Постанова

від 02.09.2014 по справі 925/1986/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2014 року Справа № 925/1986/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Куровського С.В. - головуючого (доповідача), Катеринчук Л.Й., Короткевича О.Є., за участю представників:

ПП "Інтеркос плюс" - Федини О.В. (дов. від 23.12.2013),

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Приватного підприємства "Інтеркос плюс"

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 28.05.2014

у справі № 925/1986/13 господарського суду Черкаської області

за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи

ОСОБА_5 в особі ліквідатора - арбітражного

керуючого Артеменка О.О.

до Приватного підприємства "Інтеркос плюс",

третя особа: Фізична особа - ОСОБА_7

про витребування майна з чужого незаконного володіння,

встановив:

Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа підприємець ОСОБА_5 в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Артеменка О.О. звернувся до Господарського суду з позовом до Приватного підприємства (ПП) "Інтеркос плюс", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - фізичної особи ОСОБА_7, про витребування з незаконного володіння відповідача та передання позивачу нежиле приміщення, що знаходиться в АДРЕСА_1

В обґрунтування посилається на положення ст.ст. 387 ЦК України, оскільки відповідач незаконно володіє майном на підставі договору купівлі-продажу від 06.11.2008, укладеним між СПД С.Г та ОСОБА_7, який у встановленому законом порядку визнаний недійсним.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 05.03.2014 (суддя Грачов В.М.) в задоволенні позову відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.05.2014 (колегія суддів у складі: Сулім В.В. - головуючий, Тарасенко К.В., Тищенко А.І.) рішення господарського суду Черкаської області від 05.03.2014 скасовано та прийнято нове рішення. Позов задоволено повністю. Витребувано з незаконного володіння ПП "Інтеркос плюс" та передано ФОП ОСОБА_5 нежиле приміщення, що знаходиться знаходиться в АДРЕСА_1

В касаційній скарзі ПП "Інтеркос плюс" просить скасувати вищевказану постанову суду апеляційної інстанії від 28.05.2014, залишивши в силі рішення господарського суду першої інстанції від 04.03.2014. В обґрунтування посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, а саме ст. 388 ЦК України, яка визначає добросовісного набувача, ч. 5 ст.12 ЦК України, яка презюмує добросовісність набувача, а тому безпідставне застосування ст. 377 ЦК України.

Судова колегія розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 18.03.2005 на підставі договору купівлі-продажу реєстраційний № 772, зареєстрованого в Золотоніському виробничому відділку КП "ЧООБТІ" 21.03.2005 р., номер витягу 6788554, реєстраційний номер 1723161, номер запису 744 в книзі 3, ОСОБА_5 купив нежиле приміщення , розташоване в АДРЕСА_1.

Постановою Господарського суду Черкаської області від 23.10.2008 у справі № 14/2181 СПД ОСОБА_5 визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Гаврильченка В.М.

06.11.2008 СПД ОСОБА_5 в особі ліквідатора та ОСОБА_7 укладено договір купівлі-продажу нежилого приміщення, за умовами п. 1. якого позивач через представника продав, а ОСОБА_7 купив належне продавцю на праві приватної власності нежиле приміщення, що знаходиться в АДРЕСА_1 (далі - спірне майно), розташоване на земельній ділянці, яка належить Новодмитрівській сільській раді. Договір посвідчений нотаріусом Золотоніського районного нотаріального округу Черкаської області ОСОБА_12 06.11.2008 р., зареєстрований у реєстрі за № 7349 .

17.02.2009 між ОСОБА_7 та ПП "Інтеркос плюс" укладено договір купівлі-продажу нежилого приміщення, за умовами п. 1. якого продавець ОСОБА_7 продав, а покупець купив належне продавцю на праві приватної власності нежиле приміщення, що знаходиться в АДРЕСА_1, розташоване на земельній ділянці, яка належить Новодмитрівській сільській раді. Договір посвідчений нотаріусом Золотоніського районного нотаріального округу Черкаської області ОСОБА_12 17.02.2009 р., зареєстрований у реєстрі за № 504. При посвідченні договору нотаріусом перевірено особи представників сторін договору, їх право - і дієздатність.

Право приватної власності на вищезазначений об'єкт за ПП "Інтеркос плюс" 17.03.2009 зареєстровано Золотонісьським виробничим відділком комунального підприємства "Черкаське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації", з видачею витягу реєстраційний № 22189777 серія ССО № 544614.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 30.11.2011 у справі № 18/10/14/2181 визнано недійсним договір купівлі-продажу нежилого приміщення від 06.11.2008, укладений між СПД ОСОБА_5 в особі ліквідатором та ОСОБА_7, з підстав порушення при його укладанні вимог ст. 30 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" щодо продажу майна у процедурі банкрутства, зокрема: відсутності доказів оголошення в засобах масової інформації про порядок продажу майна банкрута; склад, умови та строки придбання майна не було належним чином погоджено з комітетом кредиторів. Ухвала набрала законної сили з моменту прийняття.

