Рішення

від 02.07.2009 по справі 11/129-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

11/129-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця,  Хмельницьке шосе, 7  тел. 66-03-00, 66-11-31       http://vn.arbitr.gov.ua

І м е н е м     У к р а ї н и

РІШЕННЯ

02 липня 2009 р.           Справа 11/129-09

за позовом    товариства з обмеженою відповідальністю «Де Люкс», м. Вінниця

до                   відкритого акціонерного товариства комерційного банку «Надра»

                      в особі філії ВАТ КБ «Надра»Вінницьке регіональне управління,

                      м. Вінниця

про                 спонукання до вчинення дій та стягнення збитків

                                                                                                   Суддя      В. Матвійчук

при секретарі судового засідання Т. Кармаліта, за участю представників:

від позивача              -   Л. Карнаух   за довіреністю б/н. від 08.05.2009р.;

від відповідача          -  не з‘явився.       

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов про  зобов‘язання  відкрите акціонерне товариство комерційний банк «Надра»в особі Вінницької філії ВАТ КБ «Надра»- Вінницьке регіональне управління - здійснити банківські операції з переказу грошових коштів з поточного рахунку ТОВ «Де Люкс»у розмірі 284 000 грн. на поточний рахунок Вінницької митниці, здійснити банківську операцію з переказу грошових коштів у сумі 75 000 грн. з поточного рахунку ТОВ «Де Люкс»на поточний рахунок Держбюджету м. Вінниця. Стягнення з ВАТ КБ «Надра»в особі Вінницької філії ВАТ КБ «Надра»- Вінницьке регіональне управління, збитки у розмірі 130 464,98 грн., з яких: 23 251,61 грн. - індекс інфляції,  33 750,40 грн.  -  пеня, 4 216,77 грн. - 3% річних, 66 200 грн. –збитки, що виразилися в курсовій різниці, 2 617 грн. –комісія банку   та 429,20 грн. –пеня (штрафні санкції) нараховані по другій податковій вимозі від 10.04.2009р..  

Позов мотивовано тим, що між сторонами  укладено договір на відкриття та здійснення розрахунково-касового обслуговування рахунку в національній валюті та іноземній валюті та відкриті розрахункові рахунки. Відповідно до пунктів 2.3.1 та 2.3.2 договору Банк взяв на себе зобов'язання надавати позивачу комплекс послуг по обслуговуванню поточного рахунку в іноземній валюті згідно з тарифами та вчасно здійснювати розрахункові операції, дотримуючись вимог діючого законодавства України.

Станом на 15.05.2009р. відповідач свої зобов'язання за договором не виконав, а тому наступає відповідальність за порушення строків розрахунків, передбачена ст. 343 Господарського кодексу України.

Відповідач в поясненнях № 36-02-01/01-2211 від 25.06.2009р. вказує, що філія не може бути відповідачем у справі, оскільки відповідно до Положення  про філію ВАТ КБ «Надра»Вінницьке РУ, філія не може бути стороною  в господарському процесі.  Пунктом 1.8 вказаного Положення передбачено, що за зобов‘язаннями філії відповідає банк, юридична особа.  Щодо невиконання договору на відкриття та здійснення розрахунково-касового обслуговування рахунку в національній валюті та іноземній валюті відповідач зауважує, що кошти не були перераховані в зв‘язку з призначенням тимчасової адміністрації та введенням мараторію на задоволення вимог кредиторів у  ВАТ КБ «Надра»Постановою Національного банку України від 10.02.2009р..

Також відповідач просить розглянути справу без участі представника банку.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, надавши оцінку поданим доказам, судом встановлено наступне.

19 листопада 2001 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Де Люкс»(за договором  «Клієнт») та акціонерним комерційним банком «Надра»(за договором «Банк») укладено   договір на відкриття та здійснення розрахунково-касового обслуговування рахунку в національній валюті та іноземній валюті та відкриті наступні розрахункові рахунки:

           -  №26008000141001 (гривневий):

 - № 26003000141501/756 (швейцарський франк).

