Постанова

від 23.06.2009 по справі 15/210-4881(9/144-2022)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

15/210-4881(9/144-2022)

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 23 червня 2009 р.                                                                                    № 15/210-4881(9/144-2022)  

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

Полянського А.Г. –головуючогоКоробенко Г.П.,Фролової Г.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "Будзамовник"

на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 22.01.2009 року

у справі№ 15/210-4881 (9/144-2022) Господарського суду Тернопільської області

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Будзамовник"

до1.          Управління обліку та контролю за використанням комунального майна Департаменту економіки,2.          Виконавчого комітету Тернопільської міської ради,3.          Тернопільської міської ради

провиконання обов'язку за договором оренди

за участю представників:

позивачаОсадчук С.С

відповідача-1не з'явились

відповідачів - 2, 3Гірняк В.М.

                                     ВСТАНОВИВ:

Розпорядженням Заступника Голови Вищого господарського суду України А.Осетинського від 22.06.2009 року, у зв'язку з відпусткою судді Муравйова О.В., для перегляду в касаційному порядку справи № 15/210-4881 (9/144-2022) господарського суду Тернопільської області, утворено колегію суддів в наступному складі: головуючий -  Полянський А.Г., судді –Коробенко Г.П., Фролова Г.М.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Будзамовник" звернулося до Господарського суду Тернопільської області з позовом (з урахуванням уточнень) до Управління обліку та контролю за використанням комунального майна Департаменту економіки Тернопільської міської ради та Виконкому Тернопільської міської ради про спонукання до  здійснення реорганізації та виконання умов договору оренди.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до укладеного з Виконкомом Тернопільської міської договором ТОВ "Будзамовник" отримало в оренду цілісний майновий комплекс комунального підприємства фірми  "Тернопільбудінвестзамовник". За умовами названого договору оренди сторони зобов'язалися, у тому числі, здійснити реорганізацію названого комунального   підприємства   шляхом   його   приєднання   до   позивача, однак всупереч вимогам ст. 14 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та умовам договору зазначені зобов'язання не виконані, що позбавило позивача можливості здійснювати свої права та обов'язки в повному обсязі.

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 31.05.2006 року, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду  від 22.01.2007 року, позов задоволений частково, зобов'язано  виконавчий комітет Тернопільської міської ради протягом 3-х днів з часу набрання рішенням законної сили прийняти рішення про припинення діяльності Комунального підприємства фірми "Тернопільбудінвестзамовник" шляхом реорганізації через приєднання до ТОВ "Будзамовник", визнати ТОВ "Будзамовник" правонаступником Комунального підприємства фірми "Тернопільбудінвестзамовник" та створити реорганізаційну комісію для складання передавального балансу, виключення комунального підприємства фірми "Тернопільбудінвестзамовник" з державного реєстру підприємницької діяльності та зняття з реєстрації в органі статистики.

У задоволення вимог до Управління обліку та контролю за використанням комунального майна Департаменту економіки Тернопільської міської ради –відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 25.04.2007 року постанову Львівського апеляційного господарського суду від 22.01.2007 року у справі № 9/144-2022 залишено без змін.

Верховний Суд України постановою від 09.10.2007 року постанову Вищого господарського суду України від 25.04.2007 року у справі № 9/144-2022, постанову Львівського апеляційного суду від 22.01.2007 року та рішення господарського суду Тернопільської області від 31.05.2006 року скасував, а справу передав на новий розгляд до суду першої інстанції.

Рішенням господарського суду від 24.03.2008 року (суддя Бучинська Г.Б.) у справі № 15/210-4881 (9/144-2022) позов задоволено частково.

Зобов'язано Тернопільську міську раду, протягом 3-х днів з часу набрання рішенням законної сили прийняти рішення про припинення діяльності  КП фірми "Тернопільбудінвестзамовник" шляхом реорганізації через приєднання Комунального підприємства до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будзамовник", визнати ТзОВ  "Будзамовник" правонаступником Комунального підприємства фірми "Тернопільбудінвестзамовник" та створити реорганізаційну комісію для складання передавального балансу, виключення Комунального підприємства фірми "Тернопільбудінвестзамовник" з державного реєстру підприємницької діяльності та зняття з реєстрації в органі статистики.

