Постанова

від 17.06.2014 по справі 826/4565/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

17 червня 2014 року 09 год. 47 хв. № 826/4565/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: Головуючого - судді Дегтярьової О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про скасування податкового повідомлення-рішення від 19 жовтня 2012 року № 0001911704/7577, - В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернувся Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_1.) з позовом до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (далі - відповідач, ДПІ) про скасування податкового повідомлення-рішення від 19 жовтня 2012 року № 0001911704/7577.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що висновки Акта ДПІ у Дарницькому районі м. Києва ДПС від 26.06.2012р. № 3128/17/4/НОМЕР_1, складеного за результатами проведення документальної планової виїзної перевірки Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) з питань дотримання ним податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009р. по 31.12.2011р., документально та нормативно не підтверджуються. Зокрема, позивач наголошує на тому, що позиція податкового органу щодо відсутності документального підтвердження понесення ФОП ОСОБА_1 витрат в сумі 718 901, 08 грн. за результатами укладення і виконання господарських правочинів з ФОП ОСОБА_2 фактично ґрунтується на неналежних доказах, а саме - лише на висновках Акта ДПІ у Миронівському районі Київської області від 19.01.2012р. № 4/17-1/НОМЕР_2 про результати невиїзної документальної перевірки ФОП ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_2) з питань дотримання вимог податкового законодавства, своєчасності, достовірності, повноти нарахування по податку на додану вартість з ТОВ «Інтертраст Ко ЛТД» (ідентифікаційний код 16472103), ПП «Валаам» (ідентифікаційний код 35705995) і ТОВ «Енергокомтек» (ідентифікаційний код 23727420) за період з 01.12.2010р. по 31.10.2011р. Зокрема, за висновками цього Акта перевірки контрагента позивача інший податковий орган виходячи за межі своїх повноважень та за відсутності правових підстав і належної доказової бази визнав правочини, укладені ФОП ОСОБА_2 з названими контрагентами-постачальниками, нікчемними. Натомість реальність спірних фінансово-господарських операцій підтверджується всіма необхідними та належним чином складеними первинними і розрахунковими документами, та безпосередньо пов'язанні із господарською діяльністю ФОП ОСОБА_1

В судових засіданнях, призначених у даній справі представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в призначені судові засідання не з'явився, належним чином повідомлений про дати, час і місце судових засідань, та подав до канцелярії суду письмові заперечення від 07.05.2014р. б/н і додаткові документи. В обґрунтування своїх заперечень посилається на те, що працівниками ДПІ у Дарницькому районі м. Києва ДПС була проведена документальна планова виїзна перевірка дотримання вимог чинного законодавства з питань дотримання ФОП ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009р. по 31.12.2011р., за результатами якої складений Акт від 26.06.2012р. № 3128/17/4/НОМЕР_1. Згідно висновків цього Акта перевірки ФОП ОСОБА_1 допустив, зокрема, порушення наступних норм податкового законодавства України: пп. 168.1.1 і пп. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168, п. 176.1 ст. 176, п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України, що призвело до заниження оподатковуваного доходу за 2011 рік на суму документально непідтверджених витрат у розмірі 718 901, 08 грн. по фінансово-господарським взаємовідносинам з ФОП ОСОБА_2, що відповідно призвело до заниження податкових зобов'язань з податку з доходів фізичних осіб на суму 137 185, 42 грн. На думку відповідача, висновки Акта перевірки являються правомірними та ґрунтуються на достовірних і належних доказах, а саме: Акті ДПІ у Миронівському районі Київської області від 19.01.2012р. № 4/17-1/НОМЕР_2 про результати невиїзної документальної перевірки ФОП ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_2) з питань дотримання вимог податкового законодавства, своєчасності, достовірності, повноти нарахування по податку на додану вартість з ТОВ «Інтертраст Ко ЛТД» (ідентифікаційний код 16472103), ПП «Валаам» (ідентифікаційний код 35705995) і ТОВ «Енергокомтек» (ідентифікаційний код 23727420) за період з 01.12.2010р. по 31.10.2011р. Зокрема, за висновками цього Акта ДПІ у Миронівському районі Київської області від 19.01.2012р. № 4/17-1/НОМЕР_2 всі господарські операції ФОП ОСОБА_2 з купівлі-продажу не спричиняють реального настання правових наслідків, та, як наслідок, є нікчемними по ланцюгу до «вигодонабувача» (в даному випадку ФОП ОСОБА_1.).

20 травня 2014 року в судовому засіданні судом було ухвалено перейти до письмового провадження на підставі ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши пояснення позивача та представника позивача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з огляду на таке.

В ході судового розгляду було встановлено, що протягом періоду з 06.06.2012р. по 19.06.2012р. згідно з нормами п. 77.1 ст. 77, п. 82.1 ст. 82 Податкового кодексу України, на підставі наказу ДПІ у Дарницькому районі м. Києва ДПС від 16.05.2012р. № 344-П і направлень на перевірку від 05.06.2012р. № 691 і № 692, працівниками ДПІ у Дарницькому районі м. Києва ДПС проведена документальна планова виїзна перевірка дотримання вимог чинного законодавства з питань дотримання ФОП ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009р. по 31.12.2011р., за результатами якої складений Акт від 26.06.2012р. № 3128/17/4/НОМЕР_1 (далі - Акт перевірки).

