Постанова

від 21.08.2014 по справі 09/5026/1781/2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2014 року Справа № 09/5026/1781/2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіДобролюбової Т.В. суддівГоголь Т.Г. (доповідач), Костенко Т.Ф. розглянувши у судовому засіданні за участю представників: прокуратури: Клюге Л.М. - прок. ГПУ, посв. №014652, позивача: Мікулін А.П. - директор (а.с. 13, 14 І т.с.) відповідача, третьої особи: не з'явились, повідомлені належно,

касаційну скаргуПриватного підприємства "Ячмінний колос" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 15.05.14 у справі№09/5026/1781/2012 Господарського суду Черкаської області за позовом Приватного підприємства "Ячмінний колос" до Канівської районної державної адміністрації третя особаГоловне управління Держземагентства України у Черкаській області за участюПрокуратури м. Черкаси провизнання незаконною відмови в поновленні договору оренди та визнання укладеною додаткової угоди Розпорядженням Заступника секретаря другої судової палати Вищого господарського суду України від 20.08.14 для розгляду касаційної скарги у цій справі призначено колегію суддів у складі: Добролюбової Т.В. - головуючого, Гоголь Т.Г., Костенко Т.Ф.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 07.08.14 розгляд справи відкладався до 21.08.14.

Приватне підприємство "Ячмінний колос" звернулось до Господарського суду Черкаської області з позовом до Канівської районної державної адміністрації про зобов'язання останньої поновити договір оренди від 18.08.06, укладений між сторонами у справі, на той же строк, шляхом укладання додаткової угоди та попередити відповідача про необхідність дотримання вимог законодавства. Позивач посилався на належне виконання ним умов договору оренди, і з огляду на це, на його думку, він має переважне право перед іншими особами на укладення договору на новий строк. Позивач також зазначав, що направляв відповідачеві лист-повідомлення про поновлення договору оренди земельної ділянки з проектом додаткової угоди та продовжує користуватись земельною ділянкою. Позов обґрунтований приписами статей 179, 188 Господарського кодексу України, статті 33 Закону України "Про оренду землі".

Справа господарськими судами розглядалася неодноразово.

Позивач 12.08.13 звернувся до Господарського суду Черкаської області із заявою про зміну позову, в якій просив визнати незаконною відмову Канівської районної державної адміністрації в поновленні договору оренди землі від 18.08.06; та визнати укладеною додаткову угоду до договору оренди землі від 18.08.06 в редакції позивача.

При новому розгляді справи, рішенням Господарського суду Черкаської області від 08.10.13 (суддя Кучеренко О.І.) позовні вимоги задоволені частково. Визнано укладеною між позивачем і відповідачем додаткову угоду до договору оренди землі від 18.08.06 та викладено її редакцію. В іншій частині позову відмовлено через його необґрунтованість. Господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для поновлення спірного договору оренди в порядку приписів статті 33 Закону України "Про оренду землі".

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.05.14 (судді: Куксов В.В., Авдеєв П.В., Яковлєв М.Л.) перевірене рішення місцевого господарського суду скасовано. В позові відмовлено. Апеляційний господарський суд виходив з відсутності необхідних підстав для поновлення договору оренду землі в порядку приписів статті 33 Закону України "Про оренду землі". Суд апеляційної інстанції установив, що Канівська районна державна адміністрація відмовила позивачеві у поновленні договору оренди; що з 01.01.13 розпорядником спірної земельної ділянки є Головне управління Держземагентства України у Черкаській області, до якого позивач з приводу поновлення договору оренди не звертався.

Приватне підприємство "Ячмінний колос" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову у справі, а рішення місцевого господарського суду залишити в силі. Скаржник вважає, що суд апеляційної інстанції невіро застосував приписи статті 33 Закону України "Про оренду землі". Він наголошує на тому, що за приписами статі 33 Закону України "Про оренду землі" у разі дотримання сторонами її вимог поновлення договору оренди землі, що належить до державної чи комунальної власності можливе без відповідного рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування. Підприємство посилається на те, що Головне управління Держземагентства України у Черкаській області не є стороною спірного договору.

Від відповідача відзиву на касаційну скаргу судом не отримано. Водночас від нього надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представників адміністрації.

