Ухвала

від 28.08.2014 по справі 826/13504/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/13504/13-а(у 10-ти томах) Головуючий у 1-й інстанції: Клочкова Н.В. Суддя-доповідач: Кучма А.Ю.

У Х В А Л А

Іменем України

28 серпня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Кучми А.Ю.

суддів: Аліменка В.О., Сорочка Є.О.,

при секретарі: Козловій І.І.

розглянувши за відсутності осіб, які беруть участь в справі, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ст. 41 КАС України у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.09.2013 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Респект» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И Л А:

ТОВ «Торговий дім «Респект» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до ДПІ у Печерському районі ГУ Міністерства доходів і зборів України у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 31926552207 від 09.08.2013 (далі - ППР № 31926552207).

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.09.2013 вищевказаний адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права, та ухвалити нову, якою задовольнити позовні вимоги повністю.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог, з чим погоджується колегія суддів з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ «ТД «Респект» (ідентифікаційний код 33058906) зареєстровано 05.08.2004 Печерською районною в м. Києві державною адміністрацією за № 10701020000000611, перереєстровано 20.09.2006 за № 13551050006001807 у зв'язку зі зміною місцезнаходження підприємства.

ТОВ «ТД «Респект» взято на податковий облік в ДПІ у Печерському р-ні м. Києва за № 35893 від 06.08.2004 та перебуває на обліку у ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві.

Згідно Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 37737528 (форма № 2-ПДВ) від 10.10.2006 ТОВ «ТД «Респект» є платником податку на додану вартість (індивідуальний податковий номер 330589026557).

Основним видом діяльності позивача відповідно до КВЕД є: 47.72 Роздрібна торгівля взуттям і шкіряними виробами в спеціалізованих магазинах; 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 47.91 Роздрібна торгівля, що здійснюється фірмами поштового замовлення або через мережу Інтернет; 47.99 Інші види роздрібної торгівлі поза магазинами.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві на підставі направлень №№ 1938/22-9, 1939/22-9, 1940/22-9, 231/17-5, 1961/22-10 від 10.06.2013 та наказу ДПІ у Печерському районі м. Києва № 1722 від 23.05.2013 згідно пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, ст. 77 Податкового кодексу України (далі - ПК України) проведено планову виїзну перевірку ТОВ «ТД «Респект» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2012 по 31.12.2012, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 по 31.12.2012, за результатами якої складено Акт № 161/26-55/22-07/33058906 від 30.07.2013 (далі - Акт перевірки № 161/26-55/22-07/33058906 від 30.07.2013).

За результатами перевірки, на думку податкового органу, встановлено, що операції між позивачем та ТОВ «НЕК», ТОВ «Євробренд» і ТОВ «Біотрейд НДК» фактично не відбувались, а тому позивач не мав відображати у складі податкового кредиту податкові накладні з реквізитами вказаних контрагентів-постачальників. У зв'язку з чим відповідачем прийнято ППР № 31926552207, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 1 810 245,00 грн. (за основним платежем - 1 448 196,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 724 098,00 грн.).

Податковим органом, без наявних на те повноважень, зроблено припущення про встановлення відсутності поставки взуття, сумок та аксесуарів до них та укладення угод без мети настання реальних наслідків. Без аналізу первинних документів та фактичних обставин зроблено висновок про те, що відсутні як база, так і об'єкт оподаткування податком на додану вартість та податком на прибуток.

На підставі низки припущень податковий орган дійшов висновку, що задекларований ТОВ «ТД «Респект» податковий кредит сформований за рахунок податкових накладних, виписаних ТОВ «НЕК», ТОВ «Євробренд» і ТОВ «Біотрейд НДК» в розмірі 1 448 196,00 грн., повинен бути зменшений до 0 грн., в тому числі по періодах:

- за січень 2012 року в розмірі - 8 890,00 грн.,

- за лютий 2012 року в розмірі - 8 616,00 грн.,

- за березень 2012 року в розмірі - 1 430 499,00 грн.