Перелік документів, використаних перевіряючими під час проведення вказаної документальної перевірки наведений на стор. 6 Акта перевірки (зокрема, Акт ДПІ у Дарницькому районі м. Києва ДПС від 01.02.2012р. № 748/17/4/НОМЕР_1 про результати позапланової виїзної документальної перевірки СГД ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) з питань фінансово-господарських відносин з СГД - фізичною особою ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) за період з 01.12.2010р. по 31.10.2011р., Акт ДПІ у Дарницькому районі м. Києва ДПС від 21.02.2012р. № 1122/17/4/НОМЕР_1 про результати позапланової виїзної документальної перевірки СГД ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) з питань фінансово-господарських відносин з СГД - фізичною особою ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) за період з 01.11.2011р. по 30.11.2011р.).

В ході проведення вказаної документальної перевірки за результатами аналізу даних автоматизованої бази даних «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів», податкової звітності з податку на додану вартість за перевіряємий період та первинних документів наданих ФОП ОСОБА_1 до перевірки (видаткові та податкові накладні, акти приймання і передачі виконаних робіт та ін.) встановлено, що останнім до складу валових витрат протягом 2011 року відносилися суми витрат, зокрема, по фінансово-господарським взаємовідносинам з ФОП ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2), всього в сумі 718 901, 08 грн., а саме:

- на підставі актів приймання виконаних робіт (консультування з питань комерційної діяльності та управління; організація прибирання виробничих приміщень; відпрацювання бухгалтерських документів і проведення аудиту за певні періоди) від 16.09.2011р. № 0080 на суму 54 000, 00 грн. (з ПДВ), від 31.10.2011р. № 0091 на суму 30 000, 00 грн. (з ПДВ), від 30.11.2011р. № 0112 на суму 14 400, 00 грн. (з ПДВ) та від 30.12.2011р. № 0187 на суму 7 800, 00 грн. (з ПДВ), всього на загальну суму 88 500, 00 грн., крім того ПДВ - 17 700, 00 грн.;

- на підставі видаткових накладних від 04.01.2011р. № SV-000564, від 22.02.2011р. № SV-000576, від 02.03.2011р. № 0027, від 14.03.2011р. № 0039, від 04.04.2011р. № 062, від 15.04.2011р. № 064, від 16.05.2011р. № SV-0000043, від 04.05.2011р. № SV-0000033, від 01.06.2011р. № 200, від 15.06.2011р. № 201, від 15.07.2011р. № 0075, від 01.07.2011р. № 0074, від 01.08.2011р. № 0092, від 15.08.2011р. № 0093, від 01.09.2011р. № 0107, від 03.10.2011р. № 0137, від 04.10.2011р. № 0138, від 21.10.2011р. № 0139, від 01.11.2011р. № 0149, від 15.11.2011р. № 0152, від 01.12.2011р. № 0169 та від 15.12.2011р. № 0170, всього на загальну суму 630 401, 08 грн., крім того ПДВ 126 080, 24 грн. Також за результатами вказаних фінансово-господарських відносин з названими суб'єктами господарювання позивачем до складу податкового кредиту за відповідні звітні періоди, що перевірявся, була віднесені суми податку на додану вартість в розмірі 143 779, 69 грн.

Протягом всього 2011 року ФОП ОСОБА_1 перебував на загальній системі оподаткування та здійснював підприємницьку діяльність з виробництва хліба та хлібобулочних виробів, виробництва борошняних кондитерських виробів, роздрібною торгівлею таких виробів в спеціалізованих магазинах, іншими видами роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах.

При цьому під час проведення документальної перевірки позивача перевіряючими були враховані висновки Акта ДПІ у Миронівському районі Київської області від 19.01.2012р. № 4/17-1/НОМЕР_2 про результати невиїзної документальної перевірки ФОП ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) з питань дотримання вимог податкового законодавства, своєчасності, достовірності, повноти нарахування по податку на додану вартість з ТОВ «Інтертраст Ко ЛТД» (ідентифікаційний код 16472103), ПП «Валаам» (ідентифікаційний код 35705995) і ТОВ «Енергокомтек» (ідентифікаційний код 23727420) за період з 01.12.2010р. по 31.10.2011р., від 08.02.2012р. № 17/17-1/НОМЕР_2 про результати невиїзної документальної перевірки ФОП ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) з питань дотримання вимог податкового законодавства, своєчасності, достовірності, повноти нарахування по податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Енергокомтек» (ідентифікаційний код 23727420) за період з 01.11.2011р. по 30.11.2011р., які в свою чергу викладені в текстах Актів ДПІ у Дарницькому районі м. Києва ДПС від 01.02.2012р. № 748/17/4/НОМЕР_1 і від 21.02.2012р. № 1122/17/4/НОМЕР_1, та Акта ДПІ у Миронівському районі Київської області від 14.06.2012р. № 70/17-0/НОМЕР_2 про результати невиїзної документальної перевірки ФОП ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) з питань дотримання вимог податкового законодавства, своєчасності, достовірності, повноти нарахування по податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Демос» (ідентифікаційний код 32932726) за період з 01.12.2011р. по 29.02.2012р. Зокрема, за висновками цих Актів перевірок встановлено неправомірне формування ФОП ОСОБА_2 сум податкового кредиту за червень, липень-жовтень і листопад 2011 року за рахунок контрагентів-постачальників (ТОВ «Інтертраст Ко ЛТД», ПП «Валаам» і ТОВ «Енергокомтек»), які мають ознаки фіктивності, та відсутність поставок товарів на користь ФОП ОСОБА_2, та відповідно нікчемність вказаних правочинів підприємця.

