Рішення

від 28.08.2014 по справі 921/815/13-г/3

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"28" серпня 2014 р.Справа № 921/815/13-г/3

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Бурди Н.М.

Розглянув справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агробізнес", с. Токи Підволочиського району Тернопільської області

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія " Стройсервіс" , вул. Коцюбинського, 25/23 м.Тернопіль

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Фізична особа - підприємець ОСОБА_3 АДРЕСА_2

про cтягнення 132 736 грн. 00 коп. суми попередньої оплати та 25 776 грн. 00 коп. пені.

За участю представників сторін:

позивача: представник - Бойчук В.І. (довіреність № б/н від 03.01.2013 р.)

відповідача: не з'явився

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: не з'явився

Суть справи:

В розпочатому судовому засіданні представнику позивача процесуальні права та обов'язки, передбачені ст. ст. 20, 22, 81-1 ГПК України, роз'яснено.

Рішенням господарського суду Тернопільської області від 19.09.2013р., залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 21.01.2014р. у справі № 921/815/13-г/3 , позов задоволено. Стягнуто відповідача на користь позивача 132 736 грн. 00 коп. суму попередньої оплати , 25776 грн. 00 коп. пені , 3170 грн. 24 коп. в повернення витрат по сплаті судового збору.

07.10.2013 р. на виконання рішення господарського суду Тернопільської області від 25.01.2012р. видано наказ.

Постановою Вищого господарського суду України від 25.06.2014 р. касаційну скаргу ТзОВ "Інвестиційна компанія "Стройсервіс" задоволено, рішення господарського суду Тернопільської області від 19.09.2013р. та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 21.01.2014р. у справі № 921/815/13-г/3 скасовано, а справу передано на новий розгляд до господарського суду Тернопільської області.

Відповідно до частини 1 ст. 20 ГПК України суддя, який брав участь у розгляді справи, не може брати участі в новому розгляді справи у разі скасування рішення, ухвали, постанови, прийнятої за його участю, або у перегляді прийнятих за його участю рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами, у зв'язку з чим в результаті автоматизованого розподілу справу № 921/815/13-г/3 передано на розгляд судді Бурді Н.М.

Ухвалою від 16.07.2014р. матеріали справи № 921/815/13-г/3 прийнято до провадження суддею Бурда Н.М. та призначено до слухання в судовому засіданні на 31 липня 2014 р. на 10 год. 40 хв.

Представник позивача в судовому засіданні, що відбулося 28.08.2014р., позовні вимоги підтримав та подав уточнений розрахунок пені за №б/н від 05.08.2013р. згідно постанови Вищого господарського суду України від 25.06.2014р. та заяву б/н від 05.08.2014р. про зменшення позовних вимог, згідно якої просив стягнути з відповідача 94 371 грн. 15 коп. заборгованості, з яких 68 736 грн. сума попередньої оплати та 25 635 пені, яка прийнята судом як така, що подана відповідно до вимог ст. 22 ГПК України до прийняття рішення у справі, а тому спір вирішується відповідно до зменшених позовних вимог.

Відповідач участь уповноваженого представника в судовому засіданні не забезпечив. Ухвала від 31.07.2014р. направлена судом йому за адресою згідно позовної заяви б/н від 05.08.2013р., а саме: вул. Коцюбинського, 25/23, м. Тернопіль, однак, повідомлення про вручення поштового відправлення станом на день розгляду справи відділом поштового зв'язку відправнику (господарському суду) не повернуто. Проте, враховуючи п. п. 4.1., 4.2. Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013р. за №958, згідно яких нормативний строк пересилання рекомендованої письмової кореспонденції у межах міста становить чотири дні (враховуючи день подання поштового відправлення до пересилання в об'єкті поштового зв'язку), суд вважає, що відповідач повідомлений належним чином про місце і час проведення судового засідання.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ФОП ОСОБА_3 участь уповноваженого представника в судовому засіданні не забезпечила, хоча про час і місце розгляду справи повідомлена належним чином ухвалою від 31.07.2014р., про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, вручене йому 04.08.2014р.

В судових засіданнях у відповідності до ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладався на 28.08.2014р. з метою надання можливості: сторонам - для мирного врегулювання спору, позивачу - для подання витребуваних судом документів.

Технічна фіксація (звукозапис) судового процесу у відповідності до ст. 81-1 ГПК України не здійснювалась за відсутності відповідного клопотання представника позивача.

Спір розглянуто у відповідності до ст. 75 ГПК України по наявних у справі матеріалах.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення та доводи представника позивача, господарським судом встановлено наступне:

- у відповідності до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки;

- згідно приписів ст.ст. 202, 205 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків .

17 липня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія" Стройсервіс" (надалі - Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агробізнес" (надалі-Покупець) укладено договір поставки обладнання №25, відповідно до якого Постачальник зобов'язався поставити Покупцю обладнання, встановити та налаштувати його, а Покупець в свою чергу - прийняти вказане обладнання та оплатити його, а також встановити та налаштувати роботу обладнання на транспортних засобах Покупця (п.1.1., п.1.2. Договору);

- строк поставки обладнання, його встановлення та налаштування не може перевищувати 45 днів з моменту підписання цього Договору та виконання Покупцем своїх зобов'язань, що визначені в пунктах 5.1. та 5.2 . цього Договору (п.1.3. Договору);

- відповідно до п.4.1. Договору, Покупець оплачує поставлене Постачальником обладнання за ціною, передбаченою в Специфікації, яка додається до цього Договору (Додаток 1);

- пунктами 5.2. Договору встановлено, що Покупець сплачує авансом 20% вартості партії обладнання згідно виставленого Постачальником рахунку протягом 3-х днів від дати отримання. Після отримання партії обладнання Покупець сплачує 80% суми вказаної в рахунку протягом 3-х днів з дати підписання видаткової накладної;

- пунктом 6.2 Договору сторони передбачили, що перехід права власності на обладнання, що є предметом поставки за цим договором, відбувається в момент підписання видаткової накладної;

- у відповідності до п.7.3. Договору за несвоєчасну поставку, встановлення та налаштування Постачальником обладнання Постачальник виплачує Покупцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми недопоставленного обладнання за кожний календарний день затримки.

Специфікацією, що є невід'ємним додатком до Договору №1, визначено, що Покупцеві постачаються сервер моніторингу транспорту і системи моніторингу транспорту всього на загальну суму 407680 грн.

На виконання умов Договору відповідач поставив, а позивач отримав згідно видаткової накладної №РН-0000001 від 17.07.2012р. (підписаної представниками сторін та завіреної відтисками їх печаток) сервер моніторингу транспорту на суму 64000 грн., вартість якого оплачена позивачем згідно платіжного доручення №1602 від 11.09.2012р.;

- також, у відповідності до п. 5.2 Договору позивач здійснив авансовий платіж за обладнання на суму 68 736 грн. (20% вартості партії обладнання), що підтверджується платіжним дорученням № 1467 від 23.07.2012р.

В порушення вимог п. 1.1 Договору відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання в повному обсязі, а саме: не поставив системи моніторингу транспорту, щодо яких здійснено авансовий платіж, не встановив та не налаштував роботу обладнання на транспортних засобах Покупця, у зв'язку з чим позивач звернувся до відповідача з листом б/н від 05.07.2013р. щодо пропозиції по експлуатації сервера і оплаті карток мобільного оператора та з метою отримання відомостей про місцезнаходження сервера, інформації про мобільні картки;

- листом ТзОВ "ІК "Стройсервіс" від 06.07.2013р., позивачу було запропоновано укласти з СПД ФО ОСОБА_3 Договір про надання послуг апаратного хостінгу (колокейшн) та надіслано проект договору про надання послуг апаратного хостінгу (колокейшн).

Позивач, підтримуючи позов про стягнення у відповідача 68 736 грн. сума попередньої оплати та 25 635 пені , визнав факт підписання видаткової накладної №№РН-0000001 від 17.07.2012р. та отримання зазначеного у ній сервера моніторингу транспорту, відповідно, з посиланням на ч. 2 ст. 693 ГПК України, просить стягнути з відповідача зазначені суми боргу та пені, як стороні Договору поставки обладнання №25 від 17.07.2012р., що належним чином не виконала його умов.

Господарський суд, проаналізувавши докази, подані позивачем в обґрунтування заявлених ним вимог, заслухавши доводи та пояснення представника позивача , прийшов до висновку, що позов слід задовольнити з огляду на таке:

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Судом встановлено, що підставою спору у даній справі є правовідносини, що склалися між сторонами згідно Договору № 25 від 17.07.2012р., який містить в собі елементи договору поставки і договору підряду.

За правилами частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до частини 1 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно з ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч.1 ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарювання відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання-відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі ст.629 ЦК України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За правилом статті 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати (частина 2 статті 693 цього Кодексу).

Таким чином, визначене нормою ст. 693 ЦК України право покупця вимагати від продавця повернення суми попередньої оплати є за своїм змістом правом покупця на односторонню відмову від зобов'язання, внаслідок якої припиняється зобов'язання продавця перед покупцем по поставці товару і виникає нове грошове зобов'язання продавця перед покупцем щодо повернення суми попередньої оплати.

Предметом спору у даній справі є вимога ТзОВ "Агробізнес" про стягнення з ТзОВ "ІК "Стройсервіс" 68 736 грн. суми попередньої оплати, сплаченої згідно платіжного доручення № 1467 від 23.07.2012р., за обладнання по Договору № 25 поставки обладнання від 17.07.2012 року.