Таких висновків податковий орган дійшов, використавши інформацію ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області, ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС та Бориспільської ОДПІ ДПС, яку отримав в порядку, не передбаченому ПК України.

Також у якості доказу було використано висновки акту про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «НЕК» ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області № 1514/22-517/33612003 від 01.10.2012, акту про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Євробренд» ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС № 1084/3-22-70-32910519 від 03.12.2012, акту про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Біотрейд НДК» Бориспільської ОДПІ ДПС № 195/22-2/33153119 від 16.04.2013, згідно яких ТОВ «НЕК», ТОВ «Євробренд» і ТОВ «Біотрейд НДК» мають ознаки фіктивності, а саме: відсутність підприємства за місцезнаходженням, на підприємстві відсутні наймані працівники та виробничі потужності.

Враховуючи наведене, відповідач дійшов до помилкового висновку, що не підтверджено отримання ТОВ «ТД «Респект» товарів від ТОВ «НЕК», ТОВ «Євробренд» і ТОВ «Біотрейд НДК» в перевіряємому періоді, а правочини, укладені ТОВ «ТД «Респект» з вказаними контрагентами, не спричинили реального настання правових наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

Однак, судом першої інстанції вірно встановлено, що згідно витягів та виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 21.12.2012 та 13.08.2013 (т. 3, арк. 162 - 167) контрагенти позивача знаходяться за своїм місцезнаходженням. Відтак, сумнівною є неможливість провести зустрічну перевірку. Інших доводів і доказів нереальності господарських операцій позивача у відповідача немає.

Відтак, наданий суду доказ - Акт перевірки позивача, сформовано бездоказово. Висновок про невідповідність первинних документів про поставку взуття, сумок та аксесуарів до них ТОВ «НЕК», ТОВ «Євробренд» і ТОВ «Біотрейд НДК» зроблено безпідставно.

З огляду на зміст ст. 204, частин першої - третьої, п'ятої - шостої ст. 203, частин другої - третьої ст. 215, частини третьої ст. 228 ЦК України, ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» №509-XII від 04.12.1990 відповідач, у разі необхідності, має право звернутися до суду з метою визнання нікчемним правочину, а не самостійно вирішувати дане питання.

Тобто, як вірно зазначено судом першої інстанції відповідач, визнавши договори, укладені між позивачем і його контрагентами, нереальними господарськими операціями, зазначив інформацію, яка не відповідає дійсності та не підтверджена належними доказами.

Разом з тим, суд першої інстанції вірно зауважив, що також перевіряючі вдалися до невластивих податковому органу функцій оцінки господарської діяльності підприємства, що призвело до порушення прав позивача. Акт перевірки не містить логічно ув'язаного зв'язку між отриманою інформацією про відсутність будь-яких засобів та кінцевою метою, спрямуванням дій на правомірну або протиправну мету.

Доводи відповідача щодо неможливості здійснення позивачем господарської діяльності у зв'язку з відсутністю у підприємства основних засобів та трудових ресурсів для здійснення такої діяльності є необґрунтованими тому, що чинним цивільним та господарським кодексами дійсність і реальність договорів та правомірність виписаних за ними, зокрема, актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) та податкових накладних не обумовлені наявністю матеріальних та трудових ресурсів для здійснення фінансово-господарської діяльності.

Проаналізувавши зміст Акта перевірки, суд першої інстанції вірно встановив, що висновки про відсутність господарської операції відповідача є необґрунтованими, оскільки ним не наведено жодної підстави та не надано належних доказів вважати укладені позивачем угоди - нереальними господарськими операціями.

