Постанова

від 19.08.2014 по справі 906/300/14

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" серпня 2014 р. Справа № 906/300/14

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддя Огороднік К.М.

суддя Грязнов В.В. ,

суддя Мельник О.В.

при секретарі судового засідання: Опанасюк Р.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Керамік" на рішення господарського суду Житомирської області від 22.05.2014 року у справі № 906/300/14 (суддя Гнисюк С.Д.)

за позовом Прокурора Житомирського району в інтересах держави в особі:

1) Житомирської районної державної адміністрації

2) Іванівської сільської ради Житомирського району

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Керамік"

про розірвання договору оренди землі від 13.06.2007 та зобов'язання вчинити певні дії

за участю представників сторін:

прокуратури - Кондратюк А.В.

позивача 1 - не з'явився

позивача 2 - не з'явився

відповідача - Зозуля В.М., за довіреністю

В судовому засіданні 19.08.2014 року відповідно до ст.ст. 85, 99 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину постанови

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Житомирської області від 22.05.2014 року у справі № 906/300/14 позов задоволено. Розірвано договір оренди землі укладений 13.06.2007 між Житомирською районною державною адміністрацією та ТзОВ "ТД "Керамік", зареєстрований в Житомирському районному відділі Житомирської регіональної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру", про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 13.06.2007 № 040720900003. Зобов'язано ТзОВ "Торговий дім "Керамік" повернути Іванівській сільській раді Житомирської області земельну ділянку загальною площею 10,8359 га (кадастровий номер - 1822083000:01:000:0027), вартістю 62588,00 грн., що розташована на території Іванівської сільської ради Житомирського району. Здійснено розподіл судових витрат у справі.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, ТзОВ "ТД "Керамік" звернулось до Рівненського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Житомирської області від 22.05.2014 року у справі № 906/300/14 в частині розірвання договору оренди землі, укладеного 13.06.2007 року між Житомирською районною державною адміністрацією та ТзОВ "ТД "Керамік", зареєстрованого в Житомирському районному відділі Житомирської регіональної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру", про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 13.06.2007 № 040720900003 та прийняти в цій частині нове рішення про відмову в позові. Як на підставу для скасування судового рішення у справі відповідач посилається на порушення норм матеріального права. Зокрема, зазначає, що прокурором в інтересах позивачів не було дотримано процедури передбаченої ст. 144 ЗК України, яка на думку апелянта повинна передувати зверненню до суду. Крім того, вказує, що відповідачам не було завдано жодної шкоди, відтак відсутні будь-які підстави стверджувати про істотне порушення договору оренди землі.

Прокурор надав відзив на апеляційну скаргу відповідно до якого останній вважає оскаржуване рішення законним та обґрунтованим, прийнятим у повній відповідності до норм матеріального та процесуального права та просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення у справі без змін.

В судовому засіданні представник відповідача, прокурор підтримали доводи та заперечення викладені в апеляційній скарзі та відзиві на неї. Інші учасники провадження у справі явки повноважних представників не забезпечили, хоча були належним чином повідомлені судом про час та місце розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи відповідача, заслухавши у судовому засіданні пояснення уповноваженого представника відповідача, прокурора, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу в порядку ст. 101 ГПК України, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, зважаючи на таке.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, 13.06.2007 року між Житомирською районною державною адміністрацією (орендодавець) та ТзОВ "ТД "Керамік" (орендар) укладено договір оренди землі (далі - договір). Відповідно до п. 2 договору, в оренду передається земельна ділянка загальною площею 10,8359 га. На земельній ділянці відсутні об'єкти нерухомого майна (п. 3 договору). Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 62588,00 грн. (п. 5 договору). Пунктом 8 встановлено, що договір укладено на 12 років. Як визначено у п. 9 договору, орендна плата вноситься орендарем щомісячно в грошовому виразі та її розмір становить 3129,40 грн., що становить 5% від вартості нормативної грошової оцінки землі. Пунктом 11 договору передбачено, що орендна плата вноситься щомісячно рівними частинами до 15 числа наступного за звітним місяцем. За невиконання або неналежне виконання договору сторони несуть відповідальність відповідно до закону та цього договору (п. 41 договору). Згідно п. 43 договору, договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Договір зареєстрований у відділі ДЗК Житомирської регіональної філії, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 13.06.2007 року № 040720900003.

Доказом фактичної передачі земельної ділянки в оренду є акт приймання-передачі земельної ділянки від 13.06.2007 року, загальною площею 10,8359 га.

Прокуратурою Житомирського району у лютому 2014 року проведено перевірку в порядку нагляду за додержанням і застосуванням законів в діяльності Житомирської ОДПІ в частині здійснення контролю за відшкодуванням орендної плати за використання земельних ділянок Житомирського району. За результатами перевірки встановлено, що ТзОВ "ТД "Керамік" (м. Житомир) не сплачує орендну плату за використання земельної ділянки площею 10,8359 га вартістю 62588,00 грн. відповідно до укладеного договору оренди землі від 13.06.2007 року.

