ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
18.08.2014 Справа № 16/147
за позовом комунального підприємства „Виробниче управління водопровідно
каналізаційного господарства міста Ужгорода, м. Ужгород
до відповідача 1 Ужгородської міської ради, м. Ужгород
до відповідача 2 товариства з обмеженою відповідальністю „Чиста Вода-Ізюм", м. Київ
за участю прокурора міста Ужгорода
про визнання недійсним концесійного договору
Колегія суддів у складі: головуючого судді - Васьковського О.В., Ремецькі О.Ф., Кривки В.П.
Представники:
від позивача - Голубка О.В. - юрисконсульт (дов. №03 від 02.01.14), Подсолінна Л.В. - начальник юридичного відділу (дов. №04 від 02.01.14)
від відповідача 1 - Козак Т.М. (дор. від 02.04.14 №03-17/78), Мінєєва І.І. (дор. від 02.04.14 №03-17/78)
від відповідача 2 - не з'явився
прокурор - Зеленяк Е.С., представник прокуратури
СУТЬ СПОРУ: про визнання недійсним концесійного договору від 04.11.2010 року укладеного Ужгородською міською радою в особі комунального підприємства „Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода" та товариством з обмеженою відповідальністю „Чиста Вода-Ізюм".
Позивач просить позов задоволити мотивуючи тим, що концесійний договір не відповідає вимогам чинного законодавства. При укладені спірного договору не було здійснено оцінку майна - цілісного майнового комплексу комунального підприємства „Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода", що порушує вимоги ст.ст. 10, 12 Закону України „Про концесії", ст.7 Закону України „Про оцінку майна, майнових прав та професійну діяльність".
Прокурор підтримав правову позицію позивача та доводить, що оспорюваний договір концесії, слід визнати недійсним, оскільки він суперечить чинному законодавству.
Відповідач 1 18.01.11 №1107 подав письмові пояснення, в яких погоджується з викладеними в позовній заяві обставинами та просить суд задоволити позовну заяву в повному обсязі.
У судове засідання прибув гр. ОСОБА_5 як представник відповідача 2.
З огляду на невиконання відповідачем 2 неодноразових вимог суду (ухвали від 27.05.14, 10.06.14, 16.06.14, 20.06.14, 03.07.14) щодо підтвердження повноважень гр.ОСОБА_5 як представника ТзОВ „Чиста Вода-Ізюм", колегією суддів не допущено останнього до участі у справі в якості уповноваженого представника відповідача 2.
Також, суд не бере до уваги поданий до суду відзив на позовну заяву від 14.05.14., оскільки, відповідно до вимог ч.2 ст.59 ГПК України, відсутні докази підписання відзиву повноважною особою відповідача 2 або його представником. Тому колегія суддів вирішує спір за наявними в справі матеріалами у порядку ст.75 ГПК України.
Заслухавши пояснення прокурора, представників сторін, розглянувши матеріали справи, колегія суддів встановила:
Відповідно до рішення Ужгородської міської ради V сесії V скликання від 02.11.2010 р. №1646 вирішено визнати переможцем концесійного конкурсу по об'єкту права комунальної власності територіальної громади міста Ужгорода КП „Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода" - товариство з обмеженою відповідальністю „Чиста Вода-Ізюм"; департаменту міського господарства Ужгородської міської ради укласти концесійний договір відповідно до умов конкурсу та конкурсної пропозиції ТзОВ „Чиста Вода-Ізюм"; директору КП „Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода" передати об'єкт концесії по Акту приймання-передачі.
Рішенням Ужгородської міської ради V сесії V скликання від 04.11.2010 р. №1648 внесено зміни до попереднього рішення ради, зокрема, уповноважено КП „Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода" укласти концесійний договір відповідно до умов конкурсу та конкурсної пропозиції.
На підставі вказаних рішень був укладений концесійний договір від 04.11.2010 року у відповідності до п.1 якого концесієдавець надає на 50 років концесіонеру право здійснювати управління (експлуатацію) об'єкта концесії з метою задоволення громадських потреб у сфері централізованого водопостачання та водовідведення за умови сплати концесійних платежів та виконання інших умов цього договору. Об'єктом концесії за цим договором є цілісний майновий комплекс - комунальне підприємство „Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода" (п.2).
Відносини щодо надання в концесію об'єктів права державної чи комунальної власності регулюються концесійним договором, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами України ч.1 ст.5 Закону України „Про концесії").
Згідно із ч.1 ст.1 Закону України „Про концесії", концесія - надання з метою задоволення громадських потреб уповноваженим органом виконавчої влади чи органом місцевого самоврядування на підставі концесійного договору на платній та строковій основі юридичній або фізичній особі (суб'єкту підприємницької діяльності) права на створення (будівництво) та (або) управління (експлуатацію) об'єкта концесії (строкове платне володіння), за умови взяття суб'єктом підприємницької діяльності (концесіонером) на себе зобов'язань по створенню (будівництву) та (або) управлінню (експлуатації) об'єктом концесії, майнової відповідальності та можливого підприємницького ризику
У відповідності до п.1.ст.10 Закону України „Про концесії" до істотних умов договору концесії належить умова щодо об'єкту концесії (склад і вартість майна або технічні і фінансові умови створення об'єкта концесії).
