Рішення

від 30.06.2009 по справі 11/168-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

11/168-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

30.06.09           Справа № 11/168-09.

за позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю “Світ кормів”, м. Київ

до відповідача   Виробничого сільськогосподарського кооперативу “Зоря”,

                            с. Заруддя, Роменського району, Сумської області

про стягнення заборгованості в сумі 6 253 грн. 99 коп.

                                                                                         СУДДЯ Ю.О. ЗРАЖЕВСЬКИЙ

Представники сторін:

Від позивача –        Сватуха О.В. довіреність № 54 від 12.01.2009 р.

Від відповідача –    гол. правління Каплун В.В.

За участю секретаря судового засідання Литвиненко О.А.

Суть спору: позивач просить суд стягнути з відповідача 6 253 грн. 99 коп. заборгованості, в тому числі: 5 720 грн. 00 коп. боргу за поставку сільськогосподарської продукції – концентрат «Біомілк молоко», 327 грн. 21 коп. пені, 40 грн. 90 коп. - 3% річних, 165 грн. 88 коп. інфляційних збитків, а також судові витрати, пов‘язані з розглядом справи.

Відповідач в судове засідання надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що позовні вимоги не визнає, посилаючись на те, що ВСК «Зоря» сплатило на користь позивача суму боргу, що підтверджується платіжними дорученнями, які приєднані до матеріалів справи.

В судовому засіданні позивач підтвердив, що відповідачем сплачено суму основного боргу.

Крім цього, позивач в судовому засіданні заявив усне клопотання про зменшення суми позовних вимог в частині стягнення 327 грн. 21 коп. пені, оскільки між сторонами не було укладено письмового договору, і просить суд стягнути з відповідача 40 грн. 90 коп. 3% річних, 165 грн. 88 коп. інфляційних збитків, а також судові витрати, пов‘язані з розглядом справи.

Представники сторін заявили клопотання про недоцільність здійснення фіксації судового процесу технічними засобами.

Суд задовольнив це клопотання, оскільки воно відповідає вимогам ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.

Представникам сторін роз'яснено вимоги ст. ст. 20, 22 ГПК України, щодо їх процесуальних прав та обов'язків.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні докази, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного:

Між позивачем та відповідачем була укладена усна угода на постачання позивачем відповідачу сільськогосподарську продукцію – концентрат «Біомілк молоко» далі (товар) на загальну суму 49 200 грн. 00 коп.

Факт отримання відповідачем продукції підтверджується матеріалами справи, а саме видатковими накладними № 202 від 08.04.2008 р. на суму 15 600 грн. 00 коп., № 386 від 19.06.2008 р. на суму 16 800 грн. 00 коп. та № 580 від 01.09.2008 р. на суму 16 800 грн. 00 коп., на яких містяться підписи відповідача та довіреності на отримання товару (копії вказаних документів долучені до матеріалів справи). Крім цього, вказаний факт відповідачем не заперечується.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов‘язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов‘язки, підставами виникнення яких, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Як пояснив представник позивача, відповідач за поставлений товар розрахувався частково у розмірі 37 480 грн. 00 коп., останнє перерахування було здійснено 04.02.2009 р., з зазначеної дати погашення заборгованості не проводилось, тому для визначення строку виконання відповідачем зобов‘язання по оплаті отриманої продукції позивачем було застосовано положення ст. 530 ЦК України, яка передбачає, що якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), а якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред‘явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-якій час. Боржник повинен виконати такий обов‘язок у семиденний строк від дня пред‘явлення вимоги, якщо обов‘язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, позивач направив відповідачу лист – вимогу № 12 від 02.02.2009 р. з вимогою погасити заборгованість за поставлену продукцію в 7-денний строк від дня пред‘явлення вимоги, але відповідач, у термін вказаний в претензії, розрахунки з позивачем не провів.

Таким чином, на день направлення листа – вимоги, заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений відповідно до накладних товар склала 5 720 грн. 00 коп., що підтверджується матеріалами справи (а.с. 7).

Частина 1 ст. 692 ЦК України передбачає, що покупець зобов‘язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 22-24 Господарського процесуального кодексу України, сторони мають право…подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення господарському суду..., а також користуватися іншими процесуальними правами.

Згідно ст. ст. 33 - 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

В судовому засіданні встановлено, що відповідачем було погашену суму основного боргу. Позивач підтвердив факт оплати 5 720 грн. 00 коп.

Крім цього, в судовому засіданні було встановлено, що відповідач розрахувався з відповідачем до подання позивачем позову до суду, що підтверджується матеріалами справи, а саме випискою банку, а також платіжним дорученням № 140 від 27.05.2009 р. У зв'язку зі сплатою до надходження позовної заяви до суду відповідачем основного боргу, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов‘язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Статтею 547 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов‘язання вчиняться у письмовій формі.

Оскільки договір між позивачем та відповідачем укладений не був, не було й передбачено  у письмовій формі за неналежне виконання зобов‘язання нарахування пені.

Таким чином, щодо стягнення 327 грн. 21 коп. пені з відповідача, то з урахуванням заяви позивача про зменшення суми позовних вимог, суд вважає, що провадження у справі в цій частині підлягає припиненню на підставі п. 4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Також, за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань позивач просить стягнути з відповідача 165 грн. 88 коп. інфляційних збитків та 40 грн. 90 коп. – 3% річних.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимоги кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги стосовно стягнення 165 грн. 88 коп. інфляційних збитків та 40 грн. 90 коп.  – 3% річних за порушення терміну виконання грошових зобов‘язань є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України.

Згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу понесені позивачем покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Виробничого сільськогосподарського кооперативу “Зоря” (42072, Сумська область, Роменський район, с. Заруддя, вул. Леніна, буд. 17А, код 30827576) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Світ кормів” (02156, м. Київ, вул. Братиславська, буд. 8, код 34344224) 165 грн. 88 коп. інфляційних збитків та 40 грн. 90 коп. - 3% річних, 3 грн. 26 коп. витрат по державному миту, 10 грн. 00 коп. витрат на інформаційно–технічне забезпечення судового процесу.  

3.          Провадження у справі в частині стягнення пені в розмірі 327 грн. 21 коп. – припинити.

4.          В іншій частині позову – відмовити.

5.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯ                                                                                       Ю.О. ЗРАЖЕВСЬКИЙ

Повний текст рішення підписано 02.07.2009 р.