Рішення

від 25.06.2009 по справі 12/93-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

12/93-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця,  Хмельницьке шосе, 7  тел. 66-03-00, 66-11-31       http://vn.arbitr.gov.ua

І м е н е м     У к р а ї н и

РІШЕННЯ

25 червня 2009 р.           Справа 12/93-09

за позовом: прокурора Ленінського району м.Вінниці (21021 м.Вінниця, вул.Космонавтів, 26) в інтересах держави в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (04112 м.Київ, вул.О.Теліги, 8, ідент. код 20029342), яке представляє Вінницьке відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (21050 м.Вінниця, вул.Соборна, 15а, кімн.501, ідент. код 13320947)   

до: фермерського господарства "Полюс" (23851 Вінницька обл., Теплицький район, с.Росоша, ідент. код 20100146)  

про стягнення 27 127,02 грн.

Головуючий суддя     Кожухар М.С.     

Cекретар судового засідання Семенько Д.А.

Представники

прокурора  : Медяна В.О. - посвідчення №21-2009 від 15.06.2009 року, помічник прокурора Ленінського району м.Вінниці;

позивача     :   Вельгус Ю.В. - діє за довіреністю №53-02/72 від 25.06.2009 року;

відповідача :   Хворостяний - голова ФГ "Полюс"

ВСТАНОВИВ :

Подано позов про стягнення з фермерського господарства "Полюс" 20000,00 грн. заборгованості, що виникла внаслідок неналежного виконання останнім укладеного з  Українським державним фондом підтримки фермерських господарств договору №8 від 24.05.2006 року щодо повернення отриманих коштів фінансової підтримки, а також пені в сумі 2391,63 грн. та 4735,39 грн. інфляційних втрат.

Під час розгляду справи прокурор та представник позивача позовні вимоги підтримали, просили позов задовольнити  в повному обсязі.

Представник відповідача позовні вимоги визнав в повному обсязі, про що надав суду відповідний лист (відзив) від 25.06.2009 року.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників процесу, оцінивши надані докази, суд встановив, що 24 травня 2006 між Українським державним фондом підтримки фермерських господарств та фермерським господарством "Полюс" укладений договір №8 про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству, відповідно до умов якого позивач зобов'язався надати відповідачу 20000 грн. фінансової підтримки.

На підставі довідки, виданої конкурсною комісіїю від 18.05.2006 року та Порядку використання коштів державного бюджету для надання підтримки фермерським господарствам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від №1102 від 25.08.2004 року із внесенними змінами та доповненнями згідно постанов Кабінету Міністрів України №388 від 26.05.2005 року та №183 від 22.02.2006 року фінансова підтримка на поворотній основі надається для придбання сільськогосподарської техніки та насіння, про що зазначено у розділі 2 договору №8 від 24.05.2006 року.

Пунктом 3.4.2 даного договору передбачено, що відповідач зобов'язується повернути отримані кошти згідно встановленого графіку, а саме: до 01.12.2006 року в сумі 5000 грн., до 01.12.2007 року - 5000 грн. та до 01.03.2008 року - 10000 грн.

У п.7.2 сторони також визначили, що даний договір діє до повного повернення фермерським господарством коштів та повного виконання ним будь-яких інших грошових зобов'язань, передбачених цим договором.

Згідно платіжних доручень №192 від 30.05.2006 року та №293 від 24.07.2006 року відповідач отримав від Вінницького відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств 20000 грн. фінансової підтримки.

03.12.2008 року позивачем на адресу відповідача направлена претензія №3 від 02.12.2008 року з проханням погасити заборгованість за договором №8 від 24.05.2006 року (а.с.8). Даний лист отриманий останнім 09.12.2008 року (а.с.9).

Невиконання боржником обов'язку щодо повернення отриманих коштів в сумі 20000 грн. спонукала до звернення з даним позовом до суду.

Факт існування заборгованості відповідача стверджується:

- договором №8 від 24.05.2006 року;

- платіжними дорученнями №192 від 30.05.2006 року та №293 від 24.07.2006 року;

- актом звірки взаєморозрахунків сторін від 06.05.2009 року;

- фактом визнання відповідачем позову;

- іншими матеріалами справи.

Заслухавши надані у судових засіданнях пояснення учасників процесу, дослідивши і оцінивши надані докази, суд дійшов такого висновку.

Частиною 1 статті 9 Закону України "Про фермерське господарство" №973-ІV від 19.06.2003 року (в редакції Закону станом на час підписання між сторонами договору №8 від 24.05.2006 року) визначено: "Новоствореним фермерським господарствам у період становлення (перші три роки після його створення, а у трудонедостатніх населених пунктах  - п'ять років), фермерським господарствам з відокремленими садибами та іншим  фермерським господарствам надається допомога за рахунок державного і місцевого бюджетів, у тому числі через Український державний фонд підтримки фермерських  господарств.

