Постанова

від 11.08.2014 по справі 925/1496/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" серпня 2014 р. Справа№ 925/1496/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Мальченко А.О.

суддів: Жук Г.А.

Пашкіної С.А.

при секретарі судового засідання Євдокимові В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2

на рішення Господарського суду Черкаської області

від 31.10.2013

у справі №925/1496/13 (суддя - Курченко Н.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-технічне підприємство «ЮОМІ - ЕНЕРГОМАШ», м. Івано-Франківськ,

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, Черкаська обл., Монастирищенський р-н., с. Леськове,

про розірвання договорів та стягнення 820 000,00 грн

за участю представників сторін

від позивача: не з'явився;

від відповідача: ОСОБА_3 - довіреність №544 від 01.04.2013;

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-технічне підприємство «ЮОМІ-ЕНЕРГОМАШ» (надалі - (ТОВ «НТП «ЮОМІ-ЕНЕРГОМАШ», позивач) звернулось до Господарського суду Черкаської області з позовною заявою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про розірвання договору № 38 від 26.09.2012 та договору № 39 від 27.09.2012, укладених на поставку котла ДЕ-10-14, комплектуючих до нього, димососа ДН-11,2 та повернення коштів у сумі 820 000,00 грн, вказуючи, що поставлене відповідачем обладнання є неналежної якості, що за приписами статей 666, 678, 684, 708 Цивільного кодексу України тягне за собою відмову від договору і повернення сплаченої вартості товару.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 31.10.2013 позов задоволено повністю, вирішено розірвати договір № 38 від 26 вересня 2012 року на поставку котла ДЕ-10-14-ГМО, договір №39 від 27 вересня 2012 року на поставку димососа ДН-11,2 та комплектуючих котла ДЕ-10-14 ГМО з дня набрання даним рішенням законної сили. Стягнуто з ФОП ОСОБА_2 на користь ТОВ «НВП «ЮОМІ-ЕНЕРГОМАШ» 820 000,00 грн сплаченої вартості товару, а також 18 694,00 грн судового збору.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, ФОП ОСОБА_2 звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення господарського суду Черкаської області від 31.10.2013 та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Обґрунтовуючи підстави звернення з апеляційною скаргою, скаржник послався на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків, викладених у рішенні обставинам справи, а також неповне з'ясування таких обставин, що мають значення для справи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.11.2013 апеляційну скаргу було прийнято до апеляційного провадження судовою колегією у складі: головуючого судді Коршун Н.М., суддів Дикунської С.Я., Калатай Н.Ф. та призначено до розгляду в судове засідання на 23.12.2013.

27.01.2014 вказаною колегією суддів у справі №925/1496/13 провадження було зупинено у зв'язку з призначенням судової експертизи.

07.07.2014 Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз матеріали справи № 925/1496/13 було повернуто до Київського апеляційного господарського суду без виконання з вказівкою на те, що питання, поставлені в ухвалі суду виходять за межі компетенції експертів даної установи.

У зв'язку з перебуванням головуючого судді Коршун Н.М. на лікарняному, на підставі розпорядження керівника апарату Київського апеляційного господарського суду 07.07.2014 за № 02-15/138, справу № 925/1496/13 скеровано на повторний автоматичний розподіл.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08.07.2014 справу №925/1496/13 прийнято до провадження судовою колегією у складі: головуючого судді Мальченко А.О., суддів Жук Г.А., Сухового В.Г. та призначено до розгляду в судове засідання на 28.07.2014.

У зв'язку з неявкою для участі в судовому засіданні позивача, в порядку статті 77 ГПК України, судовий розгляд даної справи був відкладений на 11.08.2014.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 11.08.2014 у зв'язку з перебуванням судді Сухового В.Г. у відпустці, для розгляду справи №925/1496/13 сформовано наступний склад колегії: головуючий суддя Мальченко А.О., судді Жук Г.А., Пашкіна С.А.

В судовому засіданні 11.08.2014 представник скаржника повідомив суд про проведення державної реєстрації припинення фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, на підтвердження цьому надав копію повідомлення державного реєстратора про проведення такої реєстрації.

Як вбачається з повідомлення державного реєстратора юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Реєстраційної служби Монастирищенського районного управління юстиції Черкаської області від 17.07.2014 за № 364/11-02, до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 17.07.2014 внесено запис № 20120060005001163 про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, НОМЕР_1.

