Рішення

від 06.07.2009 по справі 9/152-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

9/152-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06.07.09           Справа № 9/152-09.

За позовом:  Комунального підприємства «Ромникомунтепло» Роменської міської ради, м. Ромни Сумської області

До відповідача: Приватного підприємства «Консультант», м. Ромни Сумської області

Про стягнення 11 365  грн. 95 коп.

за участю  представників сторін:

Від позивача –         Говенько Ю.В.

Від   відповідача –    не з'явився.

Суддя Лущик М.С.

При секретарі с/з Котенко Н.М.

Суть спору: позивач в позовній заяві просить суд стягнути з відповідача заборгованість за послуги з теплопостачання в сумі: 5307 грн. 69 коп. боргу, 5307 грн. 69 коп. пені, 649 грн. 38 коп. інфляційних збитків, 101 грн. 09 коп. річних, всього          11 365 грн. 95 коп., а також стягнути 113 грн. 66 коп. державного мита та 312 грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення.

01.07.2009 року позивачем подано заяву про уточнення позовних вимог, згідно якої просить суд стягнути з відповідача 11 256 грн. 37 коп., з яких: 5 307 грн. 69 коп. – основний борг, 5 307 грн. 69 коп. – пені, 94 грн. 81 коп. – 3  % річних, 546 грн. 18 коп. – інфляційних збитків.

Згідно ст. 22 Господарського процесуального кодексу України зміни до  позовної заяви прийняті судом до розгляду.

Відповідач в судове засідання не з'явився, відзив на позовну заяву не подав.

Згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи суд встановив:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, згідно якої просить  суд стягнути з відповідача заборгованість за послуги з теплопостачання в сумі: 5307 грн. 69 коп. боргу, 5307 грн. 69 коп. пені, 649 грн. 38 коп. інфляційних збитків, 101 грн. 09 коп. річних, всього          11 365 грн. 95 коп., а також стягнути 113 грн. 66 коп. державного мита та 312 грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення.

01.07.2009 року позивачем подано заяву про уточнення позовних вимог, згідно якої просить суд стягнути з відповідача 11 256 грн. 37 коп., з яких: 5 307 грн. 69 коп. – основний борг, 5 307 грн. 69 коп. – пені, 94 грн. 81 коп. – 3  % річних, 546 грн. 18 коп. – інфляційних збитків.

Згідно ст. 22 Господарського процесуального кодексу України зміни до  позовної заяви прийняті судом до розгляду.

15.10.2005 р. між позивачем -  КП «Ромникомунтепло» РМР» та відповідачем - ПП «Консультант» було укладено договір № 31 на відпуск та споживання теплової енергії у вигляді гарячої води.

Згідно з умовами зазначеного договору позивач  зобов'язується надавати вчасно та відповідної якості послуги з централізованого опалення приміщення, що перебуває у власності (користуванні, володінні) відповідача.

Як вбачається з матеріалів справи, за весь період отримання послуг (з жовтня 2005 р.) заявок щодо відмови від користування послугами по опаленню приміщень ПП «Консультант» не надавалось; відповідач послуги по опаленню житлового приміщення взагалі не оплачував, внаслідок чого виникла заборгованість перед КП «Ромникомунтепло» РМР».

28.07.2008 р. КП «Ромникомунтепло» РМР» було подано до Господарського суду Сумської області позовну заяву про стягнення суми боргу за послуги з теплопостачання з ПП «Консультант» за період з жовтня 2005 р. по листопад 2007 р. включно (справа № 5/633-08). У лютому 2009 р. даний позов було частково задоволено і вирішено стягнути з відповідача суму боргу за період з жовтня 2005 р. по листопад 2007 р., суму річних та інфляційних збитків. Проте й після цього відповідач послуги з централізованого опалення надалі не оплачував, станом на 22.05.2009 р. його заборгованість становить 5 307,69 гри. (з грудня 2007 р. по квітень 2009 р. включно).

Згідно з вимогами чинного законодавства України відповідач зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі вносити оплату за комунальні послуги. Даний обов'язок закріплений наступними нормативними актами України:

пунктом 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою КМУ від 24.01.2006 р. № 45 - власник або наймач (орендар) квартири зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом;

пунктом 30 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної гадячої води і водовідведення, затверджених постановою КМУ від 21.07.2005 р. № 630 - споживач зобов'язаний оплачувати послуги в установлені договором або законом строки;

підпунктом 5 пункту 3 статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» - споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні у строки, встановлені договором або законом;

абзацом 6 статті 19 Закону України «Про теплопостачання» - споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Згідно п. 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної гарячої води і водовідведення, затверджених постановою КМУ від 21.07.2005 р. № 630 розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк.

Пункт 2.4. договору зазначає, що відпущену тепло енергію споживач оплачує в строк до 20 числа поточного місяця.

Згідно п. 2 ст. 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку. При цьому, тарифи та норми споживання теплової енергії затверджуються органами місцевого самоврядування (ст. 31 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», ст. 20 ЗУ «Про теплопостачання», ст. 28 ЗУ „Про місцеве самоврядування в Україні").

Частиною 1 ст.573 Господарського кодексу України встановлено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктами господарювання в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від  зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно ст.ст. 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства в установлений законом або договором строк.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушення зобов'язання є його невиконання, або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Пунктом 1 ст.193 Господарського Кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 629 Цивільного кодексу України встановлює обов'язковість договору для виконання сторонами.

Згідно ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо  у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно пункту 2 ст.193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом.

Згідно  до ст. 199 Господарського кодексу України  виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно ст. 546, 548 Цивільного кодексу України виконання  зобов'язання може забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею), якщо це встановлено договором або законом.

Згідно частини 1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються  господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення   господарської   діяльності,   невиконання   або   неналежного   виконання господарського зобов'язання.

Так, пунктом 2.3 Договору зазначено, що за прострочення платежу відповідач зобов'язаний сплатити позивачу пеню в розмірі 1% від чуми простроченого платежу  за кожен день прострочення.  

Згідно розрахунку позивача розмір пені складає  5 307 грн. 69 коп.

Згідно ч. 2. ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Згідно розрахунку позивача  розмір  3% річних складає 94 грн. 81 коп.,  інфляційних нарахувань – 546 грн. 18 коп.

Позивач не надав доказів сплати вищевказаних сум, у зв'язку з чим, вимоги позивача визнаються судом правомірними, обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.49 ГПК України витрати по сплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

 Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з  Приватного підприємства «Консультант»  (42000, м. Сумська область, м. Ромни, 1 пр. Жовтневої революції, 8, код 32191368) на користь Комунального підприємства «Ромникомунтепло» Роменської міської ради  (42000, Сумська область, м. Ромни, вул. Коржівська, 90,  код 33219263) 5 307 грн. 69 коп.  основного боргу,  5 307 грн. 69  коп. – пені, 94 грн. 81 коп. – 3 %річних, 546 грн. 18 коп. – інфляційних нарахувань,    112 грн. 56 коп.  – державного мита та 309 грн. 48 коп. – витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

3.          Видати наказ  після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯ                                                                      М.С. Лущик

Повний текс рішення підписано 09.07.2009 року.