умовами якого комісія зобов'язалась передати у власність кооперативу «Білогородка» майно колективного сільськогосподарського підприємства «Білогородка», вартістю 15404000 грн. за актом прийому-передачі майна.

01.03.2000р. на виконання умов договору №1 між комісією з реорганізації колективного сільськогосподарського підприємства «Білогородка» та сільськогосподарським кооперативом «Білогородка» був підписаний акт прийому-передачі майна кооперативу «Білогородка», відповідно до якого передано основні засоби на суму 10528900,00 грн., оборотні засоби на суму 301100,00 грн., майно загальнодержавної власності, яке передається в господарське відання без права відчуження на суму 4574000,00 грн. При цьому, спірна земельна ділянка у вказаному акті відсутня.

28.09.2001р. загальними зборами засновників Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Білогородка» затверджено статут, відповідно до якого Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Білогородка» утворено шляхом перетворення сільськогосподарський кооператив «Білогородка» і є його правонаступником за майновими правами та обов'язками, у розмірі, пропорційному частині майна, набутого товариством в результаті правонаступництва за кооперативом.

Згідно з п.1.3. статуту товариство організовує свою діяльність на базі власності засновників, а також на переданих у платне користування майнових паїв та в оренду земельних часток (паїв) їх співвласниками (членами сільськогосподарського кооперативу та іншими пайовиками реорганізованого КСП «Білогородка»).

Згідно з п.5.1. статуту товариство здійснює свою діяльність на землях, які йому перейшли в результаті правонаступництва від кооперативу, а також тих, які належать товариству на праві власності або за договором оренди.

01.11.2001р. між сільськогосподарським кооперативом «Білогородка» та сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Білогородка» був підписаний договір безоплатної передачі майна та акт прийому-передачі, відповідно до яких кооператив передав, а агрофірма прийняла рухоме та нерухоме майно у кількості 80 найменувань. При цьому, спірна земельна ділянка у вказаному акті відсутня.

Рішенням зборів уповноважених та співвласників майна та земельних паїв КСП "Білогородка", оформленого протоколом №б/н від 11.05.2004р., одноголосним голосуванням вирішено включити до земель запасу Білогородської сільської ради всі господарчі двори, які не використовуються для господарських цілей.

30.09.2004р. Києво-Святошинською РДА зареєстровано статут товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Білогородка", затверджений загальними зборами учасників 14.07.2004р., яке перейменоване з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Білогородка». Товариство організовує свою діяльність на базі власності учасників товариства, а також на господарському використанні переданих товариству у платне користування майнових паїв та переданих товариству в оренду земельних часток їх власниками.

Як вбачається з протоколу №1 загальних зборів співвласників майнових сертифікатів від 28.04.2005р. Позивачем були викуплені майнові сертифікати на майно КСП на загальну суму 4662795,00 грн., про що Білогородською сільською радою було видано свідоцтво на право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства «Білогородка» (майновий сертифікат) серії КИ-ХІІІ №1206834.

В червні-грудні 2005р. Позивачем зареєстровано право власності на об'єкти нерухомого майна та отримано витяги про реєстрацію права власності на нерухоме майно.

15.09.2005р. рішенням власників майнових паїв колишнього колективного сільськогосподарського підприємства «Білогородка» - співвласників колективної власності на землю вирішено земельні ділянки під господарськими будівлями і дворами передати у власність власникам будівель та споруд, що розташовані на цих ділянках.

19.09.2005р. рішенням №11 Відповідача 1 надано дозвіл Позивачу на розробку технічної документації по інвентаризації земель для подальшого закріплення за господарськими спорудами згідно існуючого законодавства.

20.01.2006р. рішенням №20 Відповідача 1 «Про затвердження технічної документації із землеустрою» затверджено технічну документацію по інвентаризації земельних ділянок зайнятих господарським спорудами і будівлями Позивача, а також дворами в межах Білогородської сільської ради. Відмовлено Позивачу в приватизації земельної ділянки зайнятої дворами, господарськими спорудами і будівлями, так як не виконано рішення загальних зборів пайовиків.

14.07.2006р. рішенням №35 Відповідача 1 «Про стан використання земель зайнятих господарськими дворами ТОВ «АФ «Білогородка» рішення за №20 Білогородської сільської ради «Про затвердження технічної документації із землеустрою» скасовано, відмовлено Позивачу у затверджені технічної документації з інвентаризації земельних ділянок під будівлями та спорудами щодо складання державних актів на земельні ділянки в межах с. Білогородка. При цьому, в рішенні Відповідача 1 зазначено що в результаті перевірки встановлена невідповідність технічної документації фактичним розмірам земельної ділянки, оскільки до неї включені землі, що належать фізичним особам - пайовикам КСП «Білогородка», а розмір частини земельної ділянки для обслуговування будівель та споруд Позивача завищена.