Відповідно до умов даного Договору на здійснення розрахунково-касового обслуговування в іноземній валюті Клієнт має право (п.2.2.1 Договору) - самостійно розпоряджатися коштами, що містяться на його рахунку та вимагати своєчасного і повного здійснення розрахунків та інших обумовлених Договором послуг (п.2.2.3 Договору), а Банк бере на себе зобов'язання своєчасно здійснювати розрахункові операції дотримуючись вимог діючого законодавства України (п.2.3.2 Договору).

13 січня 2009 року Позивачем для здійснення оплати за отриманий товар по ГТД № 401000004/8/014992 від 11.12.2008р. була придбана валюта в розмірі 57  тисяч швейцарських франків на суму 456 000 грн. по курсу 8  грн. за 1 швейцарський франк. Валюта була придбана згідно заявки Клієнта №1 від 13.01. 2009р.. В той же день у відповідності з п.2.2.1 Договору Банку було надано платіжне доручення №1 від 13.01.2009р. на перерахунок вказаної суми згідно контракту №0205/04 від 15.02.2007р. з компанією Laura Star S.A..

Як свідчать матеріали справи та пояснення представника позивача, вищевказана сума коштів не була перерахована на користь компанії Laura Star S.A..

В метою недопущення пропущення строків проплати по контракту №0205/04 від 15.02.2007 р. з компанією Laura Star S.A., сума коштів за контрактом  була переведена для оплати до Ексімбанку м. Вінниці, а не перерахована своєчасно сума  по заяві позивача була виставлена Банком для продажу.

Так 28.01.2009р. Банк продав 4  тисячі швейцарських франків по курсу 7,35 грн., а 06.02.2009р. - Банк вийшов на торги і продав решту валюти 53  тисячі швейцарських франків по курсу 6,80 грн. за 1 швейцарський франк на суму 389 800 грн..

Комісійні Банку, тобто витрати на продаж валюти склали відповідно 1 176 грн. та 144 грн.,  всього 2 617  грн. та були оплачені позивачем, що не заперечується відповідачем.

         09 лютого 2009 року позивачем надано до Банку платіжні доручення:

-          № 72 від 09.02.2009р. на суму 71 000 грн. одержувач - Вінницька митниця (призначення платежу: Передоплата за митне оформлення ВМД без ПДВ);

-          № 73 від 09.02.2009р. на суму 71 000 грн. одержувач - Вінницька митниця (призначення платежу: Передоплата за митне оформлення ВМД без ПДВ);

-          № 74 від 09.02.2009р. на суму 71 000 грн. одержувач - Вінницька митниця (призначення платежу: Передоплата за митне оформлення ВМД без ПДВ);

-          № 75 від 09.02.2009р. на суму 71 000 грн. одержувач - Вінницька митниця (призначення платежу: Передоплата за митне оформлення ВМД без ПДВ);

-          № 76 від 09.02.2009р. на суму 75 000 грн. одержувач - Держбюджет м. Вінниця (призначення платежу: ПДВ - податок на додану вартість).

Незважаючи на те, що 06.02.2009р. 53 тисячі швейцарських франків були продані Банком, отримані кошти не були направлені останнім на погашення податкових зобов'язань.

05.02.2009р. за № 7 та 10.02.2009р. за № 8 на адресу  Управління Нацбанку України у Вінницькій області направлені звернення  ТОВ «Де Люкс»з вимогою припинити порушення філіалом Вінницького РУ ВАТ КБ «Надра»діючого законодавства України по відношенню до господарсько - фінансової діяльності ТОВ «Де Люкс».

11.02.2009р. за № 18-023/597 отримана відповідь Управління Національного банку України у Вінницькій області з роз'ясненням ст.80 Закону України «Про банки та банківську діяльність»щодо управління банком тимчасовим адміністратором, призначеним в ВАТ КБ «Надра»Національним банком України з 10.02.2009р. згідно Постанови Національного банку України № 59 від 10.02.2009р..

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно статті 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно з ч.1,7 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Стаття 509 ЦК України встановлює, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати  майно,  виконати  роботу,  надати послугу,  сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст.1066 ЦК України, за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Аналогічне положення міститься в п.2.5 Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами, затвердженого  постановою  Правління НБУ № 516 від 03.12.2003 року, відповідно до якого за договором банківського рахунку, укладеним з юридичною або фізичною особою,  банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок грошові кошти або банківські метали, що їй надходять, виконувати розпорядження власника рахунку про перерахування і видачу відповідних сум з рахунку та проведення інших операцій за рахунком.

Договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами.  Банк зобов'язаний укласти договір банківського рахунка з клієнтом, який звернувся з пропозицією відкрити рахунок на оголошених банком умовах, що відповідають закону та банківським правилам. Банк не має права відмовити у відкритті рахунка, вчинення відповідних операцій за яким передбачено законом, установчими документами банку та наданою йому ліцензією, крім випадків, коли банк не має можливості прийняти на банківське обслуговування або якщо така відмова допускається законом або банківськими правилами. (ст. 1067 Цивільного кодексу України).

Статтею 1074 ЦК України передбачено, що обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

За приписами ст.13 Цивільного кодексу України, при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, а також не допускати дій з наміром завдати шкоди іншій особі чи зловживати правом в інших формах.

Згідно з ч.1 ст.16 ЦК України та ч.2 ст.20 ГК України, одним із способів захисту права є примусове виконання обов'язку в натурі (присудження до виконання обов'язку в натурі).

Статтями 610, 612 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне зобов'язання).

Відповідно до ст.ст.525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв   ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від  виконання зобов'язання не допускається.

Аналогічне положення містить ст.193 Господарського кодексу України, згідно з якою суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Як зазначалось вище,  умовами договору на відкриття та здійснення розрахунково-касового обслуговування рахунку в національній валюті та іноземній валюті від 19.11.2001р. визначено право самостійно розпоряджатися коштами на своєму рахунку з дотриманням вимог чинного законодавства, відповідно до п.4.2. договору Банк взяв на себе обов'язок своєчасно здійснювати розрахункові операції  відповідно до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті.

Згідно ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Оскільки відповідач ухиляється від належного виконання умов договору на відкриття та здійснення розрахунково-касового обслуговування рахунку в національній валюті та іноземній валюті від 19.11.2001р., що призводить до порушення прав позивача на вільне розпорядження своїм банківським вкладом, суд, проаналізувавши зібрані у справі докази та давши їм належну правову оцінку, дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо зобов‘язання  відповідача здійснити банківську операцію з переказу грошових коштів з поточного рахунку ТОВ «Де Люкс» у розмірі 284 000 грн. на поточний рахунок Вінницької митниці та банківську операцію з переказу грошових коштів у сумі 75 000 грн.  з поточного рахунку ТОВ «Де Люкс» поточний рахунок Держбюджету м. Вінниця.

Судом також розглянуто вимоги позивача про стягнення ВАТ КБ «Надра»в особі Вінницької філії ВАТ КБ «Надра»- Вінницьке регіональне управління, збитки у розмірі 130 464,98 грн., з яких: з яких: 23 251,61 грн. - індекс інфляції,  33 750,40 грн.  -  пеня, 4 216,77 грн. - 3% річних, 66 200 грн. –збитки, що виразилися в курсовій різниці, 2 617 грн. –комісія банку   та 429,20 грн. –пеня (штрафні санкції) нараховані по другій податковій вимозі від 10.04.2009р..  

Статтею 224 Господарського кодексу України встановлено, що учасник господарських відносин,  який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Відповідно до п. 6 ст. 226 цього Кодексу у разі  невиконання  зобов'язання  виконати  певну  роботу (надати послугу) управнена сторона має право виконати цю роботу самостійно або доручити її виконання (надання послуги) третім особам, якщо інше не передбачено законом або зобов'язанням, та вимагати відшкодування збитків, завданих невиконанням зобов'язання.

В силу ч. 1 ст. 229 ГК України учасник  господарських  відносин  у  разі  порушення   ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Збитками в розумінні ч. 2 ст. 224 ГК України є витрати,  зроблені  управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Невиконання відповідачем свого зобов'язання щодо перерахування валюти по контракту № 0205/04 від 15.02.2007р.  завдало ТОВ «Де Люкс»збитків, що виразилися в витратах на купівлю та продаж валюти (комісія банку) в сумі 1176 грн. та 1 441 грн., що загалом становить 2 617 грн. та підлягає стягненню з відповідача.

Також позивачем понесені збитки, що виразились в курсовій різниці при купівлі-продажу валюти в розмірі 66 220 грн., що стверджується наступним.

Згідно виписки Банку про рух коштів ТОВ «Де Люкс»від 13.01.2009р. заявка останнього від 13.01.2009р. була виконана  та Банком куплено 57 тисяч швейцарських франків на суму 456 000 грн. по курсу 8 грн. за 1 швейцарський франк.

28.01.2009р. здійснено продаж 4 тисяч швейцарських франків на суму 29 400 грн. по курсу 7,35 грн. за 1 швейцарський франк.

06.02.2009р. здійснено продаж 53 тисячі швейцарських франків на суму 360 400,89 грн. по курсу 6,80 грн..

В результаті купівлі-продажу іноземної валюти ТОВ «Де Люкс»поніс збитки в розмірі 66 220 грн., а відтак вимога про стягнення вказаної суми підлягає задоволенню.

Позивачем заявлено до стягнення 33 750,40 грн. пені за період з 14.01.2009р. по 15.05.2009р.

Відповідно до п. 3.1 Договору за несвоєчасне чи неправильне списання з вини Банку суми з рахунка Клієнта,  а також за невірне зарахування сум, що належать власнику рахунка, Банк сплачує Клієнту пеню в розмірі 0,1% від несвоєчасно чи неправильно зарахованої (списаної) суми за кожний день прострочення, але не більш подвійної облікової дисконтної ставки НБУ.

Відповідно до ч.1 ст.624 Цивільного кодексу України, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків. Згідно з ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день  прострочення виконання.

Перевіривши правильність нарахування пені, судом встановлено, що розмір пені за договором від 19.11.2001р. за період з 14.01.2009р. по 15.05.2009р. становить 33 734,14 грн.. Таким чином, позивачем не вірно визначено розмір пені, а тому в позові в частині стягнення 16,26 грн. пені слід відмовити як безпідставно заявлених.

Щодо нарахованих позивачем 23 251,61 грн.  індексу інфляції та 4 216,77 грн.  3% річних, суд не вбачає підстав для їх стягнення зважаючи на таке.

Заявляючи вказані вимоги позивач керується ст. 625 Цивільного кодексу України, відповідно до якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як свідчать матеріали справи, відповідач не мав грошових зобов'язань перед позивачем, оскільки зобов'язаний був здійснити переказ грошових коштів на корить третіх осіб. Тоді як вищевказана норма передбачає нарахування індексу інфляції та відсотків річних за прострочення виконання саме грошового зобов'язання, а відтак  у суду відсутні правові підстави для задоволення вказаних вимог.

Також позивачем заявлено до стягнення збитки в вигляді  пені (штрафних санкцій) в розмірі 429,20 грн.  по другій податковій вимозі від 10.04.2009р. № 2/665.  Вказана вимога є безпідставною, оскільки  з матеріалів справи та пояснень представника позивача свідчить, що останнім не понесені заявлені збитки, податкова вимога не сплачена, а тому дана вимога не підлягає задоволенню.

Суд вважає посилання відповідача, як на підставу заперечення, на Постанову Національного банку України № 59 від 10.02.2009р. безпідставним, оскільки її дія не поширюється на правовідносини що склалися між сторонами.

Щодо посилань відповідача  на те, що   філія ВАТ КБ «Надра»Вінницьке РУ не може бути стороною  в господарському процесі не є переконливими, оскільки позов заявлено до відкритого акціонерного товариства комерційного банку «Надра»   в особі філії ВАТ КБ «Надра»Вінницьке регіональне управління, тобто до юридичної особи в особі філії.

Згідно п. 1.4 Положення про філія ВАТ КБ «Надра»Вінницьке РУ,  філія виcтупає від імені Банку  перед третіми особами, установами, підприємствами і організаціями всіх форм власності. Відповідно до ч. 5 ст. 15 Господарського процесуального кодексу України, якщо юридичну особу представляє уповноважений нею підрозділ, територіальна підсудність спору визначається з урахуванням частин першої-третьої цієї статті залежно від місцезнаходження відособленого підрозділу.

