Ухвала

від 12.08.2014 по справі 2а-15625/10/2670

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"12" серпня 2014 р. м. Київ К/9991/70553/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.

суддів: Голубєвої Г.К.

Карася О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2011 року

у справі № 2а-15625/10/2670

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Оззон-Логістикс»

до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Оззон-Логістикс» (далі - ТОВ «Оззон-Логістикс»; позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва (далі - ДПІ у Печерському районі м. Києва; відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0042651502/0 від 10 вересня 2010 року.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 лютого 2011 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано наявністю у показниках податкової декларації товариства з податку на прибуток за 2009 рік помилки в частині неврахування від'ємного значення об'єкта оподаткування, задекларованого у звітності з податку на прибуток за 2008 рік, в розмірі 11 265 111,00 грн., яка не виправлена до початку проведення перевірки шляхом подання відповідного уточнюючого розрахунку та призвела до невірного відображення суми нарахованого податку за попередній податковий період в декларації з податку на прибуток за перший квартал 2010 року.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивач оскаржив її в апеляційному порядку.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2011 року апеляційну скаргу ТОВ «Оззон-Логістикс» задоволено. Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 лютого 2011 року скасовано. Позовні вимоги задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0042651502/0 від 10 вересня 2010 року.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням у справі, відповідач оскаржив його в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

В поданій касаційній скарзі, з посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права ставиться питання про скасування постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2011 року та залишення в силі постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 лютого 2011 року.

В запереченні на касаційну скаргу позивач просить відмовити в її задоволенні, а рішення суду апеляційної інстанції залишити в силі.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідачем проведено невиїзну документальну (камеральну) перевірку ТОВ «Оззон-Логістикс» з питання виявлення арифметичних або методологічних помилок у поданій податковій декларації з податку на прибуток за перший квартал 2010 року, за результатами якої складено акт № 2582/15-2 від 01 серпня 2010 року.

На підставі зазначеного акту перевірки ДПІ у Печерському районі м. Києва прийнято податкове повідомлення-рішення № 0042651502/0 від 10 вересня 2010 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 107 251,00 грн. (102 144,00 грн. - основний платіж, 5 107,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції).

Перевіркою встановлено порушення товариством пункту 16.4 статті 16 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 334/94-ВР) з огляду на невірне відображення суми нарахованого податку за попередній податковий період в декларації з податку на прибуток за перший квартал 2010 року.

Зокрема, з'ясовано, що за результатами 2009 року позивачем подано декларацію з податку на прибуток підприємства, в якій задекларовано об'єкт оподаткування (позитивне/від'ємне значення) в розмірі 0,00 грн.

На підставі пояснень ТОВ «Оззон-Логістикс» судом першої інстанції встановлено, що вказане обумовлено помилковим неврахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування, визначеного в декларації з податку на прибуток за 2008 рік, у розмірі 11 265 111,00 грн.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції про відмову в задоволенні адміністративного позову та задовольняючи його, суд апеляційної інстанції виходив з подання позивачем до контролюючого органу до проведення перевірки уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок у деклараціях з податку на прибуток за 2008 рік та за 2009 рік, які не враховано ДПІ у Печерському районі м. Києва під час проведення перевірки.

При цьому Київський апеляційний адміністративний суд зазначив, що в 2009 році позивач прибутку не отримував, а відтак позитивне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в 2009 році не виникло, від'ємне значення об'єкта оподаткування в розмірі 11 265 111,00 грн. протягом 2009 року погашене не було.

Таким чином, на переконання суду, сума в розмірі 408 577,00 грн., задекларована ТОВ «Оззон-Логістикс» у складі валових витрат у рядку 04.9 «Від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року» декларації з податку на прибуток за перший квартал 2010 року випливає з від'ємного значення об'єкта оподаткування 2008 року та 2009 року в розмірі 11 265 111,00 грн.

Проте, вказані доводи колегія суддів не може визнати обґрунтованими, зважаючи на таке.

Відповідно до пункту 11.1 статті 11 Закону № 334/94-ВР для цілей цього Закону використовуються такі податкові періоди: календарні квартал, півріччя, три квартали, рік.

Згідно з пунктом 16.4 статті 16 Закону № 334/94-ВР платники податку у строки, визначені законом, подають до податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний період, розраховану наростаючим підсумком з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових періодів у разі його наявності відповідно до пункту 6.1 статті 6 цього Закону.

За змістом пункту 6.1 статті 6 Закону № 334/94-ВР якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

У разі ж якщо платником податку в певному періоді допущено помилку, пункт 5.1 статті 5 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) надає йому право (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) надати уточнюючий розрахунок.

Відповідно до частини 1 статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Оцінка судом доказів за своїм внутрішнім переконанням не означає допустимості їх необґрунтованої оцінки, при якій змістовно тотожні обставини отримують діаметрально протилежне тлумачення без зазначення причин для цього. Така оцінка обставин справи не може бути визнана об'єктивною.

В розглядуваній ситуації, визнаючи долучені позивачем до матеріалів справи під час її апеляційного розгляду уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок у деклараціях з податку на прибуток за 2008 рік та за 2009 рік допустимими доказами, суд апеляційної інстанції в порушення частини 2 статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої суд апеляційної інстанції може дослідити докази, які не досліджувалися у суді першої інстанції, з власної ініціативи або за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до суду першої інстанції або необґрунтованим відхилення їх судом першої інстанції, не з'ясував причин недолучення ТОВ «Оззон-Логістикс» вказаних документів під час розгляду справи в суді першої інстанції (враховуючи встановлену Окружним адміністративним судом м. Києва на підставі пояснень позивача обставину щодо неподання до податкового органу жодних уточнюючих розрахунків), а також не перевірив, чи визнані наведені розрахунки ДПІ у Печерському районі м. Києва як податкові декларації.

З огляду на викладене, рішення Київського апеляційного адміністративного суду підлягає скасуванню, а справа - направленню на новий судовий розгляд до суду апеляційної інстанції відповідно до частин 2, 4 статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва задовольнити частково.

Скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2011 року.

Справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.

Головуючий Рибченко А.О.

Судді Голубєва Г.К.

Карась О.В.