Відповідно до частини 3 статті 46 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця.

Згідно частини другої статті 128 ГК України громадянин-підприємець відповідає за своїми зобов'язаннями усім своїм майном, на яке відповідно до закону може бути звернено стягнення.

Статтею 52 Цивільного кодексу України встановлена цивільно-правова відповідальність фізичної особи-підприємця, згідно з якою така фізична особа відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.

Враховуючи, що запис до Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України про припинення підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_2 внесений 17.07.2014, тобто після порушення провадження у справі №925/1496/13 та подачі апеляційної скарги, коли особа мала статус підприємця, колегія суддів дійшла висновку, що підстав для припинення провадження у справі на підставі п.6 частини 1 статті 80 ГПК України не вбачається, оскільки втрата особою статусу суб'єкта підприємницької діяльності не призводить до втрати нею цивільної правоздатності.

В судовому засіданні представник скаржника доводи апеляційної скарги з підстав, викладених в ній, підтримав повністю, просив скаргу задовольнити, а оскаржуване рішення скасувати повністю, відмовивши у задоволенні позовних вимог повністю у зв'язку з їх необгрунтованістю.

Позивач свого уповноваженого представника в судові засідання не направив, про місце, дату та час розгляду апеляційної скарги повідомлявся належним чином.

Позивач скористався правом, наданим статтею 96 Господарського процесуального кодексу України, надав 21.01.2014 відзив на апеляційну скаргу, в якому просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва без змін.

Вислухавши думку представника скаржника щодо можливості розгляду апеляційної скарги у відсутність уповноваженого представника позивача, колегія суддів, порадившись на місці, дійшла висновку про розгляд апеляційної скарги без участі представника позивача за наявними у справі матеріалами.

11.08.2014 в судовому засіданні колегією суддів було оголошено вступну та резолютивну частини постанови господарського суду апеляційної інстанції.

Заслухавши пояснення скаржника, перевіривши, на підставі наявних у матеріалах справи доказів, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, з урахуванням доводів апеляційної скарги, судова колегія дійшла висновку про наявність підстав для її задоволення, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, 26.09.2012 між ПП ОСОБА_2 (в тексті договору - продавець) та ТОВ «НТП «Юомі Енергомаш» (в тексті договору - покупець) було укладено договір №38 (далі - Договір №38) за умовами якого продавець зобов'язався поставити та передати у власність (повне господарське відання) покупця котел ДЕ-10-14 ГМО, а покупець - прийняти цей товар та оплатити його на умовах даного Договору.

Згідно п.1.3 договору документами на товар, які продавець повинен передати покупцеві є: накладна, рахунок на оплату, якісне посвідчення.

У відповідності до п. 3.1 договору товар повинен бути поставлений повністю покупцю протягом 20 днів з моменту його оплати.

За умовами п.3.2 договору поставка даного товару здійснюється самовивозом.

Відповідно до п.п. 4.1, 5.1, 5.2 договору ціна за одиницю товару складає 585 000,00 грн; попередня його оплата здійснюється у розмірі 100% ціни договору; остаточний термін оплати товару складає 5 днів з моменту укладення договору.

Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до моменту його остаточного виконання, але в будь-якому випадку до 26.10.2012 (п.6.1 договору).

Наступного дня, 27.09.2012 року між тими ж сторонами на тих же самих умовах щодо поставки, порядку і строків оплати, переліку обов'язкових документів на товар, строку дії договору, було укладено договір №39 (далі - Договір №39), відповідно до якого продавець (відповідач у справі) зобов'язався поставити та передати у власність (повне господарське відання) покупця (позивач у справі) димосос ДН-11,2 та комплектуючі котла ДЕ-10-14 ГМО, а покупець зобов'язався прийняти товар та оплатити його на умовах даного договору.

Відповідно до п.п. 4.1 договору загальна ціна товару за договором складає 235 000,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання вищезазначених договорів платіжними дорученнями №158 від 27.09.2012 та №159 від 28.09.2012 позивач перерахував на користь відповідача 585 000,00 грн та 235 000,00 грн, а всього 820 000,00 грн.