У задоволенні вимог до Управління обліку та контролю за використанням комунального майна Департаменту економіки Тернопільської міської ради та виконавчого комітету Тернопільської міської ради –відмовлено.

Стягнуто 101,5 грн. судових витрат з виконавчого комітету Тернопільської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будзамовник".

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 22.01.2009 року (судді: Кордюк Г.Т. –головуючий, Давид Л.Л., Мурська Х.В.) рішення господарського суду Тернопільської області від 24.03.2008 року у справі № 15/210-4881(9/144-2022) скасовано.

Прийнято нове рішення. В позові ТзОВ "Будзамовник" відмовлено.

Стягнуто з  ТзОВ "Будзамовник" на користь Тернопільської міської ради 42,50 грн. державного мита за розгляд апеляційної скарги.

          Не погоджуючиcь з постановою, Товариство з обмеженою відповідальністю "Будзамовник"  звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 22.01.2009 року по справі № 15/210-4881 (9/144-2022) Господарського суду Тернопільської області, в якій просить постанову у справі скасувати, рішення Господарського суду Тернопільської області від 24.03.2008 року залишити без змін, мотивуючи касаційну скаргу доводами про порушення судом апеляційної інстанції  норм права.

Відзиви на касаційну скаргу не надано.

Заслухавши доповідь судді –доповідача,  пояснення представників позивача та відповідачів 2, 3, присутніх у судовому засіданні, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Згідно статті 108 Господарського процесуального кодексу України       Вищий  господарський  суд  України  переглядає  за  касаційною   скаргою (поданням)    рішення    місцевого    господарського    суду    та    постанови апеляційного господарського суду.

Відповідно до вимог статті 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до статті 11121  Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові Верховного Суду України, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи та для Вищого господарського суду України під час розгляду матеріалів касаційної скарги чи касаційного подання.

Єдиною підставою для скасування попередніх судових рішень у справі № 9/144-2022 постановою Верховного Суду України  від 09.10.2007 року відзначено, що судами в порушення вимог Господарського процесуального кодексу України  прийняті рішення, які стосуються прав і обов'язків Тернопільської міської ради, яку не було залучено до участі у справі.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 16.01.2008 року залучено до участі у справі відповідачем № 3 Тернопільську міську раду.

Як встановлено судом першої інстанції, рішенням виконавчого комітету Тернопільської міської ради № 279 "Про надання в оренду цілісного майнового комплексу", керуючись Законом України "Про оренду державного та комунального майна" вирішено надати в оренду ТзОВ "Будзамовник" цілісний майновий комплекс Комунального підприємства "Тернопільбудінвестзамовник", управлінню комунального майна укласти договір з товариством терміном на п'ятнадцять років.

На виконання вказаного вище рішення 11.05.2002 року між орендодавцем - виконавчим комітетом Тернопільської міської ради в особі Управління комунального майна міста, як органу, уповноваженого по укладанню договорів оренди, правонаступником якого є відповідач-1 згідно затвердженого рішення міської ради від 22.04.2004 року № 4/11/6 положення "Про управлення обліку та контролю за використанням комунального майна департаменту економіки", з однієї сторони, та ТзОВ "Будзамовник", з іншої сторони, як орендарем, був укладений договір оренди цілісного майнового комплексу комунальної власності № 6 - Комунального підприємства фірми "Тернопільбудінвестзамовник", що знаходиться по вул. Ю.Опільського, 6. Згідно п.п. 1.2, 1.3 договору оренди –після підписання даного договору комунальне підприємство реорганізується, орендар стає правонаступником прав та обов'язків реорганізованого комунального підприємства в частині орендованого майна.

Судом встановлено, що згідно акта приймання –передачі від 11.05.200 року комунального майна цілісного майнового комплексу вбачається, що Управління передало, а Орендар - ТзОВ "Будзамовник" прийняв в оренду цілісний майновий комплекс відповідно до інвентаризаційних описів та передаточного балансу, складеного станом на 31.03.2002 року, в тому числі: основні засоби за первісною вартістю 413 551 грн., основні засоби, залишковою вартістю 272 041 грн.; оборотні матеріальні засоби на суму 5502 грн. –у власність орендаря на підставі договору купівлі-продажу від 11.05.2002р. (шляхом викупу), що укладався одночасно з договором оренди № 6.