Відповідно до зведеного розрахунку сум податкового боргу вбачається, що у період з грудня 2012 року ТзОВ "ТД "Керамік" не сплачувало орендну плату у встановлені строки.

Листом Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області № 14763/10/06-25 від 21.05.2014 року повідомляє про те, що станом на 01.04.2014 року за ТзОВ "ТД "Керамік" рахується податковий борг зі сплати орендної плати за землю з юридичних осіб по Іванівській сільській раді Житомирського району у розмірі 45262,62 грн.

Отже матеріалами справи підтверджується, що обов'язки зі сплати орендної плати відповідачем не виконуються, внаслідок чого виникла заборгованість за діючим договором оренди землі. Факт заборгованості також не заперечувався представником відповідача у судовому засіданні від 19.08.2014 року, крім того суду апеляційної інстанції було надано лист ТзОВ "ТД "Керамік", згідно якого останнє просило розстрочити сплату заборгованості по орендній платі за землю та квитанцію про часткову сплату такої заборгованості на суму 2000,00 грн. (квитанція від 31.07.2014 року №3500.8.1).

Вищевикладене слугувало підставою для звернення прокурора із позовом до суду про розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки органу місцевого самоврядування.

Щодо часткової сплати боргу відповідачем, то остання не береться судом до уваги, оскільки на момент прийняття оскаржуваного рішення - 22.05.2014 року такого погашення заборгованості не існувало, відтак у суду відсутні підстави для часткового припинення провадження у справі, як і для часткової зміни чи скасування рішення суду першої інстанції на цій підставі.

Відповідно до пункту 2.23 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" № 6 від 18.05.2011 року, розглядаючи справи зі спорів про розірвання договору оренди з підстав заборгованості з орендної плати, потрібно мати на увазі, що згідно зі статтями 1, 13 Закону України "Про оренду землі" основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі. Разом з тим доводи про наявність заборгованості з орендної плати мають підтверджуватися належними доказами, наприклад, довідкою, виданою державною податковою інспекцією про наявність (або відсутність) заборгованості за земельним податком та орендною платою.

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Частиною 1 ст. 15 Закону України "Про оренду землі" визначено, що істотними умовами договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Згідно ч. 1 ст. 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Відповідно до ст. 31 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Відповідно до ст. 32 Закону України "Про оренду землі" на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Відповідно до ст. 24 Закону України "Про оренду землі" орендодавець має права вимагати від орендаря, зокрема, своєчасного внесення орендної плати.

За ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Істотним вважається таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору, тобто йдеться про таке порушення договору однієї із сторін, яке тягне для другою сторони неможливість досягнення нею цілей договору.

Таким чином, систематичне порушення відповідачем зобов'язань по договору, що призвело до виникнення заборгованості, є істотним порушенням.

Згідно з п. д) ч. 1 ст. 141 ЗК України підставами припинення права користування земельною ділянкою є: систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Дослідивши матеріали та встановивши обставини справи, проаналізувавши вищезазначені норми законодавства та умови договору оренди земельної ділянки від 13.06.2007 року, укладеного між Житомирською районною державною адміністрацією та ТзОВ "ТД "Керамік", суд першої інстанції дійшов вмотивованого висновку, що, оскільки відповідачем всупереч умовам договору та приписам ч. 1 ст. 96 ЗК України не сплачувалась орендна плата за користування спірною земельною ділянкою, що підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи, та ця несплата носила систематичний характер, що свідчить про істотне порушення договору, то у даному випадку наявні підстави для розірвання вказаного договору у відповідності до п. 38 договору та ст. 32 Закону України "Про оренду землі".

Доводи відповідача про те, що зверненню до суду повинна передувати процедура передбачена ст. 144 ЗК України суперечить ст.ст. 7, 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів". Крім того, колегія суддів зауважує, що право на звернення до суду не може ставитись у залежність від будь-яких процедур, рішень квазі-судових чи інших органів, підприємств, установ, організацій.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Таким чином, неотримання надходжень до бюджету у вигляді орендної плати за землю протягом тривалого часу є понесеними збитками (шкодою), що спростовує наведені в апеляційній скарзі доводи відповідача.

Щодо вимоги прокурора про повернення земельної ділянки, то суд першої інстанції, беручи до уваги приписи ч. 5 ст. 188 ГК України, ч. 1 ст. 34 Закону України "Про оренду землі" та враховуючи, що укладений між позивачем та відповідачем договір оренди земельної ділянки від 13.06.2007 року розірваний у судовому порядку, дійшов законного та підставного висновку щодо задоволення такої позовної вимоги.

З урахуванням вищезазначеного, колегія суддів вважає, що вирішуючи спір по суті заявлених вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов'язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах, й ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому у суду апеляційної інстанції відсутні підстави для його скасування чи зміни та задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, п. 1 ч. 1 ст. 103, 105 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Керамік" залишити без задоволення, а рішення господарського суду Житомирської області від 22.05.2014 року у справі № 906/300/14 - без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя Огороднік К.М.

Суддя Грязнов В.В.

Суддя Мельник О.В.