В процесі розгляду спору господарським судом встановлено, що відповідач станом на день розгляду справи вказані кошти не повернув, як і не подав будь - яких доказів в підтвердження факту поставки Покупцю систем моніторингу транспорту.

Також матеріали справи свідчать, що Продавець повністю не виконав своїх зобов'язань по Договору в частині встановлення та налаштування обладнання, у зв'язку з чим ТзОВ "Агробізнес" (Покупець) звернулося до відповідача з листом б/н від 05.07.2013р. щодо пропозиції по експлуатації сервера і оплаті карток мобільного оператора та з метою отримання відомостей про місцезнаходження сервера, інформації про мобільні картки, у відповідь на який листом від 06.07.2013р.

- ТзОВ "ІК "Стройсервіс" листом від 06.07.2013р. повідомило позивача про те, що фактична та юридична адреса організації, фірми, що обслуговує роботу сервера надана в проекті договору з цією фірмою. Також, позивачу було надіслано проект договору про надання послуг апаратного хостінгу (колокейшн) та запропоновано укласти з СПД ФО ОСОБА_3 Договір про надання послуг апаратного хостінгу (колокейшн) .

Проаналізувавши умови Договору № 25 поставки обладнання від 17 липня 2012 року суд дійшов висновку про те, що укладення такого договору з третьою особою (субпідрядником) між сторонами не обумовлено і що такого договору позивач не укладав .

Статтею 838 ЦК України передбачено, що підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник. Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов'язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов'язку.

З огляду на викладене та враховуючи умови укладеного між сторонами Договору №25 поставки обладнання від 17.07.2012р., ТзОВ "ІК "Стройсервіс" був зобов'язаний укласти договір про надання послуг апаратного хостінгу (колокейшн) із СПД - ФО ОСОБА_3, повідомити та узгодити це з ТзОВ "Агробізнес".

Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 7.3. Договору за несвоєчасну поставку, встановлення та налаштування Постачальником обладнання, Постачальник виплачує Покупцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми недопоставленого обладнання за кожний календарний день затримки.

Так, враховуючи положення п. 1.3. Договору , останнє виконання Покупцем своїх обов'язків відбулося 25.07.2012р. (згідно платіжного доручення № 1467 від 23.07.2012р . ), при цьому строк поставки обладнання, його встановлення та налаштування не може перевищувати 45 днів, тому період нарахування пені починається з 09.09.2012р. і закінчується 09.03.2013р. (в межах піврічного терміну визначеного законодавством).

Таким чином, здійснивши перерахунок нарахування позивачем відповідачу пені за період з 27.10.2012р. по 27.04.2013р., з врахуванням Постанови Вищого господарського суду України від 25.062014р. за №921/815/13-г/3, судом встановлено, що розмір пені складає 25 635 грн. 15 коп.

Оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги ТзОВ "Агробізнес" про стягнення з ТзОВ "Інвестиційна компанія "Стройсервіс" 68 736 грн. 00 коп. попередньої оплати та 25 635 грн. 15 коп. пені підлягають до задоволення як такі, що доведені позивачем у відповідності із ст.ст. 33-34 ГПК України належними і допустимими доказами.

Судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, згідно ст. 49 ГПК України та ЗУ "Про судовий збір" покладаються на відповідача.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається у разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом, а відтак сплачений позивачем платіжним дорученням №1777 від 01.08.2013р. судовий збір у розмірі 1283 грн. 58 коп. повертається позивачу у зв'язку із зменшенням позовних вимог

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 ГПК України господарський суд

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Стройсервіс", вул. Коцюбинського, буд. 25, кв. 23, м. Тернопіль, ідент. код 34599883:

- на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агробізнес" , с. Токи , Підволочиський район , Тернопільська область, ідентифікаційний код 30915832 94371 грн. 15 коп. (дев'яносто чотири тисячі триста сімдесят одну) грн. 15 коп. заборгованості, з яких : 68 736 (шістдесят всім тисяч сімсот тридцять шість) грн. 00 коп. попередньої оплати, 25 635 (двадцять п'ять тисяч шістсот тридцять п'ять) грн. 15 коп. пені та 3067 (три тисячі шістдесят сім) грн. 14 коп. в повернення сплаченого судового збору.

3. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Агробізнес" , с. Токи , Підволочиський район, Тернопільська область, ідентифікаційний код 30915832 з Державного бюджету 1283 (одну тисячу двісті вісімдесят три) грн. 58 коп. судового збору.

Наказ видати після вступу рішення у законну силу.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу через місцевий господарський суд, який розглянув справу.

Повне рішення складено 04.09.2014р.

Суддя Н.М. Бурда