Відповідно до статті 14 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" припинення діяльності підприємства або його структурного підрозділу здійснюється шляхом його реорганізації через приєднання до орендаря, а структурного підрозділу - шляхом виділення з підприємства з наступним приєднанням до орендаря з дати видання про це відповідного наказу органу, уповноваженого управляти майном. Приєднання підприємства або його структурного підрозділу до орендаря здійснюється за відповідним рішенням органу управління орендаря.

Однак, судом відзначено, що всупереч нормам закону та умовам укладеного договору орган, в повноваження якого входить управляти комунальним майном, не припинив діяльність підприємства шляхом його приєднання до орендаря, майно якого, як цілісний майновий комплекс, передано в оренду позивачу.

Відповідно до частини 4 статті 145 Господарського кодексу України правовий режим майна суб'єкта господарювання, заснованого на державній (комунальній) власності, може бути змінений шляхом здачі цілісного майнового комплексу підприємства або майнового комплексу його структурного підрозділу в оренду.

Судом також встановлено, що усе майно, яке забезпечувало майнову самостійність КП фірми "Тернопільбудінвестзамовник" у цивільному обороті, було передане в оренду ТзОВ "Будзамовник", однак, комплекс зобов'язань та прав комунального підприємства, які були набуті ним внаслідок здійснення господарської діяльності із всіма можливими ризиками орендар не отримав, адже діяльність підприємства, як юридичної особи, у порядку, визначеному ст. 14 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та ст. 37 ЦК УРСР (у редакції закону, що діяв на час укладення договору оренди), не припинена шляхом реорганізації через приєднання до Товариства "Тернопільбудінвестзамовник", чим порушено пункт 1.2. договору від 11.05.2002 року оренди цілісного майнового комплексу та статтю 14 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Відповідно до пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, який набрав чинності 01.01.2004 року, щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

При цьому, судом першої інстанції відзначено, що оскільки зобов'язання, передбачені умовами договору оренди цілісного майнового комплексу № 6 від 11.05.2002 року не виконані і продовжують існувати на момент набрання чинності ЦК України від 16.01.2003 року, тому до нього застосовуються положення даного кодексу.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Органом, що управляє майном, що належить до комунальної власності міста, згідно пункту 2.1.3. Положення про управління обліку та контролю за використанням комунального майна департаменту економіки, затвердженого рішенням міської ради від 22.04.2004 року № 4/11/6, визначено Управління. Однак, відповідно до рішення Тернопільської міської ради від 15.08.2002 року № 4/4/62 "Про розмежування повноважень по управлінню майном, що належить до комунальної власності м. Тернополя " КП "Тернопільбудінвестзамовник" не знаходиться у Переліку підприємств, установ та організацій комунальної власності міста Тернополя, повноваження управління майном яких покладено на Управління обліку та контролю за використанням комунального майна департаменту економіки.

Відповідно до рішення Тернопільської міської ради від 24.11.2006 року № 5/4/14 про розмежування повноважень по управлінню майном, що є комунальною власністю міста Тернополя повноваження на управління майном КП "Тернопільбудінвестзамовник" покладені на Управління містобудівного та архітектурного комплексу.

Згідно довідки державного реєстратора № 308/02-2 від 18.03.2008 року, відповідно до рішення сесії міської ради від 01.02.2007 року № 5/6/9 управління містобудівного та архітектурного комплексу Тернопільської міської ради не є юридичною особою і у виконавчому комітеті Тернопільської міської ради не реєструвалося, а відтак, суд першої інстанції дійшов висновку, що останнє не може бути стороною у справі.

У відповідності до Положення про управління містобудівного та архітектурного комплексу, затвердженого рішенням Тернопільської міської ради № 5/2/48 від 28.09.2006р., управління в межах своїх повноважень здійснює організаційно-функціональні повноваження виконавчих органів міської ради з метою забезпечення виконання вимог законодавства та для задоволення потреб та запитів громади міста у сфері, визначеній міською радою, виконавчим комітетом та міським головою, в своїй роботі підконтрольне і підзвітне міській раді, підпорядковане виконавчому комітету, міському голові, заступнику міського голови з питань містобудування та архітектури, регулювання земельних відносин, керівництво діяльністю управління здійснює начальник, який приймає рішення в межах повноважень, делегованих міською радою. Разом з тим, Положення не містить прямої вказівки щодо права управління приймати рішення щодо реорганізації підприємств комунальної власності.