На підставі вищевикладеного працівники відповідача прийшли до висновків про відсутність у ФОП ОСОБА_1 правових підстав для формування валових витрат на загальну суму 718 901, 08 грн. по господарським операціям з ФОП ОСОБА_2 за період з 01.01.2011р. по 31.12.2011р. З огляду на це перевіряючими встановлене завищення позивачем валових витрат за 2011 рік на суму 718 901, 08 грн., що призвело до заниження загального річного оподатковуваного доходу за 2011 рік на аналогічну суму коштів (задекларований позивачем дохід становить 14 699, 00 грн., за даними перевірки - 733 600, 08 грн., розбіжність становить 718 901, 08 грн.).

За наслідками виявленого порушення ФОП ОСОБА_1 було нараховане податкове зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб за 2011 рік в сумі 137 185, 42 грн.

В розділі «Висновок» Акта перевірки від 26.06.2012р. № 3128/17/4/НОМЕР_1 перевіряючий встановив порушення ФОП ОСОБА_1 наступних норм законодавства України: пп. 168.1.1 і пп. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168, п. 176.1 ст. 176, п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України, внаслідок заниження ним оподатковуваного доходу за 2011 рік на суму 718 901, 08 грн., що призвело до заниження податкових зобов'язань з податку з доходів фізичних осіб на суму 137 185, 42 грн.

19 жовтня 2012 року ДПІ у Дарницькому районі м. Києва ДПС на підставі Акта перевірки від 26.06.2012р. № 3128/17/4/НОМЕР_1 та Рішення Державної податкової служби України від 09.10.2012р. № 1159/П/12-314 (№ 8880/7/12-314) прийняла спірне у даній справі податкове повідомлення-рішення (форми «Р») за № 0001911704/7577, яким згідно з пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України та відповідно до п. 123.1 ст. 123, п. 7 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» цього Кодексу, за порушення вимог п. 176.1 ст. 176, п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України, визначило ФОП ОСОБА_1 суму грошового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 135 280, 86 грн., в т.ч. 120 248, 76 грн. - основний платіж, 15 032, 10 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Розрахунки сум основного платежу та штрафних (фінансових) санкцій за періоди з 01.07.2011р. по 31.12.2011р. та з 01.01.2011р. по 30.06.2011р. додані до заперечення відповідача.

При вирішення даного спору суд виходить з наступного.

Пунктом 22.10 ст. 22 («Прикінцеві положень») Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003р. № 889-IV (в редакції, що діяла до 01 січня 2011 року) Декрет Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року № 13-92 «Про прибутковий податок з громадян» (далі - Декрет 13-92) визнано таким, що втратив чинність, крім розділу IV у частині оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю, який застосовується з урахуванням положень пункту 9.12 статті 9 цього Закону та діє до набрання чинності спеціальним законом з питань оподаткування фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 13 Декрет Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» від 26.12.1992р. № 13-92 (розділ IV якого, в частині оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю, який застосовується з урахуванням положень пункту 9.12 статті 9 Закону України від 22 травня 2003 року № 889-IV, діяв до 04 листопада 2011 року)(далі - Декрет 13-92) оподаткуванню підлягають доходи громадян, одержані протягом календарного року від здійснення підприємницької діяльності без створення юридичної особи, а також інші доходи громадян, не передбачені як об'єкти оподаткування у розділах II та III цього Декрету.

Оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий доход, тобто різниця між валовим доходом (виручки у грошовій та натуральній формі) і документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу. Якщо ці витрати не можуть бути підтверджені документально, то вони враховуються податковими органами при проведенні остаточних розрахунків за нормами, визначеними Головною державною податковою інспекцією України за погодженням з Міністерством економіки України та Державним комітетом України по сприянню малим підприємствам та підприємництву.

Згідно з ч. 3 ст. 13 цього Декрету до складу витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходів, належать витрати, які включаються до складу валових витрат виробництва (обігу) або підлягають амортизації згідно з Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Також, відповідно до Додатку № 7 («Про склад валових витрат виробництва (обігу), що виключаються з валового доходу платників податку - фізичних осіб») до Інструкції про оподаткування доходів фізичних осіб від заняття підприємницькою діяльністю, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 21 квітня 1993 року № 12 (із змінами і доповненнями, внесеними наказом від 18 травня 1993 року № 17)(в редакції, що діяла до 20 грудня 2011 року), зареєстрованого в Міністерстві юстиції 09 червня 1993 року за № 64, відповідно до статті 13 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» до складу витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходів, належать витрати, які включаються до складу валових витрат виробництва (обігу) або підлягають амортизації згідно з Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Фізична особа - платник податку не є юридичною особою і платником податку на прибуток, не має обов'язку вести бухгалтерській облік, тому формує витрати за переліком статті 5 «Валові витрати» і відповідно до статті 8 «Амортизація» вказаного Закону з деякими особливостями.

Положення статті 5 («Валові витрати») застосовуються в частині підтвердження первинними документами витрачених сум згідно із операціями (які відповідають переліку статті 5), за результатами або за участю яких у податковому періоді (у звітному кварталі) безпосередньо отриманий дохід.

