Постанова

від 14.10.2014 по справі 906/300/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2014 року Справа № 906/300/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Т. Дроботової - головуючого Н. Волковицької Л. Рогач за участю представників: прокуратуриКлюге Л.М. - прокурор відділу Генеральної прокуратури України позивачане з'явилися (про час і місце судового засідання повідомлено належно) відповідачівне з'явилися (про час і місце судового засідання повідомлено належно) розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Керамік" на постановувід 19.08.2014 р. Рівненського апеляційного господарського суду у справі№ 906/300/14 господарського суду Житомирської області за позовомПрокурора Житомирського району в інтересах держави в особі: - Житомирської районної державної адміністрації; - Іванівської сільської ради Житомирського району до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Керамік" пророзірвання договору оренди землі від 13.06.2007 р. та зобов'язання вчинити дії В С Т А Н О В И В :

У березні 2014 р. Прокурор Житомирського району в інтересах держави в особі Житомирської районної державної адміністрації та Іванівської сільської ради Житомирського району звернувся до господарського суду Житомирської області з позовом до ТОВ "Торговий дім "Керамік" про:

- розірвання договору оренди землі, укладеного 13.06.2007 між Житомирською районною державною адміністрацією ТОВ "Торговий дім "Керамік", зареєстрованого в Житомирському районному відділі Житомирської регіональної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру", про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 13.06.2007 № 040720900003;

- зобов'язання ТОВ "Торговий дім "Керамік" повернути Іванівській сільській раді Житомирської області земельну ділянку загальною площею 10,8359 га (кадастровий номер - 1822083000:01:000:0027), вартістю 62 588,00 грн., що розташована на території Іванівської сільської ради Житомирського району.

Позовні вимоги, з посилання на приписи статті 651 Цивільного кодексу України, статті 141 Земельного кодексу України та статей 13, 15, 21, 24, 25, 32, 34 Закону України "Про оренду землі" обґрунтовані тим, що відповідачем не виконуються обов'язки зі сплати орендної плати згідно умов укладеного з Житомирської райдержадміністрацією договору оренди землі від 13.06.2007 р. з грудня 2012 року, внаслідок чого сума заборгованості станом на 03.03.2014 р. становить 43 404,67 грн., що підтверджується зведеним розрахунком сум податкового боргу та довідкою Житомирської ОДПІ про наявність заборгованості по орендній платі за землю від 03.03.2014 р.

Рішенням господарського суду Житомирської області від 22.05.2014 р. (суддя Гниськ С.Д.) позов задоволений, розірвано договір оренди землі, укладений 13.06.2007 між Житомирською районною державною адміністрацією ТОВ "Торговий дім "Керамік", зареєстрований в Житомирському районному відділі Житомирської регіональної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру", про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 13.06.2007 № 040720900003 та зобов'язано ТОВ "Торговий дім "Керамік" повернути Іванівській сільській раді Житомирської області земельну ділянку загальною площею 10,8359 га (кадастровий номер - 1822083000:01:000:0027), вартістю 62 588,00 грн., що розташована на території Іванівської сільської ради Житомирського району.

Мотивуючи рішення суд першої інстанції дійшов висновку щодо доведеності та обґрунтованості позовних вимог, встановивши обставини щодо невиконання відповідачем обов'язків за договором зі сплати орендної плати згідно умов договору.

За апеляційною скаргою ТОВ "Торговий дім "Керамік" Рівненський апеляційний господарський суд (судді: Огороднік К.М., Грязнов В.В., Мельник О.В.), переглянувши рішення господарського суду Житомирської області від 22.05.2014 р. в апеляційному порядку, постановою від 19.08.2014 р. залишив його без змін з тих же підстав.

ТОВ "Торговий дім "Керамік" подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Житомирської області від 22.05.2014 р. у даній справі скасувати в частині задоволення вимоги про розірвання договору оренди землі від 13.06.2007 р., постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 19.08.2014 р. у даній справі скасувати повністю та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в частині розірвання договору оренди землі від 13.06.2007 р., укладеного між Житомирської райдержадміністрацією та ТОВ "Торовий дім Керамік", обґрунтовуючи доводи касаційної скарги порушенням судами норм матеріального та процесуального права.

