Постанова

від 23.06.2009 по справі 4/70-08

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

4/70-08

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 23 червня 2009 р.                                                                                    № 4/70-08  

Вищий господарський суд України в складі колегії

суддів:Овечкін В.Е.Чернов Є.В.Цвігун В.Л.

за участю представників:

ВАТ "Промжитлосільбуд"Колесніченко І.О. –голова правлінняГуцалюк Д.В. –(дор. № 115 від 22.06.2009)Ляшенко О.І. - (дор. № 116 від 22.06.2009)

розглянувши касаційну скаргуДержавного підприємства Міністерства оборони України "Білоцерківське управління військово-будівельних робіт"

на постановуЖитомирського апеляційного господарського суду від 12 березня 2009

у справі№ 4/70-08 господарського суду Вінницької області

за позовомДержавного підприємства Міністерства оборони України "Білоцерківське управління військово-будівельних робіт"

доВАТ "Промжитлосільбуд"

третя особаПодільське управління капітального будівництва Міністерства оборони України

простягнення заборгованості

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Вінницької області від 25.11.2008 (суддя: В.Білоус) в позові про стягнення заборгованості за послуги, надані автотранспортом та механізмами  відмовлено.

Рішення суду мотивовано тим, що згідно укладених договорів № 16 та № 17 від 01.08.2005 за умовами яких позивач виконував роботи, надавав послуги механізмами, а відповідач зобов'язувався оплатити їх згідно актів виконаних робіт та актів борг відповідача з урахуванням сплачених 5000 грн. становить 144417,22 грн. Разом з тим, за договором субпідряду від 14.06.2005 позивач заборгував відповідачу 248273,20 грн., які відповідач заявив згідно заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог від 10.10.2008. Таким чином, заборгованість у відповідача перед позивачем відсутня.      

Постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 12.03.2009 (судді: С.Пасічник, А.Гулова, Г.Щепанська) рішення господарського суду першої інстанції залишено без зміни з тих же підстав.

Позивач в касаційні скарзі просить рішення господарського суду першої інстанції та постанову апеляційної інстанції скасувати з підстав порушення норм матеріального та процесуального права.

Скаржник вважає, що відповідач не розрахувався за послуги та роботи, надані за договорами № 16 та № 17 від 01.08.2005 на загальну суму 144417,05 грн. з врахуванням заяви про зменшення позовних вимог.

Скаржник не визнає заборгованості перед відповідачем, що заявлена згідно заяви про зарахування зустрічних вимог від 10.10.2008, і згідно заяви від 21.11.2008 проти проведення заліку заперечив, оскільки боржником за договором субпідряду від 14.06.2005 перед відповідачем є третя особа, а не позивач. Позивач не погоджував з відповідачем жодного взаємозаліку.

Вищий господарський суд України у відкритому судовому засіданні дослідив матеріали справи, доводи касаційної скарги, заслухавши представників відповідача, вважає, що скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судами встановлено, що 14.06.2005р. між Державним підприємством Міністерства оборони України "Білоцерківське управління військово-будівельних робіт" (Генпідрядником), ВАТ "Промжитлосільбуд" (Субпідрядником) та Подільським Управлінням капітального будівництва Міністерства оборони України (Представником) було укладено договір субпідряду на виконання загально-будівельних робіт на об'єкті "Будівництво 40-квартирного житлового будинку у м-ні "Червона Гірка" в М.Бердичеві Житомирської області за шифром - 50/91 до договору підряду №227/УПБ-37Д від 16.11.2004р.

Розрахунки за виконані роботи здійснюються на підставі актів прийняття виконаних підрядних робіт за формою КБ-2в та довідок про вартість виконаних підрядних робіт за формою КБ-3, шляхом перерахування Субпідряднику коштів у сумі вартості виконаних Субпідрядником робіт за договором, які були прийнятті Генпідрядником та Представником до оплати (п.13.2 договору субпідряду) та оплата прийнятих Генпідрядником та Представником робіт здійснюється протягом трьох робочих днів з дня підписання акту прийняття виконаних робіт за формою КБ-2в та довідок про вартість виконаних підрядних робіт за формою КБ-3 (п.13.4 договору субпідряду).