02.10.2012 сторонами були підписані Акти прийому-передачі, за якими продавець передав, а покупець прийняв у власність котел ДЕ-10-14 ГМО згідно договору №38 від 26.09.2012 та димосос ДН-11,2, обшивку, люки, крани до ДЕ-10-14 ГМО згідно договору №39 від 27.09.2012, в яких сторони зазначили, що предмети, які предаються відповідають умовам договорів.

Отримання позивачем товарів по вищевказаних Договорах підтверджується також товарно-транспортною накладною від 02.10.2012 №423317 та накладними від 02.10.2013 за №51 та № 52.

Згідно даних паспорту, котел Е10-1,4гм (ДЕ-10-14 ГМО) виготовлений ВО «Бійськенергомаш» у 1993 році, заводський номер 32369, відповідає ТУ на виготовлення №24.03 1552-89, має розрахунковий строк експлуатації 20 років (а.с.94-111).

Як вбачається з матеріалів справи, 12.11.2012 комісією позивача був складений акт про невідповідність придбаного у відповідача обладнання якості та неможливість його експлуатації (а.с.63).

Місцевим судом встановлено, що 26.12.2012 позивачем було направлено відповідачеві повідомлення за вих. № 01/216 про порушення умов договору з посиланням на те, що котел ДЕ-10-14 ГМО не був законсервованим згідно ГОСТів, ззовні є свіжопофарбованим, внутрішні частини котла мають корозію, що виключає можливість його експлуатації. Стосовно димососа ДН-11,2 зазначено, що такий є вживаним, на дане обладнання не було надано якісного посвідчення, а до комплектуючих котла - відповідної документації. Водночас, позивач інформував про замовлення ним технічної експертизи поставленого обладнання, у зв'язку з чим просив відповідача прибути на підприємство 15.01.2013 для складання акту якості товару та надання якісних посвідчень, технічного паспорту на димосос та документації на комплектуючі, передбачені державними стандартами для таких товарів (а.с.48).

04.01.2013 на замовлення позивача Державним підприємством «Карпатський експертно-технічний центр Держгірпромнагляду України» на підставі Договору №2310-37 від 25.12.2012 року було проведено експертне обстеження, за результатами якого складено Висновок №26.09.ЕО.0010.13 про те, що котел не придатний до експлуатації (виявлено дефекти вальцовочного та зварного з'єднання, наявність поверхневих тріщин труб заднього топочного екрану). Висновком технічного експерта рекомендовано провести ремонт дефектних ділянок екранних труб та труб конвективного пучка, а саме: замінити труби кип'ятильного пучка (401 шт.) та труби лівого і правого бокових екранів (15 шт.).

Матеріалами справи підтверджується, що 15.01.2013 тимчасовою комісією у складі співробітників позивача та за участю ФОП ОСОБА_2 було складено Акт огляду, в якому зазначено, що котел ДЕ-10-14 ГМО, димосос ДН-11,2 та комплектуючі прибули до виробничого цеху ТОВ «НТП «ЮОМІЕНЕРГОМАШ» автомобільним транспортом без упаковки; продавцем не додано технічний паспорт на димосос. Продавець зобов'язується у строк до 30.01.2013 надати технічний паспорт на димосос ДН-11,2 та перелік комплектуючих за договором. Даний акт підписаний членами комісії та відповідачем.

Того ж дня, названою комісією був складений Акт виявлення прихованих недоліків обладнання, в якому зазначено, що котел ДЕ-10-14 ГМО, димосос ДН-11,2 та комплектуючі не можуть бути використані за призначенням, оскільки їх недоліки не могли бути виявлені при звичайному прийманні товару, а їх усунення пов'язане з непропорційними витратами та затратами часу. Даний акт має застереження про те, що ФОП ОСОБА_2 від підписання даного акту відмовився.

У зв'язку з викладеним та невиконанням відповідачем вимог щодо передачі технічного паспорту на димосос ДН-11,2, паспорту на котел та документації на комплектуючі, 30.01.2013 ТОВ «НТП «ЮОМІЕНЕРГОМАШ» направило відповідачеві претензію за вих. №01/28, у якій наголосило на неможливості експлуатації котла через виявлені недоліки, повідомило про відмову від договорів №38, №39 та запропонувало повернути вартість неякісного товару в сумі 820 000,00 грн, сплатити штраф у розмірі 20% від вартості неякісного товару в сумі 164 000,00 грн та відшкодувати збитки в сумі 41 227,91 грн.

11.02.2013 ФОП ОСОБА_2 позивачеві була надана відповідь на претензію, в якій заявлені вимоги визнав безпідставними з огляду на те, що упаковка для даного типу обладнання не передбачена, передача товару та необхідної документації відбулася без будь-яких претензій зі сторони покупця щодо кількості та якості товару, що позбавляє останнього посилатись на недоліки, виявлені після прийняття товару, які ймовірно є наслідком його неправильної установки, експлуатації, некомпетентного втручання в обладнання. При цьому зауважив, що без монтажу конструкції на бетонний фундамент визначення якісних показників роботи обладнання є неможливим. Оскільки умови договорів ним були виконані повністю, відмову покупця від договорів вважає необгрунтованою, а пропозицію щодо повернення коштів - безпідставною (а.с.70,71).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач зі свого боку ініціював проведення експертного дослідження спірного обладнання незалежною установою, запланованого на 27.03.2013, про що поставив до відома позивача Листом від 15.03.2013 року, в якому просив забезпечити безперешкодний доступ до парового котла та димососа.

Телеграмою від 25.03.2013 відповідач, посилаючись на надзвичайні погодні умови, повідомив позивача про перенесення дати проведення експертизи на 04.04.2013.

04.04.2013 відповідачем, його представником, ФОП ОСОБА_6 та директором ТОВ НТЦ «Промінь» Квасниця Б.В., як технічним експертом з промислової безпеки у присутності директора ТОВ НТП «ЮОМІ Енергомаш» Коробкова В.В. був складений акт про відмову останнього допустити представників ТОВ НТЦ «Промінь» для проведення експертного дослідження технічного стану та можливості введення в експлуатацію спірного обладнання.

Листом від 05.04.2013 за вих.№30 директор ТОВ НТЦ «Промінь» підтвердив факт недопуску вищевказаних осіб директором ТОВ НТП «ЮОМІ Енергомаш» для проведення експертного дослідження (а.с.81,83).

Як вірно зазначив місцевий господарський суд, укладені між сторонами договори, які позивач просить розірвати та повернути сплачені на їх підставі грошові кошти за своєю правовою природою є договорами поставки.

Відповідно до статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Наведені положення кореспондуються з приписами статті 712 Цивільного кодексу України.

До відносин поставки, не врегульованих Господарським кодексом України, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (частина 6 статті 265 ГК України).

Відповідно до вимог статей 509, 526 ЦК України, статей 173, 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Договори, за якими здійснювалась поставка обладнання не містять положень щодо якості товару, а тому місцевий суд зазначив у своєму рішенні про необхідність застосування до спірних правовідносин законодавчих положень, якими унормовано порядок визначення відповідності товару вимогам законодавства, якості, комплектності товару, що поставляється, якими, зокрема, є статті 268 - 270 Господарського кодексу та статті 673 - 684 Цивільного кодексу України.

У відповідності до частин 1, 2 та 3 статті 268 ГК України якість товарів, що поставляються, повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначать у договорі більш високі вимоги до якості товарів. Номери та індекси стандартів, технічних умов або іншої документації про якість товарів зазначаються в договорі. Якщо вказану документацію не опубліковано у загальнодоступних виданнях, її копії повинні додаватися постачальником до примірника договору покупця на його вимогу. У разі відсутності в договорі умов щодо якості товарів остання визначається відповідно до мети договору або до звичайного рівня якості для предмета договору чи загальних критеріїв якості.

Постачальник повинен засвідчити якість товарів, що поставляються, належним товаросупровідним документом, який надсилається разом з товаром, якщо інше не передбачено в договорі. У разі поставки товарів більш низької якості, ніж вимагається стандартом, технічними умовами чи зразком (еталоном), покупець має право відмовитися від прийняття і оплати товарів, а якщо товари уже оплачені покупцем, - вимагати повернення сплаченої суми. У разі якщо недоліки поставлених товарів можуть бути усунені без повернення їх постачальнику, покупець має право вимагати від постачальника усунення недоліків у місцезнаходженні товарів або усунути їх своїми засобами за рахунок постачальника. У разі якщо покупець (одержувач) відмовився від прийняття товарів, які не відповідають за якістю стандартам, технічним умовам, зразкам (еталонам) або умовам договору, постачальник (виробник) зобов'язаний розпорядитися товарами у десятиденний строк, а щодо товарів, які швидко псуються, - протягом 24 годин з моменту одержання повідомлення покупця (одержувача) про відмову від товарів. Якщо постачальник (виробник) у зазначений строк не розпорядиться товарами, покупець (одержувач) має право реалізувати їх на місці або повернути виробникові. Товари, що швидко псуються, підлягають в усіх випадках реалізації на місці» (частини 4, 5, 6, 8 статті 268 ГК України).

