Ухвала

від 20.08.2014 по справі 2а-1670/9928/11

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"20" серпня 2014 р. м. Київ К/9991/52483/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі: Чумаченко Т.А., Смоковича М.І., Стрелець Т.Г., розглянувши в порядку попереднього розгляду касаційну скаргу холдингової компанії «АвтоКрАЗ» у формі відкритого акціонерного товариства на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 07 березня 2012 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 24 липня 2012 року у справі за позовом холдингової компанії «АвтоКрАЗ» у формі відкритого акціонерного товариства до управління Державного комітету України із земельних ресурсів у м. Кременчук Полтавської області, треті особи: Кременчуцька міська рада Полтавської області, державне підприємство «Державний проектний інститут містобудування «Міськбудпроект», про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, - в с т а н о в и л а: Холдингова компанія «АвтоКрАЗ» у формі відкритого акціонерного товариства звернулась до суду з позовом до управління Державного комітету України із земельних ресурсів у м. Кременчук Полтавської області, треті особи: Кременчуцька міська рада Полтавської області, державне підприємство «Державний проектний інститут містобудування «Міськбудпроект», про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду

від 07 березня 2012 року у задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду

від 24 липня 2012 року постанову Полтавського окружного адміністративного суду

від 07 березня 2012 року залишено без змін.

Не погоджуючись з постановленими у справі рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, холдингова компанія «АвтоКрАЗ» у формі відкритого акціонерного товариства звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій посилається на неправильне застосування судами норм матеріального і процесуального права, просить рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

Заслухавши доповідь судді щодо обставин, необхідних для ухвалення рішення судом касаційної інстанції, перевіривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин у справі та застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню за таких підстав.

Судами встановлено, що згідно з договорами оренди від 09 вересня 2004 року,

10 січня 2007 року, 12 червня 2008 року та 24 червня 2009 року, холдингова компанія «АвтоКрАЗ» у формі відкритого акціонерного товариства є орендарем земельних ділянок:

- площею 0,1276 га (кадастровий № 5310436100:04:001:0035) для експлуатації обслуговування східної прохідної;

- площею 629,00 кв. м (кадастровий № 5310436100:04:001:0039) для експлуатації та обслуговування велостоянки поблизу тунелю східної прохідної по вул. Київській, 62 в м. Кременчуці Полтавської області;

- площею 1310926 кв. м (кадастровий № 5310436100:04:001:0113) для експлуатації та обслуговування майнового комплексу по вул. Київській в м. Кременчуці Полтавської області;

- площею 5480 кв. м (кадастровий № 5310436100:04:001:0030) для експлуатації та обслуговування частини майнового комплексу станції нейтралізації очисних споруд, резервуарів, насосної станції перекачування атмосферних вод по вул. Ціолковського, 3-А в м. Кременчуці.

Рішенням Кременчуцької міської ради від 24 листопада 2009 року затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель м. Кременчука з введенням її в дію з 01 січня 2011 року, відповідно до якої до орендованої позивачем земельної ділянки застосовано коефіцієнт, який характеризує локальні фактори місцеположення земельної ділянки за фактором Зона пішохідної доступності швидкісного пасажирського транспорту.

На вимогу позивача управлінням Державного комітету України із земельних ресурсів у м. Кременчук Полтавської області 31 січня 2011 року були надані витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку вищезазначених земельних ділянок, при цьому відповідачем був застосований локальний коефіцієнт за фактором Зона пішохідної доступності швидкісного пасажирського транспорту (Платформа «Велика Кохновка»).

Позивач 09 березня 2011 року звернувся до відповідача із заявою про коригування нормативних грошових оцінок земельних ділянок, на що управління Державного комітету України із земельних ресурсів у м. Кременчук Полтавської області листом

від 20 березня 2011 року №01-26/423 відмовило у проведенні такого коригування.

Вважаючи, що відповідачем протиправно застосовано локальний коефіцієнт за фактором Зона пішохідної доступності швидкісного пасажирського транспорту (Платформа «Велика Кохновка»), позивач звернувся до СТГО «Південна залізниця» із запитом, на який СТГО «Південна залізниця» листом від 01 липня 2011 року повідомила, що на балансі структурного підрозділу СТГО «Південна залізниця» - Кременчуцького будівельно-монтажного експлуатаційного управління знаходяться пасажирська будівля та пасажирська перонна платформа 1977 року забудови, а також вантажна платформа та автодорога 1953 року забудови. Станом на момент звернення позивача пасажирська платформа для посадки та висадки пасажирів не використовується.

Крім того, на звернення відповідача до виконавчого комітету Кременчуцької міської ради, останній листом від 04 травня 2011 року повідомив позивача, що рішенням Кременчуцької міської ради від 29 березня 2011 року «Про уточнення локальних факторів в технічній документації з нормативної грошової оцінки земель

м. Кременчука, затвердженої рішенням міської ради від 24 листопада 2009 року» доручено Державному проектному інституту містобудування «Міськбудпроект» в технічній документації з нормативної грошової оцінки земель міста Кременчука Полтавської області уточнити вплив локальних факторів, пов'язаних з відсутністю швидкісного пасажирського транспорту в районі платформи «Велика Кохновка».

