Ухвала

від 13.08.2014 по справі 2а-5141/10

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2014 року м. Львів № 9104/32006/10

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Савицької Н.В.

суддів: Запотічного І.І.,Костіва М.В.

розглянувши в письмовому проваджені апеляційну скаргу Ярмолинецького районного споживчого товариства Хмельницької області на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 20.08.2010 року у справі за адміністративним позовом прокурора Ярмолинецького району Прокуратури Хмельницької області який діє в інтересах Городоцької міжрайонної державної податкової інспекції в особі Ярмолинецького відділення до Ярмолинецького районного споживчого товариства Хмельницької області про звернення стягнення на активи платника податків,-

В С Т А Н О В И В:

27.07.2010 року позивач прокурор Ярмолинецького району Прокуратури Хмельницької області який діє в інтересах Городоцької міжрайонної державної податкової інспекції в особі Ярмолинецького відділення звернувся в суд із позовом до Ярмолинецького районного споживчого товариства Хмельницької області про звернення стягнення на активи платника податків в сумі 20 202 грн. 85 коп.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 20.08.2010 року позов задоволено. Суд стягнув з Ярмолинецького районного споживчого товариства, ідентифікаційний код 01773307 на користь Городоцької міжрайонної державної податкової інспекції в особі Ярмолинецького відділення борг по податку на землю за 2008-2010 роки у розмірі 20202,85 грн. шляхом звернення стягнення на активи.

Не погодившись із даною постановою апелянт Ярмолинецьке районне споживче товариство Хмельницької області подав апеляційну скаргу, покликаючись на те, що постанова суду першої інстанції є необґрунтована, прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Апелянт просить суд, постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 20.08.2010 року скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Особи, які беруть участь у справі в судове засідання на виклик суду не з'явились хоча, належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, що не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності відповідно до ч.4 ст.196 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність і обґрунтованість постанови суду, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що у відповідача за період 2008-2010 років утворився податковий борг по орендній платі за землю в розмірі 20 202 грн. 85 коп. який необхідно стягнути в судовому порядку.

Такі висновки суду першої інстанції, на переконання колегії суддів, відповідають нормам матеріального та процесуального права та фактичним обставинам справи і є правильними виходячи з наступних підстав.

Як видно з матеріалів справи, станом на 01.04.2010 року у відповідача за період 2008-2010 років утворився податковий борг перед бюджетом по орендній платі за земельні ділянки державної і комунальної власності в розмірі - 20 202 грн. 85 грн.

Частиною 1 статті 14 Закону України «Про плату за землю» передбачено, що платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Відповідно до підпункту 3.1.1 пункту 3.1 ст. З Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податку перед бюджетами та державними цільовими фондами» активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. В інших випадках платники податків самостійно визначають черговість та форми задоволення претензій кредиторів за рахунок активів, вільних від заставних зобов'язань забезпечення боргу. У разі, якщо такого платника податків визнано банкрутом, черговість задоволення претензій кредиторів визначається законодавством про банкрутство.

Згідно п.п. 6.2.1 п.6.2 ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податку перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Податковий орган на адресу відповідача направив податкові вимоги № 1/65 від 16.03.2007 р., № 2/119 від 24.04.2007 р.

25.05.2007 р. начальник ДПІ у Ярмолинецькому районі прийняв рішення № 6 про застосування до відповідача заходів погашення податкового боргу платника податків за рахунок стягнення його активів.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову, оскільки відповідно до 10.1.1 п.10.1 ст. 10 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податку перед бюджетами та державними цільовими фондами» якщо заходи з погашення податкового боргу не дали позитивного результату, податковий орган здійснює за платника податків та на користь держави заходи щодо залучення додаткових джерел погашення суми податкового боргу шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а за їх недостатності - шляхом продажу інших активів такого платника податків.

Разом з тим, апеляційний суд також враховує ту обставину, що на день розгляду справи відповідач - Ярмолинецьке районне споживче товариство Хмельницької області сплатив суму заборгованості по земельному податку в розмірі 20 202 грн. 85 коп., що підтверджується матеріалами справи

У відповідності до вимог ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Із урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції є законною, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують і при ухваленні оскарженого судового рішення порушень норм матеріального та процесуального права ним допущено не було тому, відсутні підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст. 160, ст.195, ст.198, ст.205, ст.206, ст.254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Ярмолинецького районного споживчого товариства Хмельницької області залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 20.08.2010 року у справі за № 2а-5141/10/2270 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: Н.В. Савицька

Судді: І.І. Запотічний

М.В. Костів