Рішення

від 19.08.2014 по справі 905/2174/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 905/2174/14 19.08.14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БЛВ"

до Публічного акціонерного товариства "БАНК ФОРУМ"

про стягнення 1 096 872,10 грн.

Суддя Якименко М.М.

Представники сторін:

від позивача: Козак В.І. - довіреність б/н від 28.03.2014 року;

від відповідача: не з'явилися;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До господарського суду Донецької області звернувся позивач - ТОВ "БЛВ" з позовною заявою до ПАТ "БАНК ФОРУМ" в особі відділення №1500 ПАТ "БАНК ФОРУМ" про стягнення 1 096 872,10 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконав умови Договору банківського вкладу (депозиту) «Короткостроковий» №134/1 від 11.01.2014 року, щодо повернення позивачу банківського вкладу (депозиту) та виплати процентів за депозитом.

З цих підстав позивач просив задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 1 085 000,00 грн. - банківського вкладу, 10 701,35 грн. - відсотків за договором (процентів за депозитом), 1 170,75 грн. - 3% річних, 21 937,46 грн. - судового збору.

Ухвалою господарського суду Донецької області № 905/2174/14 від 12.06.2014 року (суддя Демідова П.В,) передано справу за підсудністю до господарського суду м. Києва.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 23.06.2014 року порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 08.07.2014 року.

Розпорядженням заступника голови господарського суду міста Києва від 08.07.2014 року, у зв'язку з перебуванням судді Якименка М.М. у відпустці, справу передано для розгляду судді Митрохіній А.В.

Ухвалою господарського суду м. Києва (суддя Митрохіна А.В.) від 08.07.2014 року справу прийнято до провадження, а розгляд справи призначено на 05.08.2014 року.

Розпорядженням заступника Голови господарського суду міста Києва від 04.08.2014 року у зв'язку з поверненням судді Якименка М.М. з відпустки, справу передано судді Якименку М.М.

Ухвалою господарського суду м. Києва (суддя Якименко М.М.) від 04.08.2014 року справу прийнято до свого провадження.

05.08.2014 року представник позивача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином.

05.08.2014 року представник відповідача у судове засідання з'явився, надав пояснення по справі.

Враховуючи те, що нез'явлення представника позивача у судове засідання перешкоджає вирішенню спору по суті, суд вважав за доцільне відкласти розгляд справи на 19.08.2014 року.

19.08.2014 року представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином.

Відповідно до абзацу 3 п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Представник позивача в судовому засіданні 19.08.2014 року позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Відповідно до статті 85 ГПК України в судовому засіданні 19.08.2014 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи в їх сукупності, та заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

09.01.2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «БЛВ» (далі по тексту - вкладник, позивач) та Публічним акціонерним товариством «БАНК ФОРУМ» (далі по тексту - Банк, відповідач) укладено Генеральний договір банківського вкладного (депозитного) рахунку №134 (далі по тексту - Договір №134).

Відповідно до п. 1.1. Договору №134 предметом цього Генерального договору є відкриття Банком Вкладнику вкладного (депозитного) рахунку і розміщення на платній основі тимчасово вільних коштів.

Згідно з п. 4.1. Договору №134 (зі змінами внесеними 11.01.2014 року Додатковим договором до Генерального договору банківського вкладного (депозитного) рахунку №134 від 09.01.2014 року) на підставі відповідного Договору депозиту Вкладник здійснює переказ грошових коштів на Депозитний рахунок у безготівковій формі із свого поточного рахунку протягом 3-х (трьох) банківських днів з дня підписання кожного Договору депозиту.

11.01.2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «БЛВ» (вкладник, позивач) та Публічним акціонерним товариством «БАНК ФОРУМ» (банк, відповідач) укладено Договір банківського вкладу (депозиту) «Короткостроковий» №134/1 (далі по тексту - Договір №134/1).

Згідно з п. 1. Договору №134/1 вкладник розміщує на депозитному рахунку тимчасово вільні грошові кошти в сумі 100 000,00 (сто тисяч) Доларів США 00 центів строком з « 11» січня 2014 р. по « 10» лютого 2014 р. (надалі за текстом - Вклад).