На виконання зазначеного рішення ради, інститутом надано роз'яснення, що запропоновані локальні фактори можуть бути враховані в разі розробки вподальшому нової грошової оцінки землі з поновленням бази даних та налаштування програмного забезпечення для надання витягів стосовно земельних ділянок у місті.

На підставі отриманих відповідей на запити, позивач повторно звернувся до управління Державного комітету України із земельних ресурсів у м. Кременчук Полтавської області із заявою про надання витягів з технічної документації про нормативно-грошову оцінку земельних ділянок, що знаходяться в оренді позивача без застосування локального коефіцієнту за фактором Зона пішохідної доступності швидкісного пасажирського транспорту (Платформа «Велика Кохновка»).

24 листопада 2011 року відповідачем на звернення позивача повторно надані витяги з технічної документації про нормативно-грошову оцінку вищезазначених земельних ділянок, що знаходяться в оренді позивача, із застосуванням, як і в попередньому витязі, того ж самого локального коефіцієнту за фактором Зона пішохідної доступності швидкісного пасажирського транспорту (Платформа «Велика Кохновка»).

Не погоджуючись з діями відповідача щодо повторної видачі витягів з технічної документації від 24 листопада 2011 року із застосуванням локального коефіцієнту за фактором Зона пішохідної доступності швидкісного пасажирського транспорту та вважаючи, що у відповідача наявний обов'язок надати витяги без застосування вищезазначеного локального коефіцієнту, позивач звернувся до суду з позовом.

Положеннями статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 5 Закону України «Про оцінку земель» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

Згідно зі статтею 20 Закону України «Про оцінку земель» за результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт.

Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Статтею 23 Закону України «Про оцінку земель» визначено, що технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою.

Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається відповідним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Відповідно до пунктів 1-2 Методики нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 23 березня 1995 року №213 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) нормативна грошова оцінка земельних ділянок здійснюється з метою визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також під час розроблення показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

Інформаційною базою для нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення є матеріали державного земельного кадастру (кількісна і якісна характеристика земель, бонітування грунтів, економічна оцінка земель), матеріали внутрігосподарського землевпорядкування, а земель населених пунктів - їх генеральні плани та проекти планування і забудови населених пунктів, матеріали економічної оцінки території.

Пунктом 21 вищенаведеної методики визначена формула нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, де, зокрема, коефіцієнт, який характеризує місцеположення земельної ділянки (Км), обчислюється за формулою:

Км = Км1 х Км2 х Км3, де Км1 - коефіцієнт, який характеризує регіональні фактори місцеположення земельної ділянки, зокрема:

а) чисельність населення та адміністративний статус населеного пункту, його місце в системі розселення;

б) розміщення в межах населених пунктів, розташованих у приміських зонах великих міст;

в) розміщення в межах населених пунктів, що мають статус курортів.

Км2 - коефіцієнт, який характеризує зональні фактори місцеположення земельної ділянки в межах населених пунктів, зокрема:

а) відстань до загальноміського центру населеного пункту, концентрованих місць праці, масового відпочинку населення;

б) розташування в ядрі центру великих і найбільших міст та інших населених пунктів, що мають особливо важливе історичне значення, в приморській смузі населених пунктів.

Км3 - коефіцієнт, який характеризує локальні фактори місцеположення земельної ділянки за територіально-планувальними, інженерно-геологічними, історико-культурними, природно-ландшафтними, санітарно-гігієнічними умовами та рівнем облаштування території.

Таким чином, коефіцієнт, який характеризує локальні фактори місцеположення земельної ділянки, є складовою частиною нормативної грошової оцінки земель населених пунктів.

Відмовляючи у задоволенні позову, суди попередніх інстанцій виходили з того, що дії відповідача при видачі витягів з технічної документації про нормативно-грошову оцінку земельних ділянок, що знаходяться в оренді позивача є правомірними, оскільки нормативно-грошова оцінка земель м. Кременчука затверджена рішенням Кременчуцької міської ради від 24 листопада 2009 року не змінена, та у відповідача відсутні повноваження щодо внесення зміни відносно складових нормативної грошової оцінки.

З таким висновком судів погоджується і колегія суддів Вищого адміністративного суду України, оскільки він ґрунтується на вірно встановлених фактичних обставинах справи, яким дана належна юридична оцінка, правильно застосовані норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, та не допущено порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків, викладених у рішеннях судів попередніх інстанцій.

Постановлені у справі рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними і обґрунтованими, а тому підстави для їх зміни чи скасування відсутні.

Керуючись статтями 220, 220-1, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу холдингової компанії «АвтоКрАЗ» у формі відкритого акціонерного товариства залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду

від 07 березня 2012 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 24 липня 2012 року у справі за позовом холдингової компанії «АвтоКрАЗ» у формі відкритого акціонерного товариства до управління Державного комітету України із земельних ресурсів у м. Кременчук Полтавської області, треті особи: Кременчуцька міська рада Полтавської області, державне підприємство «Державний проектний інститут містобудування «Міськбудпроект», про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - залишити без зміни.

Ухвала оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом

України з підстав, у строки та в порядку, передбачених статтями 237 - 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: