Ухвала

від 21.08.2014 по справі 817/1569/14

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

21 серпня 2014 року Справа № 817/1569/14 м. Рівне Рівненський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Шарапи В.М., за участю секретаря судового засідання Климчук В.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: не прибув,

відповідача: представник не прибув,

третьої особи на стороні відповідача: представник Шекель І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом:

ОСОБА_2 доДержавного реєстратора відділу державної реєстрації Виконавчого комітету Рівненської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "КАЛИНА РІВНЕ" про визнання дій протиправними, визнання реєстрації недійсною, припинення юридичної особи та зобов'язання вчинення певних дій, ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Державного реєстратора відділу державної реєстрації Виконавчого комітету Рівненської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "КАЛИНА РІВНЕ" про визнання реєстрації недійсною, припинення юридичної особи та зобов'язання вчинення певних дій.

Позивач 09.07.2014 року та повторно 15.07.2014 року і 21.08.2014 року не прибув у судові засідання, у зв'язку з чим судом поставлено на обговорення питання про можливість залишення позовної заяви без розгляду.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача проти залишення позовної заяви без розгляду не заперечує.

Розглянувши дане питання, заслухавши думку осіб, які беруть участь у справі, суд приходить до висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 155 Кодексу адміністративного судочинства України, суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позивач повторно не прибув у попереднє судове засідання чи у судове засідання без поважних причин, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.

Положення аналогічного характеру передбачені частиною 3 статті 128 цього Кодексу.

Враховуючи диспозиції зазначених норм, залишення позовної заяви без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 155 Кодексу адміністративного судочинства України можливе за умови настання сукупності умов: належне повідомлення позивача про дату, час та місце судового розгляду; повторна неявка позивача без поважних причин; відсутність заяви позивача про розгляд справи без його участі.

Як вбачається із матеріалів справи, у судовому засіданні 07.07.2014 року судом було задоволено клопотання позивача - оголошено перерву у судовому розгляді справи до 09.07.2014 року до10 год. 00 хв., про що позивача повідомлено під розписку (а.с. 129).

У судове засідання 09.07.2014 року позивач не прибув, про причини своєї неявки суд не повідомив.

Ухвалою суду від 09.07.2014 року розгляд справи відкладено на підставі п. 2 ч. 1 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України у зв'язку із неприбуттям в судове засідання позивача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності - до 15.07.2014 року до 11 год. 30 хв.

Повістку із зазначенням дати, часу та місця судового розгляду вручено під розписку повнолітньому члену сім'ї адресата, який проживає разом з ним (а.с. 135).

Відповідно до абз. 1 п. 99 Правил надання послуг поштового зв'язку, що затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 року №270, рекомендовані поштові відправлення, у тому числі рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка", рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, повідомлення про надходження електронних поштових переказів, які не були вручені під час доставки, повторні повідомлення про надходження реєстрованих поштових відправлень (крім зазначених в абзаці четвертому пункту 93 цих Правил), поштових переказів, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою або під час вручення в об'єкті поштового зв'язку вручаються адресату, а у разі його відсутності - повнолітньому члену сім'ї за умови пред'явлення документа, що посвідчує особу, а також документа, що посвідчує родинні зв'язки з адресатом (свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб тощо), чи рішення органу опіки і піклування про призначення їх опікунами чи піклувальниками.

Частиною 4 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що повістка вважається врученою у разі одержання її під розписку будь-яким повнолітнім членом сім'ї адресата, який проживає разом з ним.

Отже, про дату, час та місце судового розгляду позивач повідомлявся належним чином.

У судове засідання 15.07.2014 року позивач повторно не прибув, подав клопотання про необхідність відкладення судового розгляду справи до вирішення Рівненським міським судом питання про відкриття провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "КАЛИНА РІВНЕ" про визнання реєстрації недійсною, припинення юридичної особи та зобов'язання вчинення певних дій (а.с. 136-142).

Причини неприбуття позивача у судове засідання 15.07.2014 року не були визнані судом поважними, оскільки не могли перешкоджати явці останнього.

Ухвалою суду від 15.07.2014 року розгляд справи відкладено на підставі п. 2 ч. 1 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України у зв'язку із неприбуттям в судове засідання позивача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності - до 21.08.2014 року до 10 год. 30 хв.

Повістку із зазначенням дати, часу та місця судового розгляду направлено на адресу позивача рекомендованим поштовим відправленням із повідомленням про вручення, яке 21.07.2014 року повернулося на адресу суду за закінченням терміну зберігання (а.с. 147).

Згідно з абз. 2 п. 99 Правил надання послуг поштового зв'язку, що затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 року №270, у разі відсутності адресата або повнолітніх членів його сім'ї до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (у тому числі рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка"), поштового переказу.

Пунктом 116 цих Правил передбачено, що в разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п'ять календарних днів з дня надходження листа до об'єкта поштового зв'язку місця призначення із зазначенням причини невручення.

Частиною 11 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Отже, про дату, час та місце судового розгляду позивач повідомлявся належним чином.

У судове засідання 21.08.2014 року позивач повторно не прибув, про причини своєї неявки суд не повідомив.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що мають місце обставин, передбачені п. 4 ч. 1 ст. 155 Кодексу адміністративного судочинства України, а отже у суду наявні підстави для залишення позовної заяви без розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Водночас, за практикою Європейського суду з прав людини, право на справедливий суд, яке включає право особи на доступ до суду, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним і може підлягати обмеженню. "Такі обмеження допускаються з огляду на те, що за своїм характером право доступу потребує регулювання з боку держави. У цьому відношенні Високі Договірні Сторони користуються певними межами свободи розсуду, хоча остаточне рішення про те, чи було дотримано вимог Конвенції, має виносити Суд. Суд повинен переконатися, що застосовані обмеження не звужують чи не зменшують залишені особі можливості доступу до суду в такий спосіб або до такої міри, що це вже спотворює саму суть цього права. Крім того, обмеження суперечитиме пункту 1 статті 6, якщо воно не ставить законної мети і якщо не забезпечено відповідного пропорційного співвідношення між застосованими засобами та поставленою метою" (§44 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам ІІ проти Німеччини" (case of Prince Hans-Adam II of Liechtenstein v. Germany) (заява №42527/98) від 12.07.2001 року).

Під час розгляду даної адміністративної справи судом із дотриманням принципів рівності учасників процесу та змагальності сторін вживалися заходи для забезпечення права позивача на доступ до суду, а саме шляхом надання останньому часу для збору і подання доказів на обґрунтування своїх вимог та підготовки до справи, погодження із позивачем дати та часу судового розгляду, завчасного та належного повідомлення позивача про дату, час та місце судового розгляду.

Зважаючи на неодноразове неприбуття позивача у судові засідання та неповідомлення ним причин неможливості прибуття, а також враховуючи норми частини 3 статті 155 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно яких особа, позовна заява якої залишена без розгляду, після усунення підстав, з яких заява була залишена без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку, внаслідок залишення позовної заяви без розгляду право позивача на справедливий суд не зазнає непропорційних обмежень, залишені можливості доступу до суду не звужують та не зменшують дане право.

Керуючись п. 4 ч. 1 ст. 155, ст. 165 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_2 до Державного реєстратора Реєстраційної служби Рівненського міського управління юстиції Рівненської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "КАЛИНА РІВНЕ", про визнання дій протиправними, визнання реєстрації недійсною, припинення юридичної особи та зобов'язання вчинення певних дій - залишити без розгляду.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 КАС України, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії ухвали суду безпосередньо в суді, то п'ятиденний строк на апеляційне оскарження ухвали суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії ухвали суду .

Суддя Шарапа В.М.