Постанова

від 10.07.2014 по справі 814/5003/13-а

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И м. Миколаїв             10 липня 2014 року                                                             Справа № 814/5003/13-а             Миколаївський окружний адміністративний суд  у складі головуючого судді Малих О.В.,  розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом: Приватного акціонерного товариства «Очаківське хлібоприймальне підприємство» (вул. Володарського, 2, м. Очаків, Миколаївська область, 57500) до відповідача: Очаківської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів і зборів Миколаївської області (вул. Шкрептієнка, 27, м. Очаків, Миколаївська область, 57500) треті особи: 1. Управління державної казначейської служби України в Очаківському районі Миколаївської області (вул. Луначарського, 44, м. Очаків, Миколаївська область, 57508) 2. Миколаївське обласне дочірнє підприємство Державної акціонерної компанії «Хліб України» (вул. Спаська, 10, м. Миколаїв, 54030) про: визнання протиправною та скасування податкової вимоги від 03.09.2013р. № 1-19, зобов'язання вчинити певні дії, в с та н о в и в: Позивач, Приватне акціонерне товариство «Очаківське хлібоприймальне підприємство», звернувся до суду з адміністративним позовом до Очаківської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів і зборів Миколаївської області, в якому,  просив визнати протиправною та скасувати повністю податкову вимогу Очаківської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів і зборів Миколаївської області від 03.09.2013р. № 1-19 про стягнення суми боргу платника податків за узгодженими грошовими зобов'язаннями у розмірі 310  000,00 грн., у тому числі: повернення бюджетної позички, наданої на закупівлю сільськогосподарської продукції за держконтрактом (замовлення) у 1996 році у сумі 32  000,00 грн., повернення бюджетних позичок, наданих на закупівлю сільськогосподарської продукції за держконтрактом (замовленням) у 1997 році у сумі 278  000,00 грн. Терті особи у справі: Управління державної казначейської служби України в Очаківському районі Миколаївської області та Миколаївське обласне дочірнє підприємство Державної акціонерної компанії «Хліб України». В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на безпідставність та неправомірність прийнятої спірної податкової вимог, оскільки у підприємства відсутній податковий борг. 27.12.2013 року до суду від відповідача надійшли письмові заперечення, у яких він зазначав, що податкова вимога виносились податковим органом на підставі п.59.1  п. 6.2 ст. ст..59  Податкового кодексу України та  відповідно до подання Управління Державного казначейства України у Очаківському районі (а.с. 62 - 64). 06.03.2014  року до суду надійшли письмові пояснення третьої особи, у яких Управління Державного казначейства України у Очаківському районі просить відмовити у задоволенні позову, оскільки Управлінням Державного казначейства України у Очаківському районі винесено та направлено відповідачу подання про повернення наявної заборгованості позивача по бюджетній позичці в розмірі 310 000,00 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 174 від 02.03.2011 р. (а.с. 113 - 117).          Третя особа, Миколаївське обласне дочірнє підприємство Державної акціонерної компанії «Хліб України», у судове засідання не з'явилось, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлене належним чином. Представники позивача, відповідача та Управління Державного казначейства України у Очаківському районі заявили клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження (а.с. 197, 232, 233). Суд вважає, що справа може бути розглянута по суті на підставі наявних у справі доказів, а відсутність повноважних представників позивача та відповідача, відповідно до ст. 128 КАС України, не перешкоджає вирішенню спору. Дослідивши всі матеріали справи, оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд  встановив наступне. Приватне акціонерне товариство «Очаківське хлібоприймальне підприємство», ідентифікаційний код 04270593, є юридичною особою та знаходиться на податковому обліку в Очаківській об'єднаній державній податковій інспекції ГУ Міндоходів і зборів Миколаївської області. 03.09.2013 року на підставі подання Управління Державного казначейства України у Очаківському районі № 1 та № 2  від 15.08.2013 року Очаківською об'єднаною державною податковою інспекцією ГУ Міндоходів і зборів Миколаївської області винесено податкову вимогу № 1-19 від 03.09.2013 року, якою повідомлено, що станом на 03.09.2013 року сума податкового боргу за узгодженим податковим зобов'язанням позивача становить 310 000,00 грн., з яких: - за бюджетною позичкою за держзамовленням 1996 року складає  32 000,00грн.; - за бюджетною позичкою за держзамовленням 1997 року складає 278 000 грн. Надаючи оцінку оскаржуваної податкової вимоги суд виходить з наступного. Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10)своєчасно, тобто протягом розумного строку. Відповідно до ч.1 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України погашення простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету (включаючи плату за користування такими кредитами (позиками) та пеню) здійснюється у порядку, визначеному главою 9 розділу II цього Кодексу. Згідно постанови КМУ від 02.03.2011 року № 174 «Питання обліку заборгованості, в тому числі простроченої, перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками/фінансовою допомогою, наданими Міністерством фінансів у 1993 - 1998 роках, нарахування пені та списання безнадійної заборгованості» прострочена заборгованість за кредитами, бюджетними позичками /фінансовою допомогою, яка не погашена боржником протягом 30 календарних днів після настання строку платежу, а також нарахована на суму простроченої заборгованості за кредитом, бюджетною позичкою/ фінансовою допомогою пеня стягуються в установленому законодавством порядку органами державної податкової служби за місцем реєстрації боржника відповідно до подання територіальних органів Державної казначейської служби, яке подається у строки, визначені пунктом 10 цього Порядку за встановленою згідно з додатком 1 формою. Частиною 9 ст.17 Бюджетного кодексу України передбачено, що прострочена заборгованість суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету (включаючи плату за користування такими кредитами (позиками) та пеню) стягується з такого суб'єкта господарювання органами державної податкової служби, що є органами стягнення такої заборгованості у порядку, передбаченому Податковим кодексом України або іншим законом, включаючи погашення такої заборгованості за рахунок майна цього суб'єкта господарювання. Якщо контролюючий орган, що провів процедуру узгодження суми податкового зобов'язання з платником податків, не є податковим органом, такий контролюючий орган надсилає відповідному податковому органу подання про здійснення заходів з погашення податкового боргу платника податків, а також розрахунок його розміру, на підставі якого податковий орган надсилає податкові вимоги. Форма зазначеного подання затверджується Кабінетом Міністрів України. Порядок надіслання органам державної податкової служби подання про здійснення заходів з погашення податкового боргу платника податків та інформації про скасування або зміну суми нарахованого податкового зобов'язання за рішенням суду (господарського суду) від інших контролюючих органів, затверджений постановою Кабінетом Міністрів України від 24.10.2001 року № 1387 (далі Порядок № 1378), визначає механізм надсилання контролюючим органом, який не є органом державної податкової служби (далі - контролюючий орган), подання про здійснення заходів з погашення податкового боргу платника податків (далі - подання) та інформації про скасування або зміну суми нарахованого податкового зобов'язання за рішенням суду (господарського суду) до органу державної податкової служби, в якому платник податків перебуває на податковому обліку (далі - податковий орган). Як зазначено вище, податкова вимога формується органом державної податкової служби після проведення контролюючим органом процедури узгодження суми податкового зобов'язання з платником податків. Здійснення узгодження зобов'язання контролюючим або податковим органом та його несвоєчасна сплата є визначальною умовою поняття податкового боргу, який є предметом податкових вимог. Стосовно здійснення процедури узгодження суми зобов'язання, визначеного спірними податковими вимогам, суд зазначає наступне. Податковим зобов'язанням є зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Податковим кодексом  України. Тобто, зобов'язання сплатити відповідну суму коштів до бюджету є безумовним та виникає за прямою вказівкою щодо обов'язку сплати, що міститься у відповідному законодавчому акті.            Третьою особою Управлінням державної казначейської служби України в Очаківському районі Миколаївської області зазначено, що сумою заборгованості за бюджетним позичками, є кошти, отримані на підставі постанови Кабінету Міністрів України «Про задоволення державних потреб у сільськогосподарській продукції на 1996 рік» від 12.03.1996 року № 323 та постанови Кабінету Міністрів України від 11.09.1997 року № 1003 «Про фінансову допомогу на проведення комплексу робіт в осінньо-зимовий період 1997/98 року». Порядок надання і повернення бюджетної позички на закупівлю продовольчого зерна, елітного і сортового насіння за державним замовленням 1996 року, затверджений наказом Міністерства фінансів України, Міністерства сільського господарства і продовольства України від 11 квітня 1996 р. № 72/113 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 4 червня 1996 р. за № 265/1290, розроблено відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12 березня 1996 року № 323 «Про задоволення державних потреб у сільськогосподарській продукції на 1996 рік». Порядок надання бюджетної позички на закупівлю продовольчого зерна і сортового насіння за державним замовленням 1997 року, затверджений наказом Міністерства сільського господарства і продовольства, Міністерства фінансів та Державної акціонерної компанії «Хліб України» від 4 березня 1997 р. № 70/54/18 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 6 червня 1997 р. за № 212/2016. Постановами Кабінету Міністрів України № 124 від 04 лютого 1997 року та № 323 від 12 березня 1996 року встановлені обсяги закупівлі за державним замовленням сільськогосподарської продукції та продовольства, а також продовольчого зерна, елітного і сортового насіння на 1996 рік та обсяги закупівлі за державним замовленням продовольчого зерна, непродовольчого зерна для спиртової промисловості і сортового насіння зернових культур у 1997 році. Забезпечення встановлених обсягів закупівлі зерна та іншої сільськогосподарської продукції було здійснено шляхом надання бюджетних позичок виконавцям державного замовлення (сільськогосподарським товаровиробники усіх форм власності), в порядку, передбаченому Наказом Міністерства фінансів України № 72/113 від 11 квітня 1996 року (далі Наказ № 72/113) та Наказу Міністерства фінансів України, Міністерства сільського господарства та продовольства України, Державної акціонерної компанії «Хліб України»№ 70/54/18 від 04 березня 1997 року (далі