Рішення

від 30.06.2009 по справі 40/148

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

40/148

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

30.06.09 р.                                                                                                       Справа № 40/148                               

Суддя господарського суду Донецької області   Підченко Ю.О.

При секретарі судового засідання Чукліній І.О.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом Управління комунальних ресурсів Донецької міської ради, м. Донецьк  

до відповідача приватного підприємства „Дриада”, м. Донецьк

про стягнення 2 067 грн.  07 коп.

за участю:

представників сторін:

від позивача: Пилипенко І.В. – юрист

від відповідача:   не з'явився

Суть спору:

Управління комунальних ресурсів Донецької міської ради звернулось до господарського суду Донецької області з позовними вимогами до приватного підприємства „Дриада” про стягнення боргу з орендної плати в сумі 1 722 грн. 96 коп. та пені в сумі 344 грн. 11 коп. згідно договору оренди нерухомого майна б/н від 15.12.2000р.

          Неприбуття у судове засідання відповідача, який був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання не перешкоджає розгляду спору по суті згідно вимог ст. 75 ГПК України.

З'ясувавши  фактичні  обставини  справи,  докази на  їх підтвердження і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правової норми, яка підлягає  застосуванню, приймаючи до  уваги  доводи  позивача, суд встановив:

Позов мотивовано тим, що 15.12.2000р. між Представництвом Фонду державного майна України в м. Донецьку, далі Орендодавець, та приватним підприємством „Дриада”, далі Орендар,  було укладено договір оренди нежитлового приміщення загальною площею 96,9 кв. м, розташованого за адресою: м. Донецьк, вул. Аравійська, 2.

Судом прийнято до уваги, що відповідно до вимог ст.ст. 26, 30 Закону України  „Про місцеве самоврядування в Україні”, рішенням сесії Донецької міської ради від 27.09.2004р. №13/20 функції Орендодавця та повноваження органу приватизації по об'єктам права комунальної власності територіальної громади передані від Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецької області до Управління комунальних ресурсів Донецької міської раді.  Тобто, Орендодавцем за договором оренди б/н від 15.12.2000р. і позивачем у справі є – Донецька міська рада в особі Управління комунальних ресурсів.

Факт передачі спірного майна підтверджено актом приймання – передачі приміщення від 15.12.2000р., що відповідає пункту 2.1 договору.  

Нежитлове  приміщення було передано в оренду з метою розміщення аптеки.

Строк дії договору передбачено пунктом 6.1 договору, а саме його укладено до 15.12.2010р.

Додатковою угодою до спірного договору від 15.01.2004р. передбачено зміни до пункту 3.1, а саме, що розмір орендної плати встановлюється згідно Методики розрахунку та порядку використання орендної плати за користування майном територіальної громади м. Донецька, затвердженої рішенням виконкому Донецької міської ради №534 від 26.11.2003р., та складає 1 507 грн. 32 коп. без ПДВ на місяць.

Цією ж угодою передбачено строк внесення орендних платежів - щомісячно не пізніше 15 числа місяця наступного за звітним (пункт 3.3).

Однак свої зобов'язання за договором Орендар належним чином не виконував, внаслідок чого за період з 15.04.2006р. по 15.05.2009р. утворився борг з орендної плати в сумі 1 722 грн. 96 коп., який позивач намагається стягнути.

Оскільки основне зобов'язання не виконано, позивач намагається стягнути з відповідача пеню в сумі 344 грн. 11 коп. за прострочення виконання грошових зобов'язань.

Судом встановлено, що згідно ст. 55 ГК України сторони є суб'єктами господарювання.  

Надавши правову кваліфікацію правовідносинам сторін, суд дійшов висновку про те, що:

Пункт 1 ст. 759 ЦК України зазначає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Предмет договору перебуває у державній власності, тому до правовідносин сторін застосовуються вимоги статей 18, 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" зі змінами та доповненнями.

Фактичні обставини справи підтверджують, що сторони досягли усіх суттєвих умов, передбачених законом для даних видів договорів оренди: зокрема щодо його предмету, ціни та строку дії, а тому він вважається укладеним згідно вимог ст.ст. 180,  181 ГК України та ст. 638 ЦК України та ст. 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

За такими обставинами позовні вимоги щодо стягнення з відповідача основного боргу з орендної плати в сумі 1 722 грн. 96 коп. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Зобов'язання не припинилося виконанням правовідносин належним чином відповідно до вимог ст. ст. 193, 286 ГК України.

У задоволенні позову  щодо стягнення пені в сумі 344 грн. 11 коп. за прострочення виконання умов договору оренди нежитлового приміщення б/н  від 15.12.2000р. слід відмовити оскільки доводи позивача спростовуються наступними обставинами.

Законодавством встановлено, що згідно ст. 549 ЦК України неустойка, яка розраховується у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання є способом забезпечення виконання грошового зобов'язання.

Частина 6 статті 232 ГК України передбачає нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 3.4 спірного договору за несвоєчасне внесення орендних платежів передбачено пеню в розмірі, встановленому діючим законодавством.

Втім, за пунктом 5.1 договору за невиконання або неналежне виконання обов'язків за договором сторони несуть відповідальність згідно чинного законодавства.

Якщо сторони у відповідному договорі не встановили конкретного розміру відповідальності, передбаченого ст.ст. 1, 2 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”  №543/96-ВР від 22.11.1996р., надалі Закон, пеня стягненню не підлягає за винятком випадків, коли розмір пені встановлений чинними актами законодавства.

Докази по справі свідчать про те, що сторони не встановили конкретного розміру відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань.

Крім того, який би розмір пені не був передбачений сторонами у договорі, він не повинен перевищувати подвійну облікову ставку Національного Банку України, передбачену ст. 3 Закону.

Державне мито, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача пропорційно розміру задоволених позовних  вимог в доход державного бюджету України згідно вимог ст. ст. 44, 49 ГПК України.

          Питання розподілу витрат по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу не вирішується судом по даній справі, оскільки відповідно до вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 29.03.02р. за №411 „Про визначення розміру витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу”, позивач, у встановленому порядку звільнений від сплати державного мита, а тому розмір витрат  встановлений для нього на час подання позову –  за нульовою ставкою.

Суддя може оголосити в судовому засіданні тільки вступну та резолютивну частини рішення за наявності згоди на це представників як позивача, так і відповідача, присутніх у засіданні. Представник позивача надав згоду на оголошення скороченого тексту судового рішення по справі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 18, 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", ст.ст. 1, 2, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, ст. 759 ЦК України, ст.ст. 42, 55, ст. ст. 193, 286 ГК України, ст. ст. 22, 27, 44, 49, 82, 84, ч. ч. 2, 3 ст. 85, ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1.     Позовні вимоги задовольнити частково.

2.  Стягнути з приватної фірми „Дриада”, 83005, м. Донецьк, вул. Річна, буд. 24,         кв. 34, ід. код 20373039, на користь:

           - Управління комунальних ресурсів Донецької міської ради, 83050, м. Донецьк,   вул. Артема, 98, р/р 33218871700002 місцевий бюджет м. Донецька в ГУДКУ Донецькій області, МФО 834016, ід. код 23977045, борг з орендної плати в сумі 1 722 грн. 96 коп., видавши наказ.

           - державного бюджету України державне мито в сумі 85 грн., видавши наказ та надіславши його для виконання до Державної податкової інспекції в Донецькій області.

           3. У задоволенні позову в частині стягнення з приватного підприємства „Дриада” пені в сумі 344 грн. 11 коп. за прострочення виконання грошових зобов'язань відмовити.  

4. Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

               Суддя