Згідно Акту перевірки № 161/26-55/22-07/33058906 від 30.07.2013, у період січень - грудень 2012 року ТОВ «ТД «Респект» сформовано податковий кредит за рахунок податкових накладних, виписаних ТОВ «НЕК», ТОВ «Євробренд» і ТОВ «Біотрейд НДК», в розмірі 1 448 196,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, за вищевказаний період ТОВ «ТД «Респект» (Покупець) було укладено наступні договори:

- з ТОВ «НЕК» (Продавець) договір поставки № 01/03 від 01.03.2012 (т. 1, арк. 87 - 88), згідно умов якого Продавець передає у власність (продає) Покупцеві на умовах, зазначених у Розділі ІІ даного договору, а Покупець приймає і сплачує (купляє) взуття, сумки, аксесуари, іменоване в подальшому «товар», асортимент якого, вартість за одиницю і загальна вартість партії продажу вказується у товарних накладних, які з моменту їх підписання Сторонами є невід'ємною частиною даного договору;

- з ТОВ «Євробренд» (Постачальник) договір поставки № 10111 від 01.01.2011 (т. 1, арк. 212 - 215), згідно умов якого Постачальник зобов'язується передавати у власність Покупця, а Покупець зобов'язується приймати та оплачувати в порядку і в строки, передбачені Договором, продукцію (товар);

- з ТОВ «Біотрейд НДК» (Постачальник) договір № 36 від 01.10.2011 з додатковою угодою до нього (т. 1, арк. 235 - 238), згідно умов якого Постачальник зобов'язаний поставити та передати у власність Покупцеві товари (товар) згідно з заявками Покупця в асортименті та по цінам, зазначеними у Специфікації (Додаток № 1 до Договору) в кількості, що відповідає заявці Покупця, та вказується в видаткових накладних на партію товару, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар на умовах, визначених цим Договором.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що серед умов договорів відсутні положення, які суперечать моральним засадам суспільства, порушують публічний порядок, або спрямовані на заволодіння майном держави у дохідній частині бюджету.

Будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

На виконання умов вищевказаних договорів, факт поставки взуття, сумок та аксесуарів до них було оформлено та підтверджено видатковими накладними, договорами оренди нежитлових приміщень, актами прийому-передачі приміщень в оренду, договорами найму (оренди) автомобілів, актами прийому-передачі автомобілів в найм (оренду), товарно-транспортними накладними, подорожніми листами вантажного автомобіля, договором про надання послуг з доставки відправлень з додатками до нього, довіреністю, актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), журналом реєстрації довіреностей, сертифікатами відповідності, висновками державної санітарно-епідеміологічної експертизи з додатками, торговими патентами (т. 1, арк. 89 - 129, 216 - 223, 239 - 250; т. 2, арк. 1 - 33, 164 - 250; т. 3, арк. 1 - 102, 108 - 160; т. 5, арк. 160 - 249; т. 6, арк. 1 - 43; т. 7, арк. 143 - 202; т. 9, арк. 29 - 37), ТОВ «НЕК», ТОВ «Євробренд» і ТОВ «Біотрейд НДК» було виписано податкові накладні на загальну суму ПДВ 1 448 196,00 грн. (т. 1, арк. 130 - 206, 224 - 231; т. 2, арк. 34 - 102; т. 6, арк. 44 - 253; т. 7, арк. 1 - 63; т. 9, арк. 13 - 28, 38 - 47, 68 - 220; т. 10, арк. 1 - 52), копії яких наявні в матеріалах справи.

В акті перевірки не вказано на наявність недоліків в оформленні податкових накладних від імені контрагентів позивача, на підставі яких сформовано податковий кредит.

Судом першої інстанції не встановлено та відповідач не надав доказів на підтвердження факту анулювання свідоцтв платника податку на додану вартість контрагентів позивача на момент укладення договорів та видачі податкових накладних.

Оплата за поставку позивачу взуття, сумок та аксесуарів до них підтверджується платіжними дорученнями та виписками з банку по особовому рахунку, копії яких наявні в матеріалах справи (т. 1, арк. 207 - 211, 232 - 234; т. 2, арк. 103 - 110; т. 7, арк. 64 - 127; т. 9, арк. 48 - 62).

