Постанова

від 05.08.2014 по справі 5011-13/12043-2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" серпня 2014 р. Справа№ 5011-13/12043-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тарасенко К.В.

суддів: Гончарова С.А.

Шаптали Є.Ю.

За участі представників:

Від прокуратури:Шевченко О.В. - посв. № 002629

Від позивача: Ремізов О.Ю. - представник

Від відповідача-1: не з'явився

Від відповідача-2: Горбовий С.С. - представник

Від відповідача-3: не з'явився

Від відповідача-4: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фермерського господарства «А.Е.Ремізов» на рішення Господарського суду міста Києва від 19.11.2013 року у справі № 5011-13/12043-2012 (суддя Курдельчук І.Д.)

за позовом Фермерського господарства «А.Е.Ремізов»

до 1. Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій Області

2. Управління державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ України

3. Державної казначейської служби України

4. Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області

за участю Прокурора міста Києва

про відшкодування майнової шкоди (збитків)

ВСТАНОВИВ:

Фермерське господарство «А.Е.Ремізов» звернулось з позовом про стягнення, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, 618 123,72 грн. майнової шкоди (збитків) у вигляді втраченої вигоди та 2 500 грн. реальних збитків (прямих витрат).

Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.11.2013 року у справі №5011-13/12043-2012 у задоволені позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду, Фермерське господарство «А.Е.Ремізов» звернулось до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 19.11.2013 року у справі № 5011-13/12043-2012.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини справи та неправильно застосував норми матеріального та процесуального права.

Так у своїй скарзі апелянт зазначає, що судом не надано належної оцінки висновку судової експертизи, а посилання в оскаржуваному рішенні на те, що експертизу було проведено з ініціативи позивача не відповідає дійсним обставинам справи, оскільки експертизу було призначено за ініціативи суду.

Крім того, апелянт зазначає, що обов'язок відшкодування шкоди заподіяної позивачу органами державної влади при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується незалежно від вини цих органів у відповідності до ст. 1173 Цивільного кодексу України, що не було враховано судом першої інстанції.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08.07.2014 колегією суддів у складі головуючого судді: Тарасенко К.В., суддів: Авдеєва П.В., Суліма В.В., розгляд справи відкладено на 22.07.2014.

Розпорядженням Заступника голови Київського апеляційного господарського суду від 22.07.2014 у зв'язку з перебуванням головуючого судді Тарасенко К.В. на лікарняному, для розгляду справи № 5011-13/12043-2012 визначено колегію суддів у складі головуючого судді: Тищенко О.В., суддів: Авдеєва П.В., Суліма В.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.07.2014 апеляційну скаргу прийнято до провадження колегію суддів у складі головуючого судді: Тищенко О.В., суддів: Авдеєва П.В., Суліма В.В., розгляд справи призначено на 05.08.2014.

Розпорядженням Заступника голови Київського апеляційного господарського суду від 05.08.2014 у зв'язку з виходом судді Тарасенко К.В. з лікарняного, а також перебуванням суддів Авдеєва П.В., Суліма В.В. та Тищенко О.В. у відпустці, для розгляду справи № 5011-13/12043-2012 визначено колегію суддів у складі головуючого судді: Тарасенко К.В., суддів: Гончароа С.А., Шаптали Є.Ю.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.08.2014 апеляційну скаргу прийнято до провадження колегію суддів у складі головуючого судді: Тарасенко К.В., суддів: Гончароа С.А., Шаптали Є.Ю.

Представники відповідача-1, відповідача-3 та відповідача-4 у судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши думку учасників судового процесу, колегія суддів приходить до висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників відповідача-1, відповідача-3 та відповідача-4.

Представники прокуратури та відповідача-2 письмових відзивів на апеляційну скаргу не надали, однак у судовому засіданні проти її доводів заперечували, вважаючи її безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню, а рішення суду є законним, обґрунтованим та таким, що підлягає залишенню без змін.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників прокуратури, позивача та відповідача-2, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду підлягає скасуванню, а апеляційна скарга задоволенню з наступних підстав:

На підставі вимоги Красноармійської міжрайонної прокуратури Донецької області від 21.01.2011р. №69-174 вих. 11 Красноармійською об'єднаною державною податковою інспекцією проведено документальну позапланову виїзну перевірку Фермерського господарства «А.Е. Ремізов» з питань дотримання податкового законодавства при нарахуванні податку з доходів фізичних осіб при наданні послуг з реалізації транспортних засобів комісійною торгівлею за період з 01.01.2008 по 31.12.2010.

За результатами перевірки відповідачем-1 складено Акт від 28.02.2011 №320/17-313-2/21982148, яким встановлено порушення позивачем приписів Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» щодо правильності утримання та своєчасності перерахування податку з доходів фізичних осіб.

На підставі акту перевірки відповідача-1 прийнято податкове повідомлення - рішення від 14.03.2011 №0000301742/0 про сплату грошового зобов'язання у вигляді донарахування податку з доходів фізичних осіб у розмірі 1 181 516,52грн. та штрафних санкцій у розмірі 295 379,13 грн.

Працівниками податкової міліції і Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції вилучено у позивача журнал обліку довідок-рахунків, підстави для видачі довідок рахунків, комп'ютерну техніку, печатки та інші документи. Факт вилучення оформлено відповідним актом відповідача-1.

06.09.2011 слідчим податкової міліції відповідача-1 відносно керівника позивача, Ремізова А.Ю., порушена кримінальна справа за ч. 3 ст. 212 Кримінального кодексу України, а позивачу направлено реєстраційне повідомлення Управління державної автомобільної інспекції Міністерства Внутрішніх Справ України (відповідач-2) від 14.10.2011 №4/8-9333 про припинення видачі бланкової продукції та припинення діяльності, пов'язаної з торгівлею транспортними засобами та їх складовими частинами, що мають ідентифікаційні номери позивача.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач-1 та відповідач-2 своїми діями унеможливили ведення підприємницької діяльності позивачем з 14.10.2011.

З метою захисту своїх порушених прав, відновлення підприємницької діяльності та недопущення матеріальних збитків у вигляді упущеної вигоди, позивач звернувся з адміністративним позовом у Донецький окружний адміністративний суд до відповідача-1 про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення від 14.03.2011 №0000301742/0.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 19.05.2011 по справі №2а/05 70/5169/201 1, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 26.08.2011 по справі №2а/0570/5169/2011, позовні вимоги позивача задоволено, податкове повідомлення - рішення від 14.03.2011р. №0000301742/0 визнано недійсним, а визначення контролюючим органом податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 1 181 516,52грн. неправомірним.

Постановою Красноармійського суду Донецької області від 29.02.2012 по справі №4/0529/17/2012 постанова слідчого податкової міліції відповідача-1 про порушення кримінальної справи відносно керівника позивача від 06.09.2011 скасована, в тексті зазначеної постанови суддею Красноармійського суду Донецької області зроблено висновок, що матеріали справи № 4/0529/17/2012 свідчать про незаконність та необґрунтованість отримання інформації, яка стала підставою для відкриття кримінальної справи, а також свідчать про порушення ст. 236-8 КПК України, а тому підстави для винесення постанови слідчим податкової міліції про порушення кримінальної справи за ч. 3 ст. 212 КК України стосовно Ремізова А.Ю. були відсутні.

Відповідач-2 направив позивачу реєстраційне повідомлення від 15.06.2012р. №4/8-5421 про поновлення видачі позивачу бланкової продукції та продовження діяльності, пов'язаної з торгівлею транспортними засобами та їх складовими частинами.

Позивач вказує, що фактично з 03.07.2012 його підприємницька діяльність була поновлена.

З метою визначення розміру понесених позивачем збитків у вигляді втраченої вигоди, позивач звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю по наданню аудиторських та консультаційних послуг «Донецькінаудит» для отримання аудиторських послуг щодо отримання розрахунку не отриманих доходів за період з 14.10.2011 по 03.07.2012р.

З цією метою між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю по наданню аудиторських та консультаційних послуг «Донецькінаудит» було укладено Договір №11 від 16.07.2012р.

Відповідно до Аудиторського висновку № 11 від 24.07.2012 розмір понесених позивачем збитків у вигляді втраченої вигоди від неправомірних дій відповідача-1 та відповідача-2 складає 611 557,23 грн.

Крім того, позивач просить стягнути на його користь додаткові витрати у розмірі 2 500 грн., які були ним сплачені Товариству з обмеженою відповідальністю «Донецькінаудит» за надані аудиторські послуги.

З метою встановлення дійсного розміру збитків завданих позивачу неправомірними діями відповідачів Господарським судом міста Києва по справі було призначено судову економічну експертизу, на вирішення якої було поставлено питання: чи підтверджується заявлений розмір доходу, який би отримав позивач за умови продовження господарської діяльності? Якщо ні, то який дохід (розрахунок збитків (матеріальної шкоди), включаючи упущену вигоду) отримав би позивач при звичайному продовженні господарської діяльності, пов'язаної з торгівлею транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номер за період з 14.10.2011 по 03.07.2012?

Виконання експертизи було доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

Відповідно до висновку експерта за результатами проведення судово-економічної експертизи № 827/13-45 від 31.07.2013 документально підтверджуються прямі витрати (реальні збитки) у сумі 2 500,00 грн., понесені Фермерським господарством «А.Е.Ремізов», в зв'язку з укладенням договору з ТОВ «Донецькінаудит» та складанням аудиторського висновку № 11 від 24.07.2012.

Крім того, у зазначеному висновку експерта зазначено, що розмір документально підтвердженого доходу (розрахунок збитків у вигляді упущеної вигоди), який би отримав позивач, за умови продовження господарської діяльності, пов'язаної з торгівлею транспортними засобами та їх складовими частинами, що мають ідентифікаційні номери, за період з 14.10.2011 по 03.07.2012 становить 618 123,72 грн.

Положеннями ст. 623 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Згідно ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов'язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди.

Згідно з ст. 1173 Цивільного кодексу України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Отже для відшкодування шкоди за правилами ст. 1173 Цивільного кодексу України необхідно довести наступні такі факти:

а) неправомірність поведінки особи. Неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, внаслідок якої завдано шкоду, якщо завдавач шкоди не був уповноважений на такі дії.

б) наявність шкоди. Під шкодою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права (життя, здоров'я тощо). У відносинах, що розглядаються, шкода - це не тільки обов'язкова умова, але і міра відповідальності, оскільки за загальним правилом статті 11173 Цивільного кодексу України завдана шкода відшкодовується в повному обсязі.

в) причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов'язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди.

Наявність всіх вищезазначених умов є обов'язковим для прийняття судом рішення про відшкодування завданої шкоди.

Незаконними діяннями органів державної влади, органів влади Автономної республіки Крим, органів місцевого самоврядування є діяння, які суперечать приписам законів та інших нормативних актів або здійснені поза межами компетенції вищезазначених органів. Незаконність рішення, дії чи бездіяльності завдавача шкоди повинна бути доведена.

Враховуючи, що постановою Донецького окружного адміністративного суду від 19.05.2011 по справі №2а/05 70/5169/201 1, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 26.08.2011 по справі №2а/0570/5169/2011, а також постановою Красноармійського суду Донецької області від 29.02.2012 по справі №4/0529/17/2012 підтверджується факт протиправної поведінки відповідача-1 та відповідача-2, яка унеможливила ведення позивачем господарської діяльності у період з 14.10.2011 по 03.07.2012, а висновком експерта за результатами проведення судово-економічної експертизи № 827/13-45 від 31.07.2013 встановлено, що розмір збитків позивача у вигляді упущеної вигоди становить 618 123,72 грн., колегія суддів приходить до висновку, що позивачем належними та допустимими доказами доведено наявність причинного зв'язку між протиправною поведінкою відповідача-1 та відповідача-2 та шкодою у вигляді упущеної вигоди в сумі 618 123,72 грн., а отже позовні вимоги в частині стягнення 618 123,72 грн. збитків у вигляді упущеної вигоди підлягають задоволенню.

Щодо позовної вимоги про стягнення 2 500,00 грн. реальних збитків, колегія суддів зазначає, що відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; суми договору (у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні господарських договорів).

Враховуючи, що витрати в сумі 2500,00 грн. здійснені позивачем з метою дотримання норм чинного законодавства, а саме з метою встановлення ціни позову, колегія суддів зазначає, що позовні вимоги про стягнення 2500,00 грн. реальних збитків підлягають задоволенню.

Згідно з п. 10 ч. 2 ст. 105 Господарського процесуального кодексу України у постанові має бути зазначено новий розподіл судових витрат у разі скасування чи зміни рішення.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 19.11.2013 року у справі № 5011-13/12043-2012 підлягає скасуванню, у зв'язку з невідповідністю висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, апеляційна скарга Фермерського господарства «А.Е.Ремізов» підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Фермерського господарства «А.Е.Ремізов» задовольнити.

2.Рішення Господарського суду міста Києва від 19.11.2013 по справі № 5011-13/12043-2012 скасувати.

3.Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

4.Стягнути з Державного бюджету України в особі Державного казначейства України (01014, м. Київ, вул. Бастіонна, 6, ідентифікаційний код 20055032) на користь Фермерського господарства «А.Е.Ремізов» (85374, Донецька обл., Красноармійський район, с. Красне, вул. Леніна, буд. 45, ідентифікаційний код 21982148) 618 123,72 (шістсот вісімнадцять тисяч сто двадцять три грн. 72 коп.) грн. збитків у вигляді упущеної вигоди, 2 500,00 (дві тисячі п'ятсот грн. 00 коп.) грн. реальних збитків та 10 598,40 (десять тисяч п'ятсот дев'яносто вісім грн. 40 коп.) грн. витрат на проведення судово-економічної експертизи.

7.Доручити Господарському суду міста Києва видати наказ.

8.Матеріали справи № 5011-13/12043-2012 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в установленому законом порядку.

Головуючий суддя К.В. Тарасенко

Судді С.А. Гончаров

Є.Ю. Шаптала