01.08.2005р. між Державним підприємством Міністерства оборони України "Білоцерківське управління військово-будівельних робіт" (Підрядником) та Відкритим акціонерним товариством "Промжитлосільбуд" (Замовником) було укладено договір №16 надання послуг автомобільним транспортом та механізмами (т.1, а.с.8-9,60-61, т.2, 94-95, т.З, а.с.34), згідно п.1.3 якого Замовник доручає, а Підрядник виконує роботи по перевезенню вантажів, наданню послуг механізмами.

Також, 01.08.2005р. між Державним підприємством Міністерства оборони України "Білоцерківське управління військово-будівельних робіт" (Виконавцем) та Відкритим акціонерним товариством "Промжитлосільбуд" (Замовником) було укладено договір №17 про надання послуг баштовим краном, згідно п.1.1 якого Замовник для механізації будівництва, виконання будівельно-монтажних робіт замовляє баштовий кран КБ-405, а Виконавець здійснює монтаж, демонтаж та перебазування баштового крану та підкранової колії в обидва кінці згідно ПВР, а також технічне обслуговування крану в період експлуатації своїми силами.

Розрахунки за використані роботи проводяться на підставі актів вартості виконаних робіт (наданих послуг), підписаних уповноваженими представниками і завірених печатками сторін.

Судом встановлено, що загалом на виконання договорів №16 та №17 від 01.08.2005р. позивачем було надано відповідачу послуг на загальну суму 149417,22 грн.

Платіжним дорученням №269 від 04.10.2006р. відповідач перерахував позивачеві 5000,00 грн., які зараховані сторонами в рахунок оплати за послуги, надані механізмами, баштовим краном.

Враховуючи подану позивачем заяву про уточнення позовних вимог, несплачена відповідачем сума боргу складає 144417,22 грн.

Судом встановлено, що 10.10.2008р. відповідачем було направлено позивачу заяву про залік зустрічних вимог від 10.10.2008р. №208.

Судом досліджено, що позивач має грошові зобов'язання перед відповідачем щодо оплати за підрядні роботи, виконані останнім за договором субпідряду, згідно актів виконаних робіт, довідок про їх вартість за листопад, грудень 2006р. всього на суму 248273,20 грн., яку відповідач правомірно включив до заяви про зарахування однорідних зустрічних вимог суму 248270,20 грн. (203030,00 грн. + 81809,00 грн. - 36568,80 грн. = 248270,20 грн.), яка підлягає оплаті позивачем відповідачу.

Відповідно до ст. 601 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

Зарахування  зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Отже, зарахування –це односторонній правочин, який за правовими наслідками не відрізняється від виконання зобов'язання  належним чином.

Зарахування можливе за наявності таких умов: зустрічність вимог - одночасна участь сторін у двох зобов'язаннях і при цьому кредитор за одним зобов'язанням є боржником в іншому зобов'язанні;

- однорідність вимог (гроші, однорідні речі);

- настання строку виконання зобов'язання або визначення строку моментом запитання, або щоб термін виконання не був вказаний взагалі, тобто виконання можна було вимагати в будь-який момент;

- звернення з заявою однієї сторони до іншої.

Таким чином, зарахування є одностороннім правочином, для нього достатньо заяви однієї сторони. За наявності всіх наведених вище умов згоди іншої сторони для зарахування не потрібно. Тому, доводи скаржник про заперечення проти проведення зарахування відхиляються.  

Суди обох інстанцій з'ясували обставин щодо заяви відповідача про зарахування зустрічних однорідних вимог, встановлено фактичні дані щодо наявності у позивача  заборгованості, які становлять підставу зустрічної однорідної вимоги відповідача перевірили доводи відповідача про припинення зобов'язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог, і правильно застосували норм матеріального права, які  регулюють такі відносини.

При цьому, характер зобов'язань, їх мета, зміст та види при зарахуванні не мають значення, тому доводи скаржника в частині суті спірних правовідносин як то оренда, підряд відхиляються як необґрунтовані.

Враховуючи наведене, доводи касаційної скарги відхиляються, оскільки правильності правових висновків господарських судів не спростовують, ґрунтуються на невірному розумінні скаржниками предмету доказування, зводяться до намагання надати іншу оцінку обставинам справи.  

Виходячи з викладеного, керуючись  ст.ст. 1115, 1117, 1118, 1119, 11111  ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 12.03.2009 та рішення господарського суду Вінницької області від 25.11.2008 у справі № 4/70-08 господарського суду Вінницької області залишити без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення.

Головуючий                                                                                                                 В. Овечкін          

судді                                                                                                                             Є. Чернов

                              В. Цвігун