До податкової декларації за звітний податковий період, включаються тільки прямі валові витрати і суми амортизаційних відрахувань, що відповідають фактичній сумі отриманого в цьому періоді валового доходу в будь-якій формі від визначеного виду діяльності та підтверджені документально.

Так, відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин, що існували в період до 01 квітня 2011 року)(далі - Закон № 334/94-ВР), який був спеціальним законом з податку на прибуток в період до 01 квітня 2011 року, валові витрати виробництва та обігу (валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Зазначений пункт містить загальне визначення валових витрат.

Пункт 5.2 ст. 5 Закону № 334/94-ВР містить конкретизацію ознак окремих груп витрат, що відносяться до валових витрат.

В силу підпункту 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону № 334/94-ВР до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

В силу норми абз. 4 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 цього Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Водночас, загальне визначення валових витрат повинно тлумачитись у системному зв'язку з визначенням господарської діяльності, наведеному в п. 1.32 ст. 1 Закону № 334/94-ВР, який визначає господарську діяльність як будь-яку діяльність особи, направлену на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації господарської діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями (ч. 2 ст. 3 Господарського кодексу України).

Одночасно починаючи з 01 січня 2011 року набрав чинності Податковий кодексу України, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

З огляду на це норми зазначеного вище Декрету мають застосовуватися з урахуванням норм Податкового кодексу України.

Так, пунктом 177.1 статті 177 Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин)(далі - ПК України) визначено, що доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в пункті 167.1 статті 167 цього Кодексу.

Об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця (п. 177.2 ст. 177 цього Кодексу).

В силу норм пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 ПК України під «витратами» розуміється сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Підпункт 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначає «господарську діяльність» як діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

У відповідності до п 138.1 ст. 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Витрати операційної діяльності включають, зокрема, собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку (пп. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 цього Кодексу).

Згідно п. 138.8 ст. 138 ПК України собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Відповідно до п. 177.4 ст. 177 ПК України до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом III цього Кодексу.

Для фізичної особи - підприємця, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, не включаються до витрат і доходу суми податку на додану вартість, що входять до ціни придбаних або проданих товарів (робіт, послуг)(п. 177.3 ст. 177 зазначеного Кодексу).

При цьому згідно абз. 1 п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України визначено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Отже, наведені правові норми дозволяють формувати фізичній особі - підприємцю витрати у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності що, в першу чергу, має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Документи, які не мають статус первинних, самі по собі не можуть підтверджувати реальність здійснення господарської операції та, відповідно, валові витрати. При цьому неодмінною характерною рисою господарської діяльності в рамках податкових відносин є її направлення на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах .

При цьому у листі від 02.06.2011р. № 742/11/13-11 Вищий адміністративний суд України одночасно зазначає, що за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. Водночас наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції (про що також було зазначено в листі Вищого адміністративного суду України від 01.11.2011р. № 1936/11/13-11).

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р. № 996-ХІV (в редакції на момент спірних правовідносин)(далі - Закон № 996-ХІV), який визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

В розумінні Закону № 996-ХІV первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону № 996-ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 Закону № 996-ХІV).

Відповідно до п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704 (в редакції на момент спірних правовідносин)(далі - Положення), яке встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету (установи), первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення . При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. (п. 2.2 Положення).

Згідно з п. 2.3 Положення первинні документи, створені в електронному вигляді, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

В силу п. 2.4 Положення первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

Усі первинні документи, облікові регістри і бухгалтерська звітність повинні складатись українською мовою. Поряд з українською мовою може застосовуватися інша мова у порядку, визначеному статтею 11 Закону України «Про мови в Україні» (п. 1.3 Положення).

Аналіз викладених норм свідчить про те, що до переліку витрат фізичної особи - підприємця, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать витрати, підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції.

В ході судового розгляду також встановлено, що в жовтні 2010 року, січні і жовтні 2011 року між ФОП ОСОБА_1 (Замовник) і ФОП ОСОБА_2.» (Постачальник/Виконавець) були укладені письмові договори, а саме:

- договір поставки від 01.10.2010р. № 01/10, за умовами якого Постачальник зобов'язується за дорученням Замовника на власний ризик поставляти продукцію (продукти харчування, мука, та ін. товари за замовленням) за договірною ціною. Товар поставляється у строки та в місці за погодженням Замовника. Сума Договору за попередньою домовленістю складає 300 000, 00 грн., крім того ПДВ - 60 000, 00 грн.

Також за умовами Договору передбачена поетапна оплата вартості поставлених товарів в безготівковій формі.

За результатами аналізу змісту цього Договору поставки судом встановлено, що в його тексті не визначені спосіб і умови поставки (тобто, спосіб транспортування товарів, пункти доставки товарів, порядок завантаження і розвантаження вантажу) та не визначено суб'єкта відповідального безпосередньо за процес транспортування і передачі товарів Покупцю, і суб'єкта, який несе витрати на транспортування. Крім того, згідно вказаного Договору поставки не передбачено включення до вартості реалізуємих товарів вартості тари та/або упаковки, і вартості перевезення товарів.