Наказ № 70/54/18). Згідно умов зазначених вище нормативно-правових актів, бюджетні позички на закупівлю продовольчого зерна та іншої сільськгоспродукції мали надаватися у межах коштів, передбачених на цю мету, на умовах забезпечення повернення та встановлення відповідальності за цільове ефективне використання коштів. Відділеннями державного казначейства України укладалися договори із заготівельними підприємствами та товаровиробниками про надання бюджетної позички для авансування закупівлі зерна за державним замовленням 1996 та 1997 років на всю суму належного господарству авансу з подальшим уточненням фактичного його розміру. Для остаточних розрахунків за закуплену за державним замовленням продукцію у 1996 та 1997 роках, між відділеннями Державного казначейства в районах і заготівельними підприємствами укладалися договори про надання бюджетної позички. Перерахування коштів органами державного казначейства здійснювалося на підставі укладених договорів про надання бюджетних позичок та відбувалося через рахунки державного казначейства України. Зазначені договори мали визначати мету надання бюджетної позички, її суму, терміни повернення та санкції за порушення умов договору. Таким чином, бюджетні позички на виконання Наказів № 72/113 та № 70/54/18, отримувалися на договірних засадах. Саме умовами укладених договорів передбачався порядок їх отримання та повернення. Виникнення в суб'єкта господарювання обов'язку щодо повернення коштів до бюджету, отриманих на умовах укладеного договору про надання бюджетної позички не є податковим зобов'язанням на відміну від виникнення в суб'єкта господарювання безумовного обов'язку перерахувати кошти до бюджету виключно на підставі закону. Як зазначено вище, ст. 59 Податкового кодексу України підставою для прийняття податковим органом податкової вимоги є отримання відповідного подання від контролюючого органу, що провів процедуру узгодження. В матеріалах справи відсутні документи, які б свідчили про здійснення Управлінням Державного казначейства у Очаківському  районі узгодження суми боргу позивача. Крім того ухвалою суду від 22.05.2014 року зобов'язано Управління державної казначейської служби України в Очаківському районі Миколаївської області надати суду належним чином засвідченні копії доказів заборгованості відповідача перед бюджетом, а саме: договори, накладні, рахунки, акти приймання-передавання заборгованості, а також зобов'язано  Приватне акціонерне товариство «Очаківське хлібоприймальне підприємство» та Управління державної казначейської служби України в Очаківському районі Миколаївської області провести звірку взаєморозрахунків. Ініціативу проведення звірки взаєморозрахунків покладено  на Управління державної казначейської служби України в Очаківському районі Миколаївської області. Зазначена ухвала суду Управлінням державної казначейської служби України в Очаківському районі Миколаївської області не виконана, доказів заборгованості відповідача перед бюджетом не надано, звірка взаєморозрахунків не проведена. Позивач заперечує факт отримання зазначених вище позичок. Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Надані третьою особою акти передачі-прийому заборгованості по бюджетній позичці, складені у 1996, 1997, 1999 році та містять відомості про прийом-передачу заборгованості у  карбованцях та гривнях (а.с. 119-137,138-148 ). Перерахунок суми позички у гривнях суду не надано, згідно даних управління Державного казначейства у Очаківському районі у вигляді  Довідок про надання і повернення бюджетної позички за 1996 р. та  1997 р. (а.с. 118, 138) складених станом на 01.03.2005 року та містять суму заборгованості товаровиробників в розмірі 1996,00 тис. грн., тоді як у податкової вимоги до позивача заявляється сума боргу 310  000,00 грн., з яких за 1996 рік у сумі 32 000,00грн., за 1997 рік у сумі 278 000,00 грн. Вищевикладене унеможливлює визначення суми заборгованості за бюджетною позичкою. Неможливість визначення суми заборгованості за бюджетною позичкою - податковим зобов'язанням та не проведення процедури узгодження зазначеної суми зобов'язання, свідчить про відсутність визначених  ст. 59 Податкового кодексу України  підстав для прийняття податкової вимоги. З огляду на наведене вище, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявленого позивачем позову щодо визнання протиправними та скасування податкової вимогу Очаківської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів і зборів Миколаївської області від 03.09.2013р. № 1-19. На підставі викладеного, керуючись статтями 11, 71, 128, 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,- П О С Т А Н О В И В: 1. Позов задовольнити повністю. 2. Визнати протиправною та скасувати повністю податкову вимогу Очаківської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів і зборів Миколаївської області № 1-19 від 03.09.2013р. № 1-19 про стягнення суми боргу платника податків за узгодженими грошовими зобов'язаннями у розмірі 310 000,00 грн.           Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.           У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.           Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.           Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.           Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.           Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.           Апеляційна скарга, подана після закінчення встановлених строків залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.           Суддя                                                                                                   О.В. Малих