Пункт 3 ст.12 Закону України „Про концесії" передбачає, що Методика розрахунку та граничні розміри концесійних платежів визначаються Кабінетом Міністрів України, а саме Методикою розрахунку концесійних платежів, затвердженою Постановою Кабінету Міністрів України від 12.04.2000 №639.
Відповідно до Методики розрахунку (п.1) розмір річного концесійного платежу визначається за формулою, яка включає вартість основних фондів об'єкта концесії, визначена експертним шляхом. Якщо розмір річного концесійного платежу, визначений за наведеною формулою, перевищує граничний розмір, він установлюється на рівні 10 відсотків вартості основних фондів об'єкта концесії, визначеної експертним шляхом. Порядок залучення експертів для проведення оцінки об'єктів права комунальної власності і термін чинності її результатів визначаються відповідними органами місцевого самоврядування (п.3 Методики).
Ще однією обставиною, яка вказує на обов'язковість проведення експертної оцінки об'єкту концесії, є зміст положень спірного договору (п.п. 2, 13) де передбачено, що у концесію передаються всі активи та зобов'язання КП „Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода". Частина 5 ст.3 Закону України „Про концесії" передбачає, що у разі якщо всі активи та зобов'язання підприємства, цілісний майновий комплекс якого надається у концесію, передано на баланс концесіонеру, таке підприємство підлягає припиненню шляхом ліквідації. Майно, що входить до складу цілісного майнового комплексу, який надано у концесію, включається до балансу концесіонера із зазначенням, що таке майно перебуває у концесії.
У цьому випадку застосуванню підлягає норма ст.7 Закону України „Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", якою встановлено, що проведення оцінки майна є обов'язковим у випадках, зокрема реорганізації, банкрутства, ліквідації державних, комунальних підприємств та підприємств (господарських товариств) з державною часткою майна (часткою комунального майна).
За таких обставин, колегія суддів констатує, що оскільки об'єктом концесії є комунальне майно, наведені нормативні положення свідчать про обов'язковість проведення експертної оцінки об'єкту концесії, що підлягає передачі за спірним концесійним договором.
Всупереч наведеному, як вбачається наявних матеріалів справи, одностайних доводів учасників процесу, при укладенні спірного договору концесії оцінка майна - цілісного майнового комплексу комунального підприємства „Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода"), яке виступає матеріальною складовою предмету договору (об'єктом договору концесії) - не була проведена.
У силу припису ч.1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, встановлених частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 названого Кодексу, саме на момент вчинення правочину. У відповідності до ч.1 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Вищеприведений аналіз законодавства дає підстави для висновку, що всупереч вимогам ст.ст. 10, 12 Закону України „Про концесії", ст.7 Закону України „Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", пунктів 1, 3 Методики розрахунку концесійних платежів, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 12.04.2000 №639, експертна оцінка об'єкту концесії у спірному договорі не проводилася.
Враховуючи вищенаведене, правові позиції учасників процесу, наявні в справі матеріали, вимога позивача про визнання недійсним концесійного договору б/н від 04.11.2010 року, укладеного між Ужгородською міською радою в особі комунального підприємства „Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода та товариством з обмеженою відповідальністю „Чиста Вода-Ізюм" з моменту його укладення, належним чином обґрунтована та підлягає задоволенню в повному обсязі.
При цьому колегія суддів також бере до уваги долучені до матеріалів справи судові акти, щодо визнання недійсними передбачених законодавством обов'язкових процедурних дій та рішень органу місцевого самоврядування, які передували укладенню спірного концесійного договору.
Судові витрати, відповідно ст.49 ГПК України, покласти на відповідачів порівну.
Керуючись ст. ст. 1, 15, 27, 29, 32, 33, 34, 35, 43, 49, 69, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів
В И Р І Ш И Л А:
позов задоволити повністю.
Визнати недійсним концесійний договір б/н від 04.11.2010 року, укладений між Ужгородською міською радою (88000, м.Ужгород, Закарпатська область, вул.Поштова, 3, код ЄДРПОУ 33868924) в особі комунального підприємства „Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода" (88000, м.Ужгород, Закарпатська область, вул.Митна, 1, код ЄДРПОУ 03344326) та товариства з обмеженою відповідальністю „Чиста Вода-Ізюм" (04209, м.Київ, Оболонський район, вул.Героїв Дніпра, 7, код ЄДРПОУ 34760091) з моменту його укладення.
Стягнути з Ужгородської міської ради (Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Поштова, 3, код 33868924) на користь комунального підприємства „Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода" (88000, м.Ужгород, Закарпатська область, вул.Митна, 1, код ЄДРПОУ 03344326) суму 160,50 грн. судових витрат.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Чиста Вода-Ізюм" (04209, м.Київ, Оболонський район, вул.Героїв Дніпра, 7, код ЄДРПОУ 34760091) на користь комунального підприємства „Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода" (88000, м.Ужгород, Закарпатська область, вул.Митна, 1, код ЄДРПОУ 03344326) суму 160,50 грн. судових витрат.
Видати накази.
Рішення суду набирає законної сили і підлягає обов'язковому виконанню на території України в порядку ст.85 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено 27.08.14.
Суддя О.В. Васьковський
Суддя Ремецькі О.Ф.
Суддя Кривка В.П.
Суд | Господарський суд Закарпатської області |
Дата ухвалення рішення | 18.08.2014 |
Оприлюднено | 02.09.2014 |
Номер документу | 40269439 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні