Рішення

від 07.12.2006 по справі 3/210

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

3/210

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2006 р.   Справа № 3/210   

За позовомДержавного міського підприємства “Івано-Франківськтеплокомуненерго”, м. Івано-Франківськ, вул. Б.Хмельницького, 59-а

До відповідачаМагазину «Золоте поле», м. Івано-Франківськ, вул. Бельведерська, 61

Суддя: М.М.Фрич

                         При секретарі судового засідання: І.В.Толочко

ПРЕДСТАВНИКИ

Від позивача:  Вацеба І. М. - юрисконсульт, (довіреність № 17-2/06 від 11.01.2006 року)

Від відповідача представники не з'явилися.

          Суть спору: позивачем подано позовну заяву про стягнення з відповідача  750грн. 16коп. заборгованості за спожиту теплову енергію, 638грн. 61коп. пені., 11грн. 70коп. інфляційних втрат, 10грн. 50коп. 3 % річних.

          Відповідач в судове засідання не з»явився. Відповідно до ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними у ній матеріалами.

          Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд встановив:

          Згідно умов укладеного між сторонами Договору № 161 про постачання теплової енергії від 04.12.2003 року (далі –Договір), Енергопостачальна організація (Позивач) взяла на себе зобов”язання постачати Споживачеві теплову енергію у відповідності з умовами Договору, а Споживач (Відповідач) зобов”язувався своєчасно проводити оплату за використану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені Договором (п. 1.1).

          Відповідно до ст. 161 Цивільного кодексу УРСР від 18.07.63р (який діяв на момент виникнення договірних відносин), ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  Цивільного Кодексу.

          Згідно п. 3.2.2 Договору, відповідач зобов”язувався виконувати умови та порядок оплат спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, передбачені Договором. Відповідно до п. 6.3.5 Договору, оплату за використану теплову енергію відповідач зобов”язаний був проводити щомісячно, в 5-денний термін після дати, зазначеної  в платіжному документі, але не пізніше 31-го числа розрахункового місяця.

          Проте, як вказав в судовому засіданні представник позивача, відповідач в порушення взятих на себе договірних зобов”язань, оплату за використану теплову енергію за період з 01.03.2006 року по. 01.10.2006 року у встановлені договором терміни не провів, внаслідок чого, згідно поданого розрахунку, утворилась заборгованість в розмірі 750грн. 16коп.

Проте, як зазначив в судовому засіданні позивач, після звернення з позовною заявою до суду,  відповідачем погашено заборгованість в сумі 750грн. 16коп., що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням № 181. Дана обставина свідчить про відсутність предмету спору в цій частині позову, що відповідно до п. 1-1 ст. 80 ГПК України, є підставою для припинення провадження по справі (в частині стягнення 750грн. 16коп. основного боргу).

          Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом  Згідно поданого розрахунку відповідачу нараховано 11грн. 70коп. інфляційних втрат та 10грн. 50коп. 3 % річних.

          Зважаючи на те, що порушення строків виконання грошового зобов”язання мало місце, що підтверджується матеріалами справи і відповідачем не подано доказів у спростування вимог позивача, суд вважає обгрунтованими вимоги позивача щодо стягнення 11грн. 70коп. інфляційних втрат, 10грн. 50коп. 3 % річних та наявність підстав для задоволення позову в цій частині.

          Пунктом 6.3.5 Договору передбачено відповідачальність Споживача (Відповідача) у випадку насвоєчасної оплати рахунків у вигяді пені в розмірі 0,5 % за кожний день прострочення. Відповідачу нараховано 638грн. 61коп. пені.

          Згідно із ст. 549 Цивільного кодексу України, пенею  є  неустойка,  що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно  виконаного  грошового  зобов'язання  за  кожен   день прострочення виконання.

          Зважаючи на те, що факт прострочки виконання грошового зобов»язання не спростовано відповідачем, суд приходить до висновку про обгрунтованість позовної вимоги в частині стягнення пені.

          При цьому, враховуючи п. 3 ст. 83 ГПК України, який встановлює право господарського суду зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягнення зі сторони, що порушила зобов”язання, факт погашення відповідачем основної суми заборгованості, суд  вважає за  можливе зменшити розмір пені на 50 %, стягнувши з відповідача 319грн. 30коп. пені.

          Судові витрати (102грн. держмита, 118грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та понесені позивачем витрати на відправлення відповідачу позовної заяви в сумі 5грн. 04коп., що підтверджується наявною в справі квитанцією), відповідно до ст. 49 ГПК України, покласти на відповідача.

З огляду на викладене та керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 526, 549, 625 Цивільного кодексу України, ст. 161 Цивільного кодексу УРСР від 18.07.63р., ст.ст. 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -

вирішив

          позов задоволити частково.

Стягнути з  Магазину «Золоте поле», м. Івано-Франківськ, вул. Бельведерська, 61 (п/р 26006503 АППБ «Аваль», МФО 336462, код 20569914) на користь Державного міського підприємства "Івано-Франківськтеплокомуненерго", м. Івано–Франківськ,  вул. Б. Хмельницького, 59 А (п/р № 26006022901 в Івано-Франківській філії ВАТ “Кредобанк”, МФО 336161, код 03346058) – 319грн. 30коп. пені, 11грн. 70коп. інфляційних втрат, 10грн. 50коп. 3 % річних, 102грн. 00коп. витрат по сплаті державного мита, 118грн. 00коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 5грн. 04коп. витрат на відправлення  відповідачу позову.

Наказ суду видати після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення основного боргу в розмірі 750грн. 16коп. провадження по справі припинити.

          Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

СУДДЯ                                                                                           М.М.Фрич

                                                                                                                   13.12.06

Виготовлено в «Діловодстві

Сивак І.М.