За приписами частин 1, 2, 3, 4 статті 269 ГК України строки і порядок встановлення покупцем недоліків поставлених йому товарів, які не могли бути виявлені при звичайному їх прийманні, і пред'явлення постачальникові претензій у зв'язку з недоліками поставлених товарів визначаються законодавством відповідно до цього Кодексу. Стандартами, технічними умовами або договором щодо товарів, призначених для тривалого користування чи зберігання, можуть передбачатися більш тривалі строки для встановлення покупцем у належному порядку зазначених недоліків (гарантійні строки). Сторони можуть погодити в договорі гарантійні строки більш тривалі порівняно з передбаченими стандартами або технічними умовами. Гарантійний строк експлуатації обчислюється від дня введення виробу в експлуатацію, але не пізніше одного року з дня одержання виробу покупцем (споживачем)... Гарантійний строк придатності та зберігання товарів обчислюється від дня виготовлення товару.

Постачальник (виробник) гарантує якість товарів у цілому. Гарантійний строк на комплектуючі вироби і складові частини вважається рівним гарантійному строку на основний виріб, якщо інше не передбачено договором або стандартами (технічними умовами) на основний виріб.

У разі поставки товарів неналежної якості покупець (одержувач) має право стягнути з виготовлювача (постачальника) штраф у розмірі, передбаченому статтею 231 цього Кодексу, якщо інший розмір не передбачено законом або договором. Позови, що випливають з поставки товарів неналежної якості, можуть бути пред'явлені протягом шести місяців з дня встановлення покупцем у належному порядку недоліків поставлених йому товарів (частини 7, 8 статті 269 ГК України).

Перевіривши правомірність дій відповідача на предмет відповідності вищенаведеним положенням, суд першої інстанції вірно зазначив, що укладені сторонами договори, а також акти передачі обладнання не містять даних про передання позивачеві необхідної документації щодо якості обладнання, його комплектності, у зв'язку з чим дійшов висновку, що відповідач не довів допустимии доказами належного виконання ним договірних зобов'язань.

Зважаючи на наявний у справі Висновок ДП «Карпатський експертно-технічний центр Держгірпромнагляду України» №26.09.ЕО.0010.13, а також обставини, які вказують на негодження сторонами у договорі строку придатності та гарантійного строку експлуатації котла ДЕ-10-14 ГМО, погодився з доводами позивача щодо непридатності вказаного обладання до експлуатації та порушення відповідачем вимог щодо якості товару, які є істотними, дійшов висновку, про наявність у позивача права на відмову від договору №38 від 26.09.2012 та повернення сплаченої за цією угодою грошової суми згідно частини 2 статті 678 Цивільного кодексу України.

Проте, господарський суд апеляційної інстанції вважає, що до такого висновку місцевий суд дійшов передчасно з огляду на наступне.

У відповідності до статті 678 Цивільного кодексу України покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором:

1) пропорційного зменшення ціни;

2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк;

3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором:

1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми;

2) вимагати заміни товару.

З Висновку експертного обстеження №26.09.ЕО.0010.13, виконаного ДП «Карпатський експертно-технічний центр Держгірпромнагляду України» слідує, що котел не придатний до експлуатації через наявність дефектів вальцовочного та зварного з'єднання, поверхневих тріщин труб заднього топочного екрану. При цьому, технічним експертом позивачеві рекомендовано проведення ремонту дефектних ділянок екранних труб та труб конвективного пучка, а саме, заміну труб кип'ятильного пучка (401 шт.) та труб лівого та правого бокових екранів (15 шт.).

Так, позивач обгрунтовує свої вимоги лише висновком експерта про непридатність котла до експлуатації, проте залишає поза увагою рекомендації експерта щодо ремонту дефектних його ділянок та не ставить питання щодо пропорційного зменшення ціни товару, безоплатного усунення його недоліків у розумний строк чи відшкодування витрат на усунення таких недоліків у відповідності з частиною 1 статті 678 Цивільного кодексу України.

