Рішення

від 12.08.2014 по справі 922/2645/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" серпня 2014 р.Справа № 922/2645/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Яризька В.О.

при секретарі судового засідання Сінченко І.В.

розглянувши справу

за позовом Харківської міської ради, м. Харків до товариства з обмеженою відповідальністю "АВ-КОМ", м. Харків, про повернення земельної ділянки за участю представників:

позивача - Ворожбянов А.М. (дов.),

відповідача - Арікова Ю.А. (дов.),

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Харківська міська рада, звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача, ТОВ "АВ-КОМ", в якій просить суд :

- зобов'язати ТОВ "АВ-КОМ" повернути в натурі територіальній громаді міста Харкова в особі Харківської міської ради безпідставно набуте майно - земельну ділянку площею 0,0505 га, яка розташована за адресою: м. Харків, Харківська набережна, 2;

- стягнути з ТОВ "АВ-КОМ" на користь Харківської міської ради доходи, отримані від безпідставно набутого майна в розмірі 286443,72 грн.

У судовому засіданні представник позивача підтримує заявлені позовні вимоги, обґрунтовуючи тим, що відповідач користується земельною ділянкою площею 0,0505 га, яка розташована за адресою: м. Харків, Харківська набережна, 2, без достатньої правової підстави, а саме за відсутності договору оренди землі. Обстеженням земельної ділянки площею 0,0505 га, розташованої за адресою: м. Харків, Харківська набережна, 2, встановлено, що вона використовується відповідачем для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі, речові права на зазначену земельну ділянку у відповідача відсутні та останній плату за землю здійснює у неналежному розмірі.

Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що у нього були достатні правові підстави для використання земельної ділянки, так як він є власником нежитлової будівлі, розташованої на спірній земельній ділянці, а відповідно до ст. 120 Земельного кодексу України він набув право на земельну ділянку, на якій будівля розташована та для обслуговування будівлі. Відповідач вказує не те, що він не ухилявся від укладання договору оренди землі, а державна реєстрація договору оренди землі не здійснена за вини позивача. Крім того відповідач вказує на необґрунтованість наданого розрахунку, оскільки позивачем не наданий витяг з технічної документації щодо грошової оцінки землі.

В слуханні справи оголошувались перерви до 05.08.2014р. о 12:30 год., 12.08.2014р. о 14:30 год.

Вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Згідно обстеження земельної ділянки, проведеного 28.05.2014 року Департаментом самоврядного контролю за використанням та охороною земель Харківської міської ради, було встановлено, що земельна ділянка, яка розташована за адресою: м. Харків, Харківська набережна, 2, площею 0,0505 га використовується ТОВ "АВ-КОМ для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі. Межі земельної ділянки визначені відповідно до зовнішніх меж фасадної та бокових частин будівлі та по периметру встановленого забору з тильної частини будівлі.

Право власності на нежитлову будівлю літ. "А-2" площею 555,6 кв.м, яка розташована за адресою: м. Харків, Харківська набережна, 2, було отримано ТОВ "АВ-КОМ" на підставі договору купівлі-продажу нежитлової будівлі від 13.03.2006р., укладеного з АТ "Біомос".

Відповідно до позиції ВГСУ, яка викладена в п. 2.10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 17.05.2011 р. "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин", правочин, за яким переходить право власності на житлові будинки, будівлі, споруди, тягне за собою перехід права на земельну ділянку, на якій знаходиться відповідне нерухоме майно. Новий власник будинку (будівлі, споруди) у зв'язку з цим не звільняється від необхідності оформлення права на земельну ділянку відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на майно та їх обтяжень".

Рішенням Харківської міської ради від 25.12.2007 № 292/07 ТОВ «АВ-КОМ» надано в оренду земельну ділянку площею 0,0505 га, у тому числі: ділянка № 1 - 0,0392 га та ділянка № 2 - 0,0113 га по Харківській набережній, 2 для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. «А-2» строком до

01.12.2012 р.

21.08.2008 р. Харківським міським головою підписані з ТОВ "АВ-КОМ" два договори оренди землі по Харківській набережній, 2, у м. Харкові строком до 01.12.2012 р., які, відповідно до діючого на той момент, Порядку оформлення договорів оренди землі у місті Харкові, затвердженого рішенням Харківської міської ради від 03.10.2007 р. № 203/07, були передані до управління земельних ресурсів у м. Харків для їх державної реєстрації.

Відповідач вказав, що державна реєстрація договору оренду не була здійснена, оскільки в реєстрі був зареєстрований договір оренди з попереднім орендарем, а отже відповідач вважає, що державна реєстрація не здійснена за вини позивача.

Суд зазначає, що згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.1998 № 2073 "Про затвердження Порядку державної реєстрації договорів оренди землі" повноваження з державної реєстрації договорів оренди землі покладались на державні органи земельних ресурсів, а не на органи місцевого самоврядування.

Відповідач не звертався до позивача щодо здійснення дій по реєстрації договорів оренди, а також не оскаржував до суду дії державного реєстратора по відмові в здійсненні відповідної реєстрації.

Відповідно до статті 125 Земельного кодексу України право власності, право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Статтею 182 ЦК України ( в редакції станом на 13.03.2006р., яка була чинною і станом на 21.08.20008р.) передбачено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість і правочинів щодо нерухомості є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом. Відмова у державній реєстрації права на нерухомість або правочинів щодо нерухомості, ухилення від реєстрації, відмова від надання інформації про реєстрацію можуть бути оскаржені до суду. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.

Згідно ст. 210 ЦК України, яка діяла і станом на 21.08.2008р., правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Таким чином, незареєстрований договір оренди землі, хоча й узгоджений учасниками правочину та підписаний ними, не є укладеним незалежно від причин, що призвели до відсутності його державної реєстрації.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, щодо об'єкту нерухомого майна Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції від 11.03.2014 № 18818908 речові права на земельну ділянку, розташовану за адресою: м. Харків, Харківська набережна, 2, не зареєстровані.

За таких обставин суд дійшов висновку, що не проведення державної реєстрації договорів оренди землі є однією з підстав для застосування до цих спірних правовідносин положень ЦК України, що регулюють позадоговірні зобов'язання з безпідставного набуття, збереження майна, та суд погоджується з доводами позивача про те, що відповідач використовував земельну ділянку без достатніх правових підстав.

Суд також не приймає посилання відповідача на договір оренди спірної земельної ділянки № 151/01 від 12.07.2001р., укладений між Харківською міською радою та АТ "Біомос", оскільки правовідносини, що виникли за вказаним договором оренди стосуються прав та обов'язків Харківської міської ради та АТ "Біомос", та ніяким чином не впливають на права та обов'язки ТОВ "АВ-КОМ". Зокрема, ТОВ "АВ-КОМ", придбавши нежитлову будівлю, зобов'язано було оформити право користування земельною ділянкою, на якій така будівля розташована; відповідний договір оренди був підписаний, але не пройшов державну реєстрацію, а отже не є укладеним, при цьому відповідач приступив до користування земельною ділянкою, оскільки фактично користувався будівлею, що на ній розташована, однак за весь час користування не сплачував за користування земельною ділянкою плату за землю у встановленому законодавчими актами розмірі, в результаті безоплатно користувався цією земельною ділянкою.

Судом також встановлено, що відповідно до листа ДПІ у Московському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області від 04.06.2014 р. № 52/7/9/20-34-15-03-30 відповідачем сплачений за період з 01.07.2011 р. до 01.05.2014 р. земельний податок за спірну земельну ділянку у сумі 37119,63 грн., однак суд вважає за необхідне зазначити, що відповідач не є особою, яка може набути право постійного користування землею, відповідно до ст. 92 Земельного кодексу України, а також не є власником земельної ділянки, а тому не є суб'єктом сплати земельного податку.

Відповідно до ст. 181 ЦК України будівля як об'єкт цивільних прав пов'язується із земельною ділянкою, так як є неможливим переміщення будівлі без її знецінення.

Набуття земельної ділянки Відповідачем обумовлюється набуттям права власності на будівлю, розташовану на земельній ділянці, без якої існування будівлі та її використання є неможливим.

Наявність на земельній ділянці об'єкту нерухомості, належного на праві власності Відповідачу, робить неможливим використання цієї земельної ділянки територіальною громадою міста Харкова для власних або інших цілей.

Земельна ділянка, яку набув відповідач, відповідно до ст. 83 Земельного кодексу України відноситься до земель комунальної власності, так як не є земельною ділянкою приватної або державної власності.

Згідно ст. 1214 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов'язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна.

Відповідно до ст. 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону. Статтею 14 Податкового кодексу України визначено, що плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Відповідно до підпункту 9.1.10 пункту 9.1 статті 9 Податкового кодексу України плату за землю віднесено до загальнодержавного податку.

Визначення поняття дохід наведено в ст. 14 Податкового кодексу України, зокрема, підпунктом 14.1.56 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України встановлено, що доходи - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами;

Згідно зі ст. 135 Податкового кодексу України безоплатно отримані товари, роботи, послуги включаються до доходів підприємства.

Таким чином, не здійснення відповідачем плати за використання земельної ділянки призвело в результаті до одержання ним доходів.

Відповідно до ст. 1214 Цивільного кодексу України відповідач повинен відшкодувати Харківській міській раді дохід від безпідставно набутого майна в повному обсязі.

Розмір доходу, отриманого відповідачем від безпідставно набутого майна - земельної ділянки, яка розташована за адресою: м. Харків, Харківська набережна, 2, за період з 01.07.2011 до 01.06.2014, розрахований Харківською міською радою та складає 286447,72 грн.

Зазначений розмір доходу відповідача був розрахований позивачем як розмір плати за земельну ділянку комунальної власності у формі орендної плати за землю, який нараховується та сплачуються за регульованою ціною, встановленою уповноваженими органами державної влади та органами місцевого самоврядування, зменшений на розмір безпідставно зроблених відповідачем платежів за використання землі як земельного податку.

Доводи відповідача щодо не підтвердження позивачем розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки у зв'язку з ненаданням витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку землі не можуть бути взяті судом до уваги, так як статтею 13 Закону України "Про оцінку земель" визначений виключний перелік підстав для отримання витягу, а саме: для цілей оподаткування, сплати державного мита та розрахунку орендної плати для укладання договорів оренди землі.

Таким чином, діюче законодавство не передбачає обов'язок отримання витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки в інших, ніж визначено законом випадках, а в даному випадку використання розміру орендної плати за землю, який нараховується та сплачуються за регульованою ціною, встановленою уповноваженими органами державної влади та органами місцевого самоврядування, є юридично адекватним механізмом для розрахунку розміру грошових вимог.

За таких обставин господарський суд прийшов до висновку, що позовні вимоги Харківської міської ради підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача доходу в сумі 286447,72 грн., отриманого від безпідставно набутого майна (земельної ділянки).

Щодо позовної вимоги позивача про повернення в натурі безпідставно набутого майна - земельної ділянки площею 0,0505 га, розташованої за адресою: м. Харків, Харківська набережна, 2, суд відмовляє у її задоволенні з наступних підстав.

Згідно зі ст. 1213 ЦК України набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

Суд зазначає, що межі земельної ділянки, на якій знаходиться нежитлова будівля, визначені згідно меж будівлі, що належить відповідачу, а тому земельна ділянка не може бути повернута в натурі Харківській міській раді без знецінення будівлі.

Підстави припинення права власності передбачені ст. 346 ЦК України.

Відповідно статті 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Повернення позивачу в натурі земельної ділянки площею 0,0505 га розташованої за адресою: м. Харків, Харківська набережна, 2, на якій знаходиться нежитлова будівля, що належить відповідачу на праві власності, призведе до позбавлення відповідача права власності на будівлю, позбавленню та обмеженню відповідача в його праві вільно володіти, користуватися та розпоряджатися майном, що є недопустимим.

Судові витрати відповідно до положень ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно сумі задоволених позовних вимог, в іншій частині - на позивача.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 1, 4, 12, 22, 32-34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "АВ-КОМ" (61023, м. Харків, вул. Сумська, 128, кв. 72, код ЄДРПОУ 33901861) на користь Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н Конституції, 7, код ЄДРПОУ 04059243, р/р 31419611700002 в ГУДКСУ у Харківській області, МФО 851011, код ЄДРПОУ 37999649, код платежу 24062200) доходи, отримані від безпідставно набутого майна, в розмірі 286447,72 грн.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "АВ-КОМ" (61023, м. Харків, вул. Сумська, 128, кв. 72, код ЄДРПОУ 33901861) на користь Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н Конституції, 7, код ЄДРПОУ 04059243, рахунок 35417005032986, банк одержувача - Головне управління державної казначейської служби України у Харківській області, МФО 851011) судовий збір у розмірі 5728,95 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні позовних вимог в іншій частині відмовити.

Повне рішення складено 18.08.2014 р.

Суддя В.О. Яризько