Скаржник вважає помилковими висновки судів стосовно доведеності та обґрунтованості позовних вимог, вказуючи на те, що з матеріалів справи не вбачається, а судами не встановлено фіксацію компетентними державними органами фактів порушення земельного законодавства з боку ТОВ "Торговий дім "Керамік", направлення останньому відповідних приписів та їх не виконання орендарем, що відповідно до діючого законодавства є підставою для примусового припинення права користування орендованою земельною ділянкою шляхом розірвання договору оренди у судовому порядку. Орендарю не надсилалось жодних листів - вимог щодо сплати заборгованості за оренду землі, а судом апеляційної інстанції безпідставно відхилено доводи відповідача стосовно необхідності дотримання процедури, передбаченої статтею 144 Земельного кодексу України, перед звернення до суду.

Заявник касаційної скарги, посилаючись на статтю 143 Земельного кодексу України, якою визначений перелік підстав для примусового припинення прав на земельну ділянку за рішенням суду, зазначає, що несплата орендної плати не є самостійною підставою для розірвання договору в судовому порядку.

Прокурор Житомирської області у запереченнях на касаційну скаргу просив залишити її без задоволення, а судові рішення без змін, вказуючи, зокрема, що факт невиконання відповідачем своїх зобов'язань за договором щодо внесення орендної плати за договором оренди землі доведено належними та допустими доказами, що відповідно до статті 32 Закону України "Про оренду землі" є підставою для розірвання такого договору, що також підтверджується правовою позицією, викладеною, зокрема, у постановах Вищого господарського суду України від 14.05.2014 р. у справі № 5011-73/10558-2012, від 17.06.2014 р. у справі № 5011-73/6473-2012, від 09.04.2014 р. у справі № 5002-15/4245-2012, а також положеннями пункту 2.23 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 р. № 6.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення присутнього у судовому засіданні прокурора, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами під час розгляду справи, 13.06.2007 р. між Житомирською районною державною адміністрацією (орендодавець) та ТОВ "Торговий дім "Керамік" (орендар) укладено договір оренди землі, за умовами якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку площею 10,8359 га, під розширення глиняного кар'єру, яка розташована на території Іванівської сільської ради Житомирського району Житомирської області, на якій відсутні об'єкти нерухомого майна, строком на 12 років (пункти 1, 2, 3, 8 договору).

За невиконання або неналежне виконання договору сторони несуть відповідальність відповідно до закону та цього договору (пункт 41 договору).

Згідно пунктом 43 договору, договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Договір зареєстрований у відділі ДЗК Житомирської регіональної філії, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 13.06.2007 №040720900003.

13.06.2007 р. сторонами підписано акт приймання - передачі земельної ділянки, переданої на правах оренди.

Здійснюючи судовий розгляд справи судами першої та апеляційної інстанції було встановлено, що прокуратурою Житомирського району у лютому 2014 року проведено перевірку в порядку нагляду за додержанням і застосуванням законів в діяльності Житомирської ОДПІ в частині здійснення контролю за відшкодуванням орендної плати за використання земельних ділянок Житомирського району, за результатами якої встановлено, що ТОВ "Торговий дім "Керамік" не сплачує орендну плату за використання земельної ділянки площею 10,8359 га вартістю 62588,00 грн. відповідно до укладеного договору оренди землі від 13.06.2007 року.

Відповідно до зведеного розрахунку сум податкового боргу вбачається, що у період з грудня 2012 року ТОВ "Торговий дім "Керамік" не сплачувало орендну плату у встановлені строки.

Згідно з листа Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області № 14763/10/06-25 від 21.05.2014 р., станом на 01.04.2014 р. за ТОВ "Торговий дім "Керамік" рахується податковий борг зі сплати орендної плати за землю з юридичних осіб по Іванівській сільській раді Житомирського району у розмірі 45 262,62 грн.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено факт невиконання орендарем земельної ділянки зобов'язань за договором щодо сплати орендної плати, внаслідок чого виникла заборгованість.

При цьому, як зазначено судом апеляційної інстанції, факт заборгованості також не заперечувався представником відповідача у судовому засіданні.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору у даній справі є вимога прокурора Житомирського району в інтересах держави в особі Житомирської районної державної адміністрації та Іванівської сільської ради про розірвання договору оренди землі, укладеного 13.06.2007 р. між Житомирською районною державною адміністрацією ТОВ "Торговий дім "Керамік" та зобов'язання ТОВ "Торговий дім "Керамік" повернути Іванівській сільській раді Житомирської області земельну ділянку загальною площею 10,8359 га, що розташована на території Іванівської сільської ради Житомирського району, посилаючись на приписи статті 651 Цивільного кодексу України, статті 141 Земельного кодексу України та статей 13, 15, 21, 24, 25, 34 Закону України "Про оренду землі" з підстав невиконання відповідачем з грудня 2012 року зобов'язань за договором щодо сплати орендної плати за земельну ділянку.