26.06.2007р. рішенням Відповідача №153 «Про припинення користування земельними ділянками ТОВ «Агрофірма «Білогородка» як правонаступника КСП «Білогородка» припинено право користування Позивача на земельні ділянки загальною площею 84,1729 га, віднесено земельні ділянки загальною площею 84,1729 га до земель запасу Білогородської сільської ради.

25.11.2010р. постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області у справі №2-а-1101/2010 рік позов задоволено, визнано незаконним та скасовано рішення VІІІ сесії V скликання Білогородської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 26.06.2007р. №153 «Про припинення користування земельними ділянками Позивача як правонаступника КСП «Білогородка».

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.01.2011р. у справі №2-а-1101/10 постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 25.11.2010р. залишено без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 17.05.2011р. постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 25.11.2010р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19.01.2011р. у справі №2-а-1101/10 залишено без змін.

Відповідно до ухвали Вищого адміністративного суду України за обставинами справи державні акти на право колективної власності і на право постійного користування землею, на які посилаються суди попередніх інстанцій видані КСП "Білогородка". Відповідно до матеріалів справи та статуту не вбачається правонаступництво Позивача щодо КСП "Білогородка". В частині висновків судів про набуття права власності третьою особою на землю у зв'язку з правонаступництвом не відповідають дійсності і нормами земельного законодавства не передбачене правонаступництво права власності в таких випадках.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що апеляційна скарга Відповідача 1 підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона має довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно з п.1 ст.1 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство» (в редакції від 31.10.1996р.) колективне сільськогосподарське підприємство є добровільним об'єднанням громадян у самостійне підприємство для спільного виробництва сільськогосподарської продукції та товарів і діє на засадах підприємництва та самоврядування.

Відповідно до п.1, 2 ст.7 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство» (в редакції від 31.10.1996р.) об'єктами права колективної власності підприємства є земля, інші основні та оборотні засоби виробництва, грошові та майнові внески його членів, вироблена ними продукція, одержані доходи, майно, придбане на законних підставах. Об'єктами права власності підприємства є також частки у майні та прибутках міжгосподарських підприємств та об'єднань, учасником яких є підприємство. Майно у підприємстві належить на праві спільної часткової власності його членам. Суб'єктом права власності у підприємстві є підприємство як юридична особа, а його члени - в частині майна, яку вони одержують при виході з підприємства.

Згідно з ст.9 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство» (в редакції від 31.10.1996р.) до пайового фонду майна членів підприємства включається вартість основних виробничих і оборотних фондів, створених за рахунок діяльності підприємства, цінні папери, акції, гроші та відповідна частка від участі в діяльності інших підприємств і організацій. Право членів підприємства на пайовий фонд майна залежить від їх трудового внеску. Члену підприємства щорічно нараховується частина прибутку залежно від частки у пайовому фонді, яку за його бажанням може бути виплачено або зараховано у збільшення частки в пайовому фонді. Ці відносини регулюються статутом підприємства. Пай є власністю члена підприємства. Право розпоряджатися своїм паєм за власним розсудом член підприємства набуває після припинення членства в підприємстві. Пай може успадковуватися відповідно до цивільного законодавства України та статуту підприємства. У разі виходу з підприємства громадянин має право на пай натурою, грішми або цінними паперами.

Відповідно до ст.10 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство» (в редакції від 31.10.1996р.) земля може належати підприємству на праві колективної власності, а також може бути надана у постійне або тимчасове користування, в тому числі на умовах оренди. Право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, а право тимчасового користування землею, в тому числі на умовах оренди, оформляється договором.

Згідно з ст.20 Закону України «Про власність» (в редакції, діючій на момент виникнення спірних відносин) суб'єктами права колективної власності є, в тому числі, трудові колективи державних підприємств, колективи орендарів, колективні підприємства, кооперативи. Суб'єктами права колективної власності на землю є колективні сільськогосподарські підприємства, сільськогосподарські кооперативи, садівницькі товариства, сільськогосподарські акціонерні товариства, у тому числі створені на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств.

Відповідно до ст.21 Закону України «Про власність» (в редакції, діючій на момент виникнення спірних відносин) у колективну власність можуть бути передані землі колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, землі садівницьких товариств - за рішенням загальних зборів цих підприємств, кооперативів, товариств.

Згідно з ст.37 Цивільного кодексу УРСР юридична особа припиняється шляхом ліквідації або реорганізації (злиття, поділу або приєднання). При злитті і поділі юридичних осіб майно (права і обов'язки) переходить до нововиниклих юридичних осіб. При приєднанні юридичної особи до іншої юридичної особи її майно (права і обов'язки) переходить до останньої. Майно переходить в день підписання передаточного балансу, якщо інше не передбачене законом або постановою про реорганізацію.

