Ухвала

від 20.01.2015 по справі 5011-13/12043-2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

20 січня 2015 року Справа № 5011-13/12043-2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дроботової Т.Б. - головуючого, Волковицької Н.О., Рогач Л.І., розглянувши матеріали заяви Фермерського господарства "А.Е.Ремізов" про роз'яснення постановиВищого господарського суду України від 07.10.2014 у справі№ 5011-13/12043-2012 Господарського суду міста Києва за позовомФермерського господарства "А.Е.Ремізов" до - Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області - Управління державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ України - Державної казначейської служби України - Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області за участюПрокурора міста Києва провідшкодування майнової шкоди (збитків)

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.11.2013 Фермерському господарству "А.Е.Ремізов" у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.08.2014 рішення місцевого господарського суду скасовано; позов задоволено в повному обсязі; стягнуто з Державного бюджету України в особі Державного казначейства України 618123,72 грн. збитків у вигляді упущеної вигоди, 2500 грн. реальних збитків, 10598,40 грн. витрат на проведення судово-економічної експертизи.

Постановою Вищого господарського суду України від 07.10.2014 у справі №5011-13/12043-2012 постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.08.2014 у даній справі скасовано, а рішення Господарського суду міста Києва від 19.11.2013 залишено в силі.

12.12.2014 до Вищого господарського суду України від Фермерського господарства "А.Е.Ремізов" надійшла заява про роз'яснення в порядку статті 89 Господарського процесуального кодексу України тексту постанови суду касаційної інстанції від 07.10.2014 по справі №5011-13/12043-2012.

Заявник в поданій заяві просить роз'яснити:

- чи було встановлено в обставинах справи факт протиправної поведінки Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області та Управління державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ України, яка унеможливила ведення господарської діяльності заявника?;

- чи було завдано матеріальну шкоду унеможливленням здійснення господарської діяльності ФГ "АЕ Ремізов" внаслідок протиправної поведінки Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області та Управління державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ України?;

- чи було встановлено причинний зв'язок між протиправною поведінкою , та унеможливленням здійснення господарської діяльності ФГ "АЕ Ремізов"?;

- якими саме доводами відхилені письмові докази щодо розрахунку матеріальної шкоди?;

- що саме малося на увазі в абзаці 6 сторінка 4, а саме: місцевий господарський суд критично оцінив доводи судової економічної експертизи та аудиторський висновок, як такі, що містять лише порівняльний аналіз надходження коштів з минулими періодами, не враховуючи час, протягом якого відбувалися протиправні дії, розумні витрати на отримання доходів;

- чому в абзаці 5 сторінка 5 зазначено: "розглядаючи вимоги про відшкодування шкоди у вигляді упущеної вигоди слід враховувати, що за змістом частини 1 статті 225 Господарського кодексу України до складу збитків належить неодержаний прибуток (втрачена вигода)", коли відповідно до інформаційного листа Вищого господарського суду України від 07.04.2008 №01-8/211 роз'яснено, ще поняття "упущеної вигоди" та "втраченого доходу" не є тотожними;

- чому в абзаці 3 сторінка 6 зазначено: "відповідно до поняття упущеної вигоди за змістом статті 225 Господарського процесуального кодексу України", коли ані в Господарському кодексі України, а тим більш - в Господарському процесуальному кодексі України поняття упущеної вигоди не визначено.

Відповідно до статті 89 Господарського процесуального кодексу України, суддя за заявою сторони чи державного виконавця роз'яснює рішення, ухвалу, не змінюючи при цьому їх змісту, а також за заявою сторони або за своєю ініціативою виправляє допущені в рішенні, ухвалі описки чи арифметичні помилки, не зачіпаючи суті рішення.

Роз'яснення рішення є засобом виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового рішення та викладення його у більш зрозумілій формі.

Здійснюючи роз'яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду.

При цьому у вирішенні питання про межі, в яких суд вправі діяти, надаючи роз'яснення судового рішення, слід виходити з приписів статей 84, 86, 89 Господарського процесуального кодексу України.

З огляду на викладене, суд роз'яснює суть судового рішення, якщо воно є незрозумілим для суб'єкта, якому надано право звернення за відповідним роз'ясненням. Між тим, необхідність такого роз'яснення випливає з обставин неоднозначного розуміння рішення суду з метою його виконання.

Виходячи із наведеного, зміст вимог заявника не дає підстав вбачати незрозумілість суті постанови Вищого господарського суду України від 07.10.2014, а порушене заявником питання виходить за межі правового регулювання статті 89 Господарського процесуального кодексу України.

Відтак, з огляду на відсутність підстав для роз'яснення постанови Вищого господарського суду України від 07.10.2014, у задоволенні заяви Фермерського господарства "А.Е.Ремізов" про роз'яснення вказаного судового рішення слід відмовити.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 86, 89 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви Фермерського господарства "А.Е.Ремізов" про роз'яснення постанови Вищого господарського суду України від 07.10.2014 у справі №5011-13/12043-2012 Господарського суду міста Києва відмовити.

Головуючий Т. Дроботова

Судді Н. Волковицька

Л. Рогач