Постанова

від 03.09.2014 по справі 904/4071/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.09.2014 року Справа № 904/4071/14

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Березкіної О.В. ( доповідач)

Суддів: Дарміна М.О., Чус О.В.

При секретарі Ситниковій М.Ю.

За участю представників сторін:

від позивача: Шурай А.В. представник, довіреність № 12-136 від 08.07.14;

від відповідача: Стадниченко В.Ю. представник, довіреність № 671 від 11.07.14;

від третьої особи: Яцечко О.В. представник, довіреність № 05-61/65 від 22.01.14;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» в особі Дніпропетровської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 29 липня 2014 року у справі № 904/4071/14

за позовом Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» в особі Дніпропетровської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта»

до Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційне підприємство № 39» Дніпропетровської міської ради

третя особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на боці відповідача - Управління Державної казначейської служби України в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська

про стягнення 96 813,18 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 29 липня 2014 року (суддя Манько Г.В.) у задоволенні позовних вимог Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» в особі Дніпропетровської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» до Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційне підприємство № 39» Дніпропетровської міської ради про стягнення 96 813,18 грн. - відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду, позивач - Українське державне підприємство поштового зв'язку «Укрпошта» в особі Дніпропетровської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив рішення суду скасувати та задовольнити заявлені вимоги.

В обґрунтування своєї скарги апелянт посилається на те, що суд порушив норми матеріального права внаслідок невідповідності висновків суду, встановленим обставинам справи.

Зокрема, апелянт вважає, що не виконання відповідачем свого зобов'язання щодо оплати поставленого товару у зв'язку із відсутністю бюджетного фінансування, не є підставою для відмови у позові, оскільки відповідно до ст. 218 ГК України відсутність у боржника необхідних коштів не вважається обставинами, які є підставою для звільнення боржника від господарсько-правової відповідальності.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.08.2014 року апеляційна скарга була прийнята до розгляду, розгляд справи було призначено у судовому засіданні на 3 вересня 2014 року.

У судовому засіданні представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги, а представник відповідача надав відзив, в якому просив рішення суду залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши відповідність оскаржуваного рішення нормам діючого законодавства, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 14.11.2012р. між сторонами був укладений договір придбання № 39-11 шаф поштових з абонентськими скриньками (далі Договір), за умовами якого постачальник (Українське державне підприємство поштового зв'язку «Укрпошта» в особі Дніпропетровської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта») зобов'язується передати у власність покупцю (Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційне підприємство № 39» Дніпропетровської міської ради) шафи поштові з абонентськими скриньками, а покупець зобов'язується прийняти товар і оплатити його на умовах даного Договору.

Означений договір 14.11.2012 року був зареєстрований управлінням Державної Казначейської служби України в Амур - Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області.

Звертаючись із позовом до Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційне підприємство № 39» Дніпропетровської міської ради про стягнення 96 813,18 грн., з яких основна заборгованість 89043 грн. 20 коп., 3% річних в сумі 3673 грн. 98 коп., та інфляційні втрати в сумі 4096 грн., позивач посилався на те, що відповідач не виконав свої зобов'язання щодо оплати переданих йому за договором придбання, шаф поштових з абонентськими скриньками.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що відповідач був позбавлений можливості розрахуватись з позивачем за отриманий товар з причин, які від нього не залежать, а саме у зв'язку із відсутністю фінансування. Оскільки умовами пунктів 4.2, 8.1 Договору сторони виключили відповідальність відповідача за наявності саме таких обставин, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Як вбачається з матеріалів справи, укладений між сторонами договір придбання №39-11 за своєю правовою природою є договором поставки, до якого застосовуються загальні положення про купівлю-продаж.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Нормами ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Пунктом 4.1 Договору передбачено, що розрахунки проводяться шляхом перерахування покупцем коштів за переданий товар постачальнику на його рахунок протягом 30 банківських днів з моменту отримання товару.

Пунктом 4.2 Договору передбачено, що оплата за цим Договором буде здійснюватись за бюджетні кошти на підставі накладної підписаної стороною покупця.

Як вбачається з матеріалів справи, 14.11.2012р. позивачем та відповідачем було підписано Акт приймання - передачі товару, згідно якого покупець прийняв, а постачальник передав відповідно до умов Договору товар на загальну суму 89043 грн. 19 коп., що свідчить про виконання позивачем своїх зобов'язань за договором.

Проте, фінансування у 2012р. на рахунок комунального підприємства „Житлово - експлуатаційне підприємство № 39" на оплату за шафи поштові з абонентськими скриньками не надходило, у зв'язку з чим 29.12.2012р. Договір був знятий з реєстрації третьою особою.

В подальшому, у 2013р. Договір був також зареєстрований управлінням Державної Казначейської служби України в Амур - Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області. Згідно листа Управління житлового господарства фінансування було повернуто на рахунок головного розпорядника коштів.

У 2014р. Договір також був також зареєстрований управлінням Державної Казначейської служби України в Амур - Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області. Фінансування на адресу комунального підприємства „Житлово - експлуатаційне підприємство №39" до теперішнього часу не надходило.

Таким чином, як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, зазначаючи про відсутність бюджетного фінансування на оплату поставленого за договором товару, відповідач не виконав своїх зобов'язань за договором, що на думку суду першої інстанції, у відповідності до пунктів 4.2, 8.1 Договору, звільняє відповідача від відповідальності за порушення своїх зобов'язань і є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

Проте, колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями, а статтями 525, 526 ЦК України і статтею 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За приписами ст. 218 Господарського кодексу України та ст. 617 Цивільного кодексу України не вважаються обставинами, які б звільняли від відповідальності, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів. Також, норма ст. 625 ЦК України встановлює правило, згідно з яким не звільняється від відповідальності у зв'язку з неможливістю виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 1 ЦК України визначено, що однією із ознак майнових відносин є юридична рівність їх учасників, у тому числі й органів державної влади.

Отже, враховуючи наявну заборгованість відповідача за договором придбання в сумі 89043 грн. 20 коп., колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

При цьому, доводи відповідача про те, що в пункті 4.2 договору сторони визначили відкладальну обставину - надходження бюджетних коштів, яка так і не настала на момент звернення позивача до суду, у зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення позову, колегія суддів вважає хибними, адже вказана умова договору стосується лише обов'язків відповідача щодо оплати отриманого товару, а відповідно до ч. 1 ст. 212 ЦК України угода буде вважатись умовною, якщо відкладальна обставина поширюється на права та обов'язки обох сторін.

Висновки суду першої інстанції про те, що відповідачем вжито усіх заходів для належного виконання договірних зобов'язань, не приймаються до уваги колегією суддів, оскільки матеріали справи не містять жодних документів, які відповідач направляв до Державної казначейської служби з метою оплати взятих зобов'язань.

Більш того, як вбачається з матеріалів справи та пояснень представника третьої особи, 22 серпня 2013 року надійшло фінансування у сумі 89 043,20 грн., проте 23.12.2013 року означені кошти були повернуті на рахунок головного розпорядника коштів. Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів того, що з часу надходження коштів до їх повернення, вживав заходів щодо оплати за договором, тому висновки суду про те, що відповідачем вживались всі засоби для виконання договору, не відповідають встановленим обставинам справи.

Крім того, колегія суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду зазначає, що відсутність бюджетного фінансування не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання. Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 15.05.2012р. у справі №11/446, яка у відповідності з приписами ст. 11128 Господарського процесуального кодексу України є обов'язковою для всіх судів України, а також в рішеннях Європейського суду з прав людини у справах "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18.10.2005 та "Бакалов проти України" від 30.11.2004року.

Таким чином, господарський суд першої інстанції, розглядаючи справу неправильно застосував норми матеріального права, дав неналежну оцінку наданим доказам, що потягло ухвалення неправильного рішення, що у відповідності до ст. 103 ГПК України є підставою для задоволення апеляційної скарги, скасування рішення з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» в особі Дніпропетровської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» - задовольнити.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 29 липня 2014 року у справі № 904/4071/14 - скасувати.

Позовні вимоги Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» в особі Дніпропетровської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» (вул.Привокзальна, 11, м.Дніпропетровськ, 49999, ЄДРПОУ 25771603) до Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційне підприємство № 39» Дніпропетровської міської ради (вул.Калинова, 83, м.Дніпропетровськ, 49087, ЄДРПОУ 32616489) - задовольнити.

Стягнути з Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційне підприємство №39» (вул.Калинова, 83, м.Дніпропетровськ, 49087, ЄДРПОУ 32616489) Дніпропетровської міської ради на користь Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» в особі Дніпропетровської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» (вул.Привокзальна, 11, м.Дніпропетровськ, 49999, ЄДРПОУ 25771603) суму боргу у розмірі 96 813,18 грн., з яких основна заборгованість 89043 грн. 20 коп., 3% річних в сумі 3673 грн. 98 коп., та інфляційні втрати в сумі 4096 грн.

Стягнути з Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційне підприємство №39» Дніпропетровської міської ради (вул.Калинова, 83, м.Дніпропетровськ, 49087, ЄДРПОУ 32616489) на користь Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» в особі Дніпропетровської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» (вул.Привокзальна, 11, м.Дніпропетровськ, 49999, ЄДРПОУ 25771603) судовий збір за подання позовної заяви та апеляційної скарги в сумі 2 904, 39 грн.

Постанова набирає чинності з дня її оголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дати її прийняття.

Повний текст виготовлено 08.09.2014 року.

Головуючий суддя О.В. Березкіна

Суддя М.О.Дармін

Суддя О.В.Чус