Як вірно вказує в апеляційній скарзі скаржник, позивач не надав суду належних доказів, зокрема, відповідних розрахунків чи кошторисів на підтвердження неможливості усунення виявлених недоліків, непропорційності витрат на їх усунення або затрат часу.

Судова колегія погоджується з такими доводами та вважає, що позивач не довів належними та допустимими доказами у розумінні статей 32-34 ГПК України істотного порушення стороною вимог щодо якості товару, що дає підстави для застосування положень, передбачених частиною 2 статті 678 Цивільного кодексу України.

Разом з тим, варто зазначити про помилковість висновку місцевого господарського суду про наявність підстав для задоволення вимоги позивача про розірвання договору №39 від 27.09.2012 з підстави, передбаченої п.2 частини 2 статті 684 Цивільного кодексу України.

Так, наведена вище норма передбачає правові наслідки передання некомплектного товару, а саме, право покупця, у разі передання некомплектного товару, вимагати від продавця за своїм вибором:

1) пропорційного зменшення ціни;

2) доукомплектування товару в розумний строк.

Якщо продавець у розумний строк не доукомплектував товар, покупець має право за своїм вибором:

1) вимагати заміни некомплектного товару на комплектний;

2) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої грошової суми.

Отже, комплектністю товару є єдність складових частин виробу, яка забезпечує можливість його використання за призначенням та визначається стандартами, технічними умовами, прейскурантом, а при відсутності в них вказівок про це - договором купівлі-продажу шляхом перерахування необхідних складових частин продукції (товарів), приладів тощо.

За договором №39 від 27.09.2012 позивачем було придбано у відповідача димосос ДН-11,2 та комплектуючі котла ДЕ-10-14 ГМО.

В ході розгляду справи судом встановлено, що в претензіях та листах, направлених на адресу відповідача, позивачем порушувались питання про вживаність димососа та непередання на вказаний товар технічного паспорту, а також відповідної документації на комплектуючі до котла ДЕ-10-14 ГМО.

Отже, позивачем вимог щодо недопоставки складових частин котла ДЕ-10-14 ГМО не заявлялось, а тому висновок про задоволення вимоги позивача про розірвання договору №39 від 27.09.2012 з підстави, передбаченої п.2 частини 2 статті 684 Цивільного кодексу України є помилковим.

Разом з тим, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на положення п. 6.1 договорів від 26.09.2012 та 27.09.2012, згідно яких укладені сторонами у справі договори за № 38 та №39 набирають чинності з моменту їх підписання сторонами і діють до моменту остаточного виконання, але в будь-якому випадку до 26.10.2012.

Суд першої інстанції даному положенню належної оцінки не дав, у зв'язку з чим висновок суду про наявність правових підстав для задоволення вимоги про розірвання договорів, зобов'язання за яким сторонами виконані, а строк дії припиненим з 26.10.2012 є помилковим.

За таких обставин, судова колегія приходить до висновку про безпідставність позовних вимог та відмовляє у задоволенні позову повністю.

Згідно зі статтею 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно пункту 2 частини 1 статті 103 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення.

У відповідності до пунктів 1, 4 частини 1 статті 104 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Оскільки апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_2 судова колегія визнає обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, рішення Господарського суду Черкаської області від 31.10.2013 у справі №925/1496/13 підлягає скасуванню.

При цьому, судові витрати у зв'язку з задоволенням апеляційної скарги у відповідності до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.

Керуючись статтями 4-3, 32, 33, 43, 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на рішення Господарського суду Черкаської області від 31.10.2013 у справі №925/1496/13 задовольнити.

2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 31.10.2013 у справі №925/1496/13 скасувати.

3. Постановити нове рішення.

В позові відмовити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-технічне підприємство «ЮОМІ-ЕНЕРГОМАШ» (76019, м. Івано-Франківськ, вул. Макогона, буд. 31 А, код ЄДРПОУ 36733981) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем на користь ОСОБА_2 (19142, АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) 8 773,50 (Вісім тисяч сімсот сімдесят три) грн 50 коп. за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

5. Матеріали справи №925/1496/13 повернути до Господарського суду Черкаської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя А.О. Мальченко

Судді Г.А. Жук

С.А. Пашкіна