На підтвердження факту виконання Сторонами своїх договірних зобов'язань (поставок товарів та відповідно оплати їх вартості) за вказаним Договором позивачем були надані суду наступні копії первинних документів:

- договору поставки від 01.10.2010р. № 01/10;

- від 04.01.2011р. № SV-000564 на суму 40 831, 82 грн. (в т.ч. ПДВ - 6 805, 30 грн.), від 22.02.2011р. № SV-000576 на суму 38 185, 18 грн. (в т.ч. ПДВ - 6 364, 20 грн.), від 02.03.2011р. № 0027 на суму 50 940, 71 грн. (в т.ч. ПДВ - 8 490, 12 грн.), від 14.03.2011р. № 0039 на суму 13 521, 77 грн. (в т.ч. ПДВ - 2 253, 63 грн.), від 04.04.2011р. № 062 на суму 42 408, 25 грн. (в т.ч. ПДВ - 7 068, 04 грн.), від 15.04.2011р. № 064 на суму 40 001, 18 грн. (в т.ч. ПДВ - 6 666, 86 грн.), від 16.05.2011р. № SV-0000043 на суму 26 121, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 4 353, 50 грн.), від 04.05.2011р. № SV-0000033 на суму 41 911, 81 грн. (в т.ч. ПДВ - 6 985, 30 грн.), від 01.06.2011р. № 200 на суму 40 961, 56 грн. (в т.ч. ПДВ - 6 826, 93 грн.), від 15.06.2011р. № 201 на суму 33 343, 61 грн. (в т.ч. ПДВ - 5 557, 27 грн.), від 15.07.2011р. № 0075 на суму 42 179, 63 грн. (в т.ч. ПДВ - 7 029, 94 грн.), від 01.07.2011р. № 0074 на суму 46 024, 69 грн. (в т.ч. ПДВ - 7 670, 78 грн.), від 01.08.2011р. № 0092 на суму 35 536, 18 грн. (в т.ч. ПДВ - 5 922, 70 грн.), від 15.08.2011р. № 0093 на суму 42 137, 44 грн. (в т.ч. ПДВ - 7 022, 91 грн.), від 01.09.2011р. № 0107 на суму 42 126, 36 грн. (в т.ч. ПДВ - 7 021, 06 грн.), від 03.10.2011р. № 0137 на суму 28 194, 36 грн. (в т.ч. ПДВ - 4 699, 06 грн.), від 04.10.2011р. № 0138 на суму 3 105, 94 грн. (в т.ч. ПДВ - 517, 66 грн.), від 21.10.2011р. № 0139 на суму 29 191, 78 грн. (в т.ч. ПДВ - 4 865, 30 грн.) та від 01.12.2011р. № 0169 на суму 33 757, 42 грн. (в т.ч. ПДВ - 5 626, 24 грн.), всього на загальну суму 558 733,89 грн., крім того ПДВ 111 746, 80 грн. Копії видаткових накладних від 01.11.2011р. № 0149 на суму 32 074,92 грн. (в т.ч. ПДВ - 5 345, 82 грн.), від 15.11.2011р. № 0152 на суму 23 564, 22 грн. (в т.ч. ПДВ - 3 927, 37 грн.) і від 15.12.2011р. № 0170 на суму 30 361, 49 грн. (в т.ч. ПДВ - 5 060, 25 грн.), на які наявні посилання в Акті перевірки та наявність яких не заперечується сторонами, позивач до суду не подав;

- виписок з розрахункового рахунку № 26004060405202 у Філії ПАТ КБ «Приватбанк» (МФО 320649) за жовтень-грудень 2010 року та січень-грудень 2011 року на підтвердження проведення перерахування контрагенту-постачальнику грошових коштів за отриманий товар, де містяться відомості про здійснення переказів сум коштів в рахунок сплати боргу за продукти харчування згідно накладних № 149 від 01.11.2011р., № 107 від 01.09.2011р., № 74 від 01.07.2011р., всього на загальну суму 79 000, 00 грн. (з ПДВ). Документальних доказів на підтвердження факту перерахування ФОП ОСОБА_2 решти вартості поставлених товарів позивач суду не надав.

Відповідно до письмових пояснень позивача, викладених в тексті поданої позовної заяви, та поясненнях від 22.04.2014р. № 22/04/14, ФОП ОСОБА_1 особисто отримував товарно-матеріальні цінності від ФОП ОСОБА_2 Приймання товарів здійснювалися за місцем здійснення ФОП ОСОБА_1 підприємницької діяльності, а саме за адресою: АДРЕСА_1. Перевезення придбаних товарів здійснювалося постачальником за допомогою власних чи орендованих транспортних засобів, що виключає необхідність в оформленні товарно-транспортних накладних.

В подальшому придбані у ФОП ОСОБА_2 продукти харчування були використанні позивачем при виготовленні власної хлібобулочної продукції, яка реалізовувалася єдиному покупцю - ПрАТ «Універсам «Київ»;

- договір на виконання робіт та послуг від 02.01.2011р. № 9, за умовами якого Виконавець за дорученням Замовника приймає на себе обов'язки по виконанню робіт з консультування з питань комерційної діяльності та управління.

Вартість робіт встановлюється згідно об'єму виконаних робіт, та є договірною ціною, що безпосередньо зазначається в акті виконаних робіт за конкретний період, та за попередньою домовленістю сторін становить 5 000, 00 грн. на місяць. Загальна вартість робіт за попередньою домовленістю сторін складає 60 000, 00 грн., крім того ПДВ - 12 000, 00 грн.

По завершенню робіт Виконавець передає Замовнику в 5-ти денний термін акт прийому-передачі виконаних робіт.

Оплата за виконані роботи здійснюється в безготівковій формі шляхом перерахування Замовником коштів на розрахунковий рахунок Виконавця. Одночасно за згодою сторін можливі інші форми розрахунку. Замовник здійснює оплату за надані послуги згідно виставлених рахунків.

- договір на виконання робіт та послуг від 01.10.2011р. № 101, за умовами якого Виконавець за дорученням Замовника приймає на себе обов'язки по виконанню наступних робіт: з консультування з питань комерційної діяльності та управління в жовтні 2011 року, організації прибирання виробничих приміщень спецзасобами від жирових забруднень (без окреслення площі таких приміщень) та з відпрацювання бухгалтерських документів, проведення аудиту за 9-ть місяців 2011 року та надання зауважень і пропозицій.

Вартість робіт встановлюється згідно об'єму виконаних робіт, та є договірною ціною, що безпосередньо зазначається в акті виконаних робіт за конкретний період, та за попередньою домовленістю сторін становить: за консультування з питань комерційної діяльності та управління в жовтні 2011 року 8 000, 00 грн., за організацію прибирання виробничих приміщень спецзасобами від жирових забруднень - 8 000, 00 грн., за відпрацювання бухгалтерських документів і проведення аудиту за 9-ть місяців 2011 року - 9 000, 00 грн. Загальна вартість робіт за попередньою домовленістю сторін складає 60 000, 00 грн., крім того ПДВ - 12 000, 00 грн.

Оплата за виконані роботи здійснюється в безготівковій формі шляхом перерахування Замовником коштів на розрахунковий рахунок Виконавця. Одночасно за згодою сторін можливі інші форми розрахунку. Замовник здійснює оплату за надані послуги згідно актів виконаних робіт.

Під час дослідження текстів цих Договорів на виконання робіт і послуг судом встановлено, що в жодному із наданих них Сторонами не визначені порядок, місце і способи надання послуг (а саме: щодо здійснення Виконавцем організації консультування з питань комерційної діяльності, проведення аудиту власними силами і засобами та/або щодо наявності у Виконавця права на залучення до надання послуг (виконання робіт) інших суб'єктів господарської діяльності-третіх осіб на платній основі), надання звітів по факту наданих послуг (зокрема, за фактом проведеного аудиту) як в цілому, так і по факту надання окремих (додаткових) послуг, порядок обміном інформацією та результатами послуг (первинними та іншими документами, письмовими консультаціями).

На підтвердження факту виконання Сторонами своїх договірних зобов'язань (виконання робіт, надання послуг та відповідно оплати вартості таких робіт і послуг) за вказаними Договорами позивачем були надані суду наступні копії первинних документів:

- договорів від 02.01.2011р. № 9 та від 01.10.2011р. № 101 (тексти договорів надані не в повному обсязі);

- акта здачі-прийомки виконаних робіт (послуг) від 31.10.2011р. № 0091 на суму 30 000, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 5 000, 00 грн.), згідно якого Виконавець на підставі Договору від 01.10.2011р. № 101 надав на користь Замовника послуги з організації прибирання виробничих приміщень спецзасобами від жирових забруднень в жовтні 2011 року, з консультування з питань комерційної діяльності та управління та відпрацювання бухгалтерських документів і проведення аудиту за 9-ть місяців 2011 року. Зі змісту цього акта неможливо встановити місце та фактичний об'єм наданих послуг (а саме: кількість наданих консультацій, площу прибраних приміщень, об'єм перевірених первинних документів, тощо);

- акта здачі-прийомки виконаних робіт (послуг) від 30.12.2011р. № 0187 на суму 7 800, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 1 300, 00 грн.), згідно якого Виконавець на підставі Договору від 01.10.2011р. № 101 надав на користь Замовника послуги з організації прибирання виробничих приміщень спецзасобами від жирових забруднень в грудні 2011 року та з консультування з питань комерційної діяльності та управління. Зі змісту цього акта неможливо встановити місце та фактичний об'єм наданих послуг (а саме: кількість наданих консультацій, площу прибраних приміщень, тощо);

- акта здачі-прийомки виконаних робіт (послуг) від 16.09.2011р. № 0080 на суму 54 000, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 9 000, 00 грн.), згідно якого Виконавець на підставі Договору від 02.01.2011р. № 9 надав на користь Замовника послуги з організації прибирання виробничих приміщень спецзасобами від жирових забруднень в січні, лютому, березні, квітні, травні, червні, липні, серпні та у вересні 2011 року, зі змісту якого неможливо встановити місце та фактичний об'єм наданих послуг. Також з тексту цього акта здачі-прийомки виконаних робіт (послуг) вбачається, що всупереч вимогам Закону № 996-ХІV сторонами первинні документи безпосередньо за результатами надання послуг кожного місяця окремо не складалися.

Копію акта здачі-прийомки виконаних робіт (послуг) від 30.11.2011р. № 0112 на суму 14 400, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 2 400, 00 грн.), на який наявні посилання в Акті перевірки та наявність якого не заперечується сторонами, позивач до суду не подав.

Інших первинних і розрахункових документів, оформлених на підставі перелічених вище Договорів, зокрема: рахунків на оплату наданих послуг, наявність яких передбачена умовами договору від 02.01.2011р. № 9; розрахункових документів по спірних договорі поставки та договорах на виконання робіт та послуг, а також банківські виписки, в яких зафіксовані відомості про здійснення позивачем оплати вартостей товарів і послуг в обсягах та у відповідності до наданих первинних документах і змісту відповідних договорів; документів на підтвердження руху первинних і бухгалтерських документів, інформативних матеріалів між Замовником і Виконавцем; звіту за результатами проведення Виконавцем аудиту та відпрацювання первинної документації Замовника, результати консультування (у вигляді письмових консультацій, погодженого переліку запитань) та/або нормативно і документально обґрунтованих пояснень з питання поважності причин відсутності у ФОП ОСОБА_1 таких документів (в т.ч. й на момент проведення документальної перевірки) позивач суду не надав.

Додатково на обґрунтування своїх позовних вимог позивач надав суду копії інших документів: виписки та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відносно ФОП ОСОБА_1, свідоцтва про реєстрацію ОСОБА_1 платником податку на додану вартість від 04.10.2010р. № 100303903; письмові відомості про перелік виробничого обладнання, що використовується позивачем у господарській діяльності (без надання документальних доказів придбання ФОП ОСОБА_1 такого обладнання, послуг з сервісного обслуговування та/або ремонту обладнання); технологічних карток на продукцію власного виробництва; трудових договорів, укладених протягом 2010 - 2011 років між ФОП ОСОБА_1 і фізичними особами; договору суборенди нежитлового приміщення від 01.10.2010р. № 15, укладених між ФОП ОСОБА_1 (як Суборендарем) та ФОП ОСОБА_3 (Орендарем) щодо платного строкового користування частинами торгівельних площ, території, загальною площею 46 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та додаткової угоди від 01.10.2010р. до нього, акта передачі-приймання об'єкта суборенди від 01.10.2010р.; договору від 31.12.2010р. № 2014, укладеного між ФОП ОСОБА_1 (як Продавцем) і ЗАТ «Універсам «Київ» (як Покупцем) щодо поставки продукції постачальника, та первинних і розрахункових документів по взаємовідносинам ФОП ОСОБА_1 з вказаним контрагентами-покупцем.

Дослідивши перелічені вище документи позивача, суд переконався, що такими документами не підтверджується в дійсності факт реального придбання ФОП ОСОБА_1 товарів (продуктів харчування) і названих вище послуг у ФОП ОСОБА_2

Крім того, під час розгляду даної справи до канцелярії суду у відповідь на судовий запит від 10.04.2014р. № 826/4665/14 надійшов супровідний лист ФОП ОСОБА_2 від 22.04.2014р. № 06/04, в якому, зокрема, зазначено наступне: «…всі товари на які надані документи ФО-П «ОСОБА_1.» були поставлені, та виконані роботи згідно заключних договорів. Товар перевозився мною особисто на моєму приватному транспорті, на той момент був мікроавтобус МЕРСЕДЕС ВІТО (копію тех., паспорта додаю), потім був ПЕЖО ВОКСЕР грузовий мікроавтобус (копію тех. паспорта - додаю). Товари були отримані по АКТАМ приймання передачі товарів, згідно з договорами комісії, з постачальниками копії яких надаються. Товари відвантажувались в м. Києві, біля Універсама «КИЇВ» по Харківському шосе. Послуги та роботи виконувались, частково мною (консультування з питань комерційної діяльності), та частково по договорам доручення на виконання робіт та послуг, а саме - прибирання приміщень, та обробка їх спецзасобами, я був - посередником. Розрахунки між постачальниками та замовником були виконані в повному обсязі, та згідно з вимогами законодавства України, про що свідчать копії наданих документів…». До вказаного листа ФОП ОСОБА_2 від 22.04.2014р. додані наступні копії документів: витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відносно ФОП ОСОБА_2 станом на 22.08.2011р. і 12.03.2013р.; свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів (автомобілів); дипломів спеціаліста, виданих ОСОБА_2 ВУЗами за спеціальністю «Облік і аудит» та «Фінанси»; первинних документів по взаємовідносинам з ФОП ОСОБА_1 (а саме: договорів від 01.10.2010р. № 01/10, від 01.10.2011р. № 101 і від 02.01.2011р. № 9, видаткових і податкових накладних); первинних документів по взаємовідносинам з підприємствами ТОВ «Інтертраст КО, ЛТД», ПП «Валаам», ТОВ «Енергокомтек» і ТОВ «Демос» (а саме: договорів комісії, договорів купівлі-продажу товарів, договорів доручення на виконання робіт і послуг, договорів постави товарів, податкових накладних, актів приймання-передачі товарів, актів-звітів виконаних робіт з продажу товарів переданих на комісію, квитанцій до прибуткових касових ордерів), банківських виписок за певні дати.