Згідно з ч.4 ст.9 даного Закону - порядок використання коштів Державного бюджету України для надання підтримки новоствореним фермерським господарствам, фермерським  господарствам з відокремленими садибами та іншим фермерським господарствам   встановлюється  Кабінетом  Міністрів України.

Пунктом 11 Порядку використання коштів державного бюджету для надання підтримки фермерським господарствам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від №1102 від 25.08.2004 року (із внесенними змінами та доповненнями згідно постанов Кабінету Міністрів України №388 від 26.05.2005 року та №183 від 22.02.2006 року, в редакції Закону станом на 24.05.2006 року) передбачено, що кошти фінансової    підтримки, наданої фермерським господарствам на конкурсних засадах на поворотній   основі, повертаються згідно з укладеними відповідно до цього Порядку договорами на  відповідні рахунки Фонду, його регіональних відділень, відкриті в органах Державного казначейства, і протягом двох робочих днів перераховуються до державного бюджету.

Також статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Також кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст.ст. 526, 525 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

З урахуванням викладеного суд вважає, що між сторонами виникли кредитні правовідносини, що регулюються нормами спеціального законодавства.

В силу  ст. ст. 4-3, 33  ГПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі,  обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Оскільки на час розгляду справи відповідач не надав доказів погашення заборгованості в повному обсязі, суд дійшов висновку, що вимоги про стягнення 20000 грн. боргу заявлено правомірно, а тому позов в цій частині підлягає задоволенню.

Позовні вимоги в частині стягнення пені в розмірі 2391 грн., нарахованої з 12.11.2008 року по 12.05.2009 року, задоволенню не підлягає задоволенню в силу наступних обставин.

Частиною 2 статті 193 ГК України встановлено, що порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених ГК України, іншими законами або договором.

Частиною 2 ст.217 ГК України передбачено такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції, оперативно-господарські санкції.

Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України штрафними  санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 5.3 договору №8 від 24.05.2006 року сторони визначили, що за несвоєчасне повернення коштів фінансової підтримки (допомоги) фермерське господарство сплачує Вінницькому відділенню Українського державного фонду підтримки фермерських господарств пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє у період прострочення.

При цьому, строк повернення повернення коштів фінансової підтримки визначений п.3.4.2 договору, згідно якого отримані відповідачем 20000 грн. підлягали поверненню згідно графіку, а саме: до 01.12.2006 року в сумі 5000 грн., до 01.12.2007 року - 5000 грн. та до 01.03.2008 року - 10000 грн.

В силу положень ч.6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Таким чином, дії позивача щодо нарахування пені після спливу 8 місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано згідно положень п.3.4.2 договору №8 від 24.05.2006 року, суперечить положенням чинного законодавства України.

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Оскільки відповідач не виконав зобов'язання у строк, встановлений договором, він є боржником, що прострочив.

Згідно ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, суд вважає, нарахування інфляційних на суму заборгованості обгрунтованим. Разом з тим у розрахунку інфляційних позивач припустився арифметичних помилок.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню в сумі 20000 грн. основного боргу та 4400 грн. інфляційних втрат з віднесенням на відповідача  судових витрат на сплату держмита та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу пропорційно задоволеним вимогам, відповідно до ст.49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 4-3, 33, 43, 47, 49, 82, 84, 115, 116 ГПК України,-

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з фермерського господарства "Полюс" (23851 Вінницька обл., Теплицький район, с.Росоша, ідент. код 20100146) на користь Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (04112 м.Київ, вул.О.Теліги, 8, ідент. код 20029342), який представлений Вінницьким відділенням Українського державного фонду підтримки фермерських госпдарств (21050, м. Вінниця, вул. Соборна, 15а, к. 501, ідент.код 13320947,  р/р 37123009000396, код 13320947, банк ГУДКУ у Вінницькій обл., МФО 802015)  20000 грн. основного боргу та 4400 грн. інфляційних втрат.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з фермерського господарства "Полюс" (23851 Вінницька обл., Теплицький район, с.Росоша, ідент. код 20100146) до державного бюджету України 244,00 грн.  державного мита (ГУ ДКУ у Вінницькій області, МФО 802015, ЗКПО 34701167 рахунок 31 114 095 700 001, код бюджетної касифікації 22090200) та 106,14 грн. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (ГУ ДКУ у Вінницькій області, МФО 802015, ЗКПО 34701167 рахунок 312 172 597 000 02, код бюджетної касифікації 22050000).

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                             Кожухар М.С.

          Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України  01 липня 2009 р.

віддрук. прим.:

1 - до справи;

2 - прокурору Ленінського району м.Вінниці (21021 м.Вінниця, вул.Космонавтів, 26);

3,4 - позивачу  (Українському державному фонду підтримки фермерських господарств за адресою: 04112 м.Київ, вул.О.Теліги, 8 та Вінницькому відділенню Українського державного фонду підтримки фермерських господарств за адресою: 21050 м.Вінниця, вул.Соборна, 15а, кімн.501);

5 - відповідачу (23851 Вінницька обл., Теплицький район, с.Росоша)