Вищенаведене стало підставою звернення СПД Кириченка з позовом про витребування, на підставі ст. 387 ЦК України, з незаконного володіння ПП "Інтеркос плюс" та передачу позивачу нежилого приміщення, що знаходиться в АДРЕСА_1, з тих мотивів, що відповідач не є добросовісним набувачем цього майна.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно зі ст. 330 ЦК України якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

Відповідно до ст. 388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

При вирішенні спорів про витребування майна з чужого незаконного володіння відповідно до статей 387, 388 Цивільного кодексу необхідно встановити, чи вибуло спірне майно з володіння власника або особи, якій він передав його у володіння, за наявності на це згоди законного розпорядника зазначеного майна. Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 28.03.2011 р. у справі № 3-17гс11.

Місцевий господарський суд, відмовляючи у задоволенні позову, виходив з того, що ПП "Інтеркос Плюс" не знав та не міг знати про допущені порушення під час продажу банкрутом свого майна, а тому наведені позивачем в обґрунтування позову обставини, які могли б свідчити про недобросовісність відповідача як кінцевого набувача спірного майна не знайшли свого підтвердження.

Київський апеляційний господарський суд, переглянувши матеріали справи в апеляційному порядку, відповідно до вимог ст. 99-101 ГПК України, встановив, що із Статуту ПП "Інтеркос плюс", свідоцтва про його державну реєстрацію, довідок з ЄДРПОУ і витягів з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, вбачається, що засновниками підприємства є ОСОБА_13 і ОСОБА_14, а з 10.07.2008 року (дати реєстрації змін) - ОСОБА_13, керівником підприємства є ОСОБА_7

Згідно з ч. 1 ст. 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Відповідно до ст. 3 статуту ПП "Інтеркос плюс" органами управління є засновник та директор.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" заінтересовані особи стосовно боржника - юридична особа, створена за участю боржника, керівник боржника, особи, що входять до складу органів управління боржника, головний бухгалтер (бухгалтер) боржника, у тому числі і звільнені з роботи за рік до порушення провадження у справі про банкрутство, а також особи, які знаходяться у родинних стосунках із зазначеними особами та підприємцем (фізичною особою) - боржником, а саме: подружжя та їх діти, батьки, брати, сестри, онуки.

Тобто, ПП "Інтеркос плюс" є пов'язаною з банкрутом ФОП ОСОБА_5 особою, оскільки засновником ПП "Інтеркос плюс" с син ФОП ОСОБА_5 - ОСОБА_13.

За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що ПП "Інтеркос Плюс" не знав та не міг знати про допущені порушення під час

продажу банкрутом свого майна, оскільки ОСОБА_7 зобов'язаний був про них знати як безпідставний набувач майна (сторона по договору купівлі-продажу від 06.11.2008), а ПП Інтеркос Плюс" зобов'язаний був знати в силу того, що ОСОБА_7, був його директором, а єдиним засновником ПП "Інтеркос Плюс" був син банкрута - ОСОБА_13

В п. 2.15 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 р. № 11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" роз'яснено, якщо судом буде встановлено, що набувач знав або повинен був знати про наявність перешкод до вчинення правочину, зокрема те, що продавець майна не мав права його відчужувати, це може свідчити про недобросовісність набувача й бути підставою для задоволення позову про витребування у нього цього майна.

На підставі вищевикладеного, суд апеляційної інстанції підставно скасував рішення місцевого суду у зв'язку із невідповідністю висновків суду обставинам, що мають значення для вирішення справи, та порушенням і неправильним застосуванням норм права, правомірно зазначивши про помилковість висновку суду першої інстанції щодо добросовісності набувача та неправомірну відмову в задоволені позовних вимог, оскільки банкрут ФОП ОСОБА_5 є пов'язаною особою із ПП "Інтеркос плюс" через засновника - свого сина, і за допомогою цього спірне майно було виведене з ліквідаційної маси.

Відповідно до ст. 111-7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Зважаючи на обмеженість процесуальних дій касаційної інстанції, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням, колегія суддів відхиляє всі інші доводи скаржника, які фактично зводяться до переоцінки доказів та необхідності додаткового встановлення обставин справи.

З огляду на викладене, підстав для зміни або скасування постановленої у справі постанови апеляційної інстанції не вбачається.

Керуючись статтями 111 7 , 111 9 , 111 11 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного підприємства "Інтеркос плюс" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 28.05.2014 по справі №925/1986/13 залишити без змін.

Головуючий Куровський С.В.

Судді Катеринчук Л.Й.

Короткевич О.Є.