Постанова

від 19.08.2014 по справі 7/127-2010  

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" серпня 2014 р. Справа № 7/127-2010

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді М.І. Хабіб

суддів О.В. Зварич

Я.О. Юрченка

при секретарі судового засідання Н.П. Ярмощук,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", №107/07-05/222 від 28.07.14

на ухвалу господарського суду Закарпатської області від 21.07.2014, винесену за результатами розгляду заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Сокирницький цеолітовий завод" про відстрочку виконання рішення господарського суду Закарпатської області від 19.01.2011

у справі №7/127-2010

за позовом публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" м.Київ в особі філії "Відділення ПАТ Промінвестбанк в м.Хуст, Закарпатської області м.Хуст

до відповідача державного підприємства „Сокирницький цеолітовий завод", с. Бороняво, Хустський район (правонаступник - товариство з обмеженою відповідальністю "Сокирницький цеолітовий завод")

про стягнення 298 744,89 грн

За участю представників:

від стягувача: А.В.Бачинський - представник (довіреність в матеріалах справи);

від боржника: М.М.Феделеш - представник (довіреність в матеріалах справи)

Колегією суддів у складі: судді - доповідача - Хабіб М. І., суддів Гриців В.М., Юрченка Я.О. згідно з ухвалою від 07.08.2014 апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 19.08.14

У зв'язку з перебуванням судді Гриців В.М. у відпустці розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 19.08.14 у склад колегії суддів для розгляду справи замість судді Гриців В. М. введено суддю Зварич О.В.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Закарпатської області від 21.07.2014 у справі №7/127-2010 (суддя О.С.Йосипчук) частково задоволено заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Сокирницький цеолітовий завод" про відстрочку виконання рішення господарського суду Закарпатської області від 19.01.2011 у справі №7/127-2010.

Відстрочено виконання рішення господарського суду Закарпатської області від 19.01.2011 у справі № 7/127-2010 на 4 місяці, тобто до 05.12.2014

При прийнятті ухвали місцевий господарський суд врахував важке фінансове становище, яке, на думку суду, зумовлене об'єктивними обставинами (спрямування коштів на налагодження роботи підприємства, його технічне переоснащення, отримання дозвільної документації на початок робіт, відсутність обігових коштів та ліквідного майна, за рахунок яких можливо погасити наявну заборгованість, загроза банкрутства підприємства) тощо. При цьому місцевий суд послався в освржуваній ухвалі на клопотання боржника від 26.02.2014,. фінансовий звіт підприємства станом на 31.12.2013, заяву від 10.04.14, копію довідки Вих.№801-2-315 від 09.04.14 ТА "ОТП Банк", копію довідки Вих. №04-5/80 від 08.04.14 ПАТ "Комінвестбанк"

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, стягувач подав апеляційну скаргу, вважає її такою, що прийнята з порушенням норм процесуального та матеріального права, у зв'язку з чим просить скасувати ухвалу місцевого господарського суду, прийняти нову, якою в задоволені заяви боржника - ТзОВ "Сокирницький цеолітовий завод" відмовити повністю. Скаржник зазначає, що він був позбавлений можливості прийняти участь у розгляді справи та подати свої заперечення на заяву боржника, оскільки ухвалу суду про прийняття до розгляду заяви боржника та призначення її до розгляду на 21.07.2014 ПАТ «Промінвестбанк» отримав 21.07.2014 ( в день розгляду заяви) Поряд з тим вказує, що в заяві про відстрочку виконання рішення суду боржник не вказав жодних конкретних доказів, які б свідчили про неможливість виконання ним рішення суду та наявність виняткових обставин, що унеможливлюють або утруднюють виконання рішення суду, такі докази не додавались боржником до заяви та не подавались суду. В заяві боржник обмежився загальними фразами, вказавши про відсутність коштів, понесені фінансові витрати та загрозу банкрутства. В той же час, документи, на які посилається суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі від 21.07.2014( фінансовий звіт станом на 31.12.2013, довідка ТА «ОТП Банк» від 09.04.2014 за вих. №801-2-315 та довідка ПАТ «Комінвестбанк» від 08.04.2014 за вих. №04-5/08), при ознайомленні з матеріалами справи 25.07.2014 були відсутні в матеріалах справи , копії таких документів також не направлялися заявником на адресу стягувача.. Крім того, апелянт наголошує, що судом першої інстанції не враховано матеріальні інтереси стягувача, оскільки з 19.01.11 і по даний час боржником не здійснено навіть часткового виконання рішення суду, а така бездіяльність завдає значної шкоди майновим інтересам ПАТ Промінвестбанк.

Боржник у відзиві на апеляційну скаргу (вх.01-04/4732/14 від 19.08.14), посилаючись на скрутний фінансовий стан товариства, відсутність його вини у виникненні боргу перед позивачем, наявну загрозу банкрутства, а також недостатність коштів на банківських рахунках, просить оскаржувану ухвалу залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

В судове засідання 19.08.14 представники сторін з'явилися та підтримали свої доводи.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, Львівський апеляційний господарський суд встановив наступне.

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 19.01.2011 у справі №7/127-2010 присуджено до стягнення з Державного підприємства „Сокирницький цеолітовий завод" на користь ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі філії «Відділення ПАТ «Промінвестбанк» в м.Хуст Закарпатської області» 298 744,89 грн боргу, а також 2987,45 грн держмита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

01.02.2011 Господарським судом Закарпатської області видано наказ. на примусове виконання рішення від 19.01.2011 у справі №7/127-2010, який пред'явлений до виконання.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 20.12.2013 замінено боржника - державне підприємство „Сокирницький цеолітовий завод" (код ЄДРПОУ 20432977) при виконанні рішення у справі №7/127-2010 на правонаступника - товариство з обмеженою відповідальністю „Сокирницький цеолітовий завод" (код ЄДРПОУ 38265010).

Як вбачається зі змісту ухвали суду, 03.04.2013 Регіональним відділенням Фонду державного майна України та ТзОВ „Цеоліт Україна", яке в подальшому змінило назву на ТзОВ „Сокирницький цеолітовий завод", укладено договір купівлі-продажу об'єкта державної власності групи А - єдиного майнового комплексу державного підприємства „Сокирницький цеолітовий завод" разом із земельною ділянкою, за умовами якого покупець став правонаступником прав та обов'язків приватизованого підприємства..

З матеріалів справи вбачається та не заперечується сторонами, що рішення суду від 19.01.2011 у справі №7/127-2010 не виконане.

Дослідивши обставини справи, доводи апеляційної скарги, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст.124 Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України.

Обов'язковість рішень суду визначена як одна з основних засад судочинства (пункт 9 частини третьої статті 129 Конституції України).

За приписом частин другої статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Статтею 115 ГПК України передбачено, що рішення, ухвали, постанови, господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються в порядку встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Згідно із ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Право суду при прийнятті рішення відстрочити або розстрочити його виконання передбачене також п. 6 ст. 83 ГПК України.

Відповідно до постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" № 9 від 17.10.2012, застосовуючи заходи, передбачені статтею 121 ГПК, господарські суди повинні мати на увазі таке, зокрема, відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом (п.7.1.1.).

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. (п.7.2).

При вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що відповідно до ст. 351 ЦПК і ст. 121 ГПК їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо) (п.10 постанови пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" від 26.12.2003, № 14).

Разом з тим, статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Таким чином, відстрочка або розстрочка виконання рішення суду чи зміна способу його виконання можлива лише у виняткових випадках, які визначає суд, виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають можливість виконання рішення. Визначальним фактором є винятковість цих випадків та їх об'єктивний вплив на виконання судового рішення. При цьому обов'язок доведення наявності обставин, що ускладнюють або виключають можливість виконання рішення у встановлений законом строк, та подання доказів на підтвердження цих обставин покладений на особу, яка звертається із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення.

Як вірно зазначено стягувачем, в заяві про відстрочення виконання рішення боржник зазначив, що він як правонаступник державного підприємства отримав його у власність у занедбаному стані, вказав на важкий фінансовий стан товариства, однак не вказав та не подав жодних доказів на підтвердження цих обставин, що підтверджується додатком до заяви, згідно з яким до заяви були додані лише копія довіреності на представника та докази надсилання заяви позивачу (стягувачу).