Згідно частиною 2  статті 65 Господарського кодексу України, власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства чи інших установчих документів.

Статтею 4 Закону України "Про власність", який діяв на момент виникнення правовідносин, передбачено, що власник на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном.

Згідно із пунктом 30 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад віднесено прийняття рішень щодо відчуження відповідно до закону комунального майна; затвердження місцевих програм приватизації, а також переліку об'єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації; визначення доцільності, порядку та умов приватизації об'єктів права комунальної власності; вирішення питань про придбання в установленому законом порядку приватизованого майна, про включення до об'єктів комунальної власності майна, відчуженого у процесі приватизації, договір купівлі-продажу якого в установленому порядку розірвано або визнано недійсним, про надання у концесію об'єктів права комунальної власності, про створення, ліквідацію, реорганізацію та перепрофілювання підприємств, установ та організацій комунальної власності відповідної територіальної громади.

Судом першої інстанції відзначено, що оскільки власником КП "Тернопільбудінвестзамовник" є Тернопільська міська рада, до компетенції якої віднесено вирішення питань щодо реорганізації підприємства комунальної власності, вона і є тим органом, за наказом якого повинна бути припинена діяльність цього підприємства, а відтак, дійшов висновку, що  позовні вимоги про зобов'язання Тернопільської міської ради протягом 3 –х днів з часу набрання рішенням законної сили прийняти рішення про припинення діяльності КП фірми "Тернопільбудінвестзамовник" шляхом реорганізації через приєднання Комунального підприємства до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будзамовник", визнати ТзОВ "Будзамовник" правонаступником комунального підприємства фірми "Тернопільбудінвестзамовник" та створити реорганізаційну комісію для складення передавального балансу, виключення КП фірми "Тернопільбудінвестзамовник" з державного реєстру підприємницької діяльності та зняття з реєстрації в органі статистки, підлягають до задоволенню, а у задоволенні вимог до Управління обліку та контролю за використанням комунального майна Департаменту економіки Тернопільської міської ради та Виконавчого комітету Тернопільської міської ради слід відмовити.

Апеляційний господарський суд не погодився з висновками суду першої інстанції та, зокрема, відзначив, що оскільки Тернопільська  міська рада не є стороною договору, умови договору, а саме пункти 1.2, 1.3 не встановлюють обов'язку для міської ради виконувати зобов'язання, а тому дійшов висновку, що вимоги позивача в частині зобов'язання Тернопільської міської ради виконати умови пунктів 1.2, 1.3 договору оренди цілісного майнового комплексу комунальної власності № 6 від 11.05.2002 року є безпідставними.

Крім того, судом апеляційної інстанції відзначено, що не підлягають до задоволення вимоги позивача про зобов'язання Тернопільської міської ради до виконання відповідних дій щодо прийняття рішення про припинення діяльності КП фірми "Тернопільбудінвестзамовник" шляхом реорганізації через приєднання до ТзОВ "Будзамовник" та визнання ТзОВ "Будзамовник" правонаступником КП фірми "Тернопільбудінвестзамовник".

Також, судом апеляційної інстанції відзначено, що припинення діяльності комунального підприємства вирішується на пленарному засідання ради –сесії, на якій приймаються рішення, то зобов'язання Тернопільської міської ради прийняти рішення про припинення діяльності підприємства буде порушенням його виключного, передбаченого Конституцією України права на здійснення права власності від імені територіальної громади.

Відповідно до роз'яснень, викладених у пунктах 1, 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 року № 11 “Про судове рішення”, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Мотивувальна частина рішення повинна містити встановлені судом обставини, які мають значення для справи, їх юридичну оцінку, а також оцінку всіх доказів, розрахунки, з яких суд виходив при задоволенні грошових та інших майнових вимог. Визнаючи одні і відхиляючи інші докази, суд має це обґрунтувати.

Постанова цим вимогам не відповідає.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що судом апеляційної інстанції не взято до  уваги  наступне.

Згідно зі статтею 14 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" припинення діяльності підприємства, майно якого передане в оренду, здійснюється шляхом його реорганізації через приєднання до орендаря з дати видання про це відповідного наказу органу, уповноваженого управляти майном.

У разі, якщо за наявності договору оренди майна підприємства орган, уповноважений управляти майном, відмовляється або ухиляється від видання такого наказу, орендар не позбавлений права звернутися до господарського суду з позовом про спонукання цього органу вчинити дії, пов'язані з реорганізацією підприємства.