При цьому на підтвердження факту проведення взаєморозрахунків за спірними договорами з ФОП ОСОБА_1 ФОП ОСОБА_2 надав суду копії:

- договору про надання зворотної безвідсоткової фінансової допомоги від 01.10.2010р. № 01/12-2010-ФД, за умовами якого ФОП ОСОБА_1 (Кредитор) надає ФОП ОСОБА_2, (Позичальнику) безвідсоткову зворотну фінансову допомогу в загальній сумі 350 000, 00 грн., строком на 3 роки, для налагодження останнім фінансової діяльності, збільшення оборотних коштів, прискорення платежів Позичальника;

- товарних чеків ФОП ОСОБА_1 від 31.12.2010р. № 101/12-2010, від 31.03.2011р. № 31/03-2011, від 31.07.2011р. № 71/07-2011, від 30.08.2011р. № 81, від 30.09.2011р. № 82, від 30.10.2011р. № 83, від 30.11.2011р. № 84, від 15.12.2011р. № 85 та від 30.12.2011р. № 86 щодо надання ФОП ОСОБА_2 протягом 2011 року зворотної фінансової допомоги на суми 87 932, 24 грн., 49 455, 77 грн., 110 962, 99 грн., 61 204, 32 грн., 50 000, 00 грн., 50 000, 00 грн., 50 000, 00 грн., 50 000, 00 грн., 50 000, 00 грн., 50 000, 00 грн., в тексті яких не зазначено в якій формі надаються такі суми коштів (в безготівковій або готівковій);

- протоколів перезаліку взаємних вимог від 01.01.2011р. № 1 на суму 87 932, 24 грн., від 01.04.2011р. № 2 на суму 49 455, 77 грн., від 01.07.2011р. № 3 на суму 110 962, 99 грн., від 01.08.2011р. № 4 на суму 110 962, 99 грн., від 30.12.2011р. № 1/12-2011 на суму 270 194, 11 грн. В тексті даних протоколів зазначено про проведення заліку однорідних зустрічних вимог сторін, що виникли за договором поставки від 01.10.2010р. № 01/10 (щодо оплати вартості товарів за певними видатковими накладними) та договору про надання зворотної безвідсоткової фінансової допомоги від 01.10.2010р. № 01/12-2010-ФД (щодо повернення такої фінансової допомоги). При цьому згідно цих протоколів перезаліку взаємних вимог суми безстрокової поворотної фінансової допомоги надавалися ФОП ОСОБА_1 у безготівковій формі (шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок ФОП ОСОБА_2 у банку, із зазначенням конкретних дат і сум переказів коштів).

Одночасно детально проаналізувавши зміст банківських виписок за періоди жовтень-грудень 2010 року та 2011 рік, наданих позивачем, та банківських виписок за певні дати, що були надані ФОП ОСОБА_2, судом не виявлено жодних відомостей про перерахування ФОП ОСОБА_1, та/або отримання ФОП ОСОБА_2 сум поворотної фінансової допомоги. Натомість банківські виписки містять відомості про здійснення позивачем переказів сум коштів, розміри яких вказані в протоколах перезаліку взаємних вимог, на адресу ФОП ОСОБА_2 в рахунок сплати боргу за продукти харчування згідно накладних, копії яких до матеріалів суду ненадані.

Позивачем жодних нормативно і документально обґрунтованих пояснень з питання укладення з контрагентом-постачальником зазначеного договору про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги від 01.10.2010р. № 01/12-2010-ФД, декларування в податковій звітності за формою № 1ДФ відомостей про надання фізичній особі (ФОП ОСОБА_2.) сум поворотної фінансової допомоги за ознакою доходу 153, як то передбачено Пoрядком запoвнення та пoдання податковими агентами Податкового рoзрахунку сум доходу, нарахoванoгo (сплаченoгo) на кoристь платників податку, і сум утриманoгo з них податку, затвердженим наказoм ДПА України вiд 24.12.2010р. № 1020, а також з питання встановлених судом описаних вище розбіжностей у первинних документах, суду надано не було.

Враховуючи вищенаведений аналіз наявних в матеріалах справи документів, що були надані позивачем, судом вбачається, що позивачем ні під час проведення документальної перевірки, ні в ході розгляду даної справи в суді, не були надані документи, зокрема, первинні та розрахункові, які б підтверджували факти дійсного здійснення ФОП ОСОБА_2 поставок товарів і надання послуг (виконання робіт) на користь позивача, передбачених переліченими вище договорами.

Таким чином, суд вважає, що позивачем не доведений факт здійснення господарських операцій з отримання результатів інформаційно-консультаційних послуг, послуг прибирання приміщень і аудиту, та отримання продуктів харчування від контрагента належними первинними і розрахунковими документами.

З огляду на те, що позивачем не підтверджені витрати на придбання робіт, послуг і товарів належними первинними і розрахунковими документами та зв'язок їх з його господарською діяльністю формування валових витрат є безпідставним, суд дійшов висновку про правомірність донарахування податковим органом позивачу сум податку з доходів фізичних осіб із застосування штрафних (фінансових) санкцій спірними податковими повідомленнями-рішеннями від 19.10.2012р. № 0001911704/7577.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України).

За таких обставин, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку про необхідність на підставі ч. 2 ст. 11, п. 1 ч. 2 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України визнання протиправним та скасування спірного у справі податкового повідомлення-рішення, оскільки суд не наділений повноваженнями на обчислення сум валових витрат і чистого оподатковуваного доходу з огляду на безпідставність включення до складу валових витрат сум документально непідтверджених витрат у випадку відсутності належного розрахунку такої суми.

Керуючись ст. 2, ст. 9, ст. ст. 69 - 71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. В задоволенні адміністративного позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими в ст.ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно .

Суддя О.В. Дегтярьова