Згідно з частиною 1 статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За приписами статей 626 та 628 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтею 792 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Статтями 1 та 13 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Статтею 21 вказаного Закону визначено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами першої та апеляційної інстанції, у пункті 5 спірного договору оренди землі від 13.06.2007 р., нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 62 588,00грн.

У пункті 9 договору, сторонами погоджено, що орендна плата вноситься орендарем щомісячно в грошовому виразі та її розмір становить 3129,40 грн., що становить 5 % від вартості нормативної грошової оцінки землі.

Відповідно до пункту 11 договору орендна плата вноситься щомісячно рівними частинами до 15 числа наступного за звітним місяцем.

Пунктом 28 договору передбачені права орендодавця, зокрема, право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Статтею 24 Закону України "Про оренду землі", у якій закріплені права та обов'язки орендодавця також передбачено, що орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, своєчасного внесення орендної плати.

При цьому, до обов'язків орендаря, встановлених у пункті 31 договору оренди землі, входить, зокрема, своєчасно вносити орендну плату.

Пунктом "в" частини 1 статті 96 Земельного кодексу України також передбачено, що землекористувачі зобов'язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Згідно з пунктом "д" статті 141 Земельного кодексу України систематична несплата земельного податку або орендної плати є підставою припинення права користування земельною ділянкою.

У пункті 38 договору сторони обумовили, що дія договору припиняється шляхом його розірвання, зокрема, за рішенням суду на вимогу однієї сторони внаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Згідно зі статтею 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до статті 32 Закону України "Про оренду землі", на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, у період з грудня 2012 року ТОВ "Торговий дім "Керамік" не сплачувало орендну плату у встановлені строки, що також вбачається з повідомлення Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області № 14763/10/06-25 від 21.05.2014 р., стосовно наявності у ТОВ "Торговий дім "Керамік" станом на 01.04.2014 р. податкового боргу зі сплати орендної плати за землю у розмірі 45 262,62 грн., що не спростовано відповідачем під час розгляду справи.

За приписами статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 43 вказаного кодексу встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Враховуючи приписи чинного законодавства та з огляду на встановлений судами факт невиконання відповідачем зобов'язань за договором щодо сплати орендної плати, судова колегія погоджується з висновком судів стосовно задоволення позовних вимог прокурора про розірвання договору оренди землі від 13.06.2007 р. та зобов'язання ТОВ "Торговий дім "Керамік" повернути Іванівській сільській раді Житомирської області земельну ділянку, вважає судові рішення такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстав для їх зміни чи скасування не вбачається, а викладені у касаційній скарзі доводи скаржника, судова колегія вважає непереконливими такими, що спростовуються матеріалами справи та встановленими судами обставинами та такими, що зводяться до непогодження скаржника із судовими рішеннями у даній справі.

Доводи скаржника стосовно необхідності дотримання порядку, визначеного статтею 144 Земельного кодексу України перед зверненням до суду та залишенням поза увагою судами недоведеність прокурором здійснення фіксації компетентними органами фату порушення земельного законодавства з боку ТОВ "Торговий дім "Керамік", направлення відповідних приписів та невиконання їх відповідачем, що може бути підставою для припинення права користування орендованою земельною ділянкою, судовою колегіє не приймаються до уваги, оскільки статтею 144 Земельного кодексу України встановлений порядок припинення права користування земельними ділянками, які використовуються з порушенням земельного законодавства, в той час, як підставою позову у даній справі прокурором визначено, зокрема, положення статті 141 Земельного кодексу України та статей 24, 25, 32 Закону України "Про оренду землі" у зв'язку із невиконанням відповідачем зобов'язань за договором оренди землі.

Керуючись пунктом 1 статті 111 9 , статтями 111 5 , 111 10 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В :

Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 19.08.2014 р. у справі № 906/300/14 та рішення господарського суду Житомирської області від 22.05.2014 р. залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

Головуючий суддя Т. Дроботова

Судді: Н. Волковицька

Л. Рогач