Зазначена  норма  матеріального права  знайшла  своє  відображення   в п. 14  Роз'яснень Вищого арбітражного суду України  від 12.09.1996 року №02-5/334 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із створенням, реорганізацією та ліквідацією підприємств" у редакції від 18.11.2003 року. 

Враховуючи, що згідно п.30 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"  орган місцевого  самоврядування  здійснює  свої  повноваження  у  формі  рішень, що  приймаються    колегіально   в сесійному  режимі, а  також що власником КП "Тернопільбудінвестзамовник" є Тернопільська міська рада, до компетенції якої віднесено вирішення питань щодо реорганізації підприємства комунальної власності, то  висновок  суду 1-ї  інстанції  , що вона і є тим органом, за наказом якого повинна бути припинена діяльність цього підприємства,  колегія визнає   правомірним та  обґрунтованим.

З огляду  на зазначене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції припустився помилки стосовно зобов'язання Тернопільської міської ради саме протягом 3-х днів з часу набрання рішенням законної сили прийняти рішення про припинення діяльності КП фірми "Тернопільбудінвестзамовник" та вважає, що відповідача 3 слід зобов'язати вчинити певні дії шляхом винесення на розгляд найближчої сесії питання про припинення, у відповідності зі ст.14 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" діяльності КП фірми "Тернопільбудінвестзамовник".

За таких обставин, постанова Львівського апеляційного господарського суду від 22.01.2009 року підлягає скасуванню, а рішення Господарського суду Тернопільської області від 24.03.2008 року - зміні з викладенням пункту 2 рішення у наступній редакції: Зобов'язати Тернопільську міську раду, м. Тернопіль, винести на розгляд найближчої, після набрання рішенням законної сили, сесії питання про припинення у відповідності зі статтею 14 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" діяльності  КП фірми "Тернопільбудінвестзамовник" шляхом реорганізації через приєднання Комунального підприємства до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будзамовник", визнати ТзОВ  "Будзамовник" правонаступником Комунального підприємства фірми "Тернопільбудінвестзамовник" та створити реорганізаційну комісію для складання передавального балансу, виключення Комунального підприємства фірми "Тернопільбудінвестзамовник" з державного реєстру підприємницької діяльності та зняття з реєстрації в органі статистики.

При цьому, колегія суддів відзначає, що зобов'язання винести на розгляд найближчої сесії питання не є тотожним прийняттю конкретного рішення про припинення діяльності  КП фірми "Тернопільбудінвестзамовник", а є лише способом спонукання до виконання приписів ст.14 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", що виключає наявність порушень прав відповідача 3 - Тернопільської міської ради, як власника майна.

Відповідно до ст.ст.85, 1115 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні за згодою присутніх представників позивача та відповідача 2, 3 оголошена  вступна та резолютивна частини постанови.

Керуючись статтями 1115, 1117, п. 5 ч. 1 статті 1119, статтями 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України,  Вищий господарський суд України, -

                              ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будзамовник" задовольнити частково.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 22.01.2009 року у справі №15/210-4881(9/144-2022) скасувати.

Рішення Господарського суду Тернопільської області від 24.03.2008 року у справі №15/210-4881(9/144-2022) змінити, виклавши пункт 2 рішення у наступній редакції: "2. Зобов'язати Тернопільську міську раду, м. Тернопіль, винести на розгляд найближчої, після набрання рішенням законної сили, сесії питання про припинення, у відповідності зі статтею 14 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", діяльності  КП фірми "Тернопільбудінвестзамовник" шляхом реорганізації через приєднання Комунального підприємства до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будзамовник", визнати ТзОВ  "Будзамовник" правонаступником Комунального підприємства фірми "Тернопільбудінвестзамовник" та створити реорганізаційну комісію для складання передавального балансу, виключення Комунального підприємства фірми "Тернопільбудінвестзамовник" з державного реєстру підприємницької діяльності та зняття з реєстрації в органі статистики".

В іншій частині рішення Господарського суду Тернопільської області від 24.03.2008 року у справі №15/210-4881(9/144-2022) залишити без змін.

Головуючий                                                                            А.Полянський

Судді                                                                                           Г.Коробенко

                                                                                      Г. Фролова