Постанова

від 30.06.2009 по справі 27/238-08

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

27/238-08

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 30 червня 2009 р.                                                                                    № 27/238-08  

Вищий господарський суд України у складі: суддя Бенедисюк І.М. –головуючий, судді Губенко Н.М. і Львов Б.Ю.

розглянув касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Сінергія", м. Київ (далі –ТОВ "Сінергія")

на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.03.2009

зі справи № 27/238-08

за позовом  ТОВ "Сінергія"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "КІНОСИСТЕМА",              м. Дніпропетровськ (далі –ТОВ "Компанія "КІНОСИСТЕМА")

про стягнення 203 222, 01 грн.

Судове засідання проведено за участю представників сторін:

ТОВ "Сінергія" –Щуренко І.С.,

ТОВ "Компанія "КІНОСИСТЕМА" –не з'яв.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 04.11.2008 (суддя Татарчук В.О.) позов задоволено: з ТОВ "Компанія "КІНОСИСТЕМА" на користь ТОВ "Сінергія" стягнуто 140 222, 01 грн. основного боргу, 63 000 грн. штрафних санкцій, 2 032, 22 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Рішення з посиланням на приписи статей 525, 526, 611, 787 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) і статті 193 Господарського кодексу України (далі –ГК України)  мотивовано невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за Договором.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.03.2009 (колегія суддів у складі: суддя Ясир Л.О. –головуючий, судді Герасименко І.М., Білецька Л.М.) рішення місцевого господарського суду скасовано частково; позов задоволено частково: з ТОВ "Компанія "КІНОСИСТЕМА" на користь ТОВ "Сінергія" стягнуто 140 222,01 грн. основного боргу, 1 402, 22 грн. державного мита та 81,42 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; у решті позову відмовлено. В обґрунтування постанови зазначено, що, задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення штрафу, місцевий господарський суд не застосував норми Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", відповідно до статті 3 якого відповідальність боржника обмежується сплатою пені, розмір якої не може перевищувати подвійної облікової стави НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

ТОВ "Сінергія" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову апеляційного господарського суду скасувати, а рішення місцевого господарського суду залишити без змін. Скаргу мотивовано тим, що судом апеляційної інстанції не застосовано норми матеріального права, які підлягали застосуванню до спірних правовідносин (зокрема, статті 216, 225 і 231  ГК України), а тому неправомірно скасовано законне та обґрунтоване рішення місцевого господарського суду.

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Сторони відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі –ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Перевіривши на підставі встановлених судовими інстанціями обставин справи правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши пояснення представника скаржника, Вищий господарський суд України дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.

Попередніми судовими інстанціями у справі встановлено, що:

- 30.08.2006 сторони уклали генеральний договір № 244 прокату фільмів (далі –Договір);

- 26.06.2007 сторони уклали додаткову угоду № 1 до Договору, згідно з якою Договір викладено в новій редакції;

- так, за умовами Договору:  

? дистриб'ютор (позивач) передає, а демонстратор (відповідач) організовує демонстрування фільмів в кінотеатрах на умовах, передбачених даним договором (пункт 2.2 Договору);

? винагорода дистриб'ютора складає 50% від валового збору показу, якщо інше не передбачено відповідним додатком до Договору. Демонстратор зобов'язується перерахувати вказану суму на поточний рахунок дистриб'ютора у строк не пізніше 5 банківських днів після закінчення періоду, якщо інше не передбачено відповідним додатком до Договору (пункти 6.1 і 6.2 Договору);

? поняття періоду визначено сторонами як термін, протягом якого демонстратор може реалізувати передане йому право та вчиняти інші дії щодо фільмів згідно з Договором;

? у випадку прострочення платежу строком до 10 календарних днів, демонстратор сплачує дистриб'ютору пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення. У разі, коли термін прострочення перевищує 10 календарних днів, демонстратор сплачує дистриб'ютору штраф у розмірі 7 000 грн. шляхом перерахунку вказаної суми на банківський рахунок останнього (пункт 7.3 Договору);