Отримане позивачем взуття, сумки та аксесуари до них призначене було не для власних потреб позивача, а для подальшого надання замовникам позивача, що і являється основним видом господарської діяльності ТОВ «ТД «Респект». Отже, як вбачається з матеріалів справи, позивачем здійснювалась господарська діяльність з продажу взуття, сумок та аксесуарів до них, та на підставі виписаних накладних своїм контрагентам позивачем було сформовано та відображено податкові зобов'язання з ПДВ. При цьому, подальша реалізація отриманого позивачем від ТОВ «НЕК», ТОВ «Євробренд» і ТОВ «Біотрейд НДК» товару іншим контрагентам підтверджується належними доказами, наявними у справі видатковими накладними, довіреностями, картками рахунків, звітами про використання РРО та КОРО, договорами про співробітництво (т. 7, арк. 128 - 142, 203 - 250; т. 8, арк. 1 - 253; т. 9, арк. 1 - 12, 63 - 67).

Отже, податкові зобов'язання підтверджені належним чином оформленими первинними документами, що підтверджують факт здійснення відповідних господарських операцій.

Господарська діяльність ТОВ «НЕК», ТОВ «Євробренд» і ТОВ «Біотрейд НДК» на момент здійснення правочинів не була припинена, що не заперечувалось податковим органом, вони були платниками податку, а тому податкові накладні складені належними особами та не суперечать приписам норм чинного законодавства.

У відповідності до пп.14.1.181. п.14.1, п.198.1, п.198.3., п. 198.6 ст.198, п. 201.10, 201.11 ст. 201 ПК України, ст.ст. 1, 9 Закону України «Про бухгалтерський обік та фінансову звітність в Україні», п.2.4, 2.15, п. 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995, п. 1, п. 6.2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 1379 від 01.11.2011, інформаційного листа Вищого адміністративного суду України № 1112/11/13-10 від 20.07.2010 та враховуючи обставини справи, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що позивачем, контрагенти якого на момент здійснення господарських операцій були належним чином зареєстровані як платники податку на додану вартість, мали оформлені договори, які не були визнані в судовому порядку недійсними, а також підтверджені виданими ними податковими накладними, правомірно сформовано та задекларовано податковий кредит.

При цьому, хоча сам факт оплати вже є достатньою та правомірною підставою для формування на підставі податкових накладних податкового кредиту, судом першої інстанції вірно зазначено, що сукупність досліджених під час розгляду справи вищенаведених документів за відносинами позивача з його безпосередніми контрагентами, які зазвичай супроводжують виконання операцій такого роду, у взаємозв'язку з наведеним - договори і первинні документи щодо подальшої реалізації поставленого позивачу товару, не дають підстав для висновку про нездійснення операцій поставки позивачу взуття, сумок та аксесуарів до них, щодо яких була здійснена оплата у січні - грудні 2012 року, або здійснення операцій без мети використання їх результатів у власній господарській діяльності позивача, та відповідачем не надано належних та допустимих доказів, які б спростовували виконання спірних операцій. Підтвердження фактичного руху товару по ланцюгу зазначених ДПІ осіб вказує, крім іншого, на спрямованість угоди на реальне настання наслідків, передбачених зазначеними вище угодами, та зв'язок здійсненої оплати з господарською діяльністю позивача.

Вищезгадані податкові накладні видані контрагентами позивача за оподатковуваними операціями за ставкою 20%, що відповідає наведеним вище положенням податкового законодавства стосовно порядку оформлення та підстав їх видачі, наведені в них дані відповідають та кореспондуються з відомостями первинних/платіжних документів.

Відповідачем під час розгляду справи не надано жодних доказів та не наведено жодних обставин, які б свідчили про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, незвичності цих операцій для цих осіб, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли свідчити про не пов'язаність операцій (здійсненої передоплати) з господарською діяльністю позивача, про невчинення операцій, про відсутність факту поставки товару, а також про те, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії позивача та його контрагента були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди.

Судом першої інстанції вірно зазначено, що можливі порушення податкового законодавства з боку ТОВ «НЕК», ТОВ «Євробренд» і ТОВ «Біотрейд НДК» не є підставою для висновку про порушення позивачем податкового законодавства та про відсутність у покупця права на формування податкового кредиту з ПДВ за фактом оплати.