Відповідно до п. 2. Договору №134/1 на суму Вкладу Банком нараховуються і виплачуються проценти в розмірі 10,00 % (десять процентів) річних.

11.01.2014 року на виконання умов Договору №134/1 позивачем перераховано на депозитний рахунок №261004300243249(840), відкритий у відповідача, 100 000,00 (сто тисяч) Доларів США 00 центів, на підтвердження чого позивач надав суду Платіжне доручення в іноземній валюті або банківських металах №6 від 11.01.2014 року на суму 100 000,00 (сто тисяч) Доларів США 00 центів.

10.02.2014 року між сторонами підписано Додаткову угоду до Договору банківського вкладу (депозиту) «Короткостроковий» №134/1/1 (далі по тексту - Додаткова угода), за умовами якого сторони дійшли згоди продовжити строк розміщення тимчасово вільних грошових коштів Вкладника на Депозитному рахунку, в зв'язку з чим п. 1. Договору №134/1 викладено в наступній редакції: «Вкладник продовжує розміщення тимчасово вільних грошових коштів в сумі 100 000,00 (сто тисяч) Доларів США 00 центів строком з « 10» лютого 2014 р. по « 18» березня 2014 р. (надалі за текстом - Вклад)».

25.03.2014 року листом вих. №33 позивач звернувся до відповідача з вимогою виконати умови договору, повернути вклад та відсотки.

25.03.2014 року листом вих. №381/1500 відповідач повідомив позивача про наступне: «Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 14.03.2014 р. прийнято рішення №14 про запровадження в ПАТ «БАНК ФОРУМ» тимчасової адміністрації строком на три місяці з 14.03.2014 року по 13.06.2014 року, та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в Публічне акціонерне товариство ПАТ «БАНК ФОРУМ» (код за ЄДРПОУ 21574573; код банка 322948; місцезнаходження: 02100, м. Київ, б-р Верховної Ради, буд.7). У відповідності до норм частини 5 статті 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку в т.ч. і щодо повернення вкладів (депозитів) залучених від юридичних осіб».

Спір виник у зв'язку з тим, що на думку позивача відповідач в порушенням умов Договору не повернув позивачу банківський вклад в розмірі 100 000,00 доларів США (станом на день повернення депозиту еквівалентна 1 085 000,00 грн.) та 986,30 доларів США відсотків за договором (станом на день повернення депозиту еквівалентна 10 701,35 грн.), в зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь вищевказані кошти.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Договір який уклали сторони за своєю юридичною природою є договором банківського вкладу.

Згідно з ч. 1 ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Відповідно до п. 2.4. Глави 2 Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 03.12.2003 року №516 «Про затвердження Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами» (далі по тексту - Положення №516), за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від іншої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові цю суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, установлених договором.

Згідно з ч. 1 ст. 1060 ЦК України договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад). Договором може бути передбачено внесення грошової суми на інших умовах її повернення.

Відповідно до ч. 2 ст. 160 ЦК України за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором. Умова договору про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною.

Згідно з абз. 1 п. 3.3. Положення №516 банки повертають вклади (депозити) та сплачують нараховані проценти у строки, що визначені умовами договору банківського вкладу (депозиту) між вкладником і банком.

Відповідно до абз. 2 п. 3.3. Положення №516 за договором банківського вкладу (депозиту) незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, розміщених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.

Згідно з абз. 3 п. 3.3. Положення №516 у разі невиконання (неналежного виконання) банком вимоги фізичної особи про повернення вкладу (депозиту) або його частини (документ на переказ / заява про повернення коштів тощо) /далі - вимога/ банк зобов'язаний:

- прийняти вимогу шляхом проставлення на ній: дати отримання, підпису уповноваженої особи, відбитка штампа банку та видачі фізичній особі письмового повідомлення про невиконання (неналежне виконання) цієї вимоги із зазначенням причини, дати взяття вимоги на облік, дати видачі повідомлення, прізвища, ім'я та по батькові уповноважених осіб і відбитка печатки банку;

- взяти вимогу на облік за відповідним позабалансовим рахунком.

Відповідно до абз. 4 п. 3.3. Положення №516 банк зобов'язаний виконати вимогу відповідно до умов договору банківського вкладу (депозиту). Після виконання вимоги банк списує вимогу з відповідного позабалансового рахунку.

Згідно з ч. 3 ст. 1058 ЦК України до відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунка (глава 72 цього Кодексу), якщо інше не встановлено цією главою або не випливає із суті договору банківського вкладу.

Відповідно до ст. 1074 ЦК України обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, передбачених законом.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Щодо відмови відповідача від повернення позивачу вкладу і процентів за депозитом суд зазначає наступне.

Згідно з ст. 1 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» цим Законом встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень.

Згідно з ч. 1 ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» з дня призначення уповноваженої особи Фонду призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Уповноважена особа Фонду від імені Фонду набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» на період тимчасової адміністрації усі структурні підрозділи, органи та посадові особи банку підпорядковуються у своїй діяльності уповноваженій особі Фонду і діють у визначених нею межах та порядку.

Згідно з ч. 6 ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» обмеження, встановлене пунктом 1 частини п'ятої цієї статті, не поширюється на зобов'язання банку щодо:

- 1) виплати коштів за вкладами вкладників за договорами, строк яких закінчився, та за договорами банківського рахунку вкладників. Зазначені виплати здійснюються в межах суми відшкодування, що гарантується Фондом;

- 2) витрат, пов'язаних із забезпеченням його операційної діяльності відповідно до частини четвертої цієї статті;

- 3) виплати заробітної плати, авторської винагороди, відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю працівників банку.

Зобов'язання банку, передбачені пунктами 2 і 3 частини шостої цієї статті, виконуються банком у межах його фінансових можливостей у порядку, встановленому нормативно-правовими актами Фонду. З метою забезпечення виконання зобов'язань банку, передбачених пунктом 1 частини шостої цієї статті, Фонд має право надати банку цільову позику.

З врахуванням вищевикладеного суд дійшов до висновку, що введення тимчасової адміністрації банку не є підставою для невиконання відповідачем своїх обов'язків по договору банківського вкладу, строк якого закінчився.

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, перераховано на депозитний рахунок №261004300243249(840), відкритий у відповідача, 100 000,00 (сто тисяч) Доларів США 00 центів, згідно умов Договору №131/1, а відповідач в порушення умов Договору №131/1 та Додаткової угоди не виконав свої зобов'язання щодо повернення вкладу та відсотків за договором (процентів за депозитом), а саме не повернув позивачу вклад (депозит) в розмірі 100 000,00 доларів США (станом на день повернення депозиту еквівалентна 1 085 000,00 грн.) та 986,30 доларів США відсотків за договором (станом на день повернення депозиту еквівалентна 10 701,35 грн.)

Відзив відповідача на позовну заяву не приймається судом в якості належного та допустимого доказу, та спростовується наявними в матіолах справи документами та нормами чинного законодавства.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, а також на те, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 1 085 000,00 грн. - банківського вкладу, 10 701,35 грн. - відсотків за договором (процентів за депозитом), а тому підлягають задоволенню.

Також позивач, керуючись статтею 625 ЦК України, просить суд стягнути з відповідача на свою користь 1 170,75 грн. - 3% річних.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 1 170,75 грн. - 3% річних, нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 82-85, 121 ГПК України, суддя -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "БАНК ФОРУМ" (02100, м. Київ, БУЛЬВАР ВЕРХОВНОЇ РАДИ , будинок 7, код ЄДРПОУ 21574573) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БЛВ" (83014, Донецька обл., місто Донецьк, ВУЛ.МУШКЕТІВСЬКА, будинок 20-Д, код ЄДРПОУ 30962942) 1 085 000 (один мільйон вісімдесят п'ять тисяч) грн.00 коп. - банківського вкладу, 10 701 (десять тисяч сімсот одну) грн. 35 коп. - відсотків за договором, 1 170 (одну тисячу сто сімдесят) грн. 75 коп. - 3% річних, 21 937 (двадцять одну тисячу дев'ятсот тридцять сім) грн. 46 коп. - судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Якименко М.М.

Дата складання (підписання) повного тексту рішення: 22.08.2014 року.