- на виконання умов Договору сторонами підписані такі додатки:  від 25.02.2008 № 244/279 (фільм "Стрітрейсери"), від 26.02.2008 № 244/280 (фільм "Все можуть королі"), від 14.03.2008 № 244/285 (фільм "Супергеройське кіно"), від 26.03.2008 № 244/287 (фільм "Ніхто не знає про секс –2"), від 21.04.2008 № 244/292 (фільм "Острів Нім"), від 15.05.2008 №№244/295 (фільм "Великий Стен" у кінотеатрі "Мост-кіно"), 244/295/1 (фільм "Великий Стен" у кінотеатрі "Материк-кіно"), 244/295/2 (фільм "Великий Стен" у кінотеатрі "Конкорд"), 244/295/3 (фільм "Великий Стен" у кінотеатрі "Вавилон-кіно") із зобов'язанням відповідача демонструвати передані дистриб'ютором фільми в кінотеатрах зі стягненням із глядачів плати за їх перегляд та сплатити належні за це дистриб'ютору суми винагороди;

- за зазначеними додатками до Договору відповідач повинен був сплатити ТОВ "Сінергія" всього 189 923, 26 грн.;

- 15.07.2008 згідно з банківською випискою ТОВ "Компанія "КІНОСИСТЕМА" перераховано позивачеві 49 701, 28 грн. з призначенням платежу: "За прокат к/ф "Стрітрейсери", згідно дод. №244/279 до ген. дог. №244 від 31.10.2006р."; будь-які інші платежі на виконання умов Договору відповідачем не здійснювалися;

- отже, у ТОВ "Компанія "КІНОСИСТЕМА" виникла перед позивачем заборгованість у сумі 140 222,01 грн.

Причиною спору в даній справі стало питання про наявність підстав для стягнення з відповідача сум заборгованості та штрафу за Договором.

Згідно з частиною першою статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Із зазначеною нормою кореспондується й частина перша статті 193 ГК України, відповідно до якої суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої  статті 787 ЦК України за договором прокату наймодавець, який здійснює підприємницьку діяльність з передання речей у найм, передає або зобов'язується передати рухому річ наймачеві у користування за плату на певний строк.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

З огляду на те, що, як з'ясовано попередніми судовими інстанціями, факт невиконання відповідачем зобов'язання за Договором підтверджено матеріалами справи, апеляційний господарський суд правильно погодився з висновком місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог в частині стягнення з ТОВ "Кінокомпанія "КІНОСИСТЕМА" суми заборгованості за Договором.

Разом з тим, Вищий господарський суд України вважає, що  Дніпропетровський апеляційний господарський суд у вирішенні питання про стягнення з відповідача суми штрафу не  застосував норми матеріального права, які підлягали б застосуванню, а тому дійшов неправильного висновку про необхідність відмови у задоволенні позовних вимог в цій частині, виходячи з такого.  

Згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до частини першої статті 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Частиною першою статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У частині четвертій статті 231 ГК України зазначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Так, судовими інстанціями встановлено, що відповідно до пункту 7.3 Договору у разі, коли термін прострочення перевищує 10 календарних днів, демонстратор сплачує дистриб'ютору штраф у розмірі 7 000 грн., шляхом перерахунку вказаної суми на банківський рахунок останнього.

Отже, скасовуючи рішення місцевого господарського суду в частині задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача суми штрафу, господарський суд апеляційної інстанції не врахував наведених законодавчих приписів, а тому дійшов неправильного висновку щодо неможливості стягнути з відповідача суму штрафу.  Відтак, оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а рішення господарського суду першої інстанції –залишенню в силі.

Керуючись статтями  1117, 1119 – 11111  ГПК України, Вищий господарський суд України           

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Сінергія" задовольнити.

2.  Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.03.2009  зі справи № 27/238-08 скасувати.

3. Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 04.11.2008 зі справи № 27/238-08 залишити в силі.

Суддя                                                                                                      І. Бенедисюк

Суддя                    Н. Губенко

Суддя                                                                                                      Б. Львов