Як суду першої інстанції так суду апеляційної інстанції відповідачем не надано вироку у кримінальній справі, яким би встановлювались обставини протиправної діяльності позивача, його контрагентів, їх посадових осіб, а також контрагентів позивача (їх посадових осіб), з яких би вбачався зв'язок та обізнаність позивача щодо можливої протиправної діяльності певного підприємства та щодо можливої спрямованості певних угод на ухилення від сплати податків, яка б набрала законної сили.

На час розгляду даної справи в судах першої та апеляційної інстанцій не встановлено наявність умислу у директора ТОВ «ТД «Респект» на укладення угод, спрямованих на ухилення від сплати податків або з іншою протиправною метою.

Під час розгляду справи з боку ДПІ не надано рішення суду, яке б набрало законної сили та яке б було прийнято в порядку ст. 551 ГК України («Фіктивна діяльність суб'єкта господарювання»), яким би встановлювалась реєстрація учасників спірних операцій, на підроблені, втрачені документи або реєстрація на підставних осіб, на осіб, які не мали наміру провадити фінансово-господарську діяльність або реалізовувати повноваження.

Відповідачем не надано доказів проведення в рамках кримінальної справи або ініційованої ДПІ в порядку ст. 84 ПК України експертизи щодо можливої підробки підписів на первинних документах по операціях з оплати поставки взуття, сумок та аксесуарів до них, що свідчить про відсутність підстав для висновку про юридичну дефектність угод, первинних документів, податкових накладних по взаємовідносинам позивача з ТОВ «НЕК», ТОВ «Євробренд» і ТОВ «Біотрейд НДК» та підставою для висновку про вчинення позивачем та його контрагентами порушень податкового законодавства.

Складений відповідачем акт перевірки не містить жодних фактичних даних, які б засвідчували наявність в діяльності позивача обставин, котрі передбачені ч.3 ст. 228 Цивільного кодексу України.

Окрім того, під час розгляду справи ДПІ не надано рішення суду, яке б набрало законної сили, прийнятого в порядку ст. 234 ЦК України щодо визнання судом фіктивними правочинів, укладених між позивачем та його контрагентами, тобто їх вчинення без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цими правочинами.

Під час розгляду справи ДПІ також не надано рішення суду, яке б набрало законної сили та було прийнято в порядку ст. 207 ГК України щодо визнання недійсними спірних операцій з підстав невідповідності спірних операцій вимогам закону, або вчинення їх з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Судом під час розгляду справи також не встановлено обставин, які б свідчили про нікчемність правочинів, укладених між позивачем та його контрагентами.

Посилання представника відповідача на ту обставину, що посадові особи контрагентів позивача виступали від імені підприємства не усвідомлюючи юридичних наслідків своїх дій, не свідчить про нікчемність чи то безтоварність правочинів.

Колегія суддів вважає, що податковий орган не здійснив оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства та не провів аналізу змісту та характеру правовідносин, що слугували підставою для формування даних податкового обліку платника з дослідженням первинних бухгалтерських, фінансово-господарських документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податку ТОВ «ТД «Респект».

На підставі наведеного, колегія суддів вважає, що висновки податкового органу, викладені в акті перевірки від 30.07.2013 про те, що ТОВ «ТД «Респект» безпідставно завищено податковий кредит з податку на додану вартість є неправомірними та безпідставними.

За наведених обставин, судом першої інстанції вірно встановлено, що ППР № 31926552207, прийняте за результатами даної перевірки, не відповідає вимогам чинного законодавства, ґрунтується на припущеннях та без системного викладення порушень вимог чинного податкового законодавства.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права

З урахуванням вище викладеного та приписів ст. 159 КАС України, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 159, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.09.2013 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Повний текст ухвали виготовлено: 02.09.2014.

Головуючий-суддя: А.Ю. Кучма

Судді: В.О. Аліменко

Є.О. Сорочко

Головуючий суддя Кучма А.Ю.

Судді: Аліменко В.О.

Сорочко Є.О.