Від Головного управління Держземагентства України у Черкаській області судом отримано відзив на касаційну скаргу, в якому він просить залишити без змін постанову у справі, а касаційну скаргу - без задоволення.

Вищий господарський суд України, заслухавши доповідь судді Гоголь Т.Г. , пояснення учасників процесу, переглянувши матеріали справи та доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами приписів чинного законодавства, відзначає наступне.

Апеляційним господарським судом установлено та підтверджено матеріалами справи, що 18.08.06 між Канівською районною державною адміністрацією - орендодавцем і Приватним підприємством "Ячмінний колос" - орендарем був укладений договір оренди землі. Предметом цього договору є надання в строкове платне користування земельної ділянки, загальною площею 147,50 га ріллі із земель резервного фонду, що знаходиться в адміністративних межах Степанецької сільської ради, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва без зміни її цільового призначення. Відповідно до пункту 6 договору він укладений строком на 5 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію. Цей договір зареєстрований у Канівському районному відділі Черкаської регіональної філії центру ДЗК 18.08.06 за №040678600034. В подальшому, 02.02.09, як установив апеляційний господарський суд, сторонами були внесені зміни в спірний договір, зокрема, в частині розміру земельної ділянки (загальна площа склала 124,2811 га). В процесі розгляду спору господарським судом апеляційної інстанції установлено, що строк дії договору сплив 18.08.11; що позивач упродовж визначеного договором строку (не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку його дії), тобто до 18.07.11, не звернувся до відповідача з пропозицією про поновлення договору оренди на новий строк. Позивач повідомив відповідача про свій намір продовжити спірний договір тільки 29.12.11, вже після закінчення його дії. Між тим, Канівська районна державна адміністрація заперечила проти поновлення договору оренди землі на новий строк. Як убачається з матеріалів справи, предметом даного судового розгляду є вимоги Приватного підприємства "Ячмінний колос" заявлені до Канівської районної державної адміністрації про визнання незаконною відмови останньої в поновленні договору оренди землі від 18.08.06; та визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі від 18.08.06 в редакції позивача. Ухвалюючи постанову у справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необґрунтованість цих вимог. Відповідно до приписів статті 13 Конституції України землі є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Відповідно до приписів статті 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі (стаття 2 Закону України "Про оренду землі"). Згідно з приписами статті 31 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі припиняється в разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено. Разом з тим, статтею 33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, чинній на час закінчення договору, з урахуванням змін внесених 17.02.11) врегульоване питання щодо поновлення договору оренди землі та встановлено, що за закінченням строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. Наведеною нормою визначено право на поновлення дії договору оренди землі за умов дотримання встановлених законом приписів. Тобто письмове повідомлення для реалізації переважного права орендаря на поновлення договору має бути здійснено останнім не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. Дослідивши усі обставини справи та надавши оцінку зібраним у справі доказам, апеляційний господарський суд установив, що строк дії спірного договору сплив 18.08.11. Позивач у визначений договором та законом строк (до 18.07.11) не повідомив відповідача про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк. Отже, як установив суд апеляційної інстанції, позивач не дотримався умов договору та вимог законодавства, від яких залежить реалізація його права на поновлення спірного договору оренди. Як вже зазначалося, позивач повідомив відповідача про намір продовжити спірний договір за спливом двох місяців після його закінчення (29.12.11). Проте, відповідач проти укладення договору оренди землі на новий строк заперечив. Судом при розгляді справи було враховано і те, що з 01.01.13 Головне управління Держземагентства України у Черкаській області є розпорядником спірної земельної ділянки. За таких обставин справи, колегія суддів погоджується з висновком апеляційного господарського суду про необґрунтованість позову. Відповідно до вимог статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція, виходить з обставин, встановлених у даній справі апеляційним господарським судом. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх. Доводи касаційної скарги визнаються неспроможними з огляду на викладене та встановлене судом апеляційної інстанції. Відтак, підстав для скасування постанови суду апеляційної інстанції та задоволення касаційної скарги не вбачається.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.05.14 у справі №09/5026/1781/2012 залишити без змін.

Касаційну скаргу Приватного підприємства "Ячмінний колос"- без задоволення.

Головуючий суддя Т. Добролюбова

Судді Т.Гоголь

Т.Костенко