Рішення

від 18.06.2009 по справі 4/403

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

4/403

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  4/403

18.06.09

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Світ-Інвест»

До           Товариства з обмеженою відповідальністю «Грандінвестбуд-2006»

Простягнення 44907,51 грн.

                                                                                       Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від позивача         Кондратюк О.В. –дов.

Від відповідача              Яковенко Т.Ю. –дов.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Грандінвестбуд-2006»40 000 грн. основного боргу, 4280,00 грн. збитків, які завдані інфляцією, 627,51 грн. 3% річних, а всього 44907,51 грн. заборгованості за договором № 1-ФД про надання безвідсоткової позики від 11.12.2008р.

Відповідач в судовому засіданні надав відзив на позовну заяву від 11.06.2009р., в якому визнає позовні вимоги в повному обсязі.

Таким чином, відповідно до ст. 75 ГПК України суд розглядає спір за наявними матеріалами у справі

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

11.02.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Світ-Інвест»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Грандінвестбуд-2006»було укладено Договір № 1-ФД про надання безвідсоткової позики.

Відповідно до п. 1.1 в порядку та на умовах, визначених цим договором, позикодавець передає у власність Позичальнику грошові кошти на безвідсотковій основі у розмірі, визначеному у п. 2.1. цього договору, а позичальник зобов'язується повернути позику у визначений цим договором строк.

Відповідно до п. 2.1 договору розмір позики становить 40 000 грн.

Позикодавець передає позику позичальникові протягом 1-го банківського дня після підписання сторонами цього договору (п. 3.1).

Як вбачається із платіжного доручення №19, 11.02.2008р. позивач передав відповідачу позику у сумі 40 000 грн.

Відповідно до п. 4.1 договору строк позики розпочинається з моменту набрання чинності цим Договором і закінчується 11.11.2008р.

Після закінчення строку, визначено у п. 4.1 цього договору, позичальник зобов'язується протягом 1-го банківського дня повернути позикодавцеві позику. Позика повертається в безготівковій формі платіжним дорученням, шляхом перерахування відповідних грошових коштів на поточний рахунок позикодавця. Позика вважається повернутою позикодавцеві в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на його поточний рахунок (ст. 5 Договору).

Проте, відповідач у встановлений строк позику не повернув.

На день подання позову до суду, сума заборгованості відповідача перед позивачем складає 40 000 грн.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав:

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися - належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для неналежного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України  позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Таким чином, вимога про стягнення з відповідача 40 000 грн. неповернутої позики є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений за договором або законом.

Тому, підлягає задоволенню також вимога позивача про стягнення з відповідача, відповідно до статті 625 ЦК України, 3% річних у сумі 627,51 грн. та 4280,00 грн. індексу інфляції.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з вищенаведених норм закону, відповідачем належним чином протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування позовних вимог, а в відзиві на позовну заяву від 11.06.2009р. заборгованість у розмірі 40000,00грн. відповідач визнав в повному обсязі.

В судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в  матеріалах справи позивач довів, що його вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по оплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Грандінвест-2006»(01030, м. Київ, вул.. Б.Хмельницького/І.Франка, 31/27, код ЄДРПОУ 34796086) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Світ-Інвест»(01030, м. Київ, вул. Б.Хмельницького/І.Франка, 31/27, код ЄДРПОУ 32961593) 40 000 грн. основного боргу, 4280,00 грн. індексу інфляції, 627,51 грн. 3% річних, 449 грн. 07 коп. державного мита, 312 грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати відповідно до ст..116 ГПК України.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня його прийняття.

   Суддя                                                                                                     І.І.Борисенко