Відповідно до ст. ст. 4-3, 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення,  а суд згідно ст. 43 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному,  повному та об‘єктивному дослідженні.

Зважаючи на викладене суд дійшов висновку про часткове задоволення позову з розподілом судових витрат за правилами ст. 49 ГПК України.

При цьому, зі змісту першої та другої позовних вимог  вбачається, що предметом спору у  є  спонукання до вчинення дій по перерахуванню коштів з банківських рахунків, тобто, позов носить немайновий характер.

Отже, відповідно до п.2 ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»№7-93 від 21.01.1993р., із позовних заяв немайнового характеру, в тому числі із заяв у  спорах, що виникають під час укладання, зміни або розірвання господарських договорів, державне мито сплачується в розмірі 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 85 грн.

Враховуючи, що позивачем сплачено державне мито в загальній сумі 4895грн., розмір надмірно сплаченого державного мита, з врахуванням характеру спору, становить 3505,35 грн., яке підлягає поверненню.

Керуючись  ст.ст.43, 32, 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85, 115 Господарського процесуального кодексу України, -

В И Р І Ш И В:   

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Зобов'язати відкрите акціонерне товариство комерційний банк «Надра»в особі Вінницької філії ВАТ КБ «Надра»- Вінницьке регіональне управління - здійснити банківські операції з переказу грошових коштів з поточного рахунку товариства з обмеженою відповідальністю  «Де Люкс»№ 26008000141001 у розмірі 284 000 (двісті вісімдесят чотири тисячі) гривень на поточний рахунок Вінницької митниці № 37349240100026 в ГУДКУ м. Києві код банку 820019.

3.          Зобов'язати відкрите акціонерне товариство комерційний банк «Надра»в особі Вінницької філії ВАТ КБ «Надра»- Вінницьке регіональне управління - здійснити банківську операцію з переказу грошових коштів у сумі 75 000 (сімдесят п'ять тисяч) гривень з поточного рахунку товариства з обмеженою відповідальністю «Де Люкс» № 26008000141001 в ВАТ КБ «Надра»м. Вінниця код банку 302355 на поточний рахунок Держбюджету м. Вінниця код 21727686 №31113029700002 в ГУДКУ у Вінницькій області код банку 802015.

4.          Стягнути з відкритого акціонерного товариства комерційний банк «Надра»в особі Вінницької філії ВАТ КБ «Надра»- Вінницьке регіональне управління (21001, м. Вінниця, площа Жовтнева, 1, код 25962332)  на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Де Люкс»(м. Вінниця, вул. Київська 31/121, код 30836397, р/р 26003000116529. в  філії «Укрексімбанку»в м. Вінниці, МФО 302429) 66 200 (шістдесят шість тисяч двісті) грн. -  збитків, що виразилися в курсовій різниці;  33 734 (тридцять три тисячі сімсот тридцять чотири) грн. 14 коп. –пені; 1389 (одну тисячу триста вісімдесят дев'ять) грн. 65 коп. –витрат зі сплати  державного мита та 119 (сто дев'ятнадцять) грн.  69 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5.          В позові в частині стягнення 23 251,61 грн. –індексу інфляції, 4 216,77 грн. –3% річних, 16,26 грн. –пені та пені (штрафних санкцій) в розмірі 429,20 грн.  по другій податковій вимозі від 10.04.2009р. № 2/665 відмовити.

6.          Повернути товариству з обмеженою відповідальністю «Де Люкс»(м. Вінниця, вул. Київська 31/121, код 30836397, р/р 26003000116529. в  філії «Укрексімбанку»в м. Вінниці, МФО 302429) з Державного бюджету України суму надмірно сплаченого державного мита в розмірі 3505  (три тисячі п'ятсот п'ять) грн. 35 коп..

7.          Видати накази після набрання рішенням законної сили.

8.     Копію рішення направити сторонам.

                                                                        Рішення оформлено та підписано 06.07.2009р.

Суддя                                                         В. Матвійчук

Дане рішення скріплена печаткою суду є підставою для повернення державного мита з бюджету.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2- позивачу -  (21032, м. Вінниця, вул. Київська, 31/121)

3 - відповідачу - (21001, м. Вінниця, площа Жовтнева, 1)