Крім того, як вбачається з матеріалів справи та з оскаржуваної ухвали, представники сторін., в т.ч і представник боржника, не були присутні в судовому засіданні 21.07.2014 при розгляді судом заяви боржника, не давали суду пояснень, суд не витребовув у сторін, а сторони не подавали жодних документів, доказів чи клопотань.

Отже, документи, на які посилається місцевий суд в оскаржуваній ухвалі (клопотання від 26.02.2014,. фінансовий звіт підприємства станом на 31.12.2013, заява від 10.04.14, копія довідки Вих.№801-2-315 від 09.04.14 ТА "ОТП Банк", копія довідки Вих. №04-5/80 від 08.04.14 ПАТ "Комінвестбанк"), не подавались суду сторонами у встановленому процесуальним законом порядку, на них не покликався боржник в своїй заяві та не подавав їх суду на підтвердження своїх вимог. За твердженнями стягувача, на момент ознайомлення з матеріалами справи (25.07.2014 згідно з підписом стягувача на заяві ознайомлення з матеріалами справи, а.с.11) цих документів не було в матеріалах справи. Відтак не відомо, яким чином і коли появились згадані вище документи у суду при розгляді заяви про відстрочку виконання рішення.

Слід зазначити, що ці документи не були надіслані місцевим судом апеляційному суду при надсиланні ( супровідний лист 30.07.2014) апеляційної скарги разом з копіями матеріалів справи, а були надіслані лише на вимогу апеляційного суду. При огляді згаданого вище клопотання від 26.02.2014, на яке посилається місцевий суд, апеляційним судом встановлено, що клопотання від 26.02.2014 про долучення документів ТзОВ „Сокирницький цеолітовий завод" подавав у справі №5008/30/2012, і воно жодним чином не стосується заяви про відстрочку виконання рішення у справі №7/127-2010 , яка подана суду 11.07.2014.

На підставі викладеного апеляційний суд погоджується з доводами скаржника та вважає, що боржником не було доведено, доказів не подано в розумінні ст.ст..32-34 ГПК України на підтвердження обставин, що ускладнюють або унеможливлюють виконання рішення.. Таким чином, суд першої інстанції безпідставно задоволив заяву боржника та відстрочив на 4 місяці виконання рішення суду.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що борг, який присуджений до стягнення, виник станом 17.04.2009р. і цей борг станом 21.07.2014 не був погашений навіть частково, що свідчить про те, що відстрочуючи виконання рішення, місцевий суд не врахував інтереси стягувача.

Згідно з ч.1 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обгрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Апеляційний суд не бере до уваги докази, які боржник додав до відзиву на апеляційну скаргу, оскільки , як зазначено вище, боржник не подав суду першої інстанції жодних доказів на підтвердження наявності обставин, що ускладнюють або унеможливлюють виконання рішення, він не обґрунтував неможливості подання таких доказів при розгляді його заяви місцевим господарським судом.

В силу вимог ст.ст. 33,34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно із ст.106 ГПК України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

З огляду на викладене апеляційний господарський суд вважає, що ухвалу суду першої інстанції належить скасувати, в задоволенні заяви про відстрочку виконання рішення відмовити.

Керуючись, ст.ст. 99, 101, 103, 105, 106 ,121 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу задоволити.

Ухвалу господарського суду Закарпатської області від 21.07.2014 у справі №7/127-2010 скасувати, в задоволенні заяви ТзОВ "Сокирницький цеолітовий завод" про відстрочку виконання рішення господарського суду Закарпатської області від 19.01.2011 у справі №7/127-2010 відмовити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Сокирницький цеолітовий завод", ідент. Код 38265010, місцезнаходження: 89600, Закарпатська область, м. Мукачеве, вул.. Мічуріна,1/15, на користь публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", ідент. код 00039002, місцезнаходження: 01001, м. Київ, пров. Шевченка,12, - 609,00грн. судового збору.

3.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

4.Справу повернути до місцевого господарського суду.

Постанова підписана 20.08.2014

Головуюча-суддя М.І. Хабіб

суддя О.В. Зварич

суддя Я.О. Юрченко