Згідно з ст.112 Цивільного кодексу УРСР майно може належати на праві спільної власності двом або кільком колгоспам чи іншим кооперативним та іншим громадським організаціям, або державі і одному чи кільком колгоспам або іншим кооперативним та іншим громадським організаціям, або двом чи кільком громадянам.

Відповідно до ст.113 Цивільного кодексу УРСР володіння, користування і розпорядження майном при спільній частковій власності провадиться за згодою всіх учасників.

Згідно з ч.3 ст.107 Цивільного кодексу України передавальний акт та розподільчий баланс затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення, крім випадків, встановлених законом. Підписані головою і членами комісії з припинення юридичної особи та затверджені учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про припинення юридичної особи, примірники передавального акта та розподільчого балансу передаються в орган, який здійснює державну реєстрацію юридичної особи, що припиняється, за місцем її державної реєстрації, а також в орган, який здійснює державну реєстрацію юридичної особи - правонаступника, за місцем її державної реєстрації.

Відповідно до ст.115 Цивільного кодексу України господарське товариство є власником, в тому числі, майна, переданого йому учасниками товариства у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу.

Відповідно до ст.22 Земельного кодексу України землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей. До земель сільськогосподарського призначення належать: а) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги); б) несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель лісогосподарського призначення, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо).

Згідно з ст.28 Земельного кодексу України сільськогосподарським підприємствам, установам та організаціям, крім державних і комунальних, землі сільськогосподарського призначення можуть належати на праві власності. Право власності на землю цих підприємств може набуватися шляхом внесення до статутного капіталу земельних ділянок їх засновників та придбання земельних ділянок за договорами купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами. Реалізація права власності на землю зазначеними сільськогосподарськими підприємствами здійснюється відповідно до закону.

Відповідно до ст.82 Земельного кодексу України юридичні особи (засновані громадянами України або юридичними особами України) можуть набувати у власність земельні ділянки для здійснення підприємницької діяльності у разі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) внесення земельних ділянок її засновниками до статутного капіталу; в) прийняття спадщини; г) виникнення інших підстав, передбачених законом.

Відповідно до ст.116 Земельного кодексу набуття права на землю юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Згідно з п.1, 2 Указу Президента України від 10.11.1994р. №666/94 «Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва» рекомендовано місцевим Радам народних депутатів за участю Державного комітету України по земельних ресурсах ужити заходів щодо прискорення передачі відповідно до земельного законодавства безплатно у колективну власність земель колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, у тому числі створеним на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, трудові колективи яких виявили бажання одержати землю у власність. Кожному члену підприємства, кооперативу, товариства видається сертифікат на право приватної власності на земельну частку (пай) із зазначенням у ньому розміру частки (паю) в умовних кадастрових гектарах, а також у вартісному виразі.

Відповідно до ст.82 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до п.4 Порядку оформлення правонаступництва за зобов'язаннями реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики України від 14.03.01р. №63 (в редакції діючій на момент виникнення спірних правовідносин) основними умовами реорганізації є: прийняття вищим органом управління КСП рішення про реорганізацію; інвентаризація та паювання майна, визначення розміру паю кожного з членів КСП; створення юридичних осіб - правонаступників, до яких перейшли права та обов'язки реорганізованого КСП; визначення обсягів майнових прав та обов'язків КСП, що підлягають передачі кожному з правонаступників; виділення майна в рахунок майнових паїв членів КСП, які не стали засновниками новоутворених підприємств; затвердження вищим органом управління КСП переліку індивідуально визначеного майна, що підлягатиме передачі кожному з правонаступників у межах визначених для них обсягів правонаступництва; складання передавального або роздільного балансу; державна реєстрація підприємств-правонаступників; фактична передача майна новим власникам.

Згідно з п.13 вказаного Порядку при реорганізації КСП всі його члени припиняють членство в ньому і відповідно до чинного законодавства мають право на отримання майнового паю.

Відповідно до п.17 зазначеного Порядку обсяг правонаступництва визначається за передавальним (роздільним) актом (балансом), складеним на дату реорганізації КСП і затвердженим вищим органом управління КСП, який може бути уточнений на дату врегулювання майнових відносин у частині боргових зобов'язань підприємства і затверджений загальними зборами співвласників або іншим уповноваженим органом. Разом з установчими документами підприємства-правонаступника роздільний (передавальний) баланс є правовою підставою для встановлення наявності та обсягів правонаступництва за майновими правами та обов'язками КСП.

Відповідно до п.1, 2 Указу Президента України «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» від 08.08.1995р. №720/95 установити, що паюванню підлягають сільськогосподарські угіддя, передані у колективну власність колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, у тому числі створеним на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств.

З наведених норм права вбачається, що земельні ділянки передавались колективним сільськогосподарським підприємствам органами місцевого самоврядування в колективну власність, які в подальшому у разі виходу пайовиків зі складу підприємства мали право на одержання земельної частки (паю) у приватну власність. Разом із тим, земля, яка перебувала у власності підприємства мала бути відображена в балансах сільськогосподарських підприємств у розмірі вартості землі. Відповідно до Указу Президента України розпаюванню підлягали лише сільськогосподарські угіддя. У разі прийняття пайовиками колективних сільськогосподарських підприємств рішення про реорганізацію обов'язковими заходами реформування повинні бути: видача власникам земельних часток (паїв) сертифікатів на право на земельну частку (пай); визначення розміру і структури пайового фонду на дату реформування сільськогосподарського підприємства; уточнення розміру майнового паю кожного члена підприємства та їх затвердження на загальних зборах власників майнових паїв; укладення між громадянами, які не є засновниками нових юридичних осіб (за їх згодою), та новоствореними юридичними особами договорів оренди землі і майна та, при необхідності, інших цивільно-правових угод.

Реорганізація (злиття, поділ, приєднання) державно-колгоспних, інших державно-кооперативних організацій, що є юридичними особами, могла відбуватись тільки за рішенням загальних зборів їх членів або зборів уповноважених з наступним підписанням передаточного балансу майна та прав. Право власності на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації цих прав.

Як встановлено судом колективне сільськогосподарське підприємство «Білогородка» набуло права колективної власності на земельну ділянку площею 2531,8 га землі для товарного сільськогосподарського виробництва, що було посвідчено відповідним державним актом. Позивачем не подано суду доказів, підтверджуючих передачі за передавальними балансами (актами) спірної земельної ділянки від колективного сільськогосподарського підприємства «Білогородка» до сільськогосподарського кооперативу "Білогородка", Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Білогородка» та в подальшому до Позивача.

Також, Позивачем не подано суду доказів, підтверджуючих виникнення у Позивача права власності на спірну земельну ділянку, в тому числі доказів реєстрації права власності Позивача на цю земельну ділянку.

Даний висновок підтверджується також ухвалою Вищого адміністративного суду України від 17.05.2011р. у справі №2-а-1101/10, в якій вказано, що не вбачається правонаступництво Позивача щодо КСП "Білогородка". Тому, висновки судів про набуття права власності Позивачем на землю у зв'язку з правонаступництвом не відповідають дійсності і нормами земельного законодавства не передбачене правонаступництво права власності в таких випадках.

Судом також не приймаються до уваги доводи Позивача, що право власності на спірну земельну ділянку перейшло до Позивача внаслідок набуття права власності на нерухоме майно, вказане у поданих суду витягах про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 2005 року.

Відповідно до ст.120 Земельного кодексу України (в редакції на час виникнення у Позивача права власності на нерухоме майно) при переході права власності на будівлю і споруду право власності на земельну ділянку або її частину може переходити на підставі цивільно-правових угод.

Отже, вказаною нормою не було передбачено автоматичного переходу до набувача нерухомого майна права власності на земельну ділянку, на якій це майно знаходиться.

Також, Позивачем не подано суду доказів, підтверджуючих, що на всій площі спірної земельної ділянки у розмірі 83,8518 га знаходяться об'єкти нерухомості Позивача. Також, Позивачем не подано суду доказів, підтверджуючих виникнення у Позивача права власності на спірну земельну ділянку, в тому числі доказів реєстрації права власності Позивача на цю земельну ділянку.

За вказаних обставин апеляційний суд вважає, що місцевий суд дійшов помилкового висновку про задоволення позовних вимог Позивача, тому рішення місцевого суду підлягає скасуванню, а у позові слід відмовити з підстав недоведеності Позивачем виникнення у нього права власності на спірну земельну ділянку.

Враховуючи вищевикладене апеляційний суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення місцевого суду.

Керуючись ст.ст.32-34, 36, 43, 49, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Білогородської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області на рішення Господарського суду Київської області від 15.07.2014р. у справі №9/370-07/8/16 задовольнити.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 15.07.2014р. у справі №9/370-07/8/16 скасувати.

3. Прийняти нове рішення, яким у позові відмовити повністю.

4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Білогородка" (08140, Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Білогородка, вул. Леніна 60, код ЄДРПОУ 00849416) в дохід державного бюджету України судовий збір за розгляд апеляційної скарги в сумі 36540 (тридцять шість тисяч п'ятсот сорок) грн. 00 коп.

Повний текст постанови складено 27.11.2014р.

Головуючий суддя Ю.Л. Власов

Судді